Екологічна експертиза

Екологічна експертиза – це оцінка впливів на довкілля і здоров’я людей усіх видів господарської діяльності та відповідності цієї діяльності чинним нормам і законам з охорони навколишнього середовища, вимогам екологічної безпеки суспільства.

За українським природоохоронним законодавством (Закон України про екологічну експертизу (1995 р.), проведення екологічної експертизи обов’язкове для будь-якої діяльності, що впливає на довкілля, для будь-якого проекту нововведень, для будівництва, реконструкцій тощо.

Метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей, а також; оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об’єктах.

Основними завданнями екологічної експертизи є:

– визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності;

– організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об’єктів екологічної експертизи;

– встановлення відповідності об’єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, будівельних норм і правил;

– оцінка впливу діяльності об’єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища і якість природних ресурсів;

– оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;

– підготовка об’єктивних, всебічно обґрунтованих висновків екологічної експертизи.

Основними принципами екологічної експертизи є:

– гарантування безпечного для життя та здоров’я людей навколишнього природного середовища;

– збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних інтересів та врахування громадської думки;

– наукова обґрунтованість, незалежність, об’єктивність, комплексність, варіантність, превентивність, гласність;

– екологічна безпека, територіально-галузева та економічна доцільність реалізації об’єктів екологічної експертизи, запланованої чи здійснюваної діяльності;

– державне регулювання;

– законність.

Об’єктами екологічної експертизи є проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, документація з впровадження нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів. Екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об’єкти та комплекси, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища.

Складовими частинами комплексної експертизи є інвестиційна, санітарно-гігієнічна, екологічна, пожежної безпеки, охорони праці, енергозбереження, а також; в окремих випадках експертиза з питань ядерної та радіаційної безпеки.

Процес експертизи передбачає оцінку та аналіз технологій, техніки, проектів підприємств, проектів перетворення природи, стану здоров’я людей, якості повітря, води, продуктів харчування, лікарських препаратів.

Екологічні експертизи кількох типів: державні, громадські, відомчі, змішані.

За призначенням вони бувають: первинні та вторинні.

За масштабами: локальні, районні, регіональні, державні, міждержавні.

Державна екологічна експертиза має спиратися на принципи обов’язковості її проведення, наукової обґрунтованості, законності висновків, незалежності, об’єктивності, широкої гласності тощо.

Державна екологічна експертиза здійснюється експертними комісіями Міністерства екології і природних ресурсів України, галузевими комісіями, а громадська експертиза – громадськими комісіями із залученням спеціалістів.

Найсуворішій експертизі підлягають:

• нафтопереробні підприємства, нафтосховища;

• ТЕС, АЕС, греблі на великих водосховищах;

• установки з виробництва азбесту, склади боєприпасів;

• автомагістралі, залізниці, аеропорти, торгові морські порти тощо.

Отже, екологічна експертиза – це оцінка впливів на навколишнє природне середовище та здоров’я людей усіх видів господарської діяльності та відповідності цієї діяльності нормам і вимогам з законодавства про охорону довкілля, раціональне використання та відтворення природних ресурсів, забезпечення екобезпеки.