
- •16.Де розташована сітка,методи її дослідження.
- •65Назвіть види аритмій коли виникають. Якими методами визнач.
- •94 Торакоцентез, для чого і як проводять у тварин?
- •120.Що таке регургітація, коли спостерігається?
- •121.Як визначають задню межу легень у коней, врх, собак, де вона знаходиться?
- •122.Як визначають функціональний стан дихальної системи у коней?
- •123.Як класифікують коліки?
- •124.Як необхідно стояти біля тварини при аускультації легень, яка послідовність аускультації легень?
- •127.Як проводить дослідження вмісту шлунка фракційним методом?
- •131. Який дихальний шум встановлюється при аускультації гортані та трахеї у здорових тварин і при патології
- •135. Якими методами досліджують рубець, що визначають?
- •136. Якими методами досліджують сичуг, що визначають?
- •137. Якими методами досліджують стравохід, що визначають?
- •142. Які відмічають зміни частоти дихання, коли?
- •153. Які фактори впливають на силу перистальтичних шумів кишечнику?
120.Що таке регургітація, коли спостерігається?
У важких випадках частина кормових мас при спробі до ковтання викидається назад через ніс. Таке явище одержало назву регургітації (regurgitatio, від лат. ге — назад, зво¬ротно, gurgito — біжу через край, наводняю). Частіше спостерігається вона у коней, рідше у великої рогатої худоби, свиней, собак. При цьому у свиней, собак, котів часточки корму викидаються через рот. Регургітація супроводжується сильною слюнотечею, забрудненням губ і крил носа слиною, носовими виділеннями, кормовими масами. Зустрічається вона при тяжко перебігаючих фарингітах, миті, інородних тілах в глотці, сибірці у свиней..
121.Як визначають задню межу легень у коней, врх, собак, де вона знаходиться?
Легені лежать в грудній порожнині, їх топографію вивчають методом простукування (перкусії). При цьому визначають границі задніх країв легень. Для визначення топографії легень вздовж тіла тварини проводять три горизонтальні лінії: по лінії маклока, сідничних бугрів та плечолопаткового суглоба.
На практичних заняттях ці лінії проводять крейдою як на розбірних моделях тварин, так і на живих тваринах. Потім крейдою за ходом цих ліній відмічають точки перетину, які з'єднують і одержують задню межу легень.
Задню межу легень визначають методом перкусії по зміні перкусійного звуку. Для такого дослідження використовують спеціальні інструменти: плесиметр та перкусійний молоток.
122.Як визначають функціональний стан дихальної системи у коней?
Для визначення функціонального стану органів дихання засто¬совують такі проби: а) з проганянням тварин легкою риссю. У коней в спокійному стані підраховують кількість дихальних рухів за 1 хв. Після цього тварину проганяють легкою риссю протягом 15 хв і знову визна¬чають кількість дихальних рухів і час повернення їх до вихідного стану. За даними М. С). Судакова, у здорових рисистих тренова¬них коней після проганяння дихання незначно частішає (до 20— 24 дихальних рухів за 1 хв) і повертається до вихідного через 7—10 хв. У малотренованих коней частота дихання збільшується до 28—34 дихальних рухів і повертається до вихідного через 12—15 хв. При функціональній недостатності органів дихання після проганяння спостерігається різке збільшення кількості ди¬хальних рухів за хвилину (до 45 і більше), яке тривалий час не повертається до вихідного положення (до 20—ЗО хв і більше) залежно від характеру патологічного процесу; б) проба з апное за І. Г. Шарабріним. У коня на вдиху за¬тримують дихання, закриваючи ніздрі, і відмічають час до появи характерного руху глотки, який нагадує утруднене дихання. Якщо у здорових коней цей рух з'являється через ЗО—40 с, то у хво¬рих — цей час значно скорочується. Під час проведення обох проб необхідно враховувати стан серцево-судинної системи, а також температуру і вологість на¬вколишнього повітря. Важке фізичне навантаження у нетренова-них тварин може призводити до розвитку патологічних процесів у легенях (гостра альвеолярна емфізема) і в серці (гостре роз¬ширення серця, міокардіодистрофія), порушення типу й ритму дихання, а також виникнення задишки.