Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Физика / 9._______________ _________ __ _____

.pdf
Скачиваний:
16
Добавлен:
05.02.2016
Размер:
379.62 Кб
Скачать

В.М.Клименко. Електромагнітні коливання та хвилі

232

 

 

Електромагнітні коливання та хвилі

§ 57. Коливальний контур

1. Коливальним RLC-контуром (див.Мал.26) називається замкнений електричний контур, у якому є конденсатор із ємністю С, омічний опір R та соленоїд з індуктивністю L. В цей контур може бути ввімкнено джерело струму із примусовою електрорушійною силою Е

= Е0cosωt. У загальному випадку протікання струму І в контурі на елементах контуру виникає напруга

на опорі U R = IR,

на конденсаторі UC = Cq ,

ЕРС індукції у соленоїді εL =−L dIdt .

 

 

 

 

 

 

 

2. Застосовуючи друге правило Кірхгофа до

 

 

 

 

такого контуру, одержимо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

U R + UC =

εL + ε .

(1)

 

 

 

 

 

Підставляючи відповідні вирази для напруги та

 

 

 

 

електрорушійних сил, одержимо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

IR + q / C = ε0 cos ωt LdI / dt .

 

(2)

 

 

 

 

Для

 

 

одержання

диференціального

рівняння

 

 

 

 

коливань заряду на обкладках конденсатора,

 

 

 

 

підставимо у (2)

замість І його значення

I = dq і

розділимо рівняння на індуктивність L

 

 

 

 

dt

 

 

 

 

 

 

d 2 q

+

2γ

dq

+ ω02 q = e0 cos ωt ,

(3)

 

 

 

dt 2

dt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де

R

 

 

 

 

1

 

εo

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

γ =

 

 

, ω0

=

 

 

, e0 =

 

.

(4)

 

 

 

2L

 

LC

L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Диференціальне рівняння (3) по своїй структурі тотожне з рівнянням механічних коливань, наприклад, коливаннями пружинного маятника. З цієї причини ми скористаємося розв'язками диференціального рівняння для механічних коливань, підставляючи відповідні значення параметрів γ,ω0 ,e0

у (4).

В.М.Клименко. Електромагнітні коливання та хвилі

233

 

 

§ 58. Незгасаючі електромагнітні коливання

1. Незгасаючі вільні електромагнітні коливання, або близькі до них, виникають, коли в контурі без зовнішнього джерела енергії (Е = 0) можна знехтувати омічним опором (R 0). В цьому випадку рівняння незгасаючих електромагнітних коливань буде мати вигляд

d2q

2

(1)

dt2

+ ω0q = 0 ,

 

 

а його розв'язком є

 

 

q = q 0 cos(ω0 t ) .

(2)

Сталі розв'язку qo та α знаходяться з початкових умов, наприклад, якщо задано величини заряду на конденсаторі та струму у контурі в деякий момент часу t.

2.Характеристики коливань

q0 амплітуда коливань,

Φ =ω0 t + α − фаза коливань,

Φ0 = α − початкова фаза,

частота коливань

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

νo = ωo

=

1

 

,

 

 

 

(3)

 

період коливань

 

 

 

 

2π

2π

LC

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

струм у колі

 

 

 

 

To =1/ νo = 2π

LC ,

 

(4)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I =

dq

= −ω0 q0 sin(ω0 t + α) = I0 cos(ω0 t + α + π/ 2),

I0 = ω0 q0 .

(5)

 

 

 

 

dt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Коливання струму випереджають коливання заряду за фазою на π/2.

Напруга на обкладках конденсатора

 

 

 

 

q 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

U C = q / C = U C0 cos(ω0 t ), U C0 =

.

(6)

 

 

 

 

 

 

 

C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Електрорушійна сила самоіндукції у соленоїді

 

 

 

 

 

εL

= −L

dI

= Lω02 q0 cos(ω0 t + α) =ε0L cos(ω0 t + α) ,

(7)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dt

 

 

 

 

ε0L = Lω02 q0 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(8)

 

 

 

Електрична та магнітна енергії контуру задаються виразами

 

 

 

 

 

 

 

 

1 q 2

 

 

 

q 2

 

 

 

 

q

2

 

 

 

 

 

 

 

 

W

=

 

 

 

 

 

 

=

 

0

cos2 (ω

0

t + α) =

 

0

 

[1 + cos(2ω

0

t + 2α)].

(9)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

e

 

 

 

2 C

 

 

 

2C

 

 

 

4C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Wm

=

1

LI2

=

1

LI02

sin 2 (ω0 t + α) =

 

1

LI02 [1 cos(2ω0 t + 2α)].

(10)

 

 

2

4

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зважаючи на те, що

В.М.Клименко. Електромагнітні коливання та хвилі

234

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Lω02

=1/ C ,

 

 

 

 

 

 

 

 

магнітну енергію можна записати у вигляді

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Wm

=

 

 

 

0

[1 cos(2ω0 t + 2α)].

(11)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Середні значення енергій <Wm> та <Wm> за період задаються виразами

 

 

 

q2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

< W >=

0

 

[1+ < cos(2ω

0

t + 2α) >] ,

 

(12)

 

 

 

e

 

4C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

< Wm >=

 

0

 

 

[1− < cos(2ω0 t + 2α) >],

 

(13)

 

 

 

 

 

 

 

 

4C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де середнє значення косинуса є

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T0

1

 

T

 

 

 

 

 

2π

 

 

 

 

 

1 T

2π

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t + α)

 

= 0.

< cos(2ω0 t + 2α) >= T

 

cos 2(T

 

t + α)dt =

T

2πsin 2(T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

0

0

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

0

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таким чином одержимо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

qo2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

< W

 

 

>=< W

>=

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

e

 

 

 

 

m

 

 

 

4C

 

 

 

 

а повна енергія буде такою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q02

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

W =< W > + < W

m

>=

=

1

Lω2 q 2 .

 

(14)

 

 

 

 

 

 

e

 

 

 

 

 

 

 

2C

 

2

 

0 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Під час коливань електрична енергія конденсатора (потенціальна

енергія) переходить у магнітну

енергію

соленоїда

(кінетична енергія) і

навпаки так, що зберігається повна енергія контуру W.

 

 

 

Хвильовий опір контуру змінному струмові визначається так

ρ =

 

ε0L

= Lω0

=

L .

 

 

 

 

 

 

 

(15)

 

 

 

 

 

I0

 

 

 

 

 

 

C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 1. На яку довжину хвилі настроєно коливальний контур із котушкою, що має індуктивність L=2 10-3Гн та конденсатором, що має ємність С=5 нФ, якщо омічним опором контуру можна знехтувати?

Дано: L=2 103 Гн , С=5 нФ, с=3 108 м/с, λ-?

Розв'язок

λ=сТ, T = 2π LC , λ = 2πc LC

λ=5.96 103 м.

Приклад 2. Коливальний контур має котушку, що має індуктивність

L=7 104 Гн та конденсатор із площею пластин S=2 102 м2 і відстанню між ними d=1.5 мм. Обчисліть діелектричну проникливість діелектрика у конденсаторі, якщо він резонує на довжину хвилі λ=675 м.

Дано: L=7 104 Гн, S=2 102 м2, d=1.5 мм, λ=675 м, с=3 108 м/с,ε0 = 8.85 1012 Ф/м, ε-?

В.М.Клименко. Електромагнітні коливання та хвилі

235

 

 

 

 

 

Розв'язок

 

 

λ 2

 

 

 

εε

S

 

εε

S

 

d

 

T = 2π LC , C =

0

 

, λ=сТ, λ = 2πc L

0

 

, ε =

 

 

 

, ε=1.55

 

 

 

ε0LS

 

d

 

 

d

 

 

2πc

 

Приклад 3. Визначіть частоту власних коливань контуру, що має соленоїд (довжина l=5 см, площу перерізу S=1.5 cм2 та число витків N=500) та плоский конденсатор (d=1.5 мм, S1=100 см2, діелектрик із ε =1.8). Омічним опором контуру знехтувати.

Дано: l=0.05 м, S=1.5 104 м2, N=500, d=1.5 103 м, S1=1 102 м2, ε=1.8, с=3 108 м/с, ε0=8.85 1012 Ф/м, ε-?

 

 

 

Розв'язок

 

 

 

 

 

 

ω0 =

1

, L = µµ0

N S

= µ0

N S

, C =

εε0S1

,

 

LC

 

l

µ=1

l

 

 

d

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ω0 =

 

ld

= c

ld

, c =

 

1

,

 

 

εε0µ0 N2SS1

N

εN2SS1

 

ε0µ0

 

 

ω0 =3.16 106 рад/c

Приклад 4. В контурі з індуктивністю L=0.2 Гн тече струм І=0.5 сos250πt. Визначить період коливань T, ємність конденсатора C та напругу

на ньому U, максимальну енергію електричного

We

 

та магнітного W м

поля, хвильовий опір контуру ρ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

max

 

 

 

max

 

 

 

 

 

 

 

= 0.5 A , T-?, C-?, U-?, We

 

Дано:L=0.2 Гн, І=0.5 cos 250πt, ω

0

= 250π, I

m

-?,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

max

 

W м -?, ρ-?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

max

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв'язок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2π

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T =

= 0.008 c , ω02

=

 

1

C =

 

 

1

 

= 8.11µФ,

 

 

 

 

 

 

 

ω02 L

 

 

 

 

 

 

 

ω0

 

 

 

 

 

Im

 

 

LC

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q = I(t)dt =

sin ω0 t =

0.5

sin 250πt

 

 

 

 

 

 

 

 

250π

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ω0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q=6.37 10-4 sin250πt Кл,

U =

q

=

6.37 104

sin 250πt = 78.5sin 250πt B

C

8.11 106

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

We =

CU2

 

8.11 106 78.52

= 2.5 102 Дж

 

 

 

 

 

 

 

m

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m

 

2

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Wм =

LI2

0.2 0.52

= 2.5 10

2

 

 

 

 

 

 

 

L

 

 

 

0.2

 

 

 

m

=

 

 

 

 

 

Дж, ρ =

 

 

 

=

 

 

 

=157 Ом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m

2

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C

 

 

8.11 106

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 5. Максимальна енергія вільних незгасаючих коливань

контурa складає

 

We

 

=

2 104 Дж. При

повільному розсуванні

пластин

 

 

 

 

max

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В.М.Клименко. Електромагнітні коливання та хвилі

236

 

 

конденсатора частота коливань збільшилась в n=2. Обчисліть роботу, виконану при цьому, проти сил електричного поля.

Дано: We

=

2 104 Дж,

n=2, А-?.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

max

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв'язок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C = εε0S

, C

2

= εε0S ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

d1

 

 

 

d2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ω =

1

 

, ω

 

=

1

 

 

, n =

ω2

=

C1

C

 

=

C1 ,

 

 

 

 

 

 

 

1

 

LC

 

 

2

 

 

LC

2

 

 

 

ω

 

C

2

 

 

2

 

n 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C

1

 

 

2 U

, We

 

 

C

 

U2

 

q

 

= q

 

= C

U

 

= C

U

 

, U

 

= U

 

 

 

= n

 

=

1

 

1

,

 

1

 

 

2

 

1

 

 

1

 

2

 

2

 

 

2

 

 

1 C2

 

 

1

 

max1

 

 

2

 

 

We

 

=

C2U22

 

= n2We

 

, A

= We

 

 

We

= (n 2 1)W e

 

= 6 104 Дж.

 

 

 

 

 

 

 

max 2

 

 

2

 

 

 

 

 

max 1

 

 

 

 

max 2

 

max1

 

 

 

 

max1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

§ 59. Вільні згасаючі електромагнітні коливання

 

 

 

 

 

1.

 

Вільні

згасаючі електромагнітні коливання виникають у RLC-

контурі у тому випадкові, коли в ньому відсутнє зовнішнє джерело енергії (Е

= 0) і омічний опір невеликий (

ω0

> γ → R < 2ρ) . Рівняння цих коливань

запишеться у вигляді

 

d 2 q

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ 2γ

dq

 

+ ω02 q = 0 ,

 

(1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dt

 

 

а його розв'язком є

 

dt 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де

q = A(t) cos(ωt + α), A(t) = A0

e−γt ,

(2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

2

=

 

 

1

 

R2

, =

R

2ρ

2

(3)

 

ω = ωo − γ

 

 

 

 

LC

4L2

 

 

 

1

циклічна частота.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2L

R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Характеристики згасаючих коливань

 

 

 

 

 

 

