- •Тема. Критерії оцінки правових норм в економічній теорії права
- •1.2. Принцип утилітаризму
- •Примітка
- •1.3. Критерій ефективності Парето
- •1.4. Критерій Колдора-Хікса
- •1.5. Критерій максимізації багатства р. Познера
- •Примітки
- •1.6. Критерій Ролза
- •1.7. «Формула Лернда Хенда» як аналітичний інструмент економічного аналізу права
- •2. Коментар до питань, які винесені на самостійне опрацювання
- •2.1. Ефективність і справедливість
1.4. Критерій Колдора-Хікса
Критерій Колдора-Хікса, як і критерій ефективності за Парето, зорієнтований на максимізацію корисності й багатства [1, c.23] (Гриценко О.А., с.23)
Критерій Колдора-Хікса був запропонований у результаті дискусії, що виникла в 30-х роках після виходу роботи Роббінса. (Одинцова, с.11). Критерій Калдора-Хикса є похідним від критерію ефективності Парето й іноді його називають потенційним поліпшенням по Парето (Одинцова, с. с.11)
Згідно критерію Колдора-Хікса стан суб'єкта (А) є переважним відповідно до стану суб’єкта (В), якщо ті, хто отримують вигоду від переходу до стану А, можуть компенсувати збитки тих, хто їх отримав від цього переходу і всерівно залишитися у виграші (Гриценко О.А.).
Іншими словами, відповідно до цього критерію стан А є кращим у порівнянні зі станом В, якщо ті, хто одержує вигоду від переходу до стану А можуть компенсувати збитки тих, хто їх поніс від цього переходу, і однаково залишитися у виграші.(Одинцова, с.11).
З практичної точки зору критерій Колдора-Хікса вимагає порівняння вигод однієї групи з втратами іншої. Досягнення цього критерію передбачає можливість (але не обов'язковість) повної (або неповної) компенсації втрат певним суб'єктом.
Скористаємось прикладом, який наводить Гриценко О.А.
Стосовно нашого прикладу з використанням доріг для прийняття ефективного рішення необхідно оцінити виграші та втрати всіх тих суб'єктів, які використовують автошляхи. Приміром, виграш автоводіїв треба порівняти з втратами автоперевізників (зниження попиту на їх послуги) і виробників металургійної промисловості (збільшення ціни на їх продукцію), тим самим можна визначити можливість компенсувати їх втрати [1, c.23] (Гриценко О.А., с.23)
Примітки
1. Гриценко О.А.
2. Одинцова
3. Економісти Колдор і Хікс запропонували даний критерій у своїх статтях в 1939 році. Колдор розглянув зміну ситуації на прикладі скасування хлібних законів в Англії у 1846 році, що торкнулася інтересів лендлордов, але була вигідна споживачам хліба
В 1941 році Ситовські звернув увагу на те, що застосування критерію Колдора-Хікса може вказати на перевагу стану В у порівнянні зі станом А, однак у стані У використання цього критерію може показати, що А краще В. Для того, щоб виключити цю можливість Ситовські ввів критерій зворотного руху, що вимагає для задоволення критерію Колдора-Хікса не тільки рух до В, але й неможливість руху назад до А. Критерій Колдора-Хікса приводить до логічної непослідовності, якщо компенсація не виплачується, але в результаті цього переходу відбувається значна зміна відносних цін, що приводить до перерозподілу ресурсів, і що програли можуть захотіти заплатити тим, хто виграв, щоб повернутися до колишнього розподілу ресурсів.
Із практичної точки зору критерій Колдора-Хікса вимагає порівняння вигід однієї групи із втратами іншої. Стосовно до нашому прикладу з будівництвом дороги від аеропорту до центра міста, для прийняття ефективного з погляду даного критерію рішення не обходжено оцінити виграш приміських жителів, зацікавлених у будівництві автомагістралі й порівняти його із втратами жителів центра міста, які програють від цього будівництва.
Але тут знову виникає питання про порівнянність переваг людей і про можливості підсумовування цих переваг. Можна виміряти виграші й програші людей, порушених будівництвом дороги, задавши кожному з них питання про те, скільки він готовий заплатити, щоб одержати цей виграш (якщо ця особа виграла) або запобігти втратам (якщо ця особа виявилася в числі що програли). Якщо сума виявиться позитивною, то зміна буде ефективною, а якщо негативною, то зміна не зможе пройти тест на ефективність по Колдору-Хіксу. Це, звичайно, експеримент уявлюваний, тому що навряд чи хтось буде займатися, а також тому, що люди навряд чи скажуть правду.