22 29 30 6

30. Значення судового розгляду, судове засідання – процесуальна форма розгляду і вирішення справи

Покладені на суди обов’язки по захисту суб’єктивних прав, свобод та законних інтересів суб’єктів права виконуються перш за все у ході судового розгляду цивільної справи.   Судовий розгляд – стадія цивільного процесу, яка являє собою сукупність процесуальних дій суду та інших учасників процесу, спрямована на розгляд та вирішення цивільно-правового спору по суті.Значення судового розгляду визначається змістом діяльності суду відповідної інстанції і виконуваних ним функцій на цій стадії. Адже в ході судового розгляду на основі усестороннього та повного дослідження доказів наданих сторонами, встановлюються фактичні обставини справи та приймається рішення по суті справи.Регламентуючи судовий розгляд, законодавець визначив, що розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні (ст. 158 ЦПК). Виникає закономірне питання: як співвідносяться поняття “судове засідання”, “розгляд справи” та “судовий розгляд”? Аналіз чинного законодавства (зокрема глави 4 розділу ІІІ ЦПК) дозволяє зробити висновок, що розгляд та вирішення цивільної справи є змістом стадії судового розгляду, а судове засідання – процесуальною формою.

Цивільне процесуальне законодавство закріплює чіткий порядок розгляду та вирішення цивільних справ, який визначає послідовність вчинення та зміст процесуальних дій суду та інших учасників процесу, процесуальні гарантії захисту процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків останніх; відображає дію більшості принципів цивільного процесуального права (диспозитивності, змагальності, безпосередності, усності та ін.).

Цивільні справи розглядаються та вирішуються судом першої інстанції протягом розумного строку, але до сплину двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів – до сплину одного місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на один місяць.   Законом закріплено особливі правила відкриття судового засідання та його проведення, звернення учасників процесу до судді (суддів), постановлення та оголошення судових рішень, які спрямовані на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства, порядку в ході судового розгляду. Так, при вході судді (суддів) в зал судового засідання всі особи, присутні в залі повинні встати; особи, які беруть участь у справі, свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти дають пояснення (свідчення) стоячи, звертаючись до суду словами “Ваша честь”.Розгляд справи провадиться шляхом послідовного вчинення судом і учасниками процесу комплексу процесуальних дій, що складають певні частини (підстадїї), кожна з яких має свої завдання і відповідний зміст.

Такі частини кількісно і понятійне в юридичній літературі називають по-різному, але аналіз норм ЦПК (глави 20) дає можливість для висновку, що судове засідання по розгляду цивільної справи складається з чотирьох частин: підготовча; дослідження обставин справи і перевірка доказів (розгляд справи по суті); судові дебати; постановлення і оголошення рішення.

Перша частина має підготовчий характер. В ній суд вирішує питання про можливість розгляду справи в даному судовому засіданні, при даному складі суду, секретареві судового засідання, при наявних особах, які беруть участь у справі, інших учасників процесу (свідків, експертів, перекладачів) та наявних доказах. Завдання першої частини реалізуються шляхом послідовного здійснення широкого комплексу, встановлених статтями 165-177 ЦПК, процесуальних дій:

1) головуючий (суддя) відкриває судове засідання і оголошує, яка справа розглядатиметься, хто позивач і відповідач, заявник і заінтересована особа (у справах з адміністративно-правових відносин і окремого провадження) і пропонує їм та представникам зайняти встановлені для них місця;

2) перевіряється явка учасників процесу. Секретар судового засідання доповідає судові, хто з викликаних у справі осіб з'явився в судове засідання, чи вручені повістки та повідомлення тим, хто не з'явився, та які є відомості про причини їх неявки. Встановлюється особистість тих, хто прибув, і перевіряються повноваження посадових осіб та процесуальних представників, вирішується питання про участь у справі інших заінтересованих осіб, які не викликалися, але з'явилися в судове засідання — третіх осіб, представників органів державного управління, профспілок та ін. (ст. 121 ЦПК) та про допуск до участі в справі представників громадських організацій і трудових колективів (ст. 161 ЦПК);

3) головуючий роз'яснює перекладачеві його права та обов'язки і попереджає про кримінальну відповідальність згідно з статтями 178 і 179 КК за завідомо неправдивий переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених обов'язків;

4) з зали судового засідання видаляються свідки;

5) головуючим оголошується склад суду, а також прізвища секретаря судового засідання, прокурора, експерта, перекладача і роз'яснюється особам, які беруть участь у справі, їх право заявляти відводи. Право на відвід є процесуальною гарантією, яка забезпечує постановлення судом законних і обґрунтованих рішень, підвищує авторитет суду і його актів та посилює їх виховний вплив. Заявлений відвід має бути мотивований нормативно визначеними для цього підставами. Статтею 18 ЦПК передбачено, що судді не можуть брати участі в розгляді справи і піддягають відводу (самовідводу): а) якщо вони при попередньому розгляді даної справи брали участь у процесі як свідки, експерти, перекладачі, представники, прокурор, секретар судового засідання; б) якщо вони особисто, прямо чи побічно заінтересовані в результатах справи; в) якщо вони є родичами сторін або інших осіб, які беруть участь у справі; г) якщо вони перебувають в особливих стосунках з особами, які беруть участь у справі; д) якщо будуть встановлені інші обставини, які викликають сумнів у їх безсторонності. До складу суду не можуть входити особи, які є родичами між собою.

Крім того, ст. 21 ЦПК встановлює недопустимість повторної участі судді в розгляді справи: судця, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може розглядати цю ж справу в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також брати участь у її новому розгляді у першій інстанції після скасування попереднього рішення або ухвали про закриття провадження у справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може розглядати цю ж справу в суді касаційної чи першої інстанції, а також не може брати участь у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді касаційної інстанції, не може розглядати цю ж справу в суді першої чи апеляційної інстанції. Але правила ст. 21 ЦПК не виключають повторної участі судді в розгляді справи по першій інстанції у разі скасування прийнятої з його участю ухвали, якою не закінчувалося провадження у справі, зокрема, відмова в прийнятті заяви з підстав, зазначених у пп. 2, 7, 8 ст. 136 ЦПК, залишення заяви без руху і повернення заяви, відкладення розгляду справи, зупинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо.