Mathcad - КП Tраннсформатор тока
.pdf
1 РОЗРАХУНОК МАГНІТНОЇ СИСТЕМИ ТРАНСФОРМАТОРА СТРУМУ
1.1 Розрахунок термічної стійкості Термічна стійкість ТС визначається часом протікання струму короткого
замикання, який в даному випадку дорівнює tкз := 4 |
с. |
|||||||||||
Обираємо паперово-масляну ізоляцію, що прилягає до струмопровідних частин |
||||||||||||
Допустима температура струмопровідних частин ТС: |
θt := 200 оС. |
|||||||||||
Температуру ТС, що відповідає довготривалому протіканню номинального |
||||||||||||
струму приймаємо: θ0 := 90 оС. |
|
|
|
|||||||||
Визначаємо теплові єфекти струму: |
|
|
|
|||||||||
Tt := 3.1×104 |
А2с/мм4, |
|
||||||||||
T0 := 1.7×104 |
А2с/мм4. |
|
||||||||||
Тепловий ефект в режимі короткого замикання: |
|
|||||||||||
Tкз := Tt - T0 |
|
|
|
|||||||||
Tкз = 1.4 ´ 104 |
А2с/мм4. |
|
||||||||||
Густина струму термічної стійкості ТС: |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Jкз := |
|
|
|
|
Tкз |
|
|
|
||||
|
|
|
|
tкз |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Jкз = 59.161 |
А/мм2 |
|
|
|||||||||
Первинна обмотка |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Коефіцієнт запасу по термічній стійкості: |
Kзап := 1.1 |
|||||||||||
Густина номінального струму первинної обмотки: |
||||||||||||
J1н := |
|
|
|
|
Jкз |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
n1t×Kзап |
|
|
|
|
|||||||
J1н = 1.098 |
А2/мм4. |
|
|
|||||||||
Перетин первинної обмотки виходячи з густини струму термічної стійкості: |
||||||||||||
q1t := |
I1н×n1t |
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
Jкз |
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
q1t = 82.825 |
мм2 |
|
|
|||||||||
Для номінального режиму можна записати: |
|
|
||||||||||
q1н := |
|
|
I1н |
|
|
|
|
|||||
|
|
J1н |
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||
q1н = 91.108 |
мм2 |
|
|
|||||||||
В якості розрахункового значення площі перерізу приймаємо: |
||||||||||||
q1р := max(q1t ,q1н) |
|
|
|
|
|
|
|
q1р = 91.108 |
мм2 |
|||
Кількість рівнобіжних провідників: |
nв1 := 1 |
|
|
|||||||||
Обираємо шину коробчатого перетину з ромірами:
a1' := 200 |
мм b1' := 90 |
мм |
|
c := 10 |
мм |
r := 14 мм |
||||
aпр1 := 200 мм |
bпрмм1 := 90 мм |
|
|
|||||||
|
|
|
qпр1 := 3435 мм2. |
|
||||||
При номинальному вторинному струмі I2н = 2 |
А використовуємо дріт ПCД |
|||||||||
круглого перерізу, діаметр якого становить: |
|
|
||||||||
dпр2 := 2.1 |
мм. |
dпр2із := 2.38 |
мм. |
|
||||||
|
|
|
æ dпр2ö2 |
|
|
|||||
|
qпр2 := π×è |
|
|
|
|
ø |
|
|
||
|
|
2 |
|
|
|
|||||
|
qпр2 = 3.464 |
|
мм2. |
|
|
|||||
Кратність вторинного струму приймаємо рівною: n2t := if (n1t > 40 ,40 ,n1t) |
||||||||||
Найбільший струм вторинної обмотки: |
|
n2t = 40 |
||||||||
|
I2кз := I2н×n2t |
|
|
|
|
|||||
|
I2кз = 80 |
А. |
|
|
|
|
||||
З урахуванням прийнятого перерізу дроту вторинної обмотки густина |
||||||||||
струму короткого замикання: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
J2кз := |
I2кз |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
qпр2 |
|
|
|
|
|||||
|
J2кз = 23.097 |
А/мм2. |
|
|
||||||
|
Jкз = 59.161 |
А/мм2. |
|
|
||||||
J2кз < Jкз = 1
Отримана густина струму менша ніж густина струму термічної стійкості ТС, тому вторинна обмотка є термічно стійкою.
