- •Методичні рекомендації і контрольні завдання до виконання семінарських занять
- •Херсон 2012
- •1.1 Мета дисципліни:
- •1.2 Основні завдання дисципліни:
- •1.3 Основні знання, якими мають оволодіти студенти при вивченні дисципліни:
- •1.4 Основні вміння і навички, якими мають оволодіти студенти при вивченні дисципліни:
- •1.5 Рекомендації для тих, хто вивчає курс «Філософія»:
- •Розподіл навчального часу за темами в тематичному плані
- •Контроль знань студентів денної форми навчання
- •Розподіл балів з дисципліни
- •Поточний модульний контроль
- •Переведення балів внутрішньої 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну національну шкалу та 7-бальну шкалу ects
- •Модуль 1 Семінарське заняття № 1 Тема: «філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві»
- •Теми доповідей та рефератів
- •Ключові поняття та терміни
- •Література
- •Семінарське заняття № 2 Тема: «філософія стародавнього сходу. Антична філософія, її космоцентрична спрямованість»
- •Теми доповідей та рефератів
- •Література
- •Семінарське заняття № 3 Тема: «філософія середньовічного суспільства, її теоцентризм»
- •Теми доповідей та рефератів
- •Література
- •Семінарське заняття № 4 Тема: «філософія доби відродження (ренесансу): антропоцентризм»
- •Теми доповідей та рефератів
- •Література
- •Семінарське заняття № 5 Тема: «філософія нового часу та доби просвітництва: вивчення природи»
- •Теми доповідей та рефератів
- •Ключові поняття та терміни
- •Література
- •Семінарське заняття № 6 Тема: «німецька класична філософія та марксизм»
- •Теми доповідей та рефератів
- •Ключові поняття та терміни
- •Література
- •Семінарське заняття № 7-8 Тема: «сучасна світова філософія»
- •Теми доповідей та рефератів
- •Ключові поняття та терміни
- •Література
- •Модуль 2 Семінарське заняття № 9-10 Тема: «традиції та особливості розвитку філософської думки в україні»
- •Теми доповідей та рефератів
- •Ключові поняття та терміни
- •Література
- •Семінарське заняття № 11
- •Література
- •Семінарське заняття № 12
- •Література
- •Семінарське заняття № 13 Тема: «діалектика: принципи, закони, категорії (онтологія)»
- •Теми доповідей та рефератів
- •Ключові поняття та терміни
- •Література
- •Література
- •Семінарське заняття № 15
- •Література
- •Семінарське заняття № 16 Тема: «основи філософського аналізу суспільства як системи, що розвивається (соціальна філософія)»
- •Теми доповідей та рефератів
- •Ключові поняття та терміни
- •Література
- •Література
- •Семінарське заняття № 18
- •Література
Переведення балів внутрішньої 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну національну шкалу та 7-бальну шкалу ects
Оцінка за 100-бальною шкалою |
Оцінка за національною шкалою |
Сума кількості балів за національною шкалою |
Оцінка за шкалою ECTS |
Оцінка за національною шкалою |
90-100 |
Відмінно (5) |
4,50 – 5,00 |
А excellent |
Зараховано |
82-89 |
Добре (4) |
4,00 – 4,49 |
В very good | |
75-81 |
3,50 – 3,99 |
С good | ||
67-74 |
Задовільно (3) |
3,00 – 3,49 |
D satisfactory | |
60-66 |
2,50 – 2,99 |
Е sufficient | ||
35-59 |
Незадовільно (2) з правом перескладання |
2,00 – 2,49 |
FX |
Не зараховано |
1-34 |
Незадовільно (2) з обов’язковим повторним курсом |
0,00 – 1,99 |
F fail |
Модуль 1 Семінарське заняття № 1 Тема: «філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві»
Цілі та завдання заняття: визначити предмет та функції філософії, окреслити її проблемне поле з метою усвідомлення її універсального, узагальнюючого характеру; виявити спільні підходи та принципові відмінності між філософським та науковим пізнанням; дослідити особливості філософії як виду знання, що є одночасно і наукою, і ідеологією, і мистецтвом, і любов'ю до мудрості, і трансцендуючим осягненням об'єкта тощо; розкрити гуманістичний та евристичний потенціал філософської рефлексії для осмислення людиною себе у світі.
ПЛАН
1. Світогляд людини: історичні типи, структура. 2. Міфологія як історично перший тип світогляду. 3. Релігійний світогляд. 4. Предмет та функції філософії. Основне питання філософії. 5. Характерні риси філософського мислення. Співвідношення філософії, науки, мистецтва та релігії. |
Теми доповідей та рефератів
1. Проблема науковості філософського світогляду.
