- •Тема 1. Гроші. Грошовий оборот і грошовий ринок. Мета лекційного заняття:
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Економічна сутність грошей та концепції їх походження.
- •2. Історичні аспекти зміни форм грошей та їх характеристика.
- •3. Функції грошей та механізм їх взаємодії.
- •4. Роль грошей у ринковій економіці
- •5. Характеристика, структура та форми грошового обороту.
- •6. Грошова маса та її показники. Швидкість обігу грошей.
- •7. Закон грошового обігу.
- •8. Суть і структура грошового ринку та механізм його функціонування.
- •9. Попит і пропозиція грошей. Грошово-кредитний мультиплікатор.
- •Тема 2. Грошові системи. Види грошових систем. Мета лекційного заняття:
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Сутність грошової системи та основні її елементи.
- •2. Структура грошової системи.
- •3. Види грошових систем та їх еволюція.
- •4. Становлення та розвиток грошової системи України.
- •Тема 3. Кредит. Форми і види кредиту. Мета лекційного заняття:
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Теорії кредиту
- •2. Необхідність та сутність кредиту
- •3. Функції кредиту
- •4. Форми та види кредиту
- •5. Позичковий відсоток, його сутність та основні види
- •6. Роль кредиту в умовах ринкової економіки
- •Тема 4. Грошово-кредитна система держави. Мета лекційного заняття:
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Сутність грошово-кредитної системи та її елементи
- •2. Суб’єкти та об’єкти грошово-кредитної системи
- •3. Сутність грошово-кредитної політики
- •Тема 5. Банківська система: структура та принципи функціонування Мета лекційного заняття:
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Історичний аспект виникнення і розвитку банківських систем.
- •2. Сутність, принципи побудови та функції банківської системи
- •3.Особливості функціонування банківської системи в умовах ринку
- •Відмінності між централізованою та ринковою банківською системою
- •Тема 6. Центральний банк. Грошово-кредитна політика цб Мета лекційного заняття:
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Призначення, статус та основи організації центрального банку
- •2. Функції центрального банку
- •3. Суть та роль грошово-кредитної політики
- •5. Інструменти гкп
- •Тема 7. Банківська система України: основи організації та діяльності.
- •2. Поняття, функції та структура банківської системи України
- •3. Види комерційних банків.
- •4. Операції вітчизняних банків, їх класифікація та загальна характеристика
- •5. Організаційні основи діяльності нбу
- •6. Фінанси нбу.
- •7.Функції нбу.
- •8. Види операцій Національного банку
- •9. Роль нбу у регулюванні діяльності банківської системи України
- •Тема 8. Фінансові кризи та їх вплив на стабільність грошово-кредитної та банківської системи держави Мета лекційного заняття:
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Сутність, види та класифікація фінансових криз
- •Класифікація фінансових криз
- •2. Основні причини та наслідки фінансових криз
- •3. Методи та інструменти впливу на глибину фінансових криз
- •Антикризові заходи за координаторами та рівнями застосування
- •4. Рекомендації Базельського комітету щодо забезпечення стабільності банківської системи
План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
1. Теорії кредиту.
2. Необхідність та сутність кредиту
3. Функції кредиту
4. Форми та види кредиту
5. Позичковий відсоток, його сутність та основні види
6. Роль кредиту в умовах ринкової економіки
1. Теорії кредиту
У світовій економічній науковій думці обґрунтовуються і визначаються дві концепції теорії кредиту - натуралістична і капіталоутворююча.
Основоположниками натуралістичної теорії кредиту були англійські економісти А. Сміт (1723-1790) і Д.Рікардо (1772-1823).
Найважливіші положення натуралістичної теорії кредиту:
об'єкт кредиту - натуральні блага (матеріальні цінності), а не гроші;
кредит - спосіб перерозподілу існуючих у певному суспільстві цінностей, тому що це рух натуральних речовин;
банки - це посередники, які не відіграють ролі у створенні кредиту;
відсутня роль кредиту у сприянні розширеного капіталістичного відтворення;
відсутнє з'ясування різниці між позичковим і реальним капіталом, позичковий капітал розглядається лише як відображення нагромадження реального капіталу.
