- •1. Сутність наказного провадження. Вимоги за якими може бути видано судовий наказ.
- •2. Особливість, форма і зміст заяви про видачу судового наказу.
- •3. Порядок розгляду заяв про видачу судового наказу. Судовий збір за подання заяви про видачу судового наказу.
- •4. Набрання судовим наказом законної сили та його скасування.
- •5. Підстави для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
- •6. Поняття, види підсудності та загальні правила про підсудність.
- •7. Правові наслідки порушення правил про підсудність.
- •8. Підсудність кількох вимог пов’язаних між собою. Родова підсудність.
- •9. Наслідки порушення правил про підсудність. Передача справи з одного суду до іншого.
- •10. Територіальна підсудність та її види.
- •11. Поняття позову і суть позовного провадження. Право на позов. Чи можна оскаржити відмову в прийнятті позовної заяви ?
- •12. Елементи, види позовів.
- •1.Предметом позову --
- •2. Підстава позову –
- •3.Зміст позову - це дія суду про здійснення якої її позивач просить при зверненні про порушення прав.
- •14. Процесуальні засоби, що забезпечують захист інтересів відповідача. Чи можна оскаржити ухвалу суду про забезпечення позову ?
- •15. Зустрічний позов. Порядок розгляду та оскарження.
- •16. Зміни в позовному спорі. Чи можна їх оскаржити?
- •17.Об’єднання та роз’єднання позовів
- •18.Наслідки подання позовної заяви , що не відповідає вимогам закону
- •19.Забезпечення позову .Порядок здійснення зміни виконання та оскарження
- •21. Відкриття провадження у справі
- •23. Попередне судове засіданняст ст130
- •24. Поняття судових доказів і класифікація судових доказів
- •25.Забезпечення доказів та витребування доказів. Спільні риси та відмінності
- •26. Забезпечення доказів та забезпечення позову. Спільні риси та відмінності
- •27. Процес доказування . Предмет доказування . Засоби доказування
- •28. Судові доручення зі збирання доказів
- •29.Права та обов’язки сторін у зв’язку із забезпечення позову .Чи можливе примирення сторін на стадії підготовки справи до розгляду .
- •30.Строки підготовки справи та призначення справи до розгляду
- •22 29 30 6
- •30. Значення судового розгляду, судове засідання – процесуальна форма розгляду і вирішення справи
- •31. Наслідки неявки в судове засідання суб’єкта, який бере участь у справі. Стаття 169. Наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі
- •Стаття 170. Наслідки неявки в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста, перекладача
- •32. Судові виклики і повідомлення.
- •33. Відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді. Стаття 191. Відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді
- •34. Зупинення провадження у справі. Стаття 201. Обов’язок суду зупинити провадження у справі
- •Стаття 202. Право суду зупинити провадження у справі
- •35. Закриття провадження у справі. Стаття 205. Підстави закриття провадження у справі
- •Стаття 206. Наслідки закриття провадження у справі
- •36. Залишення заяви без розгляду. Стаття 207. Залишення заяви без розгляду
- •37. Стадії судового розгляду цивільних справ. Їх значення та характеристика.
- •38. Підготовча стадія судового засідання
- •39. Розгляд справи по суті в судовому засіданні
- •40. Судові дебати в судовому засіданні
- •41. Постановлення та проголошення рішення в судовому засіданні.
- •42. Заочний розгляд справи. Стаття 224. Умови проведення заочного розгляду справи
- •Стаття 225. Порядок заочного розгляду справи
- •44. Ухвали суду першої інстанції.
- •45. Суть судового рішення і вимоги, які має задовольнити судове рішення.
- •46. Негайне виконання, визначення порядку виконання, надання відстрочки і розстрочки виконання.
- •47. Виправлення недоліків рішення судом, що його постановив.
- •48. Законна сила судового рішення.
- •49. Апеляційне оскарження і перевірка ухвал суду першої інстанції.
