- •1. Адміністративна реформа в Україні.
- •2. Адміністративне право і правова держава.
- •3. Адмін. Право у галузевій класифікації правової системи.
- •4. Адмін. Право як юридична наука і навчальна дисципліна
- •5. Адміністративно-правовий статус іноземців та осіб без громадянства
- •6. Адміністративно-правовий статус об’єднань громадян
- •7. Адміністративно правовий статус органів виконавчої влади
- •9. Адміністративно-правовий статус Президента України
- •10. Адміністративно-правові методи діяльності публічної адміністрації.
- •11. Адміністративно-правові відносини, їх особливості та структура.
- •12. Адміністративна юстиція і захист прав громадян.
- •13. Адміністративна юстиція як форма судового контролю за виконавчою владою.
- •14. Адміністративний договір, як засіб управлінської діяльності.
- •15. Акти публічної адміністрації як провідна форма реалізації її повноважень.
- •16. Взаємодія адміністративного права з іншими галузями права
- •17. Види адміністративно-правових відносин
- •18. Види центральних органів виконавчої влади
- •19. Вимоги до застосування норм адміністративного права
- •20. Відносини відповідальності в предметі адміністративного права
- •21. Відносини оскарження в предметі адміністративного права
- •22. Відносини послуг в предметі адміністративного права
- •23. Відносини управління в предметі адміністративного права
- •24. Відокремлення адміністративного права від інших галузей права
- •25. Відповідальність публічної адміністрації.
- •25.Відповідальність публічної адміністрації.
- •26. Відповідальність за порушення законодавства про політичні партії.
- •26. Відповідальність за порушення законодавства про політичні партії.
- •27. Громадяни як суб’єкти адміністративного права
- •28. Дефініція адміністративного права.
- •29. Джерела адміністративного права. Форми і тенденції систематизації адміністративного законодавства.
- •30. Державна служба як різновид публічної служби.
- •31. Зміст діяльності центральних органів виконавчої влади.
- •32. Загальні засади адміністративної реформи.
- •33. Законність і дисципліна: загальна характеристика та класифікація способів їх забезпечення.
- •34. Звернення громадян як спосіб забезпечення законності у публічному управлінні.
- •35. Інститут представників Президента України
- •36. Історико-генетична природа адміністративного права.
- •37. Кму у системі органів виконавчої влади
- •38. Класифікація адміністративних послуг
- •39. Класифікація адміністративно-правових норм.
- •40. Класифікація адміністративно-правових норм за адресатами або суб’єктами
- •41. Класифікація адміністративно-правових норм за галузевою належністю
- •42. Класифікація адміністративно-правових норм за межею дії
- •43. Класифікація норм за повнотою викладенних велінь.
- •44. Класифікація адміністративно-правових норм за спрямованістю змісту
- •45. Класифікація адміністративно-правових норм за формою припису
- •46. Класифікація адміністративно-правових норм за юридичною силою
- •47. Класифікація адміністративно-правових норм за ступенем спільності
- •48. Координуючі і субординаційні, зобов’язуючі і розпорядницькі адміністративні договори.
- •49. Метод адміністративно-правового регулювання
- •50. Матеріальні і процесуальні норми у змісті адміністративного права та його межі.
- •51. Об’єднання громадян як суб’єкти адміністративного права
- •52. Органи виконавчої влади в системі публічної адміністрації
- •53. Органи місцевого самоврядування в системі публічної адміністрації
- •54. Особливості адміністративно-правових відносин
- •55. Особливості реалізації виконавчої влади у м. Києві
- •56. Особливості розгляду окремих видів звернень громадян.
- •57. Повноваження пу у сфері виконавчої влади
- •58. Поліструктурність предмету адмін. Права
- •59. Поліцейське і адміністративне право.
- •60. Понятійний апарат адміністративного права.
- •61. Поняття адмін. Права
- •62. Поняття адміністративно-правових відносин
- •63. Поняття адміністративно-правової норми
- •64. Поняття і властивості адміністративно-правових відносини.
- •65. Поняття і зміст предмета адміністративного права.
- •66. Поняття і види публічної адміністрації
- •67. Поняття, властивості та принципи адміністративної відповідальності.
- •68. Поняття механізму адміністративно-правового регулювання та його складові елементи.
- •69. Поняття, ознаки та види актів публічної адміністрації.
- •70. Поняття і види об’єднань громадян.
- •71. Поняття і види публічної служби.
- •72. Поняття та види форм публічного адміністрування
- •73. Правовий статус державних службовців.
- •74. Принципи адміністративного права.
- •75. Реалізація виконавчої влади місцевими держ. Адміністраціями
- •76. Реалізація виконавчої влади органами місцевого самоврядування
- •77. Реалізація норм адмін. Права
- •78. Соціальне призначення адміністративного права.
- •79. Співвідношення адміністративного права з іншими галузями права.
- •80. Співвідношення публічного управління і виконавчої влади.
- •81. Структура адміністративного права.
- •82. Структура адміністративно-правової норми.
- •83. Стандарти надання адміністративних послуг.
- •84. Судовий контроль як спосіб забезпечення законності в публічному адмініструванні.
- •85. Судовий і адміністративний порядок оскарження дій публічної адміністрації.
- •87. Служба в органах місцевого самоврядування.
- •88. Судове оскарження дій та рішень публічної адміністрації.
- •89. Характеристика окремих форм публічного адміністрування.
- •90. Юридична природа адміністративного договору.
70. Поняття і види об’єднань громадян.
71. Поняття і види публічної служби.
Служба є одним із напрямків діяльності людства, важливим видом суспільно-корисної праці (до інших її видів належить виробництво матеріальних та нематеріальних цінностей, навчання, домашнє господарювання, громадська діяльність, підприємництво тощо). Служба як робота, як діяльність завжди пов’язана з такими категоріями як управління, керівництво, контроль, нагляд тощо. В літературі зазначається, що служба в суспільстві розподіляється відповідно до існування державних та недержавних організацій (громадських, корпоративних та самоврядних) на державну та недержавну. Існує також поділ служби в суспільстві на публічну та цивільну. До цивільної служби належить служба в недержавних організаціях і установах, громадських та політичних об’єднаннях, а також в державних організаціях, службовці яких не мають статусу публічної служби. До публічної служби відносять державну службу та службу в органах місцевого самоврядування
Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (ст. 3 КАСУ).
Державна служба в Україні – це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Служба в органах місцевого самоврядування – це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Посада – це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.
Посадовими особами вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих і консультативно-дорадчих функцій.
Служба в органах місцевого самоврядування – це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Проходження державної служби – це діяльність державного службовця щодо виконання завдань та повноважень за посадами, які він обіймає, починаючи з моменту набуття ним статусу державного службовця і завершуючи його припиненням.
Дисциплінарна відповідальність державних службовців – це сукупність адміністративно-правових відносин, що виникають у зв’язку з накладенням на державних службовців передбачених законодавством дисциплінарних стягнень за порушення ними службової дисципліни.
Правова культура у сфері публічної служби в Україні – це історично обумовлена комплексна категорія, яка включає в себе правосвідомість, розуміння принципів права та моделі звичаєвої поведінки посадових осіб публічної адміністрації при забезпеченні ними захисту прав свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, нормального функціонування громадянського суспільства та держави.