Висновок

Провівши дослідження з питання рентабельності фінансово-господарської діяльності підприємства можемо зробити висновок, що воно є досить цікавим та актуальним на сьогоднішній день. Велика кількість та різноманітність показників рентабельності дає характеристику діяльності підприємства з різних сторін та допомагає розрахувати ефективність як всієї фінансово-господарської діяльності, так і певної частини.

Отже, під рентабельністю слід розуміти здатність підприємства покривати всі свої затрати за рахунок прибутку.

Метою написання роботи було поглиблення знань з питання аналізу рентабельності та проведення аналізу рентабельності ВАТ „Хмельницький цукровий завод”. Можна сказати, що мети роботи досягнуто.

Можемо підвести підсумки роботи.

Провівши дослідження, відзначимо, що всю сукупність показників рентабельності можна поділити на 3 групи:

• витратні показники;

• ресурсні показники;

• доходні показники.

Особливістю розрахунків показників рентабельності є те, що вони розраховуються відношенням ефекту від діяльності підприємства до затрачених ресурсів (витрат, активів тощо).

Показники рентабельності ВАТ „Хмельницький цукровий завод” розраховувались у відповідності до порядку розрахунку показників рентабельності на основі даних балансу та звіту про фінансові за 2009 та 2010рр.

Провівши розрахунки можемо зробити висновок, що у 2010р. основна частина показників рентабельності збільшилась проти 2009р.

Показник рентабельність продукції у 2010р. збільшився проти 2009р. на 0,7%. Це свідчить про те, що кожна грн. собівартості реалізованої продукції приносила у 2010р. на 0,007грн. більше валового прибутку, ніж у 2009р.

Так, як підприємство не мало ніяких фінансових доходів та витрат, а також надзвичайних доходів та витрат, показники рентабельності операційної, звичайної та господарської діяльності мають однакові значення. Так у 2001 р. вони становили 2,8%,а в 2010р. 3,4%, що на 0,6% більше. Тобто кожна грн. витрат діяльності підприємства приносила у 2009р. 0,028грн. прибутку, а в 2010р. - 0,034грн.

Коефіцієнт покриття витрат показує, що у 2009р. чистим доходом покривалось 105,3% виробничих витрат, а у 2010р. – на 0,7% більше, тобто 106,0% виробничих витрат.

Коефіцієнт окупності виробничих витрат вказує на те, що у 2009р. собівартість реалізованої продукції становила 94,9% чистого доходу, а в 2010р. зменшилась на 0,5% і становить 94,4%. Це свідчить про покращання діяльності підприємства.

Розрахувавши ресурсні показники рентабельності можемо зробити певні висновки.

Рентабельність підприємства становить у 2009р. 10,1%, а в 2010р. збільшилась до 11,6%. Тобто кожна гривна активів підприємства приносила у 2009 р. 0,101грн. чистого прибутку, а в 2010 р. – 0,116грн.

Рентабельність власного капіталу зменшилась у 2010р. на 14,7%. Причиною зменшення є значне зростання середньорічної вартості власного капіталу підприємства.

Ефективність використання залученого та перманентного капіталу збільшилась у 2010р. відповідно на 13,2 та 0,2%.

При аналізі рентабельності активів підприємства ми виявили, що ефективність їх використання у 2010р. покращалась. Так, рентабельність необоротних активів збільшилась на 6,0%, а оборотних засобів – на 3,5%.

Коефіцієнт покриття активів дає нам інформацію про те, що у 2010р кожна гривна активів підприємства приносила чистого доходу на 0,122грн. менше, ніж у 2009р. Така ситуація сталася через значний ріст середньорічної вартості активів підприємства. Показник окупності активів показав, що їх вартість окупається за рахунок чистого доходу приблизно на 19% щорічно.

При аналізі рентабельності власного капіталу ми виявили, що у 2009р. кожна гривня власного капіталу приносила 10,44грн. чистого доходу, а в 2010р. даний показник знизився до 8,67грн.

Аналізуючи доходні показники рентабельності можемо зробити висновок, що всі вони у 2010р. покращались проти 2009р. Так, валова рентабельність підприємства збільшилась на 0,5%, а чиста рентабельність та рентабельність операційної діяльності - на 0,4%.

Розрахунок зміни рентабельності продукції за рахунок різних факторів показав, що зміна ціни реалізації на 0,65 грн. (або 32,5%) підвищила результативний показник на 38,9 пункта; зміна собівартості реалізації на 0,62 грн. (або 33,0%) зменшила результативний показник на 35,0 пункта; зростання обсягу реалізації на 219 тис. грн. (або 1,5%) збільшило рентабельність продукції на 0,1 пункта; зміна структури реалізації зменшила рентабельність на 4,4 пункта. В цілому рентабельність продукції знизилась на 0,4%.

Аналіз впливу факторів на зміну рентабельності виробництва показав, що збільшення рентабельності виробництва на 3,5% відбулося за рахунок зміни суми прибутку від реалізації на 94тис.грн. (або 13,1%); - на 39,2 – за рахунок зміни вартості активів на 106тис.грн. (або 3,9%). Загальна зміна склала + 42,7%.

Слід відмітити, що на зниження рентабельності продукції впливають такі негативні фактори:

• збільшення собівартості;

• зниження обсягу реалізації;

• зниження оборотності активів;

• нераціональне використання активів.

До основних заходів, щодо уникнення таких тенденцій можемо віднести:

=> вивчення найбільш вагомих статей собівартості та їх впливу на зміну загального показника;

=> розрахунок точки беззбитковості на основі розподілу витрат на постійні і змінні;

=> аналіз прибутковості окремих видів продукції і можливостей вдосконалення номенклатури;

=> розробка ефективних заходів маркетингової політики;

=> удосконалення асортиментної політики;

=> перегляд політики ціноутворення

=> продаж або списання непотрібних основних виробничих засобів;

=> зниження дебіторської заборгованості;

=> зниження запасів сировини, матеріалів, палива тощо;

=> контроль поточних активів і зобов'язань;

=> удосконалення кредитної політики у розрізі контролю за дебіторською заборгованістю.

Важливим фактором контрою рентабельності підприємства є розрахунок резервів її підвищення. До таких резервів можна віднести: збільшення прибутку, обсягу реалізації, зменшення собівартості тощо.

Отже рентабельність є одним з основним показників діяльності підприємства, що показує ефективність його діяльності за певний період часу.