Бакалавр
.pdfб) загальну функціональну залежність, що зв’язує між собою n перемінних величин при m основних одиницях їхнього виміру, можна представити у виді залежності між (n–m) безрозмірними комплексами цих величин, а при наявності подібності – у виді зв’язку між (n–m) критеріями подібності.
в) Подібні явища характеризуються чисельно рівними критеріями подібності;
г) Подібні ті явища, що описуються однієї і тією же системою диференціальних рівнянь і в яких дотримується подібність умов однозначності.
24. Третя теорема подібності Гухмана - Кірпічова:
а) рішення будь-якого диференціального рівняння, що зв’язує між собою перемінні, які впливають на процес, може бути представлене у виді залежності між безрозмірними комплексами цих перемінних, тобто між критеріями подібності.
б) загальну функціональну залежність, що зв’язує між собою n перемінних величин при m основних одиницях їхнього виміру, можна представити у виді залежності між (n–m) безрозмірними комплексами цих величин, а при наявності подібності – у виді зв’язку між (n–m) критеріями подібності.
в) Подібні явища характеризуються чисельно рівними критеріями подібності;
г) Подібні ті явища, що описуються однієї і тією же системою диференціальних рівнянь і в яких дотримується подібність умов однозначності.
25. Метод аналізу розмірностей, π-теорема Бэкингема:
а) рішення будь-якого диференціального рівняння, що зв’язує між собою перемінні, які впливають на процес, може бути представлене у виді залежності між безрозмірними комплексами цих перемінних, тобто між критеріями подібності.
б) загальну функціональну залежність, що зв’язує між собою n перемінних величин при m основних одиницях їхнього виміру, можна представити у виді залежності між (n–m) безрозмірними комплексами цих величин, а при наявності подібності – у виді зв’язку між (n–m) критеріями подібності.
11
в) Подібні явища характеризуються чисельно рівними критеріями подібності;
г) Подібні ті явища, що описуються однієї і тією же системою диференціальних рівнянь і в яких дотримується подібність умов однозначності.
26. Як за видом кривої течії визначити тип „неньютонівської” рідини:
Позначте на малюнку цифрами:
1 – ньютонівськи рідини;
2 – бінгамівськи пластичні рідини;
3 – псевдопластичні рідини;
4 – ділатантні рідини.
27. Позначте за видом кривої відгуку типи апаратів:
а) – апарат ідеального витиснення; б) – апарат ідеального змішання;
12
в) – апарат проміжного типу.
28. Теплоообмін це:
а) Перенесення тепла від одного теплоносія до іншого через стінку, шо їх розділяє;
б) Перенесення тепла від стінки до теплоносія чи в зворотному напрямку;
в) Перенесення енергії у формі тепла, якій здійснюється між тілами, що мають різну температуру;
г) Перенесення тепла внаслідок теплового неупорядкованого руху мікрочастинок, що безпосередньо дотикаються одна до одної.
29. Теплопередача це:
а) Перенесення тепла від одного теплоносія до іншого через стінку, шо їх розділяє;
б) Перенесення тепла від стінки до теплоносія чи в зворотному напрямку;
в) Перенесення енергії у формі тепла, якій здійснюється між тілами, що мають різну температуру;
г) Перенесення тепла внаслідок теплового неупорядкованого руху мікрочастинок, що безпосередньо дотикаються одна до одної.
30. Теплопровідність це:
а) Перенесення тепла від одного теплоносія до іншого через стінку, шо їх розділяє;
б) Перенесення тепла від стінки до теплоносія чи в зворотному напрямку;
в) Перенесення енергії у формі тепла, якій здійснюється між тілами, що мають різну температуру;
г) Перенесення тепла внаслідок теплового неупорядкованого руху мікрочастинок, що безпосередньо дотикаються одна до одної.
31. Тепловіддача це:
а) Перенесення тепла від одного теплоносія до іншого через стінку, шо їх розділяє;
б) Перенесення тепла від стінки до теплоносія чи в зворотному напрямку;
13
в) Перенесення енергії у формі тепла, якій здійснюється між тілами, що мають різну температуру;
г) Перенесення тепла внаслідок теплового неупорядкованого руху мікрочастинок, що безпосередньо дотикаються одна до одної.
32. Теплове випромінювання це:
а) Перенесення енергії у формі тепла, якій здійснюється між тілами, що мають різну температуру;
б) Перенесення тепла внаслідок теплового неупорядкованого руху мікрочастинок, що безпосередньо дотикаються одна до одної.
