Постановка задачі
Тема мого курсового проекту: «Проектування інформаційної системи автоматизації автомобільного магазину».
Автомобільний магазину займається продажем запчастин. Тож необхідно забезпечити ефективну роботу магазину, починаючи від отримання заявки від клієнта і оформлення замовлення, до отримання продукту – самої запчастини.
Бізнес-процес: Клієнт приходить в магазин, щоб здійснити покупку чи отримати консультацію. Працівник оформляє замовлення та необхідні документи, перевіряє оплату та видає запчастини.
Завданнями інформаційної системи є:
реєстрація нових клієнтів;
оформлення замовлень і відповідних документів;
додавання\видалення запчастин.
Описувати систему я буду відкритим програмним забезпеченням ArgoUML. ArgoUML - засіб UML моделювання.
ArgoUML повністю написаний на Java і для роботи йому підходить будь-яка операційна система з встановленою Java 2 JRE або JDK версії 1.4 або вище.
Функціональність ArgoUML включає в себе:
Підтримку специфікацій UML 1.3, 1.4, XMI 1.0, 1.1, 1.2;
9 видів діаграм UML (діаграми класів, станів, кооперації, послідовності, діяльності, прецедентів, об'єктів, компонентів, розгортання);
Підтримку OCL для класів;
Генерацію вихідного коду Java, C ++, C # і PHP;
Зворотний інжиніринг з вихідного коду і байткода Java;
Автоматичну верифікацію моделі UML (design critics).
Діаграма варіантів використання
Діаграма прецедентів — в UML, діаграма, на якій зображено відношення між акторами та прецедентами в системі. Також, перекладається як діаграма варіантів використання.
Діаграма прецедентів є графом, що складається з множини акторів, прецедентів (варіантів використання) обмежених границею системи (прямокутник), асоціацій між акторами та прецедентами, відношень серед прецедентів, та відношень узагальнення між акторами. Діаграми прецедентів відображають елементи моделі варіантів використання.
Суть даної діаграми полягає в наступному: проектована система представляється у вигляді безлічі сутностей чи акторів, взаємодіючих із системою за допомогою так званих варіантів використання.
Варіант використання (use case) служить для опису сервісів, що система надає актору. Іншими словами, кожен варіант використання визначає деякий набір дій, чинений системою при діалозі з актором. При цьому нічого не говориться про те, яким чином буде реалізована взаємодія акторів із системою.
У мові UML визначено такі типи відносин: залежність, асоціація, узагальнення і реалізація. Ці відносини є основними єднальними конструкціями UML і також як сутності застосовуються для побудови моделей.
Залежність (Dependency) – це семантичне відношення між двома сутностями, при якому зміна однієї з них, незалежної, може вплинути на семантику іншої, залежної.
Асоціація (Association) – структурне ставлення, що описує сукупність смислових або логічних зв'язків між об'єктами.
Узагальнення (Generalization) – це відношення, при якому об'єкт спеціалізованого елемента (нащадок) може бути підставлений замість об'єкта узагальненого елемента (предка). При цьому, відповідно до принципів об'єктно-орієнтованого програмування, нащадок (child) успадковує структуру і поведінку свого предка (parent).
Реалізація (Realization) є семантичним відношенням між класифікаторами, при якому один класифікатор визначає зобов'язання, а інший гарантує його виконання.
Ставлення реалізації зустрічаються у двох випадках:
між інтерфейсами і реалізують їх класами чи компонентами;
між прецедентами і реалізують їх кооперації.
На діаграмі варіантів використання, що наведена нижче, показані актори та прецеденти, які мають бути враховані в процесі проектування та розробки системи. До акторів відносяться такі сутності: «Працівник», «Клієнт».
Як Клієнту так і Працівнику відносяться такі варіанти використання, як «Консультація», «Оформити замовлення», «Отримати запчастину», «Перевірити оплату» та «Видати запчастину».
Прецедент «Отримати запчастину» має 2 відношення розширення: «Запросити зі складу» та «Замовити запчастину».
Прецедент «Перевірити оплату» має також 2 розширення: «Оплата готівкою», «Оплата за безготівковим розрахунком».
Рис.2.1 Діаграма варіантів використання