Таким чином, представники натуралістичної теорії розглядали кредит як засіб перерозподілу матеріальних цінностей у натуральній формі, не визначаючи ролі банків у створенні кредиту. Проте слід зазначити заслугу представників натуралістичної теорії в обґрунтуванні ряду положень щодо кредиту:
кредит сам собою не може створювати реального капіталу, який виникає тільки у процесі виробництва;
кредит залежить від прибутку, не створює реального капіталу.
Основоположниками капіталоутворюючої теорії кредиту були англійські економісти Дж. Ло (1671-1729), Г. Маклеод (друга половина XIX століття), австрійський економіст Й. Шумпетер та німецький економіст А. Ган (XX століття).
Основні положення капіталоутворюючої теорії кредиту:
кредит може створювати багатства і капітал, з ним ототожнюються гроші; > банки - не посередники, вони відіграють значну роль у створенні кредиту і капіталу;
кредит і банки - вирішальні фактори розвитку виробництва, здатні запобігти економічним кризам, інфляції, забезпечити процвітання суспільства.
Проте помилковість концепції цих економістів полягала у виправданні експансії та інфляції. Раціональні положення капіталоутворюючої теорії кредиту були використані Дж.Кейнсом, який відмовився від ідеї щодо безмежних капіталотворчих можливостей кредиту та банків і вважав, що поряд з кредитними інструментами слід використовувати інші заходи для регулювання економіки.
2. Необхідність та сутність кредиту
Наявність товарного виробництва і грошей об’єктивно зумовлює існування та функціонування кредиту. З розвитком товарного виробництва кредит стає обо в’язковим атрибутом господарювання. Виробництво продуктів як товарів означає, що в процесі відтворення відбувається відрив моменту відчуження товару від одержання грошового еквівалента відносно відокремлення руху грошової форми вартості від товарної форми. Це відносне відокремлення проявляється в розбіжності в часі руху матеріальних та грошових потоків, які виникають при розподілі, обміні та споживанні сукупного суспільного продукту.
Якщо рух товарних потоків випереджає грошові, то споживачі матеріальних цінностей в момент їхньої оплати не мають достатніх грошових коштів, що може зупинити нормальний рух процесу відтворення (виробництва, бізнесу тощо). Якщо рух грошових потоків випереджає товарні, то в учасників виробничого процесу нагромаджуються тимчасово вільні грошові кошти, виникає суперечність між безперервним вивільненням грошей у кругообігу коштів і потребою в постійному використанні матеріальних і грошових ресурсів в інтересах прискорення процесу відтворення.
Ця суперечність може бути усунута за допомогою кредиту, який дає можливість позичальникам отримувати грошові кошти, потрібні для оплати матеріальних цінностей та послуг, або придбати їх із розстроченням платежу.
Отже, кредит (лат. «creditium» — позичка, борг; «credo» — вірити) — це суспільні відносини, що виникають між економічними суб’єктами у зв’язку з передачею один одному в тимчасове користування вільних коштів (вартості) на засадах зворотності, платності та добровільності.Ннеобхідність кредиту зумовлена існуванням товарно-грошових відносин, а його передумовою є наявність поточних або майбутніх доходів у позичальника.
Конкретними причинами необхідності кредиту є коливання потреб у коштах та джерелах їх формування у юридичних і фізичних осіб. Узагальнені основні причини, джерела, необхідність і сутність кредиту зображено на рис. 3.1.
Для виникнення реальних кредитних відносин потрібні такі умови:
1) наявність об'єктів кредиту - грошових чи матеріальних цінностей, щодо яких може укладатися кредитна угода;
2) наявність суб'єктів (учасників) кредитної угоди – кредитора і позичальника;
Кредитор (лат. кreditor -позикодавець) -один з учасників стосунків, котрий надає кредит і має право вимагати від боржника сплату боргу. Кредитором може бути держава, банк, підприємство, громадянин.
Позичальник - одержувач позики; сторона в кредитній угоді, від якої інша сторона (кредитор) має право вимагати повернення грошей (майна) і сплати процента. Позичальником може бути держава, юридична особа, громадянин.
3) наявність збігу інтересів кредитора і позичальника.

Рис. 3.1. Необхідність і сутність кредиту
