- •Макроекономіка Конспект лекцій
- •Передмова
- •Тема 1. Макроекономіка як наука
- •1.2. Об’єкт і предмет макроекономіки
- •1.3. Методологія макроекономіки
- •1.4. Основні функції макроекономіки
- •Питання для самоконтролю
- •2.2. Показники результатів макроекономічної діяльності
- •2.3. Методи обчислення ввп
- •2.4. Номінальний та реальний ввп.
- •Питання для самоконтролю
- •Виділяють такі структурні види зайнятості:
- •Форми зайнятості класифікують за такими ознаками:
- •3.2. Механізм функціонування ринку праці
- •Тенденції трансформації ринку робочої сили
- •3.3. Чинники, що впливають на безробіття.
- •Класичний підхід до проблеми безробіття
- •Кейнсіанський підхід до проблем безробіття
- •3.4. Втрати від безробіття
- •Питання для самоконтролю
- •4.2. Сукупна пропозиція
- •4.3. Модель ad-as як базова модель економічної рівноваги
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Грошовий ринок. Програмні запитання
- •Основні терміни і поняття:
- •Тематичні тези
- •1. Пропозиція грошей
- •5.2. Попит на гроші
- •5.3. Механізм грошового ринку
- •Питання для самоконтролю
- •6.2. Причини та наслідки інфляції
- •1. Чинники інфляції попиту:
- •2. Чинники інфляції витрат:
- •6.3. Інфляція і безробіття
- •Питання для самоконтролю
- •7.2. Кейнсіанська функція споживання
- •Емпірична нелінійна функція Хасбі
- •7.3.Функції споживання з урахуванням фактора часу
- •Питання для самоконтролю
- •8.2. Інвестиційні функції
- •Рис 8.4. Співвідношення споживання, заощаджень та інвестицій в простій моделі
- •8.3. Мультиплікатор інвестицій
- •8.4. Заощадження та інвестиції
- •8.5. Функція споживання та функція заощадження
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9. Сукупні витрати і ввп
- •9.2. Сукупні видатки і потенційний ввп
- •9.3. Модель „Хрест Кейнса”
- •Питання для самоконтролю
- •10.2. Модель Солоу
- •Основні ознаки моделі
- •10.3. Джерела економічного зростання.
- •10.4. Економічні цикли
- •Характеристика стадій (фаз) економічного циклу
- •Причини економічних циклів
- •Матеріальною основою
- •11.2. Вплив держави на економічну рівновагу
- •Модель рівноваги з урахуванням держави як збирача податків
- •11.3. Стабілізаційна політика
- •Рис 11.4. Види та інструменти макроекономічної політики
- •11.4. Полеміка навколо стабілізаційної політики
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 12. Фіскальна політика Програмні запитання
- •Тематичні тези
- •12.1. Фіскальна політика: цілі та інструменти
- •12.2. Дискреційна фіскальна політика. Складний мультиплікатор видатків. Мультиплікатор податків
- •12.3. Автоматична фіскальна політика
- •12.4. Фіскальна політика з урахуванням пропозиції. Крива Лаффера
- •12.5. Фіскальна політика та державний бюджет
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 13. Монетарна політика Програмні запитання
- •Тематичні тези
- •1. Цілі та інструменти монетарної політики.
- •13.2. Передатний механізм монетарної політики
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 14. Модель іs-lm як теорія сукупного попиту у закритій економіці Програмні запитання
- •Тематичні тези
- •1.Товарний ринок і крива іs
- •14.2. Грошовий ринок і крива lm
- •14.3. Рівновага моделі is-lm
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 15. Зовнішньоекономічна діяльність Програмні запитання
- •Тематичні тези
- •15.1. Національна економіка з урахуванням решти світу
- •15.2. Сутність та методологія складання платіжного балансу
- •15.3. Валютний курс
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 16. Зовнішньоторговельна діяльність і макроекономічна політика у відкритій економіці. Програмні запитання
- •Тематичні тези
- •16.1. Основні теорії міжнародної торгівлі
- •16.2. Торговельна політика, чистий експорт і ввп
- •16.3. Модель Манделла - Флемінга як теорія сукупного попиту у відкритій економіці
- •Питання для самоконтролю
9.2. Сукупні видатки і потенційний ввп
Рецесійні та інфляційні розриви.За класичною економічною теорією в точці рівноваги AD-AS, рівноважний обсяг виробництва Y* завжди дорівнює потенційному Yp, тобто обсягу виробництва за повної зайнятості. Але Кейнс заперечував механізм саморегулювання. Він довів, що повна зайнятість в нерегульованій економіці може виникнути лише випадково. Рівновага попиту та пропозиції, як правило, не збігаються з повною зайнятістю ресурсів
В точці А встановлюється рівність AD-AS, проте рівноважний обсяг виробництва Y* не дорівнює потенційному (Y*<). Однією з причин такої розбіжності є невід’ємність планових інвестицій та заощаджень. У відповідності з класичною теорією основним чинником, що викликає динаміку інвестицій та заощаджень є відсоткова ставка:
i↑ → S↑ → ціна кредиту ↓ → Y↑ (9.6)
Згідно з кейнсіанською теорією не ставка відсотка (вплив її є другорядним), а величина використаного доходу домогосподарств є основним фактором, що визначає динаміку споживання і заощаджень. В той же час динаміка інвестицій визначається динамікою відсоткових ставок, що знаходять своє відображення у відповідних функціях споживання, заощадження та інвестицій. Розбіжність планових інвестицій та споживання зумовлена коливанням фактичного обсягу виробництва навколо потенційного. Цим коливанням сприяє низька еластичність з/п і цін щодо їх скорочення. Тому циклічне безробіття, яке має примусовий, а не добровільний характер, за Кейнсом є закритим. Для уникнення значних втрат від втрати виробництва, потрібно здійснювати активну держану політику щодо сукупного попиту. Коливання рівноважного випуску навколо потенційного рівня призводить до виникнення прецесійного та інфляційного розривів.
Рецесійний розрив – це величина, на яку сукупні видатки мають початково зрости (+∆Е), щоб фактичний ВВП збільшився до потенційного рівня. Оскільки в разі збільшення сукупних видатків ціни можуть зрости, то для обчислення рецесійного розриву слід скористатись формулою приросту рівноважного ВВП в умовах нестабільних цін:
, (9.7)
Слід зауважити, що в даній формулі іY визначаються в постійних цінах, індекс цін Р відображає збільшення цін в періоді, в межах якого усувався рецесійний розрив.
Інфляційний розрив – це велична, на яку сукупні планові витрати перевищать потенційні.
Інфляційний розрив свідчить про те, що економіка потерпає від перевитрат, тобто має місце надлишок сукупних витрат (Е*>). Розрив називається інфляційним оскільки він викликає в економіці інфляційний надлишок ВВП. Графічно інфляційний розрив є відстань по вертикалі між лініями планових та потенційних витрат (Рис.9.3). Кількісно інфляційний розрив є величина, на яку сукупні витрати мають планово змінитись (-∆Е), щоб усунути інфляційний надлишок ВВП на умовах збереження повної зайнятості. Знову враховуються ціни, оскільки в умовах скорочення сукупних витрат вони мають зменшитись.
Оскільки метою усунення інфляційного розриву є лише зменшення цін, то у період його усунення дефляцій на зміну ВВП визначається формулою: -∆Y=Yp-Y, за цих умов мультиплікатор працює лише на номінальне зниження ВВП.