1.2 Визначення числа витків первинної обмотки
Практика конструювання показує, що ТС задовільняє технічним вимогам у часті рівня похибок при мінімальному значенні МДС первинної обмотки:
F1min := 900 |
А |
|
||
В такому разі число витків первинної обмотки буде дорівнювати: |
||||
W1' := |
F1min |
W1' = 9 |
|
|
|
|
|||
I1н |
|
|
||
Приймаємо: W1 := 1 |
витків. |
|
|
|
1.3 Розрахунок розмірів первинної обмотки |
|
|||
Товщина власної ізоляції первинної обмотки (на один бік): |
із := 2 мм |
|||
Найбільший розмір перетину первинної обмотки: d1 := 
(aпр1)2 + (bпр1)2 + 2× із d1 = 223.3 мм
1.4 Розрахунок головної ізоляції
Обираємо паперово-масляну ізоляцію. Розрахунок зводиться до визначення напруженості електричного поля між двома коаксиальними поверхнями.
Розрахункове значення прикладеної напруги |
Uроз := 40.5 кВ |
|||||||||||||||
Коефіцієнт запасу |
Kзап := 1.15 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Напруженість електричного поля при робочій напрузі: |
Eр := 3.5кВ/мм |
|||||||||||||||
Радіус зовнішньої поверхні ізоляції: |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
d1 |
2×Uроз×Kзап |
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
Eр×d1 |
|
|
||||||||
|
R := |
|
|
|
×e |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
R = 125.791 |
|
|
|
мм |
|
|
|||||||||
|
R := 126 |
|
|
|
|
|
мм |
|
|
|||||||
Напруженість електричного поля між двома коаксиальними поверхнями: |
||||||||||||||||
|
Uвіп := 95 |
|
кВ |
|
|
|||||||||||
|
E := |
|
Uвіп×Kзап |
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
d1 |
×ln |
æ 2×Rö |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
2 |
|
è d1 ø |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
E = 8.097 |
|
кВ/мм. |
|
|
|||||||||||
Розраховане значення напруженості електричного поля не перевищує 10 кВ/мм |
||||||||||||||||
тому нас задовільняє. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.5 Визначення геометричних розмірів магнітопровода |
|
|||||||||||||||
Однобічну товщину буферної ізоляції можно прийняти: |
буф := 2 мм. |
|||||||||||||||
|
нг := R - |
d1 |
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
нг = 14.341 |
|
|
|
мм. |
|
|
|||||||||
|
нг := 14 |
|
|
|
|
мм. |
|
|
||||||||
Внутрішній діаметр вікна магнітопроводу: |
|
|
||||||||||||||
|
d0 := d1 + 2× |
|
буф + 2× |
нг |
|
|||||||||||
|
d0 = 255.317 |
|
|
|
мм. |
|
|
|||||||||
Величина сектора заповнення магнітопроводу витками вторинної обмотки |
||||||||||||||||
Коефіцієнт запасу |
α2 := 119 |
град. |
|
|
||||||||||||
kзап := 0.8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Число витків у шарі вторинної обмотки.