Амплітуда коливань є спадною функцією часу

 

Період коливань

А(t)=Aoe-γt,

 

 

 

 

 

 

 

 

(4)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4πL

 

1

 

 

 

 

T =

2π

=

 

 

 

 

 

2π

 

 

 

 

 

 

=

 

 

,

(5)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ω

 

 

1

 

 

R 2

 

 

 

 

 

R

 

 

2ρ

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

LC

4L2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R

 

 

 

час релаксації

 

 

 

 

1

 

 

2L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

τ =

=

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(6)

 

 

 

 

 

γ

 

R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В.М.Клименко. Електромагнітні коливання та хвилі

237

 

 

число повних коливань за час релаксації

 

 

 

Ne =

τ

=

1

=

1

=

1

(

2ρ

)

2

 

1,

 

(7)

 

T

γT

λ

2

R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

логарифмічний декремент згасання

 

 

 

λ = ln

 

 

A(t)

 

=

 

R

 

T =

 

 

 

 

2π

,

 

(8)

 

 

A(t + τ)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2L

 

 

2ρ

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R

 

 

 

 

 

 

добротність контуру

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Q = 2

 

 

 

 

 

A 2

(t)

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

2

,

(9)

 

A 2 (t)

A 2 (t

 

 

 

 

 

1 e2

 

 

+ T)

 

 

 

 

 

У випадку малого опору, коли γT <<1 e2γT 1 2γT

 

 

 

 

Q =

π

 

 

=

π

= πN e

 

 

 

 

(10)

 

 

 

γT

λ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Q =

1

 

4L

1 =

1

 

2ρ

2

1 .

 

(11)

 

2

 

R

2 C

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R

 

 

 

 

 

Величина A2(t)-A2(t+T) пропорційна джоулевій теплоті, яка виділяється на опорі R контуру.

У випадку малого опору, коли γ << ω0 R << 2ρ добротність буде

 

 

 

Q =

ρ

.

 

 

(12)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R

 

 

 

Повний опір контуру (імпеданс) визначається так

 

Z =

R

2

 

 

 

1

2

(13)

 

+ ωL

 

.

 

 

 

 

 

 

ωC

 

 

Приклад 1. Визначіть характеристики коливального контуру, який має

L=0.01 Гн, С=0.1 µФ, R=20 Ом.

Дано: L=0.01 Гн, С=0.1 µФ, R=20 Ом, γ-?, ω0-?, ω-?, λ-?, Nτ-?, Q-?, ρ-?

 

 

1

 

Розвязок.

R

 

 

 

ω0

=

= 31622,78 = 3.2 104

рад/c , γ =

=103

c-1 ,

 

LC

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2π

 

2L

 

 

ω= ωo2 − γ2

=31606,96 =3.2 104 рад/c

, T =

= 0,000199 = 2.00 10-4

c

 

 

 

 

1

 

τ

 

 

ω

 

 

 

 

 

 

τ =

=103 c , Nτ =

= 5.03, λ = γT = 0.2,

 

 

 

 

γ

 

 

 

 

 

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

В.М.Клименко. Електромагнітні коливання та хвилі

238

 

 

 

 

Q =

 

 

2π

=

 

6.28

= 9,34

 

 

1

e2γT

0,672078

 

 

 

 

 

 

ρ =

L

=316 Ом, Z =

R

2

 

ωL

 

1

2

 

C

 

 

+

 

 

= 21,36 Ом

 

 

 

 

 

 

 

 

ωC

 

 

§ 60. Вимушені коливання

Рівняння вимушених коливань у контурі, що виникають у випадку дії періодичного джерела струму ε=ε0 cos ωt ( e0 =ε0 / L ) має вид

 

d 2 q

+ 2γ

dq

+ ω02 q = e0 cos ωt

 

dt 2

dt

 

 

 

 

з частинним розв'язком

 

 

 

 

q = q0 cos(ωt − α) .

 

Амплітуда коливань

eo

 

 

q0

=

 

.

 

 

 

 

 

(ω2 − ωo2 )2 + 4γ2 ω2

 

(1)

(2)

(3)

Після підстановки характеристик елементів контуру одержимо

 

q0 =

 

 

εo

 

 

 

 

=

 

εo

 

 

 

.

