Физика / 9._______________ _________ __ _____
.pdf
В.М.Клименко. Електромагнітні коливання та хвилі |
242 |
|
|
Величина Х називається реактивним опором або реактансом. Відповідно можна записати фазу та імпеданс Z через Х
ϕ = arctg X , Z = |
R 2 + X 2 . |
(8) |
||||
|
|
|
R |
|
|
|
У загальному випадку потужність, що виділяється в колі змінного |
||||||
струму можна записати у вигляді |
|
|
|
|||
P(t) = ε(t) I(t) =ε0 cos ωt I0 cos(ωt − ϕ) |
||||||
P(t) = |
1 |
ε0 I |
0 cos ϕ + |
1 |
ε0 I0 cos(2ωt − ϕ) . |
(9) |
|
2 |
|||||
2 |
|
|
|
|
||
Таким чином, |
миттєва |
потужність із |
подвоєною частотою |
|||
коливається коло свого середнього значення.
Практичний інтерес представляє середнє значення потужності за період. Перший доданок у часі є сталою величиною, а середнє значення другого доданка визначається середнім від cos(2ωt-ϕ), яке дорівнює 0. Тепер
середня потужність становить |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
P = |
|
1 |
ε |
|
I |
|
cos ϕ = |
|
1 |
P cos ϕ, P |
= |
ε |
|
I |
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
2 |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
0 |
|
0 |
|
0 |
|
|
0 |
|
|
0 |
|
|
||||||||||||
|
|
|
Р= |
1 |
|
EoIo cosϕ= |
1 |
Рo cosϕ. |
(12) |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
З фазової діаграми (див.Мал.28) видно, що |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
UL=ωLI0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
cos ϕ= |
|
|
|
|
|
R |
|
|
|
|
|
|
= |
R |
= R . |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
R |
2 |
+ (ωL |
− |
1 |
|
) |
2 |
R 2 + X 2 |
Z |
||||||||
UL-UC |
|
U |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ωC |
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
ϕ |
|
|
|
|
Підставивши останній вираз для косинуса у |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
вираз для середньої потужності і, врахувавши, |
|||||||||||||||||||
|
|
|
UR=RI0 |
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
I0 |
|
|
|
|
що I = |
Eo |
, одержимо |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
UC = |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
Z |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ωC |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
P = |
1 |
RI02 . |
|
|
|
|
|
|
(10) |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
Мал.28 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таку ж потужність розвиває сталий струм, |
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
сила якого дорівнює |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
I= 1 Io. |
|
|
|
|
|
|
|
(11) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Величина І називається діючим або ефективним значенням сили змінного струму Іо, а величина
U = U = |
1 |
ε0 . |
(12) |
|
2 |
|
|
називається діючим або ефективним значенням напруги. В термінах ефективних величин середню потужність можна записати у вигляді
В.М.Клименко. Електромагнітні коливання та хвилі |
243 |
|
|
P = IU cos ϕ. |
(13) |
Множник cosϕ називають коефіцієнтом потужності і чим він більше тим більша потужність виділяється в колі змінного струму. Максимальна
потужність у колі виникне тоді, коли фаза ϕ=0. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
Дано |
|
|
|
|
Знайти |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Приклад 1. Приклад 1. В контурі |
||||||||||||||
ν |
|
|
|
|
C-? |
|
|
|
|
|
|
|
|
діє змушуюче |
джерело |
змінного |
струму з |
||||||||||||||
=50 Гц |
|
|
|
Iд-? |
|
|
|
|
|
|
|
|
частотою ν=50 Гц і діючою напругою U=220 |
||||||||||||||||||
Uд=220 В |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
R=50 Ом |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
В. Контур має R=50 Ом, L=0.1 Гн, а |
|||||||||||||||||
L=0.1 Гн |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
відношення напруг U1 на ділянці LR до |
|||||||||||||||||
n=0.5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
напруги U2 на ділянці RC дорівнює n=0.5. |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
Обчислити ємність контуру та діюче значення сили струму. |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розв'язок |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
U1 = I R |
2 |
2 |
= I R |
2 |
|
+ |
(ωL) |
2 |
, U 2 |
= I R |
2 |
2 |
= I R |
2 |
+ ( |
1 |
) |
2 |
||||||||||||
|
|
+ XL |
|
|
|
|
+ XC |
|
ωC |
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 + |
( |
ω |
L) |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
U1 |
|
= n 2 |
R |
|
|
|
|
|
= 0.25 C = |
|
|
|
|
= 29.8 µФ |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
R |
2 |
+ ( |
1 |
|
|
|
|
) |
|
|
|
|
|
|
ω 3R 2 + 4(ωL)2 |
|
|
|
|
|||||||
U2 |
|
|
|
|
|
ωC |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
U |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
I = |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= 3.32 A . |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
R 2 + (ωL − 1 |
|
|
) |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ωC |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
§ 62. Рівняння Максвелла
Повна система інтегральних або диференціальних рівнянь, що описують рух електромагнітного поля у просторі та часі називається рівняннями Максвелла. Для одержання повної системи рівнянь в інтегральному та диференціальному виді, потрібно попередньо розглянути
теореми Остроградського-Гауса та Стокса й гіпотезу Максвелла щодо струму зміщення. r
Теорема Остроградського-Гауса: потік вектора a , що визначає деяке силове поле, через довільну замкнену поверхню SV у цьому полі, дорівнює
інтегралові від дивергенції вектора ar, взятому по об’єму VS , обмеженого
поверхнею SV |
r |
|
|
|
|
r |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(1) |
|||
∫ adS = |
∫∫∫divadV , |
|
|
|||||||||
SV |
|
|
|
|
VS |
|
|
|
|
|
|
|
де |
|
|
|
|
|
∂a y |
|
|
|
|
|
|
r |
|
∂a |
x |
|
|
|
∂a |
z |
|
|
||
diva |
= |
|
|
+ |
|
|
+ |
|
, |
(2) |
||
∂x |
|
∂y |
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
∂z |
|
||||||
dS = nrdS, nr −вектор нормалі до елементу dS, a x , a y , a z − проекції вектора ar
на осі x, y, z.
В.М.Клименко. Електромагнітні коливання та хвилі |
244 |
|
|
Теорема Стокса: циркуляція вектора ar, що визначає деяке силове
поле, через довільний замкнутий контур LS |
у цьому полі, дорівнює потокові |
|||||||||||||||||||||||||||
вектора rot ar (ротор ar) через поверхню SL , натягнуту на контур LS |
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
∫ ardl = ∫∫ rotardS . |
|
(3) |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
LS |
|
|
|
|
SL |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Значення компонент вектора rot ar |
|
у декартових координатах дає визначник, |
||||||||||||||||||||||||||
розкритий через перший рядок (направляючі орти осей х, y, z) |
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
ri |
rj |
|
|
kr |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
rota = |
|
∂ |
|
|
∂ |
|
|
|
∂ |
|
, |
|
|
|
(4) |
|
|
|
|||||||
|
|
|
∂x |
|
∂y ∂z |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
a x |
a y |
|
a z |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