в) Процес розповсюдження електромагнітних коливань з різною довжиною хвиль, обумовлений тепловим рухом атомів чи молекул нагрітого тіла;
г) Перенесення тепла внаслідок руху і перемішування мкроскопічних об’ємів газу чи ридини.
33. Конвективне перенесення тепла це:
а) Процес розповсюдження електромагнітних коливань з різною довжиною хвиль, обумовлений тепловим рухом атомів чи молекул нагрітого тіла;
б) Перенесення тепла внаслідок руху і перемішування мкроскопічних об’ємів газу чи ридини.
в) Перенесення енергії у формі тепла, якій здійснюється між тілами, що мають різну температуру;
г) Перенесення тепла внаслідок теплового неупорядкованого руху мікрочастинок, що безпосередньо дотикаються одна до одної.
34. Рівняння теплового балансу це: |
|
|
|
|
||||
а) dQ = -l |
∂t |
dFdt ; |
æ Dt |
ö |
= |
¶t |
= grad t; |
|
|
б) lim ç |
|
÷ |
|
||||
¶n |
|
¶n |
||||||
|
|
è Dn |
ø n →0 |
|
|
|||
в) Q = G1c1 ( t1H – t1K ) = G2c2 ( t2K – t2H ); г) |
||||||||
Q = K F |
tCP τ. |
|
|
|
|
|
|
35. Рівняння теплопередачі це:
14
а) Q = G1c1 ( t1H – t1K ) = G2c2 ( t2K – t2H ); |
б) |
|||||||||||||
Q = K F |
|
tCP τ. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
в) dQ = -l |
∂t |
dFdt ; |
æ Dt |
ö |
= |
¶t |
= grad t. |
|
||||||
|
г) lim ç |
|
|
÷ |
|
|
||||||||
¶n |
|
¶n |
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
è Dn |
ø |
n →0 |
|
|
|||||
36. Рівняння температурного градієнту це: |
|
|
|
|||||||||||
а) dQ = -l |
∂t |
dFdt ; |
б) Q = G1c1 |
( t1H |
– t1K ) = G2c2 ( t2K – |
|||||||||
¶n |
||||||||||||||
t2H ); |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
æ Dt |
ö |
= |
¶t |
= grad t; г) |
Q = K F tCP τ. |
|
||||||||
в) lim ç |
|
÷ |
|
|
||||||||||
|
¶n |
|
||||||||||||
è Dn ø n →0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
37. Рівняння теплопровідності це: |
|
|
|
|
|
|||||||||
а) Q = G1c1 ( t1H – t1K ) = G2c2 ( t2K – t2H ); |
б) |
|||||||||||||
Q = K F |
|
tCP τ. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
в) dQ = -l |
∂t |
dFdt ; |
æ Dt |
ö |
= |
¶t |
= grad t. |
|
||||||
|
г) lim ç |
|
|
÷ |
|
|
||||||||
¶n |
|
¶n |
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
è Dn |
ø |
n →0 |
|
|
38. Коефіцієнт теплопровідності показує:
а) Кількість тепла, яка передається від одного теплоносія до іншого через одиницю поверхні стінки за одиницю часу, при різниці температур між теплоносіями в 1 К;
б) Кількість тепла, яка передається від теплоносія до одиниці поверхні стінки (чи в зворотному напрямку) за одиницю часу, при різниці температур між теплоносієм і стінкою в 1 К;
в) Кількість тепла, яке проходить через тіло (через одиницю поверхні) при різниці температур в 1 К на одиницю довжини нормалі між двома ізотермічними поверхнями;
г) Тепло-інерційні властивості тіла: при інших рівних умовах швидше нагріється чи охолодиться тіло, яке мае більшій коефіцієнт.
39. Коефіцієнт температуропровідності показує:
15
а) Кількість тепла, яка передається від одного теплоносія до іншого через одиницю поверхні стінки за одиницю часу, при різниці температур між теплоносіями в 1 К;
б) Кількість тепла, яка передається від теплоносія до одиниці поверхні стінки (чи в зворотному напрямку) за одиницю часу, при різниці температур між теплоносієм і стінкою в 1 К;
в) Кількість тепла, яке проходить через тіло (через одиницю поверхні) при різниці температур в 1 К на одиницю довжини нормалі між двома ізотермічними поверхнями;
г) Тепло-інерційні властивості тіла: при інших рівних умовах швидше нагріється чи охолодиться тіло, яке мае більшій коефіцієнт.
40. Коефіцієнт теплопередачі показує:
а) Кількість тепла, яке проходить через тіло (через одиницю поверхні) при різниці температур в 1 К на одиницю довжини нормалі між двома ізотермічними поверхнями;
б) Тепло-інерційні властивості тіла: при інших рівних умовах швидше нагріється чи охолодиться тіло, яке мае більшій коефіцієнт;
в) Кількість тепла, яка передається від одного теплоносія до іншого через одиницю поверхні стінки за одиницю часу, при різниці температур між теплоносіями в 1 К;
г) Кількість тепла, яка передається від теплоносія до одиниці поверхні стінки (чи в зворотному напрямку) за одиницю часу, при різниці температур між теплоносієм і стінкою в 1 К.
41. Коефіцієнт тепловіддачі показує:
а) Тепло-інерційні властивості тіла: при інших рівних умовах швидше нагріється чи охолодиться тіло, яке мае більшій коефіцієнт;
б) Кількість тепла, яка передається від теплоносія до одиниці поверхні стінки (чи в зворотному напрямку) за одиницю часу, при різниці температур між теплоносієм і стінкою в 1 К;
16
в) Кількість тепла, яке проходить через тіло (через одиницю поверхні) при різниці температур в 1 К на одиницю довжини нормалі між двома ізотермічними поверхнями;
г) Тепло-інерційні властивості тіла: при інших рівних умовах швидше нагріється чи охолодиться тіло, яке мае більшій коефіцієнт.
42. Розмірність коефіцієнту тепловіддачі:
|
Вт |
|
|
|
Вт |
|
|
|
|
|
м2К |
|
|
|
м2 |
|
|
|
|
|||||||||||||
а) |
м2К ; |
б) |
|
|
|
|
|
|
; |
в) |
|
|
|
|
; |
г) |
|
|
|
. |
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
м × К |
|
Вт |
с |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
43. |
Розмірність коефіцієнту теплопровідності: |
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
м2К |
|
|
|
Вт |
|
|
|
|
|
м2 |
|
|
|
Вт |
|
|
|
|
|||||||||||||
а) |
|
|
; |
б) |
|
|
|
|
|
; |
в) |
|
|
; |
|
г) |
м2К . |
|
|
|
||||||||||||
Вт |
|
м × К |
|
с |
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
44. |
Розмірність коефіцієнту теплопередачі: |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
м2 |
|
|
м2К |
|
|
|
|
|
Вт |
|
|
|
Вт |
|
|
|
|||||||||||||||
а) |
|
|
; |
|
б) |
|
|
|
|
; |
|
|
в) |
|
|
|
; |
г) |
|
м2К . |
|
|
|
|||||||||
|
с |
|
|
Вт |
|
|
м × К |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
45. |
Ромірність коефіцієнту температуропровідності: |
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Вт |
|
|
|
|
м2К |
|
|
|
|
|
|
м2 |
|
|
|
Вт |
|
|
|
|||||||||||
а) |
|
|
; |
б) |
|
|
; |
|
в) |
|
|
; |
|
г) |
|
м2К . |
|
|
|
|||||||||||||
м × К |
Вт |
|
|
с |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
46. |
Рівняння тепловіддачі це: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
а) Q = K F tCP τ; |
|
|
б) Q = αF (tCT − tР ) τ; |
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
λ |
(t CT .1 − t CT .2 )F |
|
|
|
г) Q = |
2πLτ(t CT 1 − t CT 2 ) |
|||||||||||||||||||||||
в) |
Q = δ |
; |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
1 |
|
|
dH |
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ln |
|
. |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
λ |
dB |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
47. Рівняння теплопрвідності одношарової плоскої стінки це:
а) Q = |
2πLτ(t CT 1 − t CT 2 ) |
; б) Q = αF (tCT − tР ) τ; |
||||
|
||||||
|
|
1 |
ln |
dH |
|
|
|
|
|
dB |
|||
|
|
λ |
17
в) Q = K F tCP τ; |
г) Q = |
λ (t CT .1 − t CT .2 )F . |
|
|
δ |
48. Рівняння теплопровідності одношарової ціліндричної стінки це:
а) Q = αF (tCT − tР ) τ; |
б) Q = |
2πLτ(t CT 1 − t CT 2 ) |
; |
|||||
|
||||||||
|
|
|
|
1 |
ln |
dH |
|
|
|
|
|
|
|
dB |
|||
|
|
|
|
λ |
||||
в) Q = K F tCP τ; |
г) Q = |