(4)

 

 

1

 

 

 

Rω

 

1

 

 

 

 

2

 

 

2

 

2

 

 

 

2

 

2

 

L (ω

 

 

)

 

+ (

 

)

 

ω (ωL

 

 

)

 

+ R

 

 

 

LC

 

L

 

 

ωC

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Початкова фаза визначається так

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

α = arctg

2γω

 

= arctg

 

R

.

 

 

 

 

 

 

(5)

ωo2

− ω2

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

− ωL

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ωC

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальний розв'язок рівняння вимушених коливань є сумою загального розв'язку однорідного рівняння (рівняння вільних згасаючих коливань) та знайденого частинного розв'язку. З часом загальний розв'язок однорідного рівняння згасне (е-γt0) й установляться коливання, що задаються частинним розв'язком.

Струм у контурі

 

 

I =

dq

= −ωq0 sin(ωt − α) = ωq0 cos(ωt − α + π/ 2)

dt

 

I = I0 cos(ωt − α + π/ 2),

(6)

де

 

 

 

 

Іо= εo , Z=

R 2 + (ωL 1 )2 .

(7)

 

 

Z

ωC

 

В.М.Клименко. Електромагнітні коливання та хвилі

239

 

 

Величина Z називається імпедансом і є повним опором струмові у RLCконтурі. Для зручності подальших викладок фазових співвідношень

приймемо початкову фазу струму у вигляді

ϕ = α − π/ 2, tgϕ = tg(α − π/ 2) = −ctgα = −1/ tgα,

або

 

 

1

 

 

 

 

ωL

 

 

 

 

ϕ = arctg

ωC

.

(8)

 

 

 

R

 

 

 

 

 

 

 

 

Тепер струм у колі запишеться у вигляді

 

 

 

 

I = I0 cos(ωt − ϕ) ,

(9)

а заряд

 

 

 

 

 

 

q = q0 cos(ωt − ϕ− π/ 2) .

(10)

Напруга на опорі R становить

 

 

 

 

 

U R = IR = U0R cos(ωt − ϕ),

U0R = I0 R

(11)

Напруга на індуктивності L. Запишемо вираз U R + UC =ε+ εL (п.2)

у вигляді

 

 

ε

 

U R + UC + UL =

(12)

де

 

 

 

 

 

 

U L = −εL = L

dI

= −ωLI0 cos(ωt − ϕ + π/ 2)

 

 

dt

 

U L = U0L cos(ωt − ϕ+ π/ 2)

є напруга на індуктивності з амплітудою

 

U0L = XL I0 .

(13)

Величина

 

XL = ωL

(14)

має розмірність опору і називається реактивним опором індуктивності. Напруга на індуктивності випереджає напругу на опорі R за фазою на π/2.

Напруга на конденсаторі C

UC =

q

=

qo

cos(ωt − ϕ− π/ 2) .

 

 

UC =

 

C

εo C

 

 

cos(ωt − ϕ − π/ 2) ,

 

 

 

 

 

1

 

ωC R

2

+ (ωL

)

2

 

ωC

 

 

 

 

 

 

 

 

 

UC = ωIoC cos(ωt − ϕ− π/ 2) = U0C cos(ωt − ϕ− π/ 2) = UoC cos(ωt -ϕ -π/2), (15)

В.М.Клименко. Електромагнітні коливання та хвилі

240

 

 

де

 

 

 

U0C = XC I0

 

 

 

 

(16)

 

 

 

є амплітуда напруги на конденсаторі. Величина

 

 

 

 

 

 

 

 

XC

=

 

1

 

 

 

 

 

(17)

 

 

 

 

 

 

ωC

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

має розмірність

опору і

називається реактивним опором конденсатора.

 

 

 

 

 

 

 

Напруга на конденсаторі UC запізнюється

 

 

 

 

 

 

 

відносно напруги на омічному опорі UR за

 

 

 

 

 

 

 

фазою на π/2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фазові

 

співвідношення

між

 

 

 

 

 

 

 

U R , UC , U L можна

представити

на фазовій

 

 

 

 

 

 

 

(комплексній)

площині

за

допомогою

 

 

 

 

 

 

 

відповідних векторів, як це показано на Мал.

 

 

 

 

 

 

 

27 із відповідними зсувами за фазою.