2. Статус філософії та її взаємовідносини з іншими науками.
3. Філософія в системі культури.
4. Людина як вища цінність у системі філософського знання.
5. Філософія, її людські виміри і зміст (сенс).
Ключові поняття та терміни
Світогляд – форма суспільної самосвідомості людини, через яку вона сприймає, осмислює, оцінює світ, визначає своє місце у ньому. Це система принципів, знань, ідеалів, цінностей, надій, вірувань, поглядів на сенс та мету життя, які визначають індивіда або соціального суб’єкта та органічно вплітаються в його вчинки та норми мислення.
Світогляд – інтегральне духовне утворення, яке спонукає до практичної дії, до певного способу життя та думки. У структурному плані прийнято виділяти в ньому такі підсистеми або рівні: світовідчуття, світосприйняття, світоспоглядання, світорозуміння та світобачення.
Міфологія (від грец. міф – оповідь та «логос» – слово, поняття, вчення) – форма суспільної свідомості, спосіб розуміння світу, характерний для ранніх стадій суспільного розвитку. Міф об’єднав у собі початки знань, релігійних вірувань, різних видів мистецтва, філософії.
Міф – це тип світогляду, при якому людина включена у Всесвіт, і досить слабо виділяє себе в ньому, нечітко розрізняє суб’єкт та об’єкт, тобто себе та світ.
Релігія (від лат. благочестя, набожність, святиня, предмет культу) – така форма світогляду, в якій засвоєння світу здійснюється через подільність на земний, природний, що відображається органами чуттів людини, та потойбічний – «небесний», надприродний і надчуттєвий світ. Релігія, на відміну від міфу, є типом світогляду, який розрізняє суб’єкт та об’єкт. Вона ґрунтується на вірі, прийнятті тих чи інших тверджень без сумніву і доведень. Для віруючої людини факт існування Бога, для прикладу, є безсумнівним, він не потребує доказів чи перевірки.
Містицизм – (від грец. таємний) – у широкому розумінні – визначення надприродної сутності явищ; у вузькому – релігійно-філософський світогляд, в основі якого є віра в можливість безпосередньо надчуттєвого та надрозумного спілкування людини з нематеріальним, духовним світом, Богом, духами тощо.
Філософія (від грец. phileo – люблю, sofia – мудрість, буквально – любов до мудрості (дехто трактує також як мудрість любові)) – форма духовної діяльності, спрямована на постановку, аналіз і вирішення сутнісних світоглядних питань, пов’язаних з формуванням цілісного погляду на світ і на місце у ньому людини.
Філософське вчення – завершена система поглядів того чи іншого мислителя.
Філософська школа – сукупність вчень, об’єднаних загальними ідейними основами, що зумовлює пряму передачу ідей від одних філософів до інших.
Філософська течія – сукупність вчень, об’єднаних спільними, хоча часом модифікованими, ідейними принципами, які належать як до однієї, так і до різних шкіл.
Філософський напрям – сукупність течій, що мають у своїй основі спільні ідеї.
Філософування – це автентична, неповторна активність, яка ні до чого іншого не зводиться, в якій бере участь все людське єство. Ця активність може виникати сама по собі або бути спричиненою (детонованою) різними чинниками, такими як прочитана філософська книга, життєва подія, щось побачене чи почуте, що може приводити свідомість (далеко не кожну) в специфічний філософський стан чи особливий настрій.
Рефлексія (від лат. обернення назад, відображення) – термін для позначення такої риси людського пізнання, як дослідження самого пізнавального акта, діяльності самопізнання, що дає змогу розкрити специфіку духовного світу людини, внаслідок цього людська свідомість постає водночас і як самосвідомість.
Наука – соціально-значуща сфера людської діяльності, що спрямована на виробництво та систематизацію знань про закономірності існуючого засобами теоретичного обґрунтування і перевірки пізнавальних результатів для розкриття їх об’єктивного змісту.
Основне питання філософії – це питання про відношення свідомості до буття й духовного до матеріального, проблема цього відношення має два аспекти: 1) що первинне? 2) чи можна пізнати світ?
Матеріалізм – філософський напрям, який при вирішенні основного питання філософії стверджує, що буття, природа, матеріальне є первинним, а дух, свідомість, ідеальне – вторинним.
Ідеалізм – філософський напрям, який при вирішенні основного питання філософії стверджує, що дух, свідомість, мислення, ідеальне є первинним, а буття, природа, матеріальне – вторинним.