Тема 5. Облік необоротних активів

Вивчення теми передбачає розгляд таких питань:

1.Склад, класифікація, оцінка й завдання обліку необоротних активів.

2.Облік надходження і наявності необоротних активів.

3.Облік зносу та ремонтів необоротних активів.

4.Облік вибуття необоротних активів.

5.Інвентаризація необоротних активів.

Вивчаючи питання обліку необоротних активів у наведеній вище послідовності, слід керуватися Інструкцією з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ, затвердженою наказом Державного казначейства України від 17.07.2000 року № 64 зі змінами (далі — Інструкція № 64).

Особливістю необоротних активів є багаторазове використання їх у процесі господарської діяльності, збереження початкового зовнішнього вигляду (форми) впродовж періоду, який перевищує рік. Необоротні активи класифікують за різними ознаками. За видами необоротні активи поділяють на основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи та незакінчене капітальне будівництво.

Основні засоби бюджетних установ у складі необоротних активів мають вартісний параметр від 1 січня 2012 року — понад 2500 грн. за одиницю (комплект).

До основних засобів належать також незалежно від вартості сільськогосподарські машини та знаряддя; будівельний механізований інструмент; робочі та продуктивні тварини; всі види засобів пересування для перевезення людей і вантажів, а також документація з типового проектування.

Не належать до основних засобів такі матеріальні цінності незалежно від вартості:

формений одяг, призначений для видачі працівникам;

спеціальний одяг, спеціальне взуття;

постільні речі;

тара для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах або для здійснення технологічних процесів;

молодняк тварин і тварини на відгодівлі.

Розподіл основних засобів відбувається за такими ознаками:

використанням; належністю; функціональним призначенням.

У межах кожної класифікаційної групи слід визначити об’єкт класифікації, який покладено в основу інвентарного обліку.

До інших необоротних матеріальних активів бюджетних установ належить решта необоротних активів, які не ввійшли до переліку основних засобів, а саме:

музейні цінності, експонати зоопарків, виставок;

бібліотечні фонди;

малоцінні необоротні матеріальні активи;

білизна, постільні речі, одяг та взуття;

тимчасові нетитульні споруди;

природні ресурси;

інвентарна тара;

матеріали тривалого користування для наукових цілей.

Остання група є специфічною у складі інших необоротних матеріальних активів. До цієї групи належать матеріали, отримані зі складу лабораторією чи іншими структурними підрозділами науково-дослідних інститутів, вищих навчальних закладів для науково-дослідних робіт.

Ці матеріали використовуються неодноразово або тривалий час, а також є об’єктами наукових досліджень (наприклад в установах культури до них належать вартісні матеріали, отримані зі складу для реставрації й ремонту творів мистецтва, музейних цінностей, пам’яток архітектури тощо).

Вони мають вартісний від 1 січня 2012 року — нижче 2500 грн. за одиницю.

Активи, що не мають фізичної або матеріальної форми і використовуються бюджетною установою понад рік, належать до нематеріальних активів, які розподіляються на дві групи:

Авторські та суміжні з ними права.

Інші нематеріальні активи.

Першу групу становлять права бюджетної установи на літературні та музичні твори, програми для електронно-обчислювальних машин, бази даних тощо.

До другої групи належать нематеріальні активи із розподілом за такими підгрупами:

права користування природними ресурсами;

права користування майном;

права на знаки для товарів і послуг;

права на об’єкти промислової власності;

інші нематеріальні активи.

Наказом Державного казначейства України від 21.02.2005 року № 30 внесено зміни до Інструкції № 64, згідно з якими у складі необоротних активів обліковують незавершене капітальне будівництво.

Оцінка необоротних активів бюджетних установ має певні особливості. Вартість, за якою необоротні активи відображають у бухгалтерському обліку, поділяються на:

балансову вартість;

первісну вартість;

відновлювальну вартість.

Балансова вартість — це вартість, за якою необоротні активи включають до балансу після вирахування суми нарахованого зносу.

Первісна вартість — це вартість, що історично склалася, тобто собівартість за фактичними витратами на придбання, спорудження та виготовлення необоротних активів.

Треба пам’ятати, що: