Тема 7 Сучасна фінансова думка україни і світу План
1. Інформаційна парадигма в економічній науці та її вплив на розвиток фінансової науки.
2. Еволюція теорій фінансової науки.
3. Сучасні теорії фінансової науки.
4. Загальний огляд сучасної фінансової науки в Україні.
1. Інформаційна парадигма в економічній науці та її вплив на розвиток
фінансової науки
Стан економічної науки на рубежі ХХ – ХХІ ст. характеризується загальним визнанням значних проблем, і насамперед, у її панівному неокласичному напрямі. Світова економічна думка вже впродовж декількох десятиліть заявляє про назрілу потребу розробки нової економічної парадигми, створення нової методології осягнення суті сучасних змін в економічних процесах. На роль нової парадигми поряд з інституційно-еволюційним напрямом претендує також, і не безпідставно, інформаційна парадигма, яка в аналізі економічних процесів і явищ на перше місце поставила інформаційний фактор.
Теоретичне осмислення впливу інформації на економічні процеси відбувається в соціологічних концепціях постіндустріального та інформаційного суспільства, а також в теорії інформаційної економіки. Поява теорії інформаційної економіки з онтологічної точки зору є безпосереднім результатом суспільного розвитку на його постіндустріальній стадії і переростання в інформаційне суспільство з відповідною інформаційною економікою.
Становлення теорії інформаційної економіки як інформаційної парадигми почалося ще з 1960-х рр. і набуло подальшого свого розвитку в 1970–90-х рр., зокрема, починаючи з досліджень Я. Маршака, Ф. Махлупа, М. Пората. Подальший розвиток теорії інформаційної економіки відбувся в 1970–90-х рр., коли за кордоном з’явилась велика кількість монографій та наукових статей з тих чи інших аспектів становлення і функціонування інформаційної економіки.
Включення інформації до сфери аналізу економічної теорії дало підстави Дж. Хіксу, П. Семюелсону, Дж. Дебре, а в подальшому іншим сучасним економістам, зокрема Дж. Акерлофу, М. Спенсу та Дж. Стігліцу – лауреатам Нобелівської премії 2001 р. (за розробку ідей теорії ринку недосконалої конкуренції), подивитися на теорію загальної економічної рівноваги дещо під іншим кутом зору, коли єдиним фактором, що визначає поведінку індивідів, є ціна, яка виконує головну інформаційну функцію.
Теорію інформаційної економіки можна позиціонувати як нову парадигму наступним чином (рис. 7.1).
Рис. 7.1. Графічна розверстка позитивного та нормативного аспектів
економічної науки [Маслов, 2012]
На рисунку показано еволюцію економічної теорії у взаємозв’язку позитивного та нормативного аспектів. З методологічної точки зору, на кожній хвилі висхідний відрізок свідчить про: домінування нормативного аспекту (теоретизування) над позитивним аспектом (емпіризм), тобто теоретизування відбувається при меншому значенні господарської практики, ніж на низхідному відрізку; домінування принципу «laisse faire, laisser passer», тобто безумовного економічного лібералізму при слабій ролі держави в економічних процесах (за винятком першої хвилі); переважання політики фритредерства над політикою протекціонізму в міжнародній торгівлі; спостерігається методологічна спадковість між попереднім і наступним висхідними відрізками хвилі.
Також, на кожній хвилі низхідний відрізок свідчить про: домінування позитивного аспекту над нормативним, тобто на розвиток економічної теорії більший вплив, ніж на висхідному відрізку, відіграє господарська практика; відхід від домінування принципу «laisse faire, laisser passer» посилення ролі держави в економічних процесах; переважання політики протекціонізму над політикою фритредерства в міжнародній торгівлі; спостерігається методологічна спадковість між попереднім і наступним низхідними відрізками хвилі.
Наведена графічна модель еволюції економічної теорії дає можливість простежити логіку еволюції економічної теорії (нормативного аспекту) при переході від старої парадигми до нової, від ортодоксії до гетеродоксії і навпаки в той чи інший історичний проміжок часу за умов наявності плюралізму в межах економічної думки, а також чітко визначити історичне місце теорії інформаційної економіки, у тому числі в межах нового кейнсіанства, як нової парадигми, потреба в якій давно назріла.
Господарська практика кінця ХХ – початку ХХІ ст. свідчить про те, що сучасна економічна ортодоксія вже давно терпить кризу, свідченням чого є міжнародні валютно-фінансові і економічні кризи, зокрема, 1997 р., і, особливо, криза 2008–2012 рр. Хвилеподібна схема показує, що на сучасному етапі розвитку світового господарства, коли сучасна неокласична ортодоксія (відрізок 8) впродовж тривалого часу не виконує покладену на неї функцію теоретико-методологічної основи для розробки і реалізації економічної політики в ході господарської практики, то це завдання повинні виконати економісти-теоретики за допомогою нової, альтернативної (гетеродоксальної) економічної теорії (відрізок 9).
Методологічно до сучасної гетеродоксії, яка вже давно переросла себе як таку і повинна зайняти місце сучасної ортодоксії, поряд з сучасним інституціоналізмом та еволюційною економічною теорією також з повним правом можна віднести і теорію інформаційної економіки (у тому числі і нове кейнсіанство). Низхідний відрізок останньої хвилі (відрізок 9) свідчить, що в сучасних умовах розвитку світового господарства при розробці економічної політики необхідно опираючись на теоретико-методологічні засади теорії інформаційної економіки як інформаційної парадигми, яка обумовлює, зокрема, посилення ролі держави в економічних процесах і явищах.
Про необхідність посилення ролі держави в економічних процесах свідчить хоча б той негативний досвід дерегулювання, що здійснювався в межах сучасної ортодоксії наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст., і який призвів до реалізації цілого ряду шахрайських схем та банкрутств, наприклад, корпорація Anran та ін., про що говориться у «Буремних дев’яностих» Дж. Стігліца.