і в явному вигляді їх можна записати так |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
r |
|
∂ |
|
∂a |
y |
r |
|
|
∂ |
|
|
|
∂ |
|
r |
∂a |
y |
|
∂ |
r |
|
|||||||
|
a z |
|
|
|
|
|
a x |
|
|
|
a z |
|
|
|
|
a x |
|
|
||||||||||
rota |
|
− |
|
|
+ |
|
|
− |
|
|
|
|
|
− |
|
(5) |
||||||||||||
= |
∂y |
∂z |
i |
|
∂z |
|
|
∂x |
j + |
∂x |
∂y |
k . |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
Струм зміщення. Струм зміщення характеризує "магнітну дію" змінного електричного поля. Розглянемо електричне поле, утворене в діелектрику в просторі зарядженого до заряду q конденсатора. При замиканні пластин конденсатора почнеться його розряд. Він супроводжується зменшенням заряду q на обкладках конденсатора. При цьому в діелектрику виникне змінне електричне поле, а в колі почне протікати струм
I = |
dq |
. |
(6) |
|
|||
|
dt |
|
|
За теоремою Остроградського - Гауса заряд q можна виразити через потік |
||||||
r |
|
|
|
|
|
|
вектора індукції D електричного поля через замкнену поверхню S |
||||||
конденсатора |
|
r |
r |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
ФD = ∫∫∫DdS = q . |
|
(7) |
|||
І тепер |
|
S |
|
|
|
|
|
r r |
|
r |
r |
|
|
|
d |
|
|
|||
I = |
= ∫∫∫ |
dD |
(8) |
|||
dt |
∫∫∫DdS |
dt |
dS . |
|||
|
S |
S |
|
|
||
Максвелл висунув гіпотезу, згідно якої через діелектрик протікає струм Iзм |
||||||
рівний струму І, який було названо струмом зміщення. Густина струму |
||||
зміщення дорівнює |
|
r |
|
|
r |
|
|
|
|
|
dD |
|
|
|
j |
= |
|
. |
(9) |
|
||||
зм |
|
dt |
|
|
|
|
|
|
|
Протікання струму зміщення в діелектрику на відміну від струму провідності в електричному колі не супроводжується виділенням джоулевого тепла, хоча процес переполяризації діелектрика відбувається
В.М.Клименко. Електромагнітні коливання та хвилі |
245 |
|
|
з поглинанням тепла, але цей процес не описується законом Джоуля - Ленца.
Перше рівняння Максвелла. Перше рівняння Максвелла випливає із закону Фарадея і зв'язує напруженість поля електромагнітної індукції з індукцією змінного магнітного поля В. Дійсно, якщо Е напруженість індукованого електричного поля, що діє в контурі LS, то електрорушійна сила
індукції в контурі дорівнює |
|
|
|
r r |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
εi = ∫Edl |
|
|
|
|||||
а магнітний потік і швидкість його зміни можна записати у вигляді |
|||||||||||
|
|
r |
r |
|
|
dФ |
|
r |
r |
||
|
|
|
|
|
dB |
||||||
|
dФ = ∫∫BdS, |
|
|
|
|
|
= ∫∫ |
|
dS |
||
|
|
|
|
dt |
dt |
||||||
|
|
SL |
|
|
|
|
SL |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Тепер, зважаючи на закон Фарадея |
|
|
|
dФ |
|
|
|
||||
|
|
|
εi |
= − |
, |
|
|
||||
можна записати рівність |
|
dt |
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
r |
|
r |
|
|
|
|||||
|
r |
|
|
|
|
|
|||||
|
|
dB |
|
|
|
(10) |
|||||
|
∫Edl = −∫∫ |
dt |
dS, |
|
|
||||||
|
LS |
SL |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
яка представляє собою перше рівняння Максвелла в інтегральній формі. |
|||||||||||
Застосовуючи теорему Стокса (3), ліву частину (10) можна записати у |
|||||||||||
вигляді |
r r |
|
r |
r |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|||||||
|
∫Edl |
= ∫∫rotE dS . |
|
(11) |
|||||||
|
LS |
SL |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Підставляючи цей вираз в інтегральне рівняння, одержимо з нього перше
диференціальне рівняння Максвеллаr |
|
|
|
r |
∂B |
. |
(12) |
rotE = − |
∂t |
||
|
|
|
|
У цьому рівнянні ми вжили позначення частинної похідної по часу від індукції магнітного поля В, яка є функцією багатьох змінних – часу й координат.
