- •1. Адміністративна реформа в Україні.
- •2. Адміністративне право і правова держава.
- •3. Адмін. Право у галузевій класифікації правової системи.
- •4. Адмін. Право як юридична наука і навчальна дисципліна
- •5. Адміністративно-правовий статус іноземців та осіб без громадянства
- •6. Адміністративно-правовий статус об’єднань громадян
- •7. Адміністративно правовий статус органів виконавчої влади
- •9. Адміністративно-правовий статус Президента України
- •10. Адміністративно-правові методи діяльності публічної адміністрації.
- •11. Адміністративно-правові відносини, їх особливості та структура.
- •12. Адміністративна юстиція і захист прав громадян.
- •13. Адміністративна юстиція як форма судового контролю за виконавчою владою.
- •14. Адміністративний договір, як засіб управлінської діяльності.
- •15. Акти публічної адміністрації як провідна форма реалізації її повноважень.
- •16. Взаємодія адміністративного права з іншими галузями права
- •17. Види адміністративно-правових відносин
- •18. Види центральних органів виконавчої влади
- •19. Вимоги до застосування норм адміністративного права
- •20. Відносини відповідальності в предметі адміністративного права
- •21. Відносини оскарження в предметі адміністративного права
- •22. Відносини послуг в предметі адміністративного права
- •23. Відносини управління в предметі адміністративного права
- •24. Відокремлення адміністративного права від інших галузей права
- •25. Відповідальність публічної адміністрації.
- •25.Відповідальність публічної адміністрації.
- •26. Відповідальність за порушення законодавства про політичні партії.
- •26. Відповідальність за порушення законодавства про політичні партії.
- •27. Громадяни як суб’єкти адміністративного права
- •28. Дефініція адміністративного права.
- •29. Джерела адміністративного права. Форми і тенденції систематизації адміністративного законодавства.
- •30. Державна служба як різновид публічної служби.
- •31. Зміст діяльності центральних органів виконавчої влади.
- •32. Загальні засади адміністративної реформи.
- •33. Законність і дисципліна: загальна характеристика та класифікація способів їх забезпечення.
- •34. Звернення громадян як спосіб забезпечення законності у публічному управлінні.
- •35. Інститут представників Президента України
- •36. Історико-генетична природа адміністративного права.
- •37. Кму у системі органів виконавчої влади
- •38. Класифікація адміністративних послуг
- •39. Класифікація адміністративно-правових норм.
- •40. Класифікація адміністративно-правових норм за адресатами або суб’єктами
- •41. Класифікація адміністративно-правових норм за галузевою належністю
- •42. Класифікація адміністративно-правових норм за межею дії
- •43. Класифікація норм за повнотою викладенних велінь.
- •44. Класифікація адміністративно-правових норм за спрямованістю змісту
- •45. Класифікація адміністративно-правових норм за формою припису
- •46. Класифікація адміністративно-правових норм за юридичною силою
- •47. Класифікація адміністративно-правових норм за ступенем спільності
- •48. Координуючі і субординаційні, зобов’язуючі і розпорядницькі адміністративні договори.
- •49. Метод адміністративно-правового регулювання
- •50. Матеріальні і процесуальні норми у змісті адміністративного права та його межі.
- •51. Об’єднання громадян як суб’єкти адміністративного права
- •52. Органи виконавчої влади в системі публічної адміністрації
- •53. Органи місцевого самоврядування в системі публічної адміністрації
- •54. Особливості адміністративно-правових відносин
- •55. Особливості реалізації виконавчої влади у м. Києві
- •56. Особливості розгляду окремих видів звернень громадян.
- •57. Повноваження пу у сфері виконавчої влади
- •58. Поліструктурність предмету адмін. Права
- •59. Поліцейське і адміністративне право.
- •60. Понятійний апарат адміністративного права.
- •61. Поняття адмін. Права
- •62. Поняття адміністративно-правових відносин
- •63. Поняття адміністративно-правової норми
- •64. Поняття і властивості адміністративно-правових відносини.
- •65. Поняття і зміст предмета адміністративного права.
- •66. Поняття і види публічної адміністрації
- •67. Поняття, властивості та принципи адміністративної відповідальності.
- •68. Поняття механізму адміністративно-правового регулювання та його складові елементи.
- •69. Поняття, ознаки та види актів публічної адміністрації.
- •70. Поняття і види об’єднань громадян.
- •71. Поняття і види публічної служби.
- •72. Поняття та види форм публічного адміністрування
- •73. Правовий статус державних службовців.
- •74. Принципи адміністративного права.
