А

Фіксований сільськогосподарський податок (рис. 12.7)

Платниками фіксованого сільськогосподарського податку є сі­ль­ськогосподарські піприємства різних форм, які займаються ви­­­­­робництвом, переробкою та збутом сільсько-господарської про­­­дукції, у яких сума одержана від реалізації продукції вла­сно­­го виробництва та продуктів її переробки за попередній звіт­ний рік, перевищує 50 % загальної суми валового доходу підп­р­и­ємства.

Об’єктом оподаткування є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому в користування, у тому числі на умовах оренди.

Ставка фіксованого податку за 1 гектар сільськогосподарськіх угідь встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки:

– для ріллі, сіножатей та пасовищ – 0,5 %

– для багаторічних насаджень – 0,3 %

Строки сплати

Сплата податку проводиться щомісячно до 20 числа наступного місяця у розмірі 1/3 суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах:

1 квартал – 10 % 3 квартал – 50 %

2 квартал – 10% 4 квартал – 30 %

Рис. 12.7. Характеристика фіксованого сільсько-господарського по­дат­­­ку

12.4. Сплата майнових податків суб`єктами підприємницької діяльності.

Плата за землю. Рис. 12.8; 12.9.

Платниками плати за землю є власник землі та землекористувач, у тому числі орендар. Об’єктом є земельна ділянка, що перебуває у власності або кори­сту­ва­н­ні, у тому числі на умовах оренди.

Рис. 12.8. Форми плати за землю.

Ставки податку за землю:

– для ріллі та сіножатей – 0,1 % з 1 гектару від грошової оцінки землі;

– для багаторічних насаджень – 0,03 % з 1 гектару від грошової оцінки землі.

Форми плати за землю

Земельний податок

Орендна плата

Плату за землю введено з метою раціонального використання та охорони земель, підвищення родючості грунтів, вирівнювання соціально-економічних умов господарювання на землях різної якості, тощо.

Рис. 12.9. Строки сплати плати за землю

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Рис. 12.10. Табл. 12.2.

Б

Платниками є підприємства, установи та організації, які є юри­­­­дич­­ними особами, іноземні юридичні особи, а також гро­­­мадяни України, іноземні громадяни та особи без гро­ма­дя­н­­­­­ства, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним за­­­ко­нодавством власні транспортні засоби.

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і ме­ха­­нізмів

Об’єктами оподаткування є не всі транспортні засоби, зокре­ма це стосується:

– тракторів на гусеничному ходу;

– мотоциклів

– автомобілів спеціального призначення;

– транспортних засобів, що використовуються на складах, за­водах для перевезення вантажів на короткій відстані;

– машини для сільськогосподарськіх робіт;

– спортивні човни, яхти, парусні судна.

Ставки податку на рік з власників транспортних засобів вста­нов.­ле­ні у гривнях за 100 см³ об’єму циліндру двигуна або за 1 кВт по­­­ту­жності двигуна, або за 100 см довжини залежно від типу тран­­спортних засобів.

Рис. 12.10. Характеристика податку з власників транс по­р­т­них засобів.

Транспортні засоби, що не є об’єктами оподаткування:

– трактори на гусеничному ходу;

– мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з установленим двигуном з об’є­мом циліндра двигуна до 50 см³;

– тільки автомобілі спеціального призначення швидкої допомоги та пожежні;

– транспортні засоби вантажні, самохідні, що використовуються на за­во­дах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані;

– машини і механізми для сільськогосподарських робіт;

тільки яхти,судна парусні та човни спортивні.

Таблиця 12.2