λ (t CT .1 − t CT .2 )F . |
||||||
|
|
δ |
|
|
|
49. Визначаємий крітерій теплової подібності, якій характерізує подібність процесів переносу тепла на границі потік – стінка:
|
ν |
= |
μc |
= Pr; б) |
aτ |
= Fo; в) |
αl |
= Nu; г) Gr = |
gl3βΔt |
|
|
а) |
|
P |
|
|
|
. |
|||||
a |
λ |
l 2 |
λ |
ν2 |
|||||||
|
|
|
|
|
|
50. Визначальний крітерій теплової подібності, якій характерізує міру співвідношення сил тертя до підійомної сили, яка визначається різницею густин в різних точках неізотермічного потоку:
|
aτ |
= Fo; б) |
ν |
= |
μc |
= Pr; в) Gr = |
gl3βΔt |
|
αl |
= Nu. |
|
а) |
|
|
P |
|
; г) |
|
|||||
l 2 |
a |
λ |
ν2 |
λ |
|||||||
|
|
|
|
|
|
51. Визначальний крітерій теплової подібності, якій характерізує подібність фізичних властивостей теплоносіїв в процесах конвективного теплообміну:
а) Gr = |
gl3βΔt |
|
aτ |
= Fo; в) |
αl |
= Nu; г) |
ν |
= |
μc |
= Pr. |
|
|
; б) |
|
|
|
P |
||||||
ν2 |
l 2 |
λ |
a |
λ |
|||||||
|
|
|
|
|
|
52. Визначальний крітерій теплової подібності, якій характерізує подібність неусталених процесів теплообміну:
|
aτ |
= Fo; б) |
ν |
= |
μc |
= Pr; в) |
αl |
= Nu; г) Gr = |
gl3βΔt |
|
|
а) |
|
|
P |
|
|
. |
|||||
l 2 |
a |
λ |
λ |
ν2 |
|||||||
|
|
|
|
|
|
ЗАГАЛЬНА БІОХІМІЯ ТА МОЛЕКУЛЯРНА БІОЛОГІЯ
18
1. До діаміномонокарбонових кислот належать:
а) ізолейцин; б) глутамінова кислота; в) аргінін; г) лізин.
2. Складовими частинами білків є деякі імінокислоти. До них належать:
а) пролін; б) оксипролін;
в) триптофан; г) гістидин.
3. Сульфуровмісна амінокислота:
а) треонін; б) серин; в) метіонін; г) глутатіон.
4. Чим обумовлена різноманітність білків, що існують в природі:
а) первинною структурою білка; б) визначеним амінокислотним складом; в) вторинною структурою; г) третинною структурою;
д) наявністю пептидного зв‘язку?
5. Яка фізико-хімічна властивість білків покладена в основу методу електрофорезу для розділення білків:
а) молекулярна масса;
б) іонізація; в) гідратація;
г) форма молекул?
6. Виберіть правильне визначення первинної структури білка:
а) амінокислотний склад поліпептидного ланцюга; б) лінійна структура поліпептидного ланцюга, яка утворена ковалентними
зв′язками між радикалами амінокислот; в) порядок чередування амінокислот, з′єднаних пептидними зв′язками в
білку;
19
г) структура поліпептидного ланцюга, яка стабілізована водневими зв′язками між атомами пептидного остова.
7. Виберіть правильне визначення вторинної структури білка:
а) просторова конформація поліпептиду, що обумовлена взаємодіями між радикалами;
б) лінійна структура поліпептидного ланцюга, яка утворена ковалентними зв′язками між радикалами амінокислот;
в) порядок чередування амінокислот, з′єднаних пептидними зв′язками в білку;
г) просторова структура поліпептидного ланцюга, яка стабілізована водневими зв′язками між атомами пептидного остова.
8. Виберіть правильне визначення четвертинної структури білка.
а) спосіб укладки поліпептидного ланцюга у просторі;
б) просторове розташування поліпептидних ланцюгів у вигляді фібрилярних структур;
в) кількість протомерів, їх розташування один відносно другого та характер зв′язків між ними в олігомірному білку;
г) порядок чередування амінокислот в поліпептидному ланцюгу; д) спосіб укладки поліпептидного ланцюга у вигляді α-спіралей та β-стру
ктур.
9. А. Міоглобін. Б. Гемоглобін. В. Кератин. Г. Феритин.
а) білок, який містить 20% заліза та виконує роль депо останнього в організмі; б) білок, який переносить молекулярний кисень;
в) фібрилярний білок волосся; г) білок м‘язів савців, який зв′язує кисень.
10. Які зв‘язки приймають участь в утворенні вторинної структури білка:
а) іонні; б) ковалентні;
в) гідрофобні; г) водневі?
20