
- •Кириллов Олег Леонідович
- •I. Електротехнічні матеріали.
- •II. Конструкційні матеріали.
- •III. Матеріали спеціального призначення.
- •I. 1.1. Структура, типи кришталевих грат, дефекти будівлі металів.
- •I.1.2. Властивості металів і сплавів
- •I.1.3. Сплави на основі Fe.
- •1.2.1. Призначення і види термічної обробки:
- •I.4.1. Механічна обробка металу.
- •I.4.1.2. Засоби обробки металів.
- •I.4.1.3. Суттєвість обробки тиском і її види
- •I.4.2. Електрофізичні і електрохімічні засоби обробітки металів.
- •II.1.1. Класифікація провідникових матеріалів.
- •II.1.2. Поняття металевий провідник.
- •II.1.3. Фізичні процеси в провідниках, електропровідність, поняття опір.
- •II. 1.4. Вплив на опір різноманітних факторів.
- •II. 1.4. А. Термальна залежність питомого опору металевих провідників.
- •II. 1.4. Б. Домішки і дефекти. Сплави.
- •II. 1.4. В. Опор тонких металевих плівок.
- •II. 1.4. Г. Контактні явища, поняття термо - ерс.
- •II. 1.4. Д. Поняття надпровідність.
- •III. 1.1. Фізичні процеси в напівпровідникових матеріалах.
- •III. 1.2. Температурна залежність концентрації носіїв зарядів.
- •III. 1.3. Механізм розсіювання і рухливість зарядів.
- •III. 1.4. Оптичні і фотоелектричні явища в напівпpовідниках.
- •III. 1.5. Утворення p/n переходу.
- •III. 1.6. Ефект Холу.
- •III. 2.1. Класифікація напівпровідникових матеріалів.
- •III. 2.2. Загальні характеристики матеріалів та їх застосування.
- •III. 2.2.А. [Ge] Германій.
- •III. 2.2.Б. [Si] Кремній.
- •III. 2.2.В. [Se] Селен.
- •III. 2.2. Г. [SiC] Карбід кремнію.
- •IV. 1.1. Класифікація діелектриків по призначенню.
- •IV. 1.2.А. Вологові властивості.
- •IV. 1.2.Б. Хімічні властивості.
- •IV. 1.2.В. Термальні властивості та класи нагрівостійкості.
- •IV. 1.3. Поляризація.
- •IV.1.4. Діелектрична пронизливість в речовинах.
- •IV.1.5. Електропровідність діелектриків.
- •IV.1.5.1. Електропровідність в газі.
- •IV.1.5.2. Електропровідність в твердих діелектриках.
- •IV.1.5.3. Електропровідність в рідині.
- •IV.1.6. Діелектричні загуби в залежності від агрегатного стану діелектрика.
- •IV. 1.6.1. Втрати в газах.
- •IV.1.6.2. Втрати в рідині.
- •IV.1.6.3. Втрати в твердих діелектриках.
- •IV.1.7. Пробій в газі, іонізаційний процес.
- •IV.1.7.1. Пробій газу в однорідному полі.
- •IV.1.7.2. Пробій газу в неоднорідному полі.
- •IV.1.8. Пробій в твердих діелектриках.
- •IV.1.8.1. Електричний пробій в твердих діелектриках.
- •IV.1.8.2. Тепловий пробій в твердих діелектриках.
- •IV.1.8.3. Електрохімічний пробій в твердих діелектриках.
- •IV.1.9. Пробій в рідинах.
- •IV.1.9.1. Пробій в ідеально чистій рідині;
- •IV.1.9.2. Пробій в технічно чистій рідині;
- •IV.1.9.3. Пробій в технічно брудній рідині.
- •IV.1.2.1. Роль рідких діелектриків в електротехнічних приладах.
- •IV.1.2.2. Мінеральні електроізоляційні олії. Їх електро - фізико - хімічні характеристики.
- •IV.1.2.2.1. Трансформаторна олія.
- •IV.1.2.2.2. Конденсаторна олія.
- •IV.1.2.2.3. Кабельна олія.
- •IV.1.2.3. Синтетичні рідкі діелектрики. Їх эелектро - фізико - хімічні характеристики.
- •IV.1.2.4. Кремній і фтороорганічні рідкі діелектрики. Їх електро - фізико - хімічні характеристики.
- •IV.1.2.4.1.Кремнійорганічна рідина.
- •IV.1.2.4.2.Фтороорганічна рідина.
- •IV.1.3.1.А. Реакція утворення полімерів.
- •IV.1.3.1.Б. Гнучкість і хімічний зв'язок.
- •IV.1.3.1.В. Структурні форми і фізичний стан.
- •IV.1.3.1.Г. Склад полімерних ланцюгів.
- •IV.1.3.1.Д. Електричні властивості.
- •IV.1.3.1.Е. Нагрівостійкість.
- •IV.1.4.1. Поняття про пластмасу, основні компоненти.
- •IV.1.4.2. Класифікація пластмаси.
- •IV.1.4.3. Шарові пластмаси, характеристика, основні властивості.
- •Тема IV.1.6. Воскоподібні діелектрики.
- •IV.1.6.2. Парафін.
- •IV.1.6.3. Езерин.
- •IV.1.6.4. Галовакс.
- •IV.1.6.5. Вазелін.
- •IV.1.6.6. Бітуми.
- •Тема IV.1.7. Лаки, емалі, компаунди.
- •IV.1.7.1. Поняття лак и емаль їх класифікація.
- •IV.1.7.2. Компаунди, їх складові части, область застосування.
- •IV.1.7.1. Поняття лак і емаль їх класифікація.
- •IV.1.7.2. Компаунди, їхній склад, зона застосування.
- •IV.1.8.1. Основні характеристики деревини.
- •IV.1.8.2. Папери.
- •IV.1.8.2.1. Технологія виготовлення паперу.
- •IV.1.8.2.2. Основні види паперів.
- •IV.1.8.3. Картони.
- •IV.1.9.1. Природні слюди.
- •IV.1.9.1.1. Загальні поняття.
- •IV.1.9.1.2. Види і хімічний склад і властивості.
- •IV.1.9.1.3. Технологія видобутку.
- •IV.1.9.2. Конденсаторна слюда.
- •IV.1.9.3. Клеєні слюдяні вироби - міканіти.
- •IV.1.9.3.1. Колекторний міканіт.
- •IV.1.9.3.2. Перекладний міканіт.
- •IV.1.9.3.3. Формувальний міканіт.
- •IV.1.9.3.4. Микастрічка.
- •IV.1.9.3.5. Термоупорний міканіт.
- •IV.1.9.4. Матеріали і вироби на основі слюд.
- •IV.1.9.4.1. Слюденіти.
- •IV.1.9.4.2. Слюдопласти.
- •IV.1.9.4.3. Мікалекс.
- •IV.1.9.5. Синтетичні слюди.
- •IV.1.10.1. Скло - загальні поняття і класифікація.
- •IV.1.10.1.А. Сировина для виготовлення скла.
- •IV.1.10.1.Б. Технологія виготовлення скла.
- •IV.1.10.2. Залежність властивостей скла від їх хімічного складу.
- •IV.1.10.3. Класифікація скла по технічному призначенню.
- •IV.1.10.4. Ситали.
- •IV.1.11.1. Поняття кераміка.
- •IV.1.11.1.1. Сировина для отримання.
- •IV.1.11.1.2. Технологічний процес виготовлення.
- •IV.1.11.1.3. Властивості одержуваного матеріалу.
- •IV.1.11.2. Класифікація керамічних діелектриків.
- •IV.1.11.3. Матеріали з низькою діелектричною проникністю.
- •IV.1.11.3.А. Установочна кераміка.
- •IV.1.11.4. Матеріали з високою діелектричною проникністю.
- •IV.2.1. Поняття активний діелектрик.
- •IV.2.2. Класифікація активних діелектриків:
- •IV.2.3.В. Механізм спонтанної поляризації.
- •IV.2.3. Сегнетоелектрики.
- •IV.2.3.А. Класифікація сегнетоелектриків.
- •IV.2.3.Г.1. Конденсаторна сегнетокераміка.
- •IV.2.3.Г.2. Матеріали для варикондів
- •IV.2.3.Г.3. Сегнетоелектрики з ппг.
- •IV.2.3.Г.4. Електрооптичні кристали.
- •IV.2.3.Г.5. Матеріали нелінійної оптики.
- •IV.2.4. П'єзоелектрики.
- •IV.2.5. Піроелектрики.
- •IV.2.6. Електрети.
- •IV.2.7. Рідкі кристали.
- •IV.2.8. Матеріали для лазерів.
- •IV.2.8.1. Вимога до матеріалу лазера.
- •IV.2.8.2. Вимоги до активатору.
- •Тема V.1. Загальні поняття про магнетизм.
- •V. 1.2. Класифікація речовин по магнітним властивостям.
- •V. 1.3. Поняття "домен" і процес намагнічування.
- •V.1.4. Остаточна магнітна індукція, петля гистерезіса.
- •V.1.5. Втрати при намагнічуванні.
- •V.1.6. Точка Кюрі.
- •Тема V.2. Магнітом’які і Магнітотвеpді магнітні матеріали.
- •V.2.1.Г. Пермалої, їх ефх властивості вплив компонентів на магнітні властивості, застосування.
- •V.2.1.Д. Альсифери, їх ефх властивості вплив компонентів на магнітні властивості, застосування.
- •V.2.2. Магнітотвеpді магнітні матеріали класифікація і ефх властивості.
- •V.2.2.А. Леговані криці, що гартуються на мартенсит.
- •V.2.2.Б. Виливні магніто тверді сплави.
- •V.2.2.В. Магніти з порошків.
- •V.2.2.Г. Магніто-тверді ферити.
- •V.2.2.Д. Пластично деформуємо сплави і магнітні стрічки.
- •Тема V.3 Магнітні матеріали спеціального призначення.
- •V.3.1. Класифікація й область застосування.
