- •Методичні рекомендації і контрольні завдання до виконання семінарських занять
- •Херсон 2012
- •1.1 Мета дисципліни:
- •1.2 Основні завдання дисципліни:
- •1.3 Основні знання, якими мають оволодіти студенти при вивченні дисципліни:
- •1.4 Основні вміння і навички, якими мають оволодіти студенти при вивченні дисципліни:
- •1.5 Рекомендації для тих, хто вивчає курс «Філософія»:
- •Розподіл навчального часу за темами в тематичному плані
- •Контроль знань студентів денної форми навчання
- •Розподіл балів з дисципліни
- •Поточний модульний контроль
- •Переведення балів внутрішньої 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну національну шкалу та 7-бальну шкалу ects
- •Модуль 1 Семінарське заняття № 1 Тема: «філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві»
- •Теми доповідей та рефератів
- •Ключові поняття та терміни
- •Література
- •Семінарське заняття № 2 Тема: «філософія стародавнього сходу. Антична філософія, її космоцентрична спрямованість»
- •Теми доповідей та рефератів
- •Література
- •Семінарське заняття № 3 Тема: «філософія середньовічного суспільства, її теоцентризм»
- •Теми доповідей та рефератів
- •Література
- •Семінарське заняття № 4 Тема: «філософія доби відродження (ренесансу): антропоцентризм»
- •Теми доповідей та рефератів
- •Література
- •Семінарське заняття № 5 Тема: «філософія нового часу та доби просвітництва: вивчення природи»
- •Теми доповідей та рефератів
- •Ключові поняття та терміни
- •Література
- •Семінарське заняття № 6 Тема: «німецька класична філософія та марксизм»
- •Теми доповідей та рефератів
- •Ключові поняття та терміни
- •Література
- •Семінарське заняття № 7-8 Тема: «сучасна світова філософія»
- •Теми доповідей та рефератів
- •Ключові поняття та терміни
- •Література
- •Модуль 2 Семінарське заняття № 9-10 Тема: «традиції та особливості розвитку філософської думки в україні»
- •Теми доповідей та рефератів
- •Ключові поняття та терміни
- •Література
- •Семінарське заняття № 11
- •Література
- •Семінарське заняття № 12
- •Література
- •Семінарське заняття № 13 Тема: «діалектика: принципи, закони, категорії (онтологія)»
- •Теми доповідей та рефератів
- •Ключові поняття та терміни
- •Література
- •Література
- •Семінарське заняття № 15
- •Література
- •Семінарське заняття № 16 Тема: «основи філософського аналізу суспільства як системи, що розвивається (соціальна філософія)»
- •Теми доповідей та рефератів
- •Ключові поняття та терміни
- •Література
- •Література
- •Семінарське заняття № 18
- •Література
Література
Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії: Підручник. – К.: Либідь, 2001. –408 с.
Бичко І.В., Бойченко І.В., Табачковський В.Г. та ін. Філософія: Підручник. – К.: Либідь, 2001. – 408 с.
Кремень В.Г. Філософія: мислителі, ідеї, концепції: підручник / В.Г.Кремень, В.В. Ільїн. – К.: книга, 2005. – 528 с.
Петрушенко В.Л. Філософія. Курс лекцій: Навчальний посібник. – К.: Каравела, 2001. – 448 с.
Філософія: Навчальний посібник / Надольний І.Ф., Андрущенко В.П., Бойченко І.В., Розумний В.П. та ін. – К.: Вікар, 1997. - 584 с
Семінарське заняття № 7-8 Тема: «сучасна світова філософія»
Цілі та завдання заняття: увійти в проблематику сучасної філософії, виділити особливості її стилю мислення, з'ясувати зв'язки сучасної філософії із болючими проблемами сучасної суспільної історії; переглянути основні напрями сучасної філософії, пояснити їх спрямованість особливостями сучасної історії; пояснити зв'язки сучасної філософії із іншими напрямами інтелектуальної діяльності - із наукою, релігією, мистецтвом, соціальними та політичними теоріями
ПЛАН
1. Загальна оцінка і відмінні риси сучасної філософії, етапи її становлення. 2. Неокантіанство, неогегельянство. 3. Прагматизм. 4. «Філософія життя» як відхід від ідеалів раціоналізму. Концепція А. Шопенгауера. Філософія «волі до влади» Ф. Ніцше. 5. Підсвідоме та психоаналіз: З. Фрейд і неофрейдизм (К. Юнг, А. Адлер, Е. Фромм). 6. Персоналізм. 7. Феноменологія Гуссерля. 8. Проблема життя з точки зору екзистенціальної філософії. 9. Франкфуртська школа. 10. Структуралізм. 11. Герменевтика. 12. Філософія О. Конта і неопозитивізм. 13. Релігійна філософія ХХ ст.: неотомізм, тейярдизм. 14. Провідні тенденції сучасного розвитку світової філософії. |
Теми доповідей та рефератів
1. Перехід від класичної філософії до некласичної.
