- •Кириллов Олег Леонідович
- •I. Електротехнічні матеріали.
- •II. Конструкційні матеріали.
- •III. Матеріали спеціального призначення.
- •I. 1.1. Структура, типи кришталевих грат, дефекти будівлі металів.
- •I.1.2. Властивості металів і сплавів
- •I.1.3. Сплави на основі Fe.
- •1.2.1. Призначення і види термічної обробки:
- •I.4.1. Механічна обробка металу.
- •I.4.1.2. Засоби обробки металів.
- •I.4.1.3. Суттєвість обробки тиском і її види
- •I.4.2. Електрофізичні і електрохімічні засоби обробітки металів.
- •II.1.1. Класифікація провідникових матеріалів.
- •II.1.2. Поняття металевий провідник.
- •II.1.3. Фізичні процеси в провідниках, електропровідність, поняття опір.
- •II. 1.4. Вплив на опір різноманітних факторів.
- •II. 1.4. А. Термальна залежність питомого опору металевих провідників.
- •II. 1.4. Б. Домішки і дефекти. Сплави.
- •II. 1.4. В. Опор тонких металевих плівок.
- •II. 1.4. Г. Контактні явища, поняття термо - ерс.
- •II. 1.4. Д. Поняття надпровідність.
- •III. 1.1. Фізичні процеси в напівпровідникових матеріалах.
- •III. 1.2. Температурна залежність концентрації носіїв зарядів.
- •III. 1.3. Механізм розсіювання і рухливість зарядів.
- •III. 1.4. Оптичні і фотоелектричні явища в напівпpовідниках.
- •III. 1.5. Утворення p/n переходу.
- •III. 1.6. Ефект Холу.
- •III. 2.1. Класифікація напівпровідникових матеріалів.
- •III. 2.2. Загальні характеристики матеріалів та їх застосування.
- •III. 2.2.А. [Ge] Германій.
- •III. 2.2.Б. [Si] Кремній.
- •III. 2.2.В. [Se] Селен.
- •III. 2.2. Г. [SiC] Карбід кремнію.
- •IV. 1.1. Класифікація діелектриків по призначенню.
- •IV. 1.2.А. Вологові властивості.
- •IV. 1.2.Б. Хімічні властивості.
- •IV. 1.2.В. Термальні властивості та класи нагрівостійкості.
- •IV. 1.3. Поляризація.
- •IV.1.4. Діелектрична пронизливість в речовинах.
- •IV.1.5. Електропровідність діелектриків.
- •IV.1.5.1. Електропровідність в газі.
- •IV.1.5.2. Електропровідність в твердих діелектриках.
- •IV.1.5.3. Електропровідність в рідині.
- •IV.1.6. Діелектричні загуби в залежності від агрегатного стану діелектрика.
- •IV. 1.6.1. Втрати в газах.
- •IV.1.6.2. Втрати в рідині.
- •IV.1.6.3. Втрати в твердих діелектриках.
- •IV.1.7. Пробій в газі, іонізаційний процес.
- •IV.1.7.1. Пробій газу в однорідному полі.
- •IV.1.7.2. Пробій газу в неоднорідному полі.
- •IV.1.8. Пробій в твердих діелектриках.
- •IV.1.8.1. Електричний пробій в твердих діелектриках.
- •IV.1.8.2. Тепловий пробій в твердих діелектриках.
- •IV.1.8.3. Електрохімічний пробій в твердих діелектриках.
- •IV.1.9. Пробій в рідинах.
- •IV.1.9.1. Пробій в ідеально чистій рідині;
- •IV.1.9.2. Пробій в технічно чистій рідині;
- •IV.1.9.3. Пробій в технічно брудній рідині.
- •IV.1.2.1. Роль рідких діелектриків в електротехнічних приладах.
- •IV.1.2.2. Мінеральні електроізоляційні олії. Їх електро - фізико - хімічні характеристики.
- •IV.1.2.2.1. Трансформаторна олія.
- •IV.1.2.2.2. Конденсаторна олія.
- •IV.1.2.2.3. Кабельна олія.
- •IV.1.2.3. Синтетичні рідкі діелектрики. Їх эелектро - фізико - хімічні характеристики.
- •IV.1.2.4. Кремній і фтороорганічні рідкі діелектрики. Їх електро - фізико - хімічні характеристики.
- •IV.1.2.4.1.Кремнійорганічна рідина.
- •IV.1.2.4.2.Фтороорганічна рідина.
- •IV.1.3.1.А. Реакція утворення полімерів.
- •IV.1.3.1.Б. Гнучкість і хімічний зв'язок.
- •IV.1.3.1.В. Структурні форми і фізичний стан.
- •IV.1.3.1.Г. Склад полімерних ланцюгів.
- •IV.1.3.1.Д. Електричні властивості.
- •IV.1.3.1.Е. Нагрівостійкість.
- •IV.1.4.1. Поняття про пластмасу, основні компоненти.
- •IV.1.4.2. Класифікація пластмаси.
- •IV.1.4.3. Шарові пластмаси, характеристика, основні властивості.
- •Тема IV.1.6. Воскоподібні діелектрики.
- •IV.1.6.2. Парафін.
- •IV.1.6.3. Езерин.
- •IV.1.6.4. Галовакс.
- •IV.1.6.5. Вазелін.
- •IV.1.6.6. Бітуми.
- •Тема IV.1.7. Лаки, емалі, компаунди.
- •IV.1.7.1. Поняття лак и емаль їх класифікація.
- •IV.1.7.2. Компаунди, їх складові части, область застосування.
- •IV.1.7.1. Поняття лак і емаль їх класифікація.
- •IV.1.7.2. Компаунди, їхній склад, зона застосування.
- •IV.1.8.1. Основні характеристики деревини.
- •IV.1.8.2. Папери.
- •IV.1.8.2.1. Технологія виготовлення паперу.
- •IV.1.8.2.2. Основні види паперів.
- •IV.1.8.3. Картони.
- •IV.1.9.1. Природні слюди.
- •IV.1.9.1.1. Загальні поняття.
- •IV.1.9.1.2. Види і хімічний склад і властивості.
- •IV.1.9.1.3. Технологія видобутку.
- •IV.1.9.2. Конденсаторна слюда.
- •IV.1.9.3. Клеєні слюдяні вироби - міканіти.
- •IV.1.9.3.1. Колекторний міканіт.
- •IV.1.9.3.2. Перекладний міканіт.
- •IV.1.9.3.3. Формувальний міканіт.
- •IV.1.9.3.4. Микастрічка.
- •IV.1.9.3.5. Термоупорний міканіт.
- •IV.1.9.4. Матеріали і вироби на основі слюд.
- •IV.1.9.4.1. Слюденіти.
- •IV.1.9.4.2. Слюдопласти.
- •IV.1.9.4.3. Мікалекс.
- •IV.1.9.5. Синтетичні слюди.
- •IV.1.10.1. Скло - загальні поняття і класифікація.
- •IV.1.10.1.А. Сировина для виготовлення скла.
- •IV.1.10.1.Б. Технологія виготовлення скла.
- •IV.1.10.2. Залежність властивостей скла від їх хімічного складу.
- •IV.1.10.3. Класифікація скла по технічному призначенню.
- •IV.1.10.4. Ситали.
- •IV.1.11.1. Поняття кераміка.
- •IV.1.11.1.1. Сировина для отримання.
- •IV.1.11.1.2. Технологічний процес виготовлення.
- •IV.1.11.1.3. Властивості одержуваного матеріалу.
- •IV.1.11.2. Класифікація керамічних діелектриків.
- •IV.1.11.3. Матеріали з низькою діелектричною проникністю.
- •IV.1.11.3.А. Установочна кераміка.
- •IV.1.11.4. Матеріали з високою діелектричною проникністю.
- •IV.2.1. Поняття активний діелектрик.
- •IV.2.2. Класифікація активних діелектриків:
- •IV.2.3.В. Механізм спонтанної поляризації.
- •IV.2.3. Сегнетоелектрики.
- •IV.2.3.А. Класифікація сегнетоелектриків.
- •IV.2.3.Г.1. Конденсаторна сегнетокераміка.
- •IV.2.3.Г.2. Матеріали для варикондів
- •IV.2.3.Г.3. Сегнетоелектрики з ппг.
- •IV.2.3.Г.4. Електрооптичні кристали.
- •IV.2.3.Г.5. Матеріали нелінійної оптики.
- •IV.2.4. П'єзоелектрики.
- •IV.2.5. Піроелектрики.
- •IV.2.6. Електрети.
- •IV.2.7. Рідкі кристали.
- •IV.2.8. Матеріали для лазерів.
- •IV.2.8.1. Вимога до матеріалу лазера.
- •IV.2.8.2. Вимоги до активатору.
- •Тема V.1. Загальні поняття про магнетизм.
- •V. 1.2. Класифікація речовин по магнітним властивостям.
- •V. 1.3. Поняття "домен" і процес намагнічування.
- •V.1.4. Остаточна магнітна індукція, петля гистерезіса.
- •V.1.5. Втрати при намагнічуванні.
- •V.1.6. Точка Кюрі.
- •Тема V.2. Магнітом’які і Магнітотвеpді магнітні матеріали.
- •V.2.1.Г. Пермалої, їх ефх властивості вплив компонентів на магнітні властивості, застосування.
- •V.2.1.Д. Альсифери, їх ефх властивості вплив компонентів на магнітні властивості, застосування.
- •V.2.2. Магнітотвеpді магнітні матеріали класифікація і ефх властивості.
- •V.2.2.А. Леговані криці, що гартуються на мартенсит.
- •V.2.2.Б. Виливні магніто тверді сплави.