Друге рівняння Максвелла. Друге рівняння Максвелла
представляється законом повного струму з врахуванням струму зміщення |
|||||||
|
|
r r |
|
|
|
|
|
|
∫Hdl |
= I + Iзм, |
|
|
(13) |
||
|
LS |
|
|
|
|
|
|
де I - струм, створюваний вільними носіями струму, Iзм − струм зміщення, |
|||||||
інтегрування проводиться по замкненому контуру LS , що охоплює поверхню |
|||||||
SL . Зважаючи на те, що |
|
|
|
|
r |
|
|
|
|
r r |
|
|
r |
|
|
|
∫ |
|
∫ |
∂D |
|
||
I = |
jdS |
і Iзм = |
∂t |
dS , |
(14) |
||
|
|
|
|||||
|
SL |
|
|
SL |
|
|
|
В.М.Клименко. Електромагнітні коливання та хвилі |
246 |
|
|
рівняння в інтегральній формі матиме вигляд |
|||||||||
|
r r |
|
|
|
r r |
|
|
r |
r |
|
= ∫ |
∫ |
∂D |
||||||
∫ Hdl |
jdS + |
∂t |
dS. |
||||||
L |
S |
|
S |
L |
r |
S |
L |
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
||||
За теоремою Стокса циркуляцію H запишемо |
|||||||||
|
r |
r |
|
|
r |
|
|
r |
|
|
∫ Hdl |
= ∫ rotH |
dS. |
|
|||||
(15)
у вигляді
(16)
LS SL
Підставивши цей вираз, одержимо друге рівняння Максвелла в |
|||||
диференціальній формі |
r |
r |
|
|
|
|
|
|
|||
r |
∂D |
|
|
||
rotH = j + |
|
. |
(17) |
||
∂t |
|||||
|
|
|
|
||
Третє рівняння Максвелла. Третє рівняння Максвелла випливає з |
|||||
теореми Остроградського - Гауса для індукції електричного поля |
|||||
r |
r |
|
|
|
|
∫ DdS = q , |
|
(18) |
|||
SrV
а саме: потік зміщення D електричного поля через довільну замкнену поверхню SV дорівнює алгебраїчній сумі вільних зарядів, які знаходяться в
об'ємі VS , що охоплює поверхня SV . Заряд із густиною ρ запишемо у вигляді
q = ∫ ρdV |
(19) |
VS |
|
і після підстановки одержимо третє інтегральне рівняння Максвелла |
||
r r |
|
|
∫ DdS = ∫ ρdV |
(20) |
|
SV |
VS |
|
Застосувавши теорему Гауса для зміщення |
|
|
r r |
r |
|
∫ DdS = |
∫ divDdV , |
(21) |
SV |
VS |
|
одержимо третє рівняння Максвелла в диференціальній формі |
||
r |
=ρ. |
(22) |
divD |
||
Четверте рівняння Максвелла. Четверте інтегральне рівняння Максвелла представляється теоремою Остроградського - Гауса для індукції
магнітного поля |
r r |
|
|
|
|
|
|
∫ BdS = 0 , |
(23) |
||
SV |
|
|
|
а саме: потік індукції B магнітного поля через довільну замкнену поверхню |
|||
SV дорівнює нулю. Застосувавши теорему Гауса для зміщення |
|||
r |
r |
r |
|
∫ BdS = |
∫ divB dV , |
(24) |
|
SV |
|
VS |
|
одержимо четверте рівняння Максвелла в диференціальній формі |
|
r |
(25) |
divB = 0 . |
|
В.М.Клименко. Електромагнітні коливання та хвилі |
247 |
|
|
Матеріальні рівняння Максвелла. До матеріальних рівнянь належать рівняння, що зв'язують індукцію та напруженість електричного
поля |
r |
r |
|
|
|
|
|
|
|
D = εε0 E |
(26) |
|
|
|
|
||
через діелектричну проникливість середовища ε та магнітного поля |
|
|||||||
|
r |
r |
|
|
|
|
|
|
|
B |
=µµ0 H |
(27) |
|
|
|
|
|
|
|
через магнітну проникливість µ. |
|
|||||
|
|
Граничні |
умови. |
|
Граничні умови |
|||
|
|
визначають |
напруженість |
та індукцію |
||||
|
|
електричного та магнітного поля при |
||||||
|
|
переході |
з |
одного |
|
середовища |
з |
|
|
|
проникливістями ε1 та µ1 |
в інше середовище |
|||||
з проникливістями ε2 та µ2 |
|
|
|
|
r |
|
|
|
. Граничні умови для індукції B та напруженості |
||||||||
r |
|
|
|
|
|
|
|
|
H магнітного поля установлюються подібно граничним умовам для індукції |
||||||||
r |
|
r |
|
|
|
|
|
|
D та напруженості електричного поля E , а тому граничні умови приведемо |
||||||||
без доведення. |
Нехай на границі σ поверхнева густина зарядів, nr |
|
||||||
одиничний вектор нормалі до поверхні розділу середовищ, |
r |
|
||||||
τ одиничний |
||||||||
вектор, дотичний до поверхні розділу середовищ, |
rjпов |
вектор лінійної |
||||||
густини поверхневого струму провідності. |
В цьому випадку рівняння на |
|||||||
границі мають такий вигляд. Залишаються неперервними тангенціальна складова напруженості електричного поля E 2τ = E1τ та нормальна складова
індукції магнітного поля B2n |
= B1n . |
Нормальна складова індукції |
електричного поля має стрибок рівний σ |
|
|
D2n |
− D1n |
= σ, |
аrjповтангенціальна складова напруженості магнітного поля має стрибок рівний
r H2τ - H1τ = H 2τ − H1τ = jпов .