- •50. Право апеляційного оскарження рішень, ухвал суду першої інстанції та процесуальний порядок його реалізації . Стаття 292. Право апеляційного оскарження
- •51. Підготовка і розгляд справи судом апеляційної інстанції. Порядок. Строки. Стаття 301. Підготовка розгляду справи апеляційним судом
- •Стаття 302. Призначення справи до розгляду в апеляційному суді
- •Стаття 303. Межі розгляду справи апеляційним судом
- •Стаття 303-1. Строк розгляду апеляційної скарги
- •52. Повноваження суду апеляційної інстанції. Підстави. Стаття 307. Повноваження апеляційного суду
- •53. Рішення і ухвали суду апеляційної інстанції. Законна сила рішення.
- •54. Суть і значення касаційного оскарження і перевірки рішень і ухвал суду першої та апеляційної інстанції.
- •55. Право касаційного оскарження рішень і ухвал суду та процесуальний порядок та строки його реалізації. Стаття 324. Право касаційного оскарження
- •Стаття 325. Строк на касаційне оскарження
- •56. Порядок подачі касаційної скарги. Доповнення, зміна касаційної скарги або відмова від неї.
- •57. Розгляд касаційних скарг колегією суддів. Порядок. Строки.
- •59. Підстави для скасування судових рішень касаційною інстанцією.
- •60. Характеристика справ окремого провадження.
- •61. Характеристика справ окремого провадження
- •62. Особи, які беруть участь у справах окремого провадження, процесуальний порядок розгляду справ окремого провадження.
- •63. Справа окремого провадження про визнання громадянина обмежно дієздатним чи недієздатним та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
- •64. Справа окремого провадження надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.
- •65. Справа окремого провадження про визнання громадянина безвісно відсутнім чи про оголошення громадянина померлим.
- •66. Справа окремого провадження про усиновлення дітей.
- •67. Справа окремого провадження про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
- •68. Справа окремого провадження про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі.
- •69. Розгляд судом справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність
- •70. Визнання спадщини відумерлою
- •71. Розгляд заяви про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку
- •72. Обов’язкова госпіталізація до протитуберкульозного закладу
- •73. Розгляд судом справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб
- •74. Особливості розгляду у порядку окремого провадження справ про надання права на шлюб
- •75. Особливості розгляду у порядку окремого провадження справ про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей
- •76. Поняття і значення перегляду рішень, ухвал, наказів суду, що набрали законної сили у зв’язку з винятковими та ново виявленими обставинами
- •77. Підстави перегляду рішень, ухвал, наказів суду у зв’язку з винятковими та ново виявленими обставинами
- •78. Який порядок і де можна оскаржити ухвалу чи рішення суду про перегляд у зв’язку з ново виявленими обставинами ? Форма і зміст заяви, її розгляд
- •79. Відмінність перегляду судових рішень у зв’язку з винятковими обставинами від касаційного. Підстави, строки та порядок перегляду судових рішень.
- •80. Відмінність перегляду судових рішень у зв’язку з ново виявленими обставинами від апеляційного. Підстави, строки та порядок перегляду судових рішень.
- •81. Негайне виконання судових рішень. Заходи примусового виконання
- •83. Органи виконання, їх визначення та склад, повноваження. Які виконавчі документи вони виконують.
- •84. Виконавче провадження, його суть та особливість. Ускладнення цивільного процесу в стадії виконавчого провадження.
- •85. Процесуальний порядок виконання судового рішення. Черговість задоволення вимог стягувачів
- •86. Витрати, пов’язані з виконанням рішення. Сторони у стадії судового виконання та їх права
- •87. Виконавчі документи та їх зміст. Строки, місце, час та довровільність виконання
- •88. Цивільні процесуальні правовідносини у стадії виконавчого провадження та їх субєкти
- •90. Визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні: що підлягають примусовому виконанню та що не підлягають примусовому виконанню.
- •91. Контроль за виконанням судових рішень. Суб’єкти контролю та їх повноваження. Порядок контролю.
9. Наслідки порушення правил про підсудність. Передача справи з одного суду до іншого.
Стаття 115. Наслідки порушення правил підсудності
1. Якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала. Ухвала суду разом із заявою та всіма додатками до неї надсилається позивачеві.
1. Правила підсудності можуть бути порушені як особою, яка звертається до суду, так і судом. Відповідно до цього розрізняють і правові наслідки порушення правил підсудності.
2. Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України, якщо справа не підсудна суду, то це єпідставою для відмови у відкритті провадження по справі та поверненні такої заяви її заявнику (особі, що її подала).
3. Також, якщо непідсудність справи суду була виявлена після відкриття провадження по справі але до початку її розгляду, суд в порядку ч.2 ст. 116 цього Кодексу повинен передати справу разом зі своєю мотивованою ухвалою до належного суду після закінчення строку на її оскарження.
Стаття 116. Передача справи з одного суду до іншого
1. Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо:
1) задоволено клопотання відповідача, місце проживання якого раніше не було відоме, про передачу справи за місцем його проживання або місцезнаходженням;
2) після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності;
3) після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи;
4) ліквідовано суд, який розглядав справу.
2. У випадках, встановлених пунктами 3 і 4 частини першої цієї статті, справа передається до суду, найбільш територіально наближеного до цього суду.
3. Передача справи з одного суду до іншого здійснюється на підставі ухвали суду після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги – після залишення її без задоволення.
4. Забороняється передавати до іншого справу, яка розглядається судом, за винятком випадків, встановлених цим Кодексом.
За загальним правилом, забороняється передавати до іншого суду справи, які розпочаті розглядатися судом. Однак процесуальне законодавство допускає в окремих випадках передачу справи до іншого суду і тоді, коли в момент пред’явлення (подачі заяви) правила про підсудність не були порушені.
2. Суд, у провадженні якого знаходиться справа, може в передбаченому процесуальним законом порядку передати її до іншого суду у випадках:
1) якщо задоволено клопотання відповідача, місце проживання якого раніше не було відоме, про передачу справи за місцем його проживання або місцезнаходженням з тим, щоб забезпечити відповідачу гарантії захисту його прав.
2) якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності.
10. Територіальна підсудність та її види.
Територіальна підсудність розмежовує компетенцію по розгляду підвідомчих судам справ між однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їхня діяльність. Таке просторове розмежування компетенції називається особистою або суб'єктивною компетенцією. Вона персоніфікує суди по розгляду справ, визначає, який конкретно суд може розглянути конкретну справу по першій інстанції.
Територіальна підсудність має декілька видів: загальна, альтернативна, договірна, виключна, за зв'язком справ.
1.Загальна підсудність визначається компетенцією суду по розгляду справи залежно від знаходження відповідача (ст. 109 ЦПК України). Якщо ним є фізична особа, то позови пред'являються до суду за місцем її проживання .
2.Альтернативною (за вибором позивача) вважається підсудність, при якій справа може розглядатися одним з декількох вказаних у законі судів за вибором позивача.
Перелік справ з альтернативною підсудністю закріплений в ЦПК:
позови про стягнення аліментів, про визнання батьківства відповідача, позови, що випливають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за місцем проживання позивача; та ін..
3.Виключною є підсудність, що допускає розгляд певних категорій справ лише судами, точно вказаними в законі. Вона називається виключною, по-перше, тому що є винятком із загального правила територіальної підсудності, а по-друге, тому що встановлювані нею правила не допускають жодних винятків (у тому числі і за угодою сторін).Виключна підсудність введена з урахуванням особливостей деяких категорій цивільних справ з метою максимального наближення до суду об'єкта спору або місця знаходження необхідних для розгляду справи доказів.
4.Підсудність кількох вимог, пов'язаних між собою являє собою такий різновид територіальної підсудності, коли підсудність однієї справи визначається місцем розгляду пов'язаної з нею іншої справи.
Пов'язана підсудність має місце в наступних випадках: 1) позови до декількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, подаються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача; 2) зустрічний позов незалежно від його підсудності пред'являється в суд за місцем розгляду первинного позову (ст.113 ЦПК).
5.Договірна підсудність закріплена в ст.112 ЦПК: «Сторони мають право письмово визначити територіальну підсудність справи, крім справ, для яких встановлена виключна підсудність».
Мета даного правила — зробити судовий порядок захисту цивільних прав більш зручним для громадян і організацій. Сторони краще, ніж хто-небудь інший, знають, в якому саме суді їм найзручніше захищати свої інтереси. Тому було б неправильним надмірно обмежувати свободу сторін у виборі місця розгляду спору.