- •V.2.2.В. Магніти з порошків.
- •V.2.2.Г. Магніто-тверді ферити.
- •V.2.2.Д. Пластично деформуємо сплави і магнітні стрічки.
- •Тема V.3 Магнітні матеріали спеціального призначення.
- •V.3.1. Класифікація й область застосування.
IV.1.8.3. Картони.
Картони відрізняються великою товщиною, більш пружні для роботи на повітрі. З даного матеріалу виробляють: (шайби, каркаси, котушки і т. ін.). В випадку, якщо необхідно добитися більш високих властивостей даного матеріалу, його пропитують мастилами, або же останні працюють в олійній ванні. Олійні картони мають більш рихлу структуру - для роботи в оліях.
Джерела:
Л1-стор.
Л2-стор. 161-167
Л3-стор. 192-198
Тема ІV.1.9. Мінеральні діелектрики (Слюди).
ПЛАН
ІV.1.9.1. Природні слюди.
ІV.1.9.1.1. загальні поняття;
ІV.1.9.1.2. види і хімічний склад і властивості;
ІV.1.9.1.3. технологія видобутку.
ІV.1.9.2. Конденсаторна слюда.
ІV.1.9.3. Клеєні слюдяні вироби (міканіти):
ІV.1.9.3.1. колекторний;
ІV.1.9.3.2. перекладний;
ІV.1.9.3.3. формувальний;
ІV.1.9.3.4. мікалента;
ІV.1.9.3.5. термоупорний міканіт.
ІV.1.9.4. Матеріали і вироби на основі слюд.
ІV.1.9.4.1. слюдиніти;
ІV.1.9.4.2. слюдопласти;
ІV.1.9.4.3. мікалекс.
ІV.1.9.5. Синтетичні слюди.
IV.1.9.1. Природні слюди.
IV.1.9.1.1. Загальні поняття.
СЛЮДА - мінерал з кришталевою структурою, здатний позчіплюватися на пластинки по паралельним друг до другу площинам.
Матеріал володіє:
Високою електричною тривкістю;
Високою нагpівостійкістю;
Високою вологостійкістю;
Механічною тривкістю і гнучкістю.
Влаштовуються для виготовлення машин високого напруження і великих потужностей; туpбо, гідpогенеpатоpи, тягові електродвигуни, конденсатори і т. ін.
Сировина для отримання слюди - кришталі, здатні позчіплюватися на пластинки по площинам спайності. Родовище в ряді районів РОСІЇ та в Індії.
IV.1.9.1.2. Види і хімічний склад і властивості.
Хімічний Склад слюд - водні алюмосилікати.
Мусковіт K2O*3Al2O3*6SiO2*2H2O
Флігопіт K2O*6MgO*Al2O3*5SiO2*2H2O
А також включення сполучень Fe, Na, Ca.
Електричні властивості поперек шарів спайності лусок.
|
Види слюд |
V, Ом*м |
ε |
tg *10-4 при f =... | ||
|
50 Гц |
1 кГц |
1мГц | |||
|
Мусковіт Флігопіт |
10121016 10111012 |
6-8 5-7 |
150 500 |
25 150 |
3 15 |
Мусковіт має - красний, зелений і ін. Коліри. Флігопіт більш темний, має - золотистий колір, коричневий майже до чеpного.
|
Вздовж шарів |
V, Ом*м |
ε |
tg |
|
Мусковіт Флігопіт |
106108 |
1116 2346 |
0.10.3 Десятки часткою |
Мусковіт більш стійкий до стиранню. При нагріві до декількох сот градусів - слюди змережують порівняльно добрі механічні властивості, тому їх відносять до матеріалів вищого класу нагpівостійкості. Температура розчинення tПЛ.=1145 - 14000С.
IV.1.9.1.3. Технологія видобутку.
В природі здобич слюди супpоводжуються другими мінералами (кварц, польовий шпат) і зустрічається в виді глин, вкраплених в тверді горні породи - пегматити. Після вибухових робот слюда вручну очищується від стоpонніх мінералів - це забойний сирець. В наслідок вручну очищується, дефекти на краях обрізаються, позчіплюються на пластини - це щипана слюда. Якість слюди згідно ДГСТ 3028-68 визначається РОЗМІРОМ - площею найбільшого прямокутника з співвідношеннями стоpін 1: 1; 1: 3; чим більше - тим вище якість родовище і вартість слюди, а також вірної геометричної форми.
|
РОЗМІР |
Площа прямокутника см2 |
|
0.5 4М 4 6 10 15 20 40 50 |
0.5-4 4-6 4-5 6-10 10-15 15-20 20-30 40-50 50-65 |
По товщині платівок щипана слюда ділиться на групи:
Для розмірів від 6 до 50 0.010.02 мм
Для розмірів від 6 до 50 0.020.03 мм
Для pозміpу 4 0.0050.035 мм
Для pозміpу 4М і 0.5 0.0050.045 мм