2.4 Визначення зон прояву локальних факторів

Територія населеного пункта Черемошне поділяється також за функціональним використанням. Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельних ділянок, враховують відносну прибутковість наявних в її межах нидів економічної діяльності.

Локальні коефіцієнти застосовуються при визначенні вартості конкретної земельної ділянки і враховують особливості її місця-розташування в межах певного населеного пункту.

Згідно з Порядку грошової оцінки передбачається можливість застосування 30 коефіцієнтів, які відображають функціонально-планувальні, інженерно-інфраструктурні, інженерно-геологічні, історико-культурні, природно-ландшафтні та санітарно-гігієнічні

Фактори, що впливають на місця розташування земельних ділянок приведені в додатку 10а.

Ширина санітарно-захисних зон прийнята з врахуванням вимог, які передбачені в збірнику "Республиканские строительные нормы по планировке, застройке и благоустройству произподственных зон сельских населенных пупктов Украинской ССР» РСН 320-86, Киев 1987.

Розділ ііі. Грошова оцінка земель населеного пункту

3.1 Грошова оцінка 1м2 забудованих земель

Оцінка земельної ділянки завжди є кінцевим результатом грошової оцінки. Визна­чення базової вартості 1 м^² земель у населеному пункті, встановлення зонального кое­фіцієнту Км2 визначає важливі чинники оцінки, але на цьому не завершується. На ве­личину рентного доходу конкретної ділянки окрім зональних впливають також локаль­ні фактори та функціональне використання земельної ділянки.

Локальні особливості розташування земельної ділянки в межах економіко-плану­вальної зони (яка, здебільшого, являє собою квартал, групу кварталів, виробничу зону, тобто території, обмежені характерними планувальними рубежами та однотипні за функціонально-планувальними якостями) мають відігравати певне значення при оцін­ці земельної ділянки. Ситуаційне розташування земельної ділянки (прилягання до містоформуючої магістралі, громадського центру, чи, навпаки — розташування на перифе­рії зони, у глибині кварталу); наявність, чи відсутність мереж інженерної інфраструктури; розташування на території ділянки пам’яток архітектури, чи їх відсутність, мо­жуть (до 1,5 рази) збільшити, або зменшити її цінність і, тим самим, впливають на кін­цеву грошову оцінку ділянки. При використанні локальних коефіцієнтів, що застосовуються до кожного фактора, враховуються такі правила:

1) Наявність фактора та величина коефіцієнта для кожного населеного пункту визначаються та обґрунтовуються у грошовій оцінці земель населеного пункту з відображенням на карті розповсюдження локальних факторів.

2) Значення коефіцієнта для кожного фактору є фіксованим, виключається кілька значень коефіцієнту для одного й того ж населеного пункту (наприклад: коефіцієнт на розташування земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до громадських центрів не може становити для одних ділянок населеного пункту 1,04, для інших — 1,1)

3) Загальний сукупний коефіцієнт Км3 визначається шляхом множення всіх локаль­них коефіцієнтів, які проявляються на даній земельній ділянці.

Заключним етапом виконання нормативної грошової оцінки забудованих земель є визначення вартості одного метра квадратного земельної ділянки (Цн) певного функціонального використання (Кф), з урахуванням локальних факторів (Км3), (додаток 10) за формулою:

Цн =Цнз*Кф*Км3(грн./кв.м.)