π×d0×α2×kзап 360×dпр2із
W'сл2 = 89.122
Wсл2 := 89 |
|
|
витків. |
|||
Кількість витків вторинної обмотки: |
|
|||||
W2 := W1× |
I1н |
|
||||
I2н |
|
|||||
|
|
|
||||
W2 = 50 |
витків. |
|||||
Кількість шарів вторинної обмотки: |
|
|
|
|||
n'сл2 := |
W2 |
|
|
+ 0.25 |
||
Wсл2 |
||||||
|
|
|||||
n'сл2 = 0.812 nсл2 := 7
Розрахуємо сумарну товщину ізоляції вторинної обмотки:
2м := 1 мм. |
сл2 := 0.3 |
мм. |
н2 := 0.5 мм. |
і2 := 2м + сл2×(nсл2 - 1) + н2 |
|||
і2 = 3.3 |
мм. |
|
|
Товщина вторинної обмотки: |
|
|
|
2 := і2 + nсл2×dпр2із |
|
||
2 = 19.96 |
мм. |
|
|
Внутрішній діаметр магнітопроводу: |
|
|
|
Dвн := d0 + 2× 2 |
|
||
Dвн = 295.2 |
мм. |
|
|
1.6 Попередній розрахунок розмірів магнітної системи трансформатора
Кратність первинного струму: |
æ 0.05 ö |
||
|
ç |
|
÷ |
|
Ki1 := ç |
1 |
÷ |
|
è K10 |
ø |
|
|
æ 0.015 |
ö |
|
Струмова похибка становить: |
ç |
|
÷ |
f := ç |
0.005 |
÷ |
|
|
è |
0.07 |
ø |
Середня довжина магнітопровода для першої ітерації: l'м := 1.15×π×Dвн×10− 3
l'м = 1.067 |
м. |
l'м := 0.558 |
|
Напруженість магнітного поля в сталі магнітопровода для першої ітерації:
Hi := |
K0×fi×I1н×Ki1i×W1 |
|
l'м |
||
|
HT = |
|
|
|
0.098 |
0.656 |
734.847 |
æ 0.0088 ö
Величина магнітної індукції: Bm := çç 0.145 ÷÷
è 1.65 ø
Кратність вторинного струму:
Ki2i := Ki1i×(1 - fi)
Ki2T = |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0.049 |
0.995 |
|
74.4 |
|
||||
Повний опір вторинного ланцюга: |
|
|
|
|||||||
Z2 |
:= |
S2н |
|
|
|
|
||||
I2н2 |
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||
Z2 |
|
= 15.75 Ом. |
|
|
|
|||||
Площа активного перерізу сталі магнітопровода: |
||||||||||
Sст1i := |
|
Ki2i×I2н×Z2 |
|
|
м2. |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
200×Kфi×W2×Bmi |
|||||||
А/м.
æ 1.11 ö Kф := çç 1.11 ÷÷ è 1.17 ø
Sст1T = ( 0.016 0.019 |
0.121 ) |
|
|||||
В якості вихідного значення перерізу магнітопровода приймаємо: |
|||||||
Sст1 := max(Sст1) |
|
||||||
Sст1 = 0.121 |
|
|
м2 |
|
|||
Коефіцієнт заповнення перерізу магнітопровода сталлю: |
Kс := 0.96 |
||||||
Знайдемо мінімальну та максимальну висоту магнітопроводу: |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
h1min := |
Sст1 |
|
|||||
|
Kс |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
h1min = 0.356 |
|
м |
|
||||
|
|
|
|
|
|||
h1max := |
|
2×Sст1 |
|
||||
|
Kс |
|
|||||
|
|
|
|
||||
h1max = 0.503 |
|
м |
|
||||
hm := mean(h1max ,h1min)
Обираємо висоту магнітопроводу: |
|
hm = 0.429 |
м |
|||||||||||
Ширина пакету магнітопроводу: |
Sст1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
Tм := |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
Kс×hm |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
Tм = 0.295 |
|
|
м. |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Уточнюємо середню довжину магнітопроводу: |
|
|||||||||||||
lм := π×(Dвн×10− 3 + Tм) |
|
|||||||||||||
lм = 1.853 |
м. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Активний опір вторинної обмотки: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
r2 := 0.023× |
1.05×(2×hm + 2×Tм + 4× |
2×10− 3)×W2 |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
qпр2 |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
r2 = 0.533 |
|
Ом. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Складові опру навантаження: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
Rн := cosϕ×Z2 |
|
|||||||||||
|
|
Rн = 12.6 |
|
|
Ом. |
|
||||||||
|
|
Xн := |
|
Z22 - Rн2 |
|
|
|
|
