Актуальність:
Тема прояву соціально-психологічних особливостей політичних настроїв серед молоді в політичній діяльності є досить актуальною на теперішній час.
Увага до поняття “настрої” зумовлена не тільки суб’єктивними уподобаннями авторів, але й об’єктивними потребами, специфікою сучасного суспільного процесу, рівнем розуміння проблеми людини. Суспільство та сучасна цивілізація накопичила стільки ресурсів, знань, потужностей, що має можливість вирішувати майже усі проблеми, зосередивши на даному напрямку інтелектуальні, інформаційні, матеріальні і духовні людські ресурси. Але тим самим можуть бути оголошені інші, не менш важливі напрями і пріоритети. Щоб знайти “куди” і “навіщо” йти, суспільство повинно передбачати наслідки рішень, які приймаються, їх вартість у самому широкому розумінні. Тому очевидна необхідність оцінки настроїв, якими суспільство володіє для вирішення актуальних завдань, визначення шляхів його використання з найбільшою ефективністю. Особливе значення має урахування особливостей настроїв, можливостей суспільства і окремої людини у зв’язку з виникненням глобальних по своєму масштабу проблем, радикальною переорієнтацією у сферах економічного і політичного життя.
Об’єкт дослідження: політичні настрої студентської молоді.
Предмет дослідження: соціально-психологічні особливості політичних настроїв у студентської молоді.
Мета: дослідження соціально-психологічних особливостей політичних настроїв у молоді.
Загальне припущення дослідження полягає в тому, що політичні настрої є формою політичної свідомості, які мають соціально-психологічну природу. Змістовна ієрархія складових компонентів утворює соціально-психологічну специфіку.
Завдання:
На основі теоретичного аналізу з’ясувати ступінь розробки проблеми.
Обґрунтувати вибір методик для діагностики соціально-психологічних особливостей політичних настроїв у студентської молоді.
Дослідити й проаналізувати специфіку соціально-психологічних особливостей політичних настроїв у молоді, як чинника становлення політичної свідомості, поведінки та політичної культури.
Теоретична основа: Узагальнюючи погляди різних шкіл і напрямів про настрій як певний психічний стан, можна зробити висновок, що з соціально-психологічної точки зору настрої − це особливий феномен, сутність якого полягає у переживанні і наділення з боку суб'єкта певним сенсом його приналежності до соціальної системі. Вони визначаються ступенем ідентифікації себе з соціальною роллю, а в кінцевому рахунку - з системою. При такому трактуванні, настрої неминуче набувають соціально-політичне забарвлення. Відбиваючи ступінь задоволеності суспільно-політичними умовами життя, настрої набувають специфічну політичну спрямованість і можуть ставати масовими. Тоді вони виходять за рамки соціально-психологічного напрямку і потребують спеціального політико-психологічного вивчення.
Методична основа
В основу дослідження даної роботи лягло дослідження Харківських психологів А.С. Кочарян, М.Е. Жидко, М. Ю. Довгопол.
Також у нашому дослідженні ми використовували такі методи:
- об’єктивне спостереження;
- опитування;
- математичний аналіз (метод факторного аналізу, метод кореляційного аналізу, метод кластерного аналізу);
У дослідженні брали участь студенти 18-24 років. Кількість вибірки становить 75 осіб; серед них 30 осіб чоловічої статі та 45 осіб жіночої статі.
Досліджуючи уявлення про соціально-психологічні особливості політичних настроїв у студентської молоді ми розглянули визначені його складові: мотиви, соціально-пізнавальні стереотипи, особистісні характеристики індивіда. А також прояв суб’єктивно-соціальних і суб’єктивно-індивідуальних складових політичних настроїв серед молоді: активність, пасивність, харизматичність, почуття такту, приємна зовнішність, не приємна зовнішність, багато говорить, мало говорить та ін.