- •75. Реалізація виконавчої влади місцевими держ. Адміністраціями
- •76. Реалізація виконавчої влади органами місцевого самоврядування
- •77. Реалізація норм адмін. Права
- •78. Соціальне призначення адміністративного права.
- •79. Співвідношення адміністративного права з іншими галузями права.
- •80. Співвідношення публічного управління і виконавчої влади.
- •81. Структура адміністративного права.
- •82. Структура адміністративно-правової норми.
- •83. Стандарти надання адміністративних послуг.
- •84. Судовий контроль як спосіб забезпечення законності в публічному адмініструванні.
- •85. Судовий і адміністративний порядок оскарження дій публічної адміністрації.
- •87. Служба в органах місцевого самоврядування.
- •88. Судове оскарження дій та рішень публічної адміністрації.
- •89. Характеристика окремих форм публічного адміністрування.
- •90. Юридична природа адміністративного договору.
25. Відповідальність публічної адміністрації.
25.Відповідальність публічної адміністрації.
Важливою складовою реформи публічної адміністрації є реформування інституту адміністративної відповідальності за адміністративні проступки.
Доцільно кодифікувати законодавство, яке встановлює склад адміністративних проступків та відповідальність за них.
Суб’єктами вчинення адміністративних проступків необхідно визнати фізичних та юридичних осіб.
Слід встановити, що адміністративні стягнення за адміністративні проступки застосовуються лише адміністративними органами, а не судом. Адміністративні правопорушення, розгляд яких згідно із законодавством належить до судової юрисдикції (дрібне хуліганство, дрібна крадіжка), повинні бути включені до категорії кримінальних (підсудних) проступків відповідно до Концепції реформування кримінальної юстиції України, затвердженої Указом Президента України від 8 квітня 2008 р. № 311 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 лютого 2008 року “Про хід реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів”.
Основними видами адміністративних стягнень повинні бути штраф і позбавлення спеціального права. Доцільно передбачити можливість визначення розміру штрафу за окремі адміністративні проступки з урахуванням рівня доходів особи.
Загальний порядок притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного проступку повинен передбачати спрощену процедуру (якщо факт вчинення проступку є очевидним і не потребує додаткового доведення) із складенням безпосередньо на місці виявлення проступку посадовою або службовою особою адміністративного органу акта про накладення стягнення. Штрафи повинні сплачуватися лише через установи банків.
Правове регулювання процедури притягнення до адміністративної відповідальності має ґрунтуватися на загальних засадах та правилах адміністративної процедури з урахуванням особливостей цього виду провадження.
Особі необхідно гарантувати можливість адміністративного та судового оскарження рішення про застосування адміністративного стягнення, а також дій та бездіяльності суб’єктів владних повноважень. Судове оскарження здійснюється в порядку адміністративного судочинства.
Слід забезпечити абсолютне виконання адміністративних стягнень, зокрема, шляхом покладення повноважень із стягнення несплачених добровільно штрафів на державну виконавчу службу. Доцільно встановити стимулюючу норму, згідно з якою несплата штрафу протягом визначеного строку призводить до підвищення розміру штрафу, а також передбачити можливість заміни за клопотанням особи стягнення у вигляді штрафу громадськими роботами.
26. Відповідальність за порушення законодавства про політичні партії.
Особи і громадяни, причетні до: 1) створення, організації діяльності та участі в діяльності незареєстрованих політичних партій; 2) обмеження в правах чи переслідування громадян у зв’язку з належністю чи неналежністю до політичних партій; 3) необгрунтованої відмови в реєстрації політичної партії; 4) надання політичній партії будь-яких переваг чи обмеження передбачених законом прав політичної партії та її членів; 5) порушення закону при використанні символіки політичної партії; 6) заподіяння матеріальної чи моральної шкоди політичній партії; 7) утворення воєнізованих формувань; 8) участі у діяльності забороненої політичної партії або інших передбачених чинним законодавством порушень, — притягаються до дисциплінарної, адміністративної, цивільної або кримінальної відповідальності згідно з законами України. В Україні діє Закон України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» від 1 грудня 1998 р. відповідно до якого: молодіжні громадські організації — це об’єднання громадян віком від 14 до 28років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на задоволення та захист своїх законних соціальних, економічних, творчих, духовних та інших спільних інтересів; дитячі громадські організації — це об’єднання громадян віком від 6 до 18 років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на реалізацію та захист своїх прав і свобод, творчих здібностей, задоволення власних інтересів, які не суперечать законодавству, та соціальне становлення як повноправних членів суспільства.
Ст.22 Закону «Про політичні партії»