||||||
|
|
Xн = 9.45 |
|
|
|
Ом. |
|
|||||||
Повний опір вторинної обмотки: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Z2 := |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
(r2 + Rн)2 + Xн2 |
|
|||||||||||||
Z2 = 16.179 |
|
Ом. |
|
|||||||||||
На другій ітерації будемо мати: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Середня довжина магнітопровода: |
lм = 1.853 |
м. |
||||||||||||
Напруженість магнітного поля в сталі магнітопровода: |
||||||||||||||
Hi := |
K0×fi×I1н×Ki1i×W1 |
|
||||||||||||
|
|
|
lм |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
HT = |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
А/м. |
|
0.03 |
|
|
0.198 |
221.285 |
|
||||||||
|
|
|
|
|
||||||||||
æ 0.0011 ö
Величина магнітної індукції: Bm := çç 0.19 ÷÷
è 1.65 ø
Площа активного перерізу сталі магнітопровода:
Ki2i×I2н×Z2 Sст2i := 200×Kфi×W2×Bmi
Sст2T = 0.131 0.015 0.125
В якості вихідного значення перерізу магнітопровода приймаємо:
Sст2 := max(Sст2) |
|
||
Sст2 = 0.131 |
м2. |
||
|
Sст1 |
= 0.93 |
|
|
|
|
|
|
Sст2 |
|
|
Знайдемо мінімальну та максимальну висоту магнітопроводу:
|
|
h2min := |
|
Sст2 |
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
Kс |
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
h2min = 0.369 |
|
м. |
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
h2max := |
|
2×Sст2 |
|
|||||||||||
|
|
|
Kс |
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
h2max = 0.521 |
|
м. |
|
|||||||||||
|
|
hm := mean(h2max ,h2min) |
|
|||||||||||||
Обираємо висоту магнітопроводу: |
|
hm = 0.445 |
м. |
|||||||||||||
Ширина пакету магнітопроводу: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
Tм := |
Sст2 |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
Kс×hm |
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
Tм = 0.305 |
|
|
|
м. |
|
|||||||||
Уточнюємо середню довжину магнітопроводу: |
|
|||||||||||||||
|
|
lм := π×(Dвн×10− 3 + Tм) |
|
|||||||||||||
|
|
lм = 1.887 |
м. |
|
|
|
|
|
|
|||||||
Активний опір вторинної обмотки: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
r2 := |
0.023× |
1.05×(2×hm + 2×Tм + 4× |
2×10− 3)×W2 |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
qпр2 |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
r2 = 0.551 Ом. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Повний опір вторинної обмотки: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
Z2 := |
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
(r2 + Rн)2 + Xн2 |
|
||||||||||||||
|
|
Z2 = 16.194 |
|
|
Ом. |
|
||||||||||
На третій ітерації будемо мати: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Середня довжина магнітопровода: |
|
lм = 1.887 |
м. |
|||||||||||||
Напруженість магнітного поля в сталі магнітопровода: |
||||||||||||||||
Hi := |
|
K0×fi×I1н×Ki1i×W1 |
|
|
А/м. |
|
||||||||||
|
|
lм |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
HT = |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
0.029 |
|
|
0.194 |
|
217.282 |
|
|
|
|||||||
|
|
æ 0.0062 ö |
||
Величина магнітної індукції: |
Bm := |
ç |
0.08 |
÷ |
ç |
÷ |
|||
|
|
è |
1.65 |
ø |
Площа активного перерізу сталі магнітопровода:
Ki2i×I2н×Z2 Sст3i := 200×Kфi×W2×Bmi
Sст3T = 0.023 0.036 0.125
В якості вихідного значення перерізу магнітопровода приймаємо:
Sст3 := max(Sст3) |
|
||
Sст3 = 0.125 |
м2. |
||
|
Sст2 |
= 1.046 |
|
|
|
|
|
|
Sст3 |
|
|
Знайдемо мінімальну та максимальну висоту магнітопроводу:
|
h3min := |
|
|
