Література

1. Герасимчук А.А., Тимошенко З.І. Філософія: Курс лекцій: Навчальний посібник. – К.: Вид-во Укр.-фін. ін-ту менеджм. і бізнесу, 1998. – 165 с.

2. Кремень В.Г.. Філософія: мислителі, ідеї, концепції: підручник / В.Г.Кремень, В.В. Ільїн. – К.: книга, 2005. – 528 с.

3. Петрушенко В.Л. Філософія. Курс лекцій: Навчальний посібник. – К.: Каравела, 2001. – 448 с.

4. Філософія: Навчальний посібник / Надольний І.Ф., Андрущенко В.П., Бойченко І.В., Розумний В.П.та ін. – К.: Вікар, 1997. – 584 с.

5. Філософія: Підручник для вищої школи. – Х.: Прапор, 2004. – 736 с.

Семінарське заняття № 15

Тема: «ОСОБИСТІСТЬ ЯК ПРЕДМЕТ ФІЛОСОФСЬКОГО ОСМИСЛЕННЯ (АНТРОПОЛОГІЯ)»

Цілі та завдання заняття: увійти в саме ядро філософської проблематики та замкнути усі попередні теми на єдино виправданий суб'єкт – носій всіх помислів, дій, творень – на людину; показати проблематичність людського буття та водночас його складність, багатовимірність, невичерпність; окреслити найперші визначення людини та проявів її буття, продемонструвати їх суперечливість та відкритість історичній перспективі.

ПЛАН

1. Уявлення про філософську антропологію та її проблематику. 2. Природа та сутність людини. Людина як біопсихосоціальна істота. 3. Людина, індивід, особистість. Типи особистості. 4. Соціальна роль. Умови успішного виконання соціальних ролей. 5. Потреба, інтерес, ціннісна орієнтація особистості. 6. Смерть, безсмертя та проблема смислу життя.

Теми доповідей та рефератів

1. Людина як вільна істота. Свобода, вибір, цінності.

2. Людське існування та його сенс. Життєва позиція особи­стості.

3. Філософське розуміння власності.

4. Формування біоетичного світогляду: аспекти методології.

5. Соціальні норми як фактор виливу суспільства на осо­бистість.

6. Воля та розум.

Ключові поняття та терміни

Антропологія – це наука, яка вивчає людство та його культуру.

Антропогенез – виділення людини з тваринного світу.

Соціогенез – становлення суспільства.

Ендогамія – внутрішньошлюбні зв’язки.

Агамія – порядок, який виключає шлюбні контакті між єдинокровними партнерами.

Екзогамія – порядок, при якому ведуть пошук шлюбних партнерів в інших общинах.

«Неолітична революція» – перехід від збирання і полювання до продуктивного життєзабезпечення (землеробства, скотарства, ремесла).

Евтаназія – безболісна, тиха, «блаженна» смерть.

Людина – родове поняття, що вказує на причетність істоти до вищого ступеня розвитку живої природи – людського роду; специфічна, унікальна єдність біологічного і соціального; система, в якій фізичне і психічне, природне й соціальне становлять нерозривну єдність.

Індивід (лат. individuum – неподільне) – окрема людина, особа в групі або суспільстві, окремий представник людської спільноти.

Індивідуальність – сукупність своєрідних психологічних особливостей і властивостей людини, що характеризує людську неповторність і виявляється у рисах характеру, специфіці інтересів, якостей, здібностей, які відрізняють одну людину від іншої.

Особистість – людина, соціальний індивід, що поєднує в собі риси загальнолюдського, суспільнозначущого та індивідуально неповторного.

Особистість – це людина, яка соціальну роль сприймає всерйоз, вирішуючи вільно, але охоче нести всю повноту пов'язаної з цією роллю відповідальності.

Свобода (реальна, а не уявна) являє собою єдність суб’єктивних умов (знання і доцільні рішення, що спираються на них,) і умов об’єктивних (обставини і засоби, за допомогою яких можна здійснити прийняті рішення).