- •Міністерство аграрної політики україни
- •Заняття №1
- •Основні складові частини хребця
- •Зміст і послідовність самостійної роботи студентів за темою
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №2
- •Характерні особливості будови типових, шостого і сьомого шийних хребців
- •Характерні особливості будови грудних хребців
- •Зміст і послідовність самостійної роботи студентів за темою
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №3
- •Зміст і послідовність самостійної роботи студентів за темою
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №4
- •Видові особливості атланта
- •Видові особливості епістрофея
- •Видові особливості типових шийних хребців
- •Видові особливості шостого шийного хребця
- •Видові особливості сьомого шийного хребця
- •Видові особливості типового грудного хребця
- •Видові особливості поперекових хребців
- •Видові особливості крижової кістки
- •Кількість хребців різних відділів хребетного стовпа в різних видів свійських тварин
- •Зміст і послідовність самостійної роботи студентів за темою
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №5
- •Видові особливості ребер
- •Видові особливості груднини
- •Зміст і послідовність самостійної роботи студентів за темою
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №6
- •Будова потиличної кістки
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №7
- •Зміст і послідовність самостійної роботи студентів за темою
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №8
- •Кістки лицевого відділу черепа, які формують остов носової порожнини
- •Кістки лицевого відділу черепа, які формують остов ротової порожнини
- •Видові особливості верхньощелепної пазухи
- •Видові особливості лобової пазухи
- •Видові особливості клиноподібної та піднебінної пазух
- •Зміст і послідовність самостійної роботи студентів за темою
- •Запитання для самоконтролю:
- •Заняття №9
- •Видові особливості черепів собаки та свині
- •Видові особливості черепів великої рогатої худоби та коня
- •Зміст і послідовність самостійної роботи студентів за темою
- •Питання для самоконтролю:
- •Рекомендована література
Основні складові частини хребця
голівка
Тіло ямка
вентральний гребінь
остистий відросток
Дуга поперечні (поперечнореберні) відростки
суглобові відростки → соскоподібні відростки
Відмітити, що тіло – corpus vertebrae – основна і найбільш постійна частина хребця. На вентральній поверхні його випинається вентральний гребінь – crista ventralis. Краніально на тілі знаходиться голівка хребця – caput vertebrae, а каудально – ямка хребця – fossa vertebrae.
Підкреслити, що дуга хребця – arcus vertebrae – знаходиться дорсально від тіла, між ними розміщений хребцевий отвір – foramen vertebrae. Сукупність хребцевих отворів утворює хребетний канал – canalis vertebralis. В основі дуги знаходяться краніальні і каудальні міжхребцеві вирізки – incisura vertebralis cranialis et caudalis. Міжхребцеві вирізки сусідніх хребців утворюють міжхребцеві отвори – foramen intervertebrale. Посилаючись на схему 2, звернути увагу, що на дузі хребця розміщено ряд відростків: остистий, поперечні, суглобові.
Непарний остистий відросток – processus spinosus – відходить від дуги хребця дорсально.
Парний поперечний відросток – processus transversus – є місцем для прикріплення ребер, а там, де ребра відсутні (шийний і поперековий відділи) їх зачатки зростаються з реберними відростками і утворюються добре розвинуті поперечнореберні відростки – processus costotransversus.
Краніальні та каудальні суглобові відростки – processus articularis cranialis et caudalis – парні. Суглобові поверхні краніальних суглобових відростків спрямовані дорсально, а каудальних – вентрально. Суглобові відростки добре розвинені в шийній частині хребетного стовпа, а в грудному відділі, де рухливість менша, в основі остистих відростків замість суглобових відростків є лише суглобові поверхні.
Наприкінці відмітити, що на поперечних відростках грудних хребців або на суглобових відростках шийних та поперекових хребців лежать парні соскоподібні відростки – processus mamillaris.
Зміст і послідовність самостійної роботи студентів за темою
Насамперед, згадайте і запам’ятайте анатомічну термінологію, яку розглядали під час лабораторного заняття. Користуючись рисунком, проведіть на скелеті три взаємно перпендикулярні площини: сагітальну, сегментальну та фронтальну. Далі відносно площин виділіть поверхні та напрями на тілі тварин: медіальний і латеральний, краніальний та каудальний, дорсальний і вентральний. Використовуючи різні органи потренуйтесь правильно визначати їх розміщення відносно площин, за необхідності вживайте комбіновані терміни (каудодорсально, вентролатерально тощо). Згадайте, які специфічні терміни прийнято вживати для скелета голови та кінцівок.
Далі на скелеті знайдіть складові частини осьового скелета: скелет голови, шиї, тулуба і хвоста. Розгляньте грудний, поперековий та крижовий відділи скелета тулуба. Відмітьте, що найбільш розвинутий грудний відділ тулуба, так як він складається із хребців, ребер і груднини, що утворюють грудну клітку. Зверніть увагу на основну частину скелета шиї, тулуба і хвоста – хребетний стовп та його основну складову – хребець.
Під час вивчення будови хребця, орієнтуючись на скелет, потрібно правильно взяти його в руки, тобто надати хребцеві природне положення, яке притаманне йому під час стояння тварини, тоді буде легко визначити напрями, поверхні і всі деталі. Спочатку знайдіть дві його основні частин – тіло і дугу. На вентральній поверхні тіла виділіть вентральний гребінь, краніально – опуклу голівку, а каудально – ввігнуту ямку.
Дорсально від тіла знайдіть дугу хребця, а між ними – хребцевий отвір. Запам’ятайте, що сукупність хребцевих отворів утворює хребетний канал, в якому міститься спинний мозок. Орієнтуючись на розміщення ямки та голівки в основі дуги виділіть краніальні та каудальні міжхребцеві вирізки. Запам’ятайте, що міжхребцеві вирізки сусідніх хребців утворюють міжхребцеві отвори, через які входять і виходять нерви та кровоносні судини.
Насамкінець, знайдіть відростки, що відходять від дуги хребця. По середній сагітальній площині дорсально виділіть непарний остистий відросток, в основі дуг з боків – парні поперечні (поперечнореберні) відростки, а по краніальному і каудальному краях дуги – парні суглобові відростки.