Sст3 |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
Kс |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
h3min = 0.361 |
|
м. |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
h3max := |
|
|
|
2×Sст3 |
|
|||||
|
|
|
|
|
Kс |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
h3max = 0.51 |
|
м. |
|
|||||||
|
hm := mean(h3max ,h3min) |
||||||||||
Обираємо висоту магнітопроводу: |
hm = 0.435 |
м |
|||||||||
Ширина пакету магнітопроводу: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Tм := |
Sст3 |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
Kс×hm |
|
|
|
|
||||||
|
Tм = 0.299 |
|
|
|
|
|
м. |
|
|||
Уточнюємо середню довжину магнітопроводу: |
|
||||||||||
lм := π×(Dвн×10− 3 + Tм) |
|
||||||||||
lм = 1.866 |
|
|
м. |
|
|
|
|
||||
Активний опір вторинної обмотки: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
r2 := 0.023× |
1.05×(2×hm + 2×Tм + 4× |
2×10− 3)×W2 |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
qпр2 |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
r2 = 0.54 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Повний опір вторинної обмотки:
|
|
|
|
|
Z2 := (r2 + Rн)2 + Xн2 |
|
|||
Z2 = 16.185 |
Ом. |
|
||
На четвертій ітерації будемо мати: |
|
|
|
|
Середня довжина магнітопровода: |
lм = 1.866 |
м. |
||
Напруженість магнітного поля в сталі магнітопровода:
Hi := |
K0×fi×I1н×Ki1i×W1 |
|
А/м. |
|||
|
lм |
|
||||
|
|
|
|
|
||
HT = |
|
|
|
|
|
|
0.029 |
0.196 |
|
219.748 |
|
||
|
|
æ 0.0093 ö |
||||
Величина магнітної індукції: |
ç |
|
÷ |
|||
Bm := ç |
0.16 |
÷ |
||||
|
|
è |
1.65 |
ø |
||
Площа активного перерізу сталі магнітопровода:
Ki2i×I2н×Z2 Sст4i := 200×Kфi×W2×Bmi
Sст4T = 0.015 0.018 0.125
В якості вихідного значення перерізу магнітопровода приймаємо:
Sм := max(Sст4) |
|
||
Sм = 0.125 |
м2. |
||
|
Sст3 |
= 1.001 |
|
|
|
|
|
|
Sм |
|
|
Знайдемо мінімальну та максимальну висоту магнітопроводу:
h4min := |
|
|
Sм |
|
|
|
|
|
Kс |
|
|||
|
|
|
|
|||
h4min = 0.36 |
м. |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
h4max := |
|
|
|
2×Sм |
|
|
|
|
|
Kс |
|
||
|
|
|
|
|
||
h4max = 0.51 |
м. |
|||||
hm := mean(h4max ,h4min) |
||||||
Обираємо висоту магнітопроводу: |
hm = 0.435 м |
|||||
Ширина пакету магнітопроводу: |
|
|
|
||||
|
Tм := |
|
Sм |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
Kс×hm |
|
|
|||
|
Tм = 0.299 |
|
м. |
||||
Уточнюємо середню довжину магнітопроводу: |
|||||||
lм := π×(Dвн×10− 3 + Tм) |
|||||||
lм = 1.866 |
м. |
||||||
Активний опір вторинної обмотки: |
|
|
|
||||
r2 := 0.023× |
1.05×(2×hm + 2×Tм + 4× 2×10− 3)×W2 |
||||||
|
|
|
|
|
qпр2 |
||
|
|
|
|
|
|
||
r2 = 0.539 |
|
|
|
|
|
|
|
Повний опір вторинної обмотки: |
|
|
|
||||
Z2 := |
|
|
|||||
(r2 + Rн)2 + Xн2 |
|||||||
Z2 = 16.185 |
|
Ом. |
|||||
Середня довжина витка первинної та вторинної обмотки: |
|||||||
lв2 := 2×(hm + Tм) + 4× 2×10− 3 |
|||||||
lв2 = 1.547 |
м. |
|
|
|
|||
lв1 := π×(Dвн×10− 3 + Tм + 2×10− 3) |
|||||||
lв1 = 1.928 |
|
м. |
|
|
|
||
Густина провідникового матеріала обмоток та електротехнічної сталі:
γпр := 8900 кг/м3 γст := 7600 кг/м3.
Маса провідникового матеріалу обмоток буде дорівнювати: Gпр2 := γпр×qпр2×lв2×W2×10− 6
Gпр2 = 2.385 кг.
Gпр1 := γпр×qпр1×lв1×W1×10− 6
Gпр1 = 58.954 кг.
Вартість провідникового матеріала обмоток та електротехнічної сталі:
Цпр := 1200 гр/кг. |
Цст := 824 гр/кг. |
Вартість дроту обмоток: |
|
Cпр1 := Цпр×Gпр1 |
|
Cпр1 = 70745 |
гр. |
Cпр2 := Цпр×Gпр2 |
|
Cпр2 = 2862 |
гр. |