12. Контроль за справлянням місцевих податків та зборів
Контроль за справлянням місцевих податків і зборів проводить відділ справляння місцевих, ресурсних і неподаткових платежів, який є структурним підрозділом управління оподаткування юридичних осіб державної податкової інспекції.
Нормативно-правове забезпечення адміністрування місцевих податків і зборів: Закон України «Про систему оподаткування» (ст. 15); Закон України № 2181; Декрет КМУ «Про місцеві податки і збори» від 20.05.93 р. № 56-93 (зі змінами та доповненнями); Положення по порядок справляння місцевих податків і зборів, затверджені місцевими органами влади; накази ДПА України від 24.12.2003 р. №№ 621-630 «Щодо затвердження форм розрахунків місцевих податків і зборів».
Декретом “Про місцеві податки та збори” передбачено встановлення двох видів податків – комунального та з реклами , також встановлено, що до місцевих зборів належать: готельний збір; збір за припаркування автотранспорту; ринковий збір; збір за видачу ордера на квартиру; курортний збір; збір за право використання місцевої символіки; збір за проведення аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей , та прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон, збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; збори за надання земельних ділянок для будівництва об'єктів виробничого і невиробничого призначення, індивідуального житла та гаражів у населених пунктах.[25]
Збори на відміну від податків, мають більш чітко визначене призначення: це плата за певні послуги чи за надання деяких прав юридичним і фізичним особам місцевими органами влади.
Комунальний податок
Платниками комунального податку є всі юридичні особи за винятком:
бюджетних установ та організацій;
планово-дотаційних установ та організацій;
сільськогосподарських підприємств.
Об`єктом оподаткування є фонд заробітної плати.
Податковий контроль здійснюється, як правило, щомісячно по мірі надходження звітності і сплати комунального податку. При проведені такого контролю, звичайно, основна увага приділяється правильності визначення середньоспискової чисельності працівників, оскільки саме вона є базою оподаткування.
В списковий склад включаються всі робітники, які прийняті на постійну, сезонну, а також тимчасову роботу строком на один день і більше, з дня зарахування їх на роботу.
Для розрахунку комунального податку використовуються документи:
звіт з праці;
табелі виходу на роботу;
відомості нарахування заробітної плати;
платіжні документи.
Податок повинен сплачуватись щомісячно до 15 числа наступного місяця. Додаток
Податок з реклами.
Об'єктом податку є вартість послуг за встановлення та розміщення реклами. Граничний розмір податку не перевищує 0,1% вартості послуг за розміщення одноразової реклами та 0,5% за розміщення реклами на тривалий час. Сплачується під час оплати послуг за встановлення та розміщення реклами . Додаток
Встановлено також такі пільги (реклама, що не оподатковується):
реклама, яка не переслідує комерційної мети;
реклама благодійних заходів;
інформаційні вивіски;
об`яви органів державної влади, які мають інформацію, пов`язану з виконанням покладених на них функцій [25].
Ринковий збір.
Це плата за торгові місця на ринках і в павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків, що справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську продукцію і інші товари.
Ринковий збір справляється за кожний день торгівлі. Він справляється працівниками ринку на початку реалізації продукції .
Особами, які є відповідальними за стягнення ринкового збору, є адміністрація ринків. Ринковий збір стягується представниками адміністрації ринку до початку здійснення торгівлі за кожен день. Додаток
Ставка ринкового збору встановлена у розмірі від 0,01 до 0,2 НМДГ для фізичних осіб, від 0,2 до З НМДГ для юридичних осіб за кожне торгове місце податкову адміністрацію в строки, встановлені для подачі річної та квартальної звітності .[25]
Таблиця 12.1.
«Ставки ринкового збору»
|
Вид продукції |
Юридичні особи |
Фізичні особи |
|
Сільськогосподарська |
До 2 неоподатковуваних мінімальних доходів громадян |
до 10% неоподатковуваного мінімуму |
|
Промислова |
До 3 неоподатковуваних мінімальних доходів громадян |
до 20% неоподатковуваного мінімуму |
У статті 10 ПКУ наводиться перелік місцевих податків та зборів, зокрема до місцевих податків належать: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та єдиний податок. До місцевих зборів належать: збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності; збір за місця для паркування транспортних засобів та туристичний збір.[2]
Діаграма 12.1.
Виходячи із даних діаграма 11.1. можна зробити висновок що у 2010 році спостерігається незначний ріст порівняно із попереднім роком на 1,8 тис. грн., а в 2009 році на 1,8 тис. грн..