Звертаючись до аналізу особливостей настроїв у політичній поведінці індивіда ми встановили, що найбільше значення мають суб’єктивно-індивідуальні прояви поведінки, а суб’єктивно-соціальні - менше. Тобто люди більше спираються на індивідуальні якості особистості, які проявляються через особистісно-професійні якості, соціальний та професійний досвід та моральні норми. Всі ці якості являються складовими ментально-психічної підсистеми, яка становить собою утворення колективного несвідомого і колективного підсвідомого соціальної психіки нації, які є згустком, ядром, сутністю її внутрішнього духу, пов’язаного з тайнами народження етносу, нації, їх взаємодії з природою і соціальним світом, психоенергія якого пронизує всю іншу сукупність психічного, тобто яким-небудь чином проявляється в поведінці, діях, особливостях мислення, світовідчуття, світосприймання та іншого у ході життєдіяльності нації.
Розглядаючи в роботі суб’єктивно-соціальні прояви нами з’ясовано, що переважання соціально-пізнавального стереотипу виражено через “неприємну зовнішність” (47,4%). На даний час це може бути пов’язано з тим, що у більшості людей політика не викликає позитивних вражень і через це політичні діячі сприймаються як люди, що мають “неприємну зовнішність”. Є лише одиничні приклади у розкритті соціально-психологічного настрою в політичній діяльності коли в матеріалах досліджених проявляється альтернативна характеристика, така як “приємна зовнішність”. Вона сприймається тими людьми, які підтримують певну політичну силу і їм подобається політичний лідер певної партії (8,8%). У цьому випадку можна говорити про існування певного національно-психологічного стереотипу, який склався у кожної людини ще змалку під впливом дитячих казок та оповідань.
У суб’єктивно-індивідуальних проявах соціально-психологічного настрою серед молоді найбільш домінує соціальний та професійний досвід. Складові цієї характеристики політичних лідерів найбільш проявляються як домінуючі у вибірці. У респондентів найчастіше проявляюється домінуючим “погляд повз людей” (46,6%), що може свідчити про нечесність політичних діячів перед народом. Адже людина, яка говорить правду не буде відводити очі від співрозмовників. Домінуючою характеристикою 41,4% опитаних визначають “Багато говорить”. Лише 5,3% людей вважають що політичні діячі “говорять мало”. Це показує недовіру і невпевненість електорату щодо політичних лідерів. 33,3% досліджуваних визначають що політичні діячі володіють знаннями етикету. Це говорить про те, що більшість з них намагається коректно себе поводити, щоб справити приємне враження на людей, а знання етикету являється невід’ємною складовою їхньої поведінки. Хоча деякі досліджувані вважають, що у певних політиків відсутнє знання етикету.
За характеристиками особистісно-професійних якостей домінує відсутність харизми у політичних діячів (50,9%). Хоча деякі вважають харизматичними деяких політичних діячів. Впевненість, як складова політичної поведінки, проявляється у 43,9% опитаних. На думку автора ця характеристика являється однією з головних ознак, адже лише за впевненим політичним лідером підуть люди і будуть йому довіряти. “Сміливість” являється домінуючою у 26,3% досліджуваних. Лише 10,5% з них вважають політичну поведінку діячів активною і приблизно 5,3% пасивною. У зв’язку з цим можна зробити висновок, що діяльність та її результати політичних діячів не є ефективними при пасивності в роботі.
Щодо кореляційного зв’язку, то майже по всім характеристикам існує значна зворотня кореляція з протилежною характеристикою. Наприклад: активність – пасивність, сміливість – боязливість, почуття такту – безтактність та ін.
В отриманих результатах існує значущій зв’язок всередені ознак суб’єктивно-соціальних та суб’єктивно-індивідуальних проявів. У суб’єктивно-індивідуальних проявах можна спостерігати зв’язок на рівні 0,01 всередині характеристики особистісно професійні якості. “Активність” корелює зі “сміливістю” (0,618), з “наявністю сили волі” (0,339), з “впевненістю” (0,624). Активна людина і впевнена, і смілива. Також існує частковий зв’язок на рівні 0,01 всередені характеристики соціальний та професійний досвід. “Послідовність мови” пов’язана зі “знанням етикету” (0,661), і має зворотній зв’язок із “судження аргументовані” (-0,459) і має зв’язок на рівні 0,05 з “багато говорить”. Чомусь так склалося, що людям хочеться вірити в хороше, особливо коли їм про це розповідає приємна людина з гарно поставленою вимовою, і не важливо,що її судження є неаргументованими. Складові характеристики моральні норми корелюють між собою на рівні 0,01: “почуття такту” з “пристойно веде боротьбу” (0,433). Можна також побачити що корелюють між собою характеристики різних ознак всередині суб’єктивно-індивідуальних проявів. У суб’єктивно-соціальних проявах існує лише зворотній зв’язок на рівні 0,01 між “приємна зовнішність” і “багато говорить” (-0,374). Див. рис. №1, табл. №1
Прямий кореляційний зв’язок свідчить, що чим вище рівень ознаки “послідовність мови”, тим вище є рівень “знання етикету”. Характерний і зворотній зв’язок: чим вище рівень “знання етикету”, тим вище “послідовність мови”. А зворотній зв’язок показує, що чим вище “послідовність мови”, тим нижчими є показники “судження аргументовані”.
