Висновки:
Аналіз джерел та літератури, присвячений проблемі політичних настроїв, дозволив зробити висновок про те, що дана тема залишається не достатньо вивченою в наш час. Зокрема не вироблено узагальнене тлумачення понять “політичної поведінки” та “політичної діяльності”. У своїй роботі ми спираємося на діяльнісний підхід, де поняття політичної діяльності тлумачиться як така діяльність, в якій реалізується соціально орієнтоване спілкування людей, їх особистий вплив одна на одного.
Використані у роботі методи: об’єктивне спостереження, та математичний аналіз, які продемонстрували значний науково-методичний потенціал.
Дане дослідження підтверджує той факт, що поведінка політичного діяча обумовлена проявом суб’єктивних характеристик, які проявляються у особливостях соціально-психологічних настроїв. При цьому, суб’єктивні настрої виступають як суб’єктивно-соціальні та суб’єктивно-індивідуальні. До перших відносяться мотиви, які визначають ціль діяльності та способи її досягнення, та соціально-пізнавальні стереотипи. До других відносяться особистісні характеристики індивіда: особистісно-професійні якості, соціальний та професійний досвід, моральні та правові норма та ін. Дослідження показало кореляційні зв’язки всередені характеристик суб’єктивно-індивідуального прояву особливостей настрїв. Кореляцій в середені суб’єктивно-соціальних проявах майже не виявлено. Також існує незначна кореляція між суб’єктивно-соціальними та суб’єктивно-індивідуальними характеристиками.
Процедура факторного аналізу використана в роботі, виявила характерних для нашої вибірки шість факторів: 1) “Пасивність”; 2) “Етикет”; 3) “Безтактність”; 4) “Вербальна продуктивність”; 5) “Порядність”; 6) “Погляд”.
В процесі кластерного аналізу досліджуваних характеристик соціально-психологічні прояви настрою ми зупинилися на чотирьох класах. Ми досліджували характеристики соціально-психологічних проявів настрою у кожної окремої групи по спрямованості своєї спеціалізації (медицина, психологи, менеджмент, соціологія.
Загальні результати респондентів говорять про те, що спостерігається тенденція до підвищеної уваги моральних норм політиків, очевидна актуалізація їх особистісно-професійних якостей, соціально-пізнавальних стереотипів, значущість соціального та професійного досвіду. І навпаки, найменше значення для респондентів мають такі характеристики політиків, як: веде боротьбу в пристойних рамкамках, харизматичність, поглад на людей,судження аргументовані і приємна зовнішність.
В процесі кластерного аналізу досліджуваних характеристик соціально-психологічні прояви настрою ми зупинилися на чотирьох класах. Ми досліджували характеристики соціально-психологічних проявів настрою у кожної окремої групи по спрямованості своєї спеціалізації (медицина, психологи, менеджмент, соціологія).
Список використаної літератури:
Андреев С.С. Политическое сознание и политическое поведение // Социально-политический журнал, 1992. № 8. – С. 57-63.
Гофман Л.Я., Шестопал Е.Б. Политическая психология. - Ростов н/Д. , – 1996. – 482 с.
Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М.: Политиздат, 1975. – 304 с.
Ольшанский Д.В. Политическая психология. – СПб.: Питер, 2002. – 576 с.
Политическая психология: Учебное пособие для вузов / Под ред. А.А. Деркача, В.И. Жукова, Л.Г. Лаптева. – М.: Академический проект, Екатеринбург: Деловая книга, 2001. – 858 с.
Фомічова В.М. “Соціально-психологічні основи аналізу масової поведінки людей – // Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки, К., − 2004. − №2. – С. 38-41.