Вектор jпов має напрямок по дотичній до поверхні і чисельно дорівнює
jпов = dIпов ,
dl
де dIпов − сила струму провідності, що проходить мерез малу дільницю довжиною dl перерізу поверхні, проведеного напрямку поверхневого струму.
В.М.Клименко. Електромагнітні коливання та хвилі |
248 |
|
|
§ 63. Диференціальні рівняння Максвелла у діелектрику
Розглянемо рівняння Максвелла в середовищі, де відсутні вільні електричні заряди і макроскопічні струми. Для такого середовища
диференціальні рівняння мають вигляд |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
r |
|
|
|
|
|
|
r |
|
|
|
r |
|
|
r |
|
|
r |
|
∂B |
|
|
|
r |
|
∂D |
|
|
|
|
|
|
|||||
rotE = − |
|
|
, rotH |
= |
|
|
, divD = |
0, divB0. |
(1) |
||||||||||
∂t |
∂t |
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Узявши від першого рівняння Максвелла операцію rot, матимемо |
|||||||||||||||||||
|
|
r |
|
|
|
∂ |
|
r |
|
|
|
|
|
|
∂ |
r |
|
||
rotrotE = − |
|
|
rotB |
= − µµ0 |
|
|
rotH . |
(2) |
|||||||||||
∂t |
|
∂t |
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Підставивши з другого рівняння Максвелла значення rotH матимемо |
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
r |
|
= −εε0µµ0 |
∂ |
2 r |
|
|
|
(3) |
|||||||
|
rotrotE |
E . |
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∂t 2 |
|
|
|
|
|||
Операція подвійного rot може бути записана так |
|
||||||||||||||||||
|
|
|
r |
|
|
|
r |
|
|
|
|
|
r |
|
|
|
|
||
|
rotrotE r= −∆E + graddivE , |
|
(4) |
||||||||||||||||
а зважаючи на те, що divE = 0 , маємо |
2 |
|
r |
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
r |
|
= εε0µµ0 |
∂ |
E . |
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
∆E |
|
|
|
(5) |
|
|||||||||||
Нагадаємо, що оператор Лапласа |
|
|
∂t 2 |
|
|
|
|
||||||||||||
|
r |
|
|
|
r |
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
r |
|
|
|
|
∂ |
|
|
|
|
||||
|
|
r |
= |
∂2 E |
+ |
∂2 E |
+ |
2 E |
. |
|
(6) |
||||||||
|
∆E |
∂x 2 |
∂y2 |
∂z2 |
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
Одержане рівняння є рівнянням для напруженості Е електромагнітної хвилі |
||||
|
1 |
r |
|
|
r |
∂2 E |
|
||
E = |
|
|
(7) |
|
V 2 |
∂t 2 |
|||
|
|
|||
з фазовою швидкістю V = |
c |
, показником заломлення середовища |
n = εµ , а |
|||
n |
||||||
|
1 |
|
|
|
||
величина |
має розмірність швидкості і є швидкість розповсюдження |
|||||
|
ε0µ0 |
|
|
|
|
|
світла с. Аналогічно можна одержати хвильове рівняння і для напруженості |
||||
поля |
|
r |
|
|
|
1 |
|
||
r |
∂2 H |
|
||
H = |
|
|
. |
|
V 2 |
∂t 2 |
|||
|
|
|||
§ 64. Плоска електромагнітна хвиля
