- •Макроекономіка Конспект лекцій
- •Передмова
- •Тема 1. Макроекономіка як наука
- •1.2. Об’єкт і предмет макроекономіки
- •1.3. Методологія макроекономіки
- •1.4. Основні функції макроекономіки
- •Питання для самоконтролю
- •2.2. Показники результатів макроекономічної діяльності
- •2.3. Методи обчислення ввп
- •2.4. Номінальний та реальний ввп.
- •Питання для самоконтролю
- •Виділяють такі структурні види зайнятості:
- •Форми зайнятості класифікують за такими ознаками:
- •3.2. Механізм функціонування ринку праці
- •Тенденції трансформації ринку робочої сили
- •3.3. Чинники, що впливають на безробіття.
- •Класичний підхід до проблеми безробіття
- •Кейнсіанський підхід до проблем безробіття
- •3.4. Втрати від безробіття
- •Питання для самоконтролю
- •4.2. Сукупна пропозиція
- •4.3. Модель ad-as як базова модель економічної рівноваги
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Грошовий ринок. Програмні запитання
- •Основні терміни і поняття:
- •Тематичні тези
- •1. Пропозиція грошей
- •5.2. Попит на гроші
- •5.3. Механізм грошового ринку
- •Питання для самоконтролю
- •6.2. Причини та наслідки інфляції
- •1. Чинники інфляції попиту:
- •2. Чинники інфляції витрат:
- •6.3. Інфляція і безробіття
- •Питання для самоконтролю
- •7.2. Кейнсіанська функція споживання
- •Емпірична нелінійна функція Хасбі
- •7.3.Функції споживання з урахуванням фактора часу
- •Питання для самоконтролю
- •8.2. Інвестиційні функції
- •Рис 8.4. Співвідношення споживання, заощаджень та інвестицій в простій моделі
- •8.3. Мультиплікатор інвестицій
- •8.4. Заощадження та інвестиції
- •8.5. Функція споживання та функція заощадження
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9. Сукупні витрати і ввп
- •9.2. Сукупні видатки і потенційний ввп
- •9.3. Модель „Хрест Кейнса”
- •Питання для самоконтролю
- •10.2. Модель Солоу
- •Основні ознаки моделі
- •10.3. Джерела економічного зростання.
- •10.4. Економічні цикли
- •Характеристика стадій (фаз) економічного циклу
- •Причини економічних циклів
- •Матеріальною основою
- •11.2. Вплив держави на економічну рівновагу
- •Модель рівноваги з урахуванням держави як збирача податків
- •11.3. Стабілізаційна політика
- •Рис 11.4. Види та інструменти макроекономічної політики
- •11.4. Полеміка навколо стабілізаційної політики
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 12. Фіскальна політика Програмні запитання
- •Тематичні тези
- •12.1. Фіскальна політика: цілі та інструменти
- •12.2. Дискреційна фіскальна політика. Складний мультиплікатор видатків. Мультиплікатор податків
- •12.3. Автоматична фіскальна політика
- •12.4. Фіскальна політика з урахуванням пропозиції. Крива Лаффера
- •12.5. Фіскальна політика та державний бюджет
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 13. Монетарна політика Програмні запитання
- •Тематичні тези
- •1. Цілі та інструменти монетарної політики.
- •13.2. Передатний механізм монетарної політики
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 14. Модель іs-lm як теорія сукупного попиту у закритій економіці Програмні запитання
- •Тематичні тези
- •1.Товарний ринок і крива іs
- •14.2. Грошовий ринок і крива lm
- •14.3. Рівновага моделі is-lm
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 15. Зовнішньоекономічна діяльність Програмні запитання
- •Тематичні тези
- •15.1. Національна економіка з урахуванням решти світу
- •15.2. Сутність та методологія складання платіжного балансу
- •15.3. Валютний курс
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 16. Зовнішньоторговельна діяльність і макроекономічна політика у відкритій економіці. Програмні запитання
- •Тематичні тези
- •16.1. Основні теорії міжнародної торгівлі
- •16.2. Торговельна політика, чистий експорт і ввп
- •16.3. Модель Манделла - Флемінга як теорія сукупного попиту у відкритій економіці
- •Питання для самоконтролю
6.3. Інфляція і безробіття
Підтримання інфляції і безробіття на низькому рівні є двома головними завданнями макроекономічної політики держави. При їх вирішенні використовується крива Філіпса у короткостроковому періоді, яка розкриває обернену залежність між інфляцією і безробіттям (рис. 6.1 ).
Крива Філіпса стверджує, що рівень інфляції залежить від трьох факторів:
очікуваної інфляції;
циклічного безробіття, тобто відхилення фактичного рівня безробіття від його природного значення;
шокових змін пропозиції. Рис. 6.1 Крива Філіпса
Три зазначені фактори зводяться воєдино у рівняння кривої Філіпса:
, (6.3)
або
Інфляція =
Очікувана інфляція -Циклічне безробіття + Шоки пропозиції,(6.4)
де - параметр, який показує, наскільки сильно реагує інфляція на динаміку циклічного безробіття; цей коефіцієнт завжди більший від нуля.
Зверніть увагу, що перед показником циклічного безробіття стоїть знак "мінус": при високому рівні безробіття спостерігається тенденція до зменшення темпів інфляції.