2. Від феноменології до екзистенціалізму та герменевтики.
3. Аналітична філософія.
4. Філософія науки: від логічного позитивізму до епістемологічного анархізму.
5. Філософська антропологія: ідейні витоки та проблемне поле.
6. Філософський містицизм.
7. Гуманістичні тенденції у розвитку сучасної філософії
8. Філософія С. К’єркегора.
Ключові поняття та терміни
Герменевтика (від грец. роз’яснюю) – напрям у філософії та гуманітарних науках, в якому розуміння тексту стає головною умовою розуміння соціального буття. У вузькому значенні – сукупність методів тлумачення тексту (в філософії, філології, богослов’ї тощо).
Дискурс (від лат. розмірковування) – логічно обґрунтоване судження; поняття, популярне в постструктуралізмі та комунікативній філософії.
Антистієнтизм – філософсько-світоглядна концепція, прихильники якої піддають різкій критиці науку й техніку, які, на їх погляд, не можуть забезпечити суспільно-економічний прогрес.
Екзистенціалізм (від лат. існування) – ірраціональний напрям, одна з філософських течій ХХ-ХХІ ст. Своїм предметом вважає вивчення людського існування в єдності несвідомих, чуттєво-емоційних і раціональних проявів, співвідношенні зі свободою та смертю.
Екзистенція – головна категорія екзистенціоналізму, яка означає внутрішнє буття людини (ірраціональне «Я»), унаслідок чого людина стає одиничною й неповторною особистістю.
Монізм (від грец. один) – філософське вчення, яке дає змогу сприймати всю багатогранність явищ світу через призму єдиної основи всього існуючого (субстанції).
Неотомізм – офіційна філософія католицької церкви, сучасний етап розвитку томізму.
Парадигма (від грец. приклад, зразок) – висхідна концептуальна модель (схема) формулювання й вирішення наукових проблем, які домінують у науковому співтоваристві впродовж тривалого часу.
Персоналізм (від лат. особа) – філософська позиція, згідно з якою особистість має божественне походження: у вузькому значенні слова – напрям релігійно-соціальної філософії, заснований французьким філософом Муньє.
Плюралізм (від лат. множинний) – філософська позиція, згідно з якою визнається існування багатьох, незалежних одна від одної, першопричин буття (істин).
Постмодерн – у широкому значенні слова – низка концепцій західних філософів другої половини XX ст., головною ідеєю яких є критика розуму, його можливостей.
Прагматизм (від грец. спроба, дія) – філософське вчення, яке визначає цілеспрямовану діяльність або дію як головну властивість сутності людини, а корисність як критерій істини.
Філософська антропологія – філософське вчення 1) про природу й сутність людини, 2) течія в західноєвропейській філософії XX ст. (заснована М. Шиллером і Г. Плеснером).
Сцієнтизм (від лат. наука) – філософсько-світоглядна концепція, яка аналізує науку як найвищий рівень розвитку людського розуму.
Феноменологія (від грец. те, що з’являється, вчення) – термін сучасної філософії, у широкому розумінні – учення про феномени свідомості, у вузькому – опис актів свідомості у їх відношенні до об’єктів (Е. Гуссерль).
Філософія життя – філософська течія кінця XIX – початку XX ст., в основі якої є ідея інтуїтивного відчуття органічної єдності “життя” (заснована А. Шопенгауером та Ф. Ніцше).