Для плоскої електромагнітної хвилі, що розповсюджується в напрямкові ОХ, складові поля в загальному випадку можна представити у вигляді
r |
r |
x |
r |
r |
x |
|
||
E = f (t − |
|
), |
H = ϕ(t − |
|
). |
(1) |
||
V |
V |
|||||||
В.М.Клименко. Електромагнітні коливання та хвилі |
249 |
|
|
Підстановка цих виразів у перші два рівняння Максвелла дає, що всі
Мал.29. |
Плоска електромагнітна хвиля |
частинні похідні від |
проекцій E y , E x цих векторів на вісі координат OY, OZ |
дорівнюють нулю. Крім указаного, частинні похідні від х-компонент цих векторів по часу t і змінній х також дорівнюють нулю, що означає їх
незалежність від координат і часу. Тоді для змінного поля з Ех = Нх = 0 |
|||||||
r |
r |
|
|
|
|
|
|
вектори E, H перпендикулярні напрямкові швидкості розповсюдження хвилі |
|||||||
r |
|
|
|
|
|
|
|
V . Ці три вектори утворюють праву трійку векторів. Приймемо напрям OX |
|||||||
|
r |
|
|
|
|
r |
|
вздовж вектора H , напрям вектора OZ вздовж вектора E і тоді напрям |
|||||||
|
r |
|
|
|
|
|
|
швидкості V буде вздовж осі OY. Покладемо |
|
||||||
|
r |
|
|
r |
|
|
|
|
E ={0,0, E z }, |
H ={0, H y ,0} |
|
||||
та |
r |
|
|
| H |= H = H0 cos(ωt − ky) |
|||
|
| E |= E = E0 cos(ωt − ky), |
||||||
і після прямої підстановки в рівняння |
|
r |
|
||||
|
r |
r |
r |
|
|
||
|
∂H |
= εε0 ∂E |
|
||||
|
rotE = −µµ0 |
, rotH |
(2) |
||||
|
∂t |
||||||
одержимо |
|
|
|
∂t |
|
||
|
|
|
|
|
|
||
|
H |
µµo = E εεo . |
(3) |
|
|||
§ 65. Поляризація хвилі |
|
|
|
r r |
|||
Лінійна поляризація. Площина, |
утворена |
||||||
векторами E, V хвилі, |
|||||||
називається площиною поляризації хвилі. Якщо площина поляризації зберігає своє положення в просторі, то така хвиля є лінійно поляризованою
(плоско поляризованою). |
r |
r |
Еліптична поляризація. Якщо в площині |
V , кінець вектора E |
|
|
|
r |
описує еліпс, то така хвиля еліптично поляризована. Це означає, що вектор E |
||
має дві складові, зсунуті по фазі |
|
|
E x = A1 cos(ωt − ky), E z = A 2 cos(ωt − ky + ϕ) . |
|
(1) |
В.М.Клименко. Електромагнітні коливання та хвилі |
250 |
|
|
В цьому випадку можна розглянути задачу додавання двох взаємно перпендикулярних коливань із зсувом поr фазі, результатом якого маємо
рівняння для траєкторії, яку описує вектор E з часом
E 2x |
+ |
E z2 |
- 2 |
E x E z |
2 |
|
|
|
|
|
|
cosϕ = sin |
ϕ. |
(2) |
|||
A12 |
A 22 |
A1 A 2 |
||||||
|
|
|
|
|
Для випадку ϕ = ±(2m +1) π2 траєкторіями є еліпси. Коли ж ще й А1 = А2, то
еліпси перетворюються в кола і така хвиля називається циркулярно поляризованою (поляризованою по колу).