 

 

 

 

 

 

 

 

Резонанс напруги. Напруга та

заряд

на

 

 

 

 

 

 

 

конденсаторі є функцією зовнішньої частоти

 

 

 

 

 

 

 

ω.

 

Положення

 

екстремуму

задається

 

 

 

 

 

 

 

резонансною частотою

 

 

 

ωq рез

=

ωo2

2γ

2

=

1

 

R 2 ≤ ω0

 

 

 

(18)

 

 

 

 

 

 

 

 

LC

 

2L2

 

 

γ << ω0 , резонансну

і визначає їх максимальне значення. Для малих R коли,

частоту можна покласти рівною ωo, і

 

 

 

 

 

UC max =

εo

=ε0

 

LC =

ε0

L = ε0 Q .

 

 

 

(19)

 

 

ωo RC

 

 

CR

 

R

C

 

 

 

 

 

В одержаному виразі Q-добротність контуру і вона показує у скільки разів напруга на конденсаторі при резонансі може перевищити прикладену напругу ε0 .

Резонанс струму. Максимальне значення струму в контурі задається мінімальним значенням імпедансу Z, яке визначається умовою XC = XL ,

тобто

min R 2 + (X L XC )2 = R .

(20)

При цьому резонансна частота становить

 

ωрезІ = ω0 =

1 .

(21)

 

LC

 

При резонансі струму його амплітуда буде максимальною

I0рез =

εo .

(22)

 

R

 

Приклад 1. В контурі діє змушуюче джерело змінного струму з частотою ν =50Гц і напругою U0 = 220 B . Резонанс струму спостерігається

В.М.Клименко. Електромагнітні коливання та хвилі

241

 

 

при ємності конденсатора C = 22µΦ, причому I0 =3A . Обчислити індуктивність контуру та омічний опір.

Дано: C = 22µΦ, ν=50 Гц, U0

= 220 B , I0

=3A , L-?, R-?

 

 

 

 

Розв'язок

U0

 

ω0 = ω=314 рад/c, L =

1

=

1

 

= 0.46 Гн, R =

= 73.3 Ом

ω2 C

 

 

 

 

2.17

 

 

I0

§ 61. Змінний струм

Коли у контурі встановляться вимушені коливання, то їх можна розглядати як протікання змінного струму у колі, що містить у собі активний омічний опір R, індуктивність L та ємність C, викликаного прикладеною

змінною напругою джерела струму

 

 

 

ε=ε0 cos ωt .

(1)

 

Струм у колі задається виразом

 

 

 

I=Iocos(ωt-ϕ),

(2)

 

що відстає за фазою від Е на ϕ.

 

 

Амплітуда струму визначається виразом

 

 

I

=ε0 , Z = R 2 + (ωL

1 )2 ,

(3)

0

Z

ωC

 

 

 

де величина Z називається повним електричним опором або імпедансом.

Якщо коло містить лише активний опір, то напруга на опорі

U R = IR =ε0 cos ωt

(4)

співпадає за фазою із струмом.

 

 

 

 

 

Якщо в колі міститься лише ємність С, то

 

I0 =

ε0

 

=

ε0

.

(5)

 

 

 

1

ωC

XC

фазою напругу ε. Заміна

 

 

 

 

При цьому ϕ = −π/ 2 і струм

випереджає за

конденсатора замкненою дільницею кола, як це видно з виразу для Z, означає перехід не до С=0, а до C = ∞. Справді, замикання обкладок конденсатора

означає, що відстань між ними d0, а C =

 

εεoS

→∞.

 

 

d

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо в колі міститься лише індуктивність, то

 

 

 

 

 

I0

=

ε0

=

ε0

.

 

 

 

 

 

(6)

 

 

 

 

 

 

X L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ωL

 

 

 

 

 

 

 

 

При цьому ϕ= π/ 2

і струм відстає за фазою від напруги ε. Якщо в колі

містяться ємність С та індуктивність L, то

 

 

 

 

 

 

Іо= I0 =

 

ε0

 

=

 

 

ε0

 

 

=

 

ε0

 

,

X = X L XC .

(7)

 

1

 

| XL XC |

 

 

 

 

 

 

 

 

| X |

 

 

 

| ωL

 

|

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ωC

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Соседние файлы в папке Физика