Чим вище “почуття такту”, тим вищі показники “пристойно веде боротьбу”, це показує прямий кореляційний зв’язок всередені суб’єктивно-індивідуального прояву моральні норми.
Зворотній зв’язок свідчить, що чим вище показники “приємна зовнішність”, тим менше “багато говорить” у суб’єктивно-соціальних проявах.
Скориставшись статистичним методом факторного аналізу для отриманих результатів, який на основі емпіричного спостереження ознак об’єкту дозволяє виділити групи змінних, які визначають кореляційний зв’язом між ознаками. Ми маємо розподіл по шести факторам. Найбільше значення має перший фактор “Пасивність”, де головною характеристикою є “пасивність” - 0,902 (особистісно-професійні якості). У другому факторі “Етикет” домінуючою характеристикою є “відсутність знання етикету” - 0,836 (соціальний та професійний досвід). Третій фактор “Безтактність” харатеризують такі ознаки – “безтактність” - 0,459 (моральні норми), “неаргументованість суджень” - 0,586 (соціальний та професійний досвід) та “неприємна зовнішність” - 0,893 (соціально-пізнавальні стереотипи). Така характреистика суб’єктивно-індивідуального прояву як “багато говорить” - 0,923 (соціальний та професійний досвід) характеризує четвертий фактор “Вербальна продуктивність”. “Пристойна боротьба” - 0,833 визначає спрямованість п’ятого фактору “Порядність”, який можна охаратеризувати як моральні норми. Ознака соціальнй та професійний досвід - “Погляд повз людей” - 0,829, яка характеризує суб’єктивно-індивідуальні прояви становить шостий фактор “Погляд”. Див. рис. №2
В процесі кластерного аналізу досліджуваних характеристик соціально-психологічні прояви настрою ми зупинилися на чотирьох класах. Див.табл.№2,3
Перший кластер характеризують такі форми поведінки політичного лідера: активність, безтактність, непослідовність мови відсутність сили волі, відсутність знання етикету, веде боротьбу не у пристойних рамках, погляд повз людей. До цього кластеру увійшли результати опитувань шести осіб.
У структурі індивідуальних настроїв характеристика образу непрофесійного політикана рівні політичної безграмотності
До другого кластеру відносяться наступні характеристики: пасивність, боязливість, безтактність, не приємна зовнішність, не послідовність мови, відсутність сили волі, невпевненість, відсутність знання етикету, веде боротьбу не у пристойних рамках, погляд повз людей, судження не аргументовані, відсутність харизми. До цього кластеру увійшло дев’ять осіб респондентів. Формується образ несформованої політичної культури, політичного мислення, політичної свідомості.
Третій кластер визначають такі характеристики, як сміливість, наявність сили волі, впевненість, наявність знання етикету та багато говорить. Даний кластер характеризують двадцять одна особа опитаних респондентів. У даному кластері формується чітко визначений образ політичної свідомості, гарного сучасного цілеспрямованого політичного діяча.
До четвертого кластеру також увійшли характеристики двадцяти однієї особи, які визначають такі аспекти політичного лідера, як: веде боротьбу не у пристойних рамках, погляд повз людей, судження неаргументовані, відсутність харизми. У сприйманні індивідуальних настроїв формується образ політика низького рівня політичної культури та свідомості.
Також в процесі кластерного аналіз ми досліджували характеристики соціально-психологічних проявів настрою у кожної окремої групи по спрямованості своєї спеціалізації (медицина, психологи, менеджмент, соціологія.