Антиінфляційна політика – це сукупність заходів державного регулювання, спрямованих на зниження темпів інфляції.
У короткостроковому періоді економічна політика, спрямована на швидке зниження рівня безробіття та призводить до прискорення інфляції. Треба вибирати між:
1) політикою, спрямованою на економічне пожвавлення, з високими темпами приросту ВВП, що швидко знизить безробіття;
2) політикою пожвавлення, з повільним приростом ВВП, що дає змогу сповільнити інфляцію, але за рахунок тривалого безробіття.
Цей вибір залежатиме від очікуваного рівня інфляції: чим більшим буде цей рівень, тим вище розміщуватиметься крива Філіпса. А це значить, що фактичний рівень інфляції буде вищим для будь-якого рівня безробіття.
Питання для самоконтролю
В чому полягає сутність інфляції? Які є способи визначення її рівня?
Які існують види інфляції?
Чим відрізняється інфляція від звичайного підвищення цін?
Які соціально-економічні наслідки інфляції?
ТЕМА 7.СПОЖИВАННЯ ДОМОГОСПОДАРСТВ.
Програмні запитання
1. Доходи домогосподарств.
2. Кейнсіанська функція споживання.
3. Функції споживання з урахуванням фактора часу.
Основні терміни і поняття:
Кейнсіанська економічна теорія, споживчі витрати, "гнучкі ціни" і заробітна плата, мотиви заощаджень, мотиви інвестицій, функція споживання, гранична схильність до споживання, середня схильність до споживання.
Тематичні тези
7.1. Доходи домогосподарств
Споживання домогосподарств – це їх витрати на споживчі товари та послуги, які залежать від їх доходів. Варто згадати модель кругових потоків ресурсів і продуктів (рис. 1.1). Домогосподарства взаємодіють з підприємствами через ринок ресурсів і ринок продуктів. В процесі цієї взаємодії домогосподарства формують свої доходи і витрати на споживання. На ринку ресурсів домогосподарства, які володіють всіма економічними ресурсами продають ресурси підприємствам. В результаті купівлі-продажу виробничі витрати підприємств формують грошові доходи домогосподарств. Сума цих доходів є доходом домогосподарств, або особистим доходом.
Якщо особистий дохід пов’язувати з джерелами формування, то його величину можна визначити за такою формулою:
Особистий дохід = заробітна плата найманих працівників + змішаний дохід + +дохід від активів + соціальні трансферти (7.1)
Сума витрат домогосподарств на ринку товарів визначає величину їх споживання, яке можна назвати приватним споживанням.
Витрати на приватне споживання менші за дохід домогосподарств. Це пояснюється тим, що не весь дохід домогосподарств надходить в їх розпорядження. Тому крім особистого доходу слід розрізняти особистий наявний дохід (дохід у розпорядженні).
Наявний дохід – це та частина сукупного доходу, яка залишається у розпорядженні суб’єктів приватної економіки після сплати податків і може бути використана на приватне споживання і заощадження.
Заощадження використовуються домогосподарствами для переміщення доходів з одного періоду в інший з метою регулювання в часі своїх витрат на споживання. При цьому вони враховують, що з часом вартість заощаджувальних грошей зростає. Тому слід розрізняти теперішню і майбутню вартість грошей.
Теперішня вартість грошей – це наявна сума грошей в поточному періоді. Майбутня вартість даної суми грошей визначається за допомогою нарахування складного процента на теперішню вартість цих грошей. Це означає, що майбутня вартість більше теперішньої вартості на величину процентів, нарахованих за кожний рік використання заощадженої суми грошей у майбутньому періоді. Така майбутня вартість складається із основної суми і процентів, що нараховані за попередні роки. Майбутню вартість грошей, обчислену на основі нарахування складного проценту, можна визначити за такою формулою
FV = PV (1 + r) n (7.2)
де FV - майбутня вартість,
PV - теперішня вартість,
r - ставка дисконту, тобто така ставка проценту, яка використовується для приведення грошових потоків до їх вартості в періоді, який приймається за базу розрахунків,
n - кількість років майбутнього періоду.
Для аналізу рівня диференціації доходів домогосподарств використовується крива Лоренца (рис.7.1).
Рис. 7.1. Крива Лоренца
Площа між бісектрисою і кривою Лоренца відображає ступінь нерівності в доходах. Чим більша ця площа, тим більший рівень диференціації доходів. Якщо б фактичний розподіл доходу між групами сімей був абсолютно рівним, то крива Лоренца співпала б з бісектрисою.
Використовують ще такі показники як децільний коефіцієнт і коефіцієнт Джині. Децільний коефіцієнт відображає співвідношення між середніми доходами 10% найбільш багатої частини населення і доходами 10% найбіднішої частини населення. Коефіцієнт Джині показує рівень концентрації доходів населення.
Коефіцієнт Джині розраховують діленням площі, що знаходиться між бісектрисою і кривою Лоренца, на площу трикутника сторонами якого є бісектриса, горизонтальна вісь і права вертикальна вісь.
Згідно з міжнародною класифікацією коефіцієнт Джині в інтервалі 33 -35 характеризує високий рівень нерівності в розподілі доходу, а 24 - 26 – низький.