IV.1.11.4. Матеріали з високою діелектричною проникністю.
КОНДЕНСАТОРНАкераміка, або кераміка з високою діелектричною пронизливістю. Виграє в масі, обсязі і по ряду діелектричних характеристик.
основа - ТiО2 – РУТІЛ, =173.
Характеристики: tgδ=23*10-4приf=102; tgδ=3*10-4 при f=106.
Застосування - сполучення, що додаються в виді крищталевої фази.
Б) сполучення: CaO*TiO2– пеpовскіт=168; tgδ=(14*10-42*10-4);
SrO*TiO2- титанат стpонция=233; tgδ=(221)*10-4
BaO*4TiO2- тетpатитан барію.
СИГНЕТОКЕРАМІКА- володіє сегнето - електричними властивостями:
різка залежність:=f (toC);=f (Е) від напруженості електричного поля;
наявність діелектричного гістеpезісу: =500 - сигнетова сіль; =9000 - титанат баpія з домішками.
Залежність =f(t0C) використовується в ваpікондах (варіація і конденсатор) типу:ВК-1; ВК-2; ВК-3; ВК-4; ВК-5і пр.
КЕРАМІКА ОСОБЛИВОЇ НАГРІВОСТІЙКОСТІ- влаштовуються при різких перепадах toC (теpмоудаpах) на основі:
коpдpіту 2MgO*2Al2O3*5SiO2
t=200C => V=(10111013);
t=6000C => V=108109); l =3*10-6*К-1;
двоокису цирконію ZrO2 ; l=4*10-6*К-1;
титанату алюмінію Al2O3*TiO2; l=0,1*10-6*К-1;
чистих оксидів різноманітних металів: BeO; MgO; Al2O3.
BeО - теплопровідність вище ніж у чистого Be.
tпл=26700С;=7,4; t=10000С;v=10-5Ом*м;
t=200С <->v= (2-5)*10-4Ом*м;t =10-5*К-1
MgО- має щільність=3, 6Мг/м3; tпл=26800С; =9, 8; t=16*10-6*К-1
Al2O3 - має щільність=3Мг/м3; t пл =20500С; =10; t=10*10-6*К-1
БЕЗОКСИДНА КЕРАМІКА- (Деякі з них являються діелектриками і напівпровідниками) -нітриди, карбіди, боpиди.
Нітрид бору BN-БОРАЗОНодержують чинністю аміакуNH3на B2O3.
Характеристики: tпл=30000С; l=7, 5*10-6*К-1; tпл=8000С;
v =2*1011Ом*м; tp=200С; tgδ=7*10-4; Yt=28Вт/(м*К); =4,15;
v =2*108Ом*м, tp=5000С; v =3*1012Ом*м, tp=10000С.
Кипляча вода і слабкі кислоти руйнують його з утворенням H2BO3іNH3.
Нітрид кремнію - Si2N24- одержують чинністю аміакуNH3наH2BO3.
Характеристики: tпл=16000С; l=17*10-6*К-1; tпл=8000С; v=1012Ом*м; tp=200С ; Yt=17Вт/(м*К); =9; v =2*107Ом*м, tp=5000С; v =2*108 Ом*м, tp=10000С.
Джерела:
Л1-стор. 252-255, 258-259
Л2-стор. 195-205
Л3-стор. 233-255
Тема ІV.2. Активні діелектрики.
ПЛАН
ІV.2.1. Поняття активний діелектрик.
ІV.2.2. Класифікація активних діелектриків:
ІV.2.3. Сегнетоелектрики:
ІV.2.3.а. Класифікація;
ІV.2.3.б. Опис і властивості;
ІV.2.3.в. Механізм спонтанної поляризації;
ІV.2.3.г. Застосування сегнетоелектриків.
ІV.2.3.г.1. Конденсаторна сегнетокераміка
ІV.2.3.г.2. Матеріали для варикондів
ІV.2.3.г.3. Сегнетоелектрики з ППГ.
ІV.2.3.г.4. Електрооптичні кристали.
ІV.2.3.г.5. Матеріали нелінійної оптики
ІV.2.4. П’єзоелектрики.
ІV.2.5. Піроелектрики.
ІV.2.6. Електрети.
ІV.2.7. Рідкі кристали.
ІV.2.8. Матеріали для лазерів.
ІV.2.8.1. Вимога до матеріалу лазера.
ІV.2.8.2. Вимоги до активатору.
IV.2.1. Поняття активний діелектрик.
АКТИВНІ ДІЕЛЕКТРИКИ- це матеріали, властивостями яких можна управляти з допомогою зовнішніх збурень. З допомогою даних матеріалів можна здійснити:
генерацію сигналу;
підсилення сигналу по амплітуді і частоті;
модуляцію (електричних і оптичних сигналів);
пам'ять;
перетворення одних сигналів в інші і т. ін.
Ці властивості покладені в основу створення функціональних елементів електроніки.
Головна вимога до даних матеріалів - ніж ширше змінюються його властивості при зовнішніх змущенях, тим краще може виконувати активний елемент функції управління і перетворення енергії.