r |
Природна поляризація. Якщо в площині перпендикулярній вектору |
||||||||||||||||||||||
|
r |
кожної миті займає рівно ймовірні напрямки, то така хвиля |
|||||||||||||||||||||
V |
вектор E |
||||||||||||||||||||||
називається природно поляризованою. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
§ 66. Енергія, інтенсивність та тиск електромагнітної хвилі |
|
||||||||||||||||||||
|
Об'ємна густина енергії |
електромагнітного поля w дорівнює сумі |
|||||||||||||||||||||
об'ємних густин енергії електричного wе та магнітного wm полів |
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
w = w e + w m = |
1 |
|
εε0 E 2 + |
1 |
|
µµ0 H 2 . |
|
(1) |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Зважаючи на рівність Н |
µµo = |
|
Е εεo , одержимо |
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
w = |
1 εε0 E |
2 = 1 |
µµ0 H 2 |
= |
εε0µµ0 EH = 1 |
|
EH , |
(2) |
|
|
|||||||||||
|
|
1 |
2 |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
V |
|
|
|
|
|
де |
V = |
|
- |
швидкість |
розповсюдження |
|
електромагнітної |
хвилі |
в |
||||||||||||||
εεo µµo |
|
||||||||||||||||||||||
середовищі, |
n = |
εµ -показник |
заломлення |
|
середовища, |
c = |
1 |
- |
|||||||||||||||
швидкість розповсюдження електромагнітної хвилі в вакуумі. |
|
εo µo |
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
Для плоскої монохроматичної хвилі E = A cos(ωt − ky) , маємо |
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
w = εε0 A 2 cos2 (ωt − ky) . |
|
(3) |
|
|
|
||||||||||||||
Середнє за період Т значення густини енергії |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
T |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
< w >= |
|
εε0 A 2 ∫ cos2 (ωt − ky)dt |
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
T |
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
T |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
< w >= |
|
εε0 A |
2 ∫[1 + |
|
cos 2(ωt − ky)]dt |
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
T |
2 |
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
< w >= |
εε0 A 2 . |
(4) |
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
В.М.Клименко. Електромагнітні коливання та хвилі |
251 |
|
|
r |
r |
називається вектором Пойнтінга. |
Цей вектор є |
Вектор S = wV |
|||
|
|
r |
r r |
вектором потоку енергії, який можна записати у вигляді S |
=[EH] . Промінь |
||
електромагнітної хвилі є уявна крива, дотична до якоїr вказує напрямок розповсюдження енергії, тобто напрямок вектора S. Для ізотропногоr середовища цей напрямокr співпадає з напрямком швидкості хвилі V .
Модуль вектора S називається інтенсивністю І електромагнітної хвилі і він чисельно дорівнює енергії, що розповсюджується за 1с через поперечний переріз в 1м2. Для плоскої монохроматичної хвилі з амплітудою E0
I =< w > V = |
1 |
εεo E02 , |
(5) |
||
або |
2 |
µµo |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
I =< w > V = |
1 |
µµo H02 , |
|||
|
|
|
2 |
|
εεo |
де H0 − амплітуда магнітної складової.
За розрахунками Максвелла електромагнітна хвиля, що падає на поверхню під кутом α, утворює тиск на поверхню падіння
P =< w > (1 + R) cos2 α,
де R - коефіцієнт відбиття енергії. Покажемо це в такий спосіб. Нехай на поверхню S за одиницю часу падає поверхні S випромінювання, яке має
густину енергії <w>. Імпульс випромінювання |
|
||||||
|
|
P = |
< w > |
. |
|
(6) |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
c |
|
||
При відбиванні R випромінювання від поверхні воно передає їй імпульс |
|||||||
рівний |
< w > , |
|
|||||
|
|
2R |
(7) |
||||
|
|
|
|
c |
|
||
а решта поглинутої енергії (1 - R) випромінювання передає імпульс |
|||||||
|
|
(1 − R) < w > . |
(9) |
||||
|
|
|
|
c |
|
||
Разом поверхні буде передано імпульс |
|
||||||
2R |
< w > |
+ (1 − R) |
< w > |
=< w > (1 + R) . |
(10) |
||
|
|
||||||
|
c |
|
c |
|
|||
За другим законом Ньютона імпульс, переданий одиничній поверхні за одиницю часу, чисельно рівний тиску
Р = < w >(1 + R), |
(11) |
c
що його створює електромагнітна хвиля.
