2.4.Технологічна класифікація корпусів

В залежності від конструктивно-технологічних ознак корпуси можна поділити на три групи:

а) виготовлені литтям;

б) зварні каркасні;

в) зварні безкаркасні.

Корпуси, що виготовлені литтям забезпечують велику монолітність і жорсткість конструкції, однак, вартість їх значно вище, ніж вартість зварних корпусів. Зварні корпуси, забезпечуючи достатню жорсткість і міцність конструкції, мають кращі техніко-економічні показники.

Каркасні корпуси застосовують переважно для великогабаритних приладів, що складаються з декількох важких блоків. Каркас варять зі стандартного алюмінієвого або стального кутка. Бокову, поверхню і нижню кришки звичайно приварюють до каркаса; задня кришка може бути знімною (кріпиться на гвинтах) або привареною, в залежності від необхідності доступу до приладу в процесі його виготовлення та експлуатації. З боку передньої стінки каркас розділяє корпус на окремі секції, кожна з яких призначається для установки робочого блоку.

Блоки, що встановлюються в такий корпус, повинні мати самостійне шасі. Для цього шасі в каркасі роблять так, щоб забезпечити однозначну установку блоку у відповідну секцію каркаса. При такій конструкції кожний блок має передню панель, яка при установці блоку перекриває вікно в передній стінці корпусу. Передню панель кріплять до каркаса корпусу гвинтами.

Щоб забезпечити жорстке кріплення задньої частини шасі, на каркасі встановлюють штирі-уловлювачі, а на шасі роблять втулки, в які входять штирі при закріпленні блоку в корпус. Іноді блок закріпляють до корпусу передньої панелі за допомогою петель. Це забезпечує доступ до блоку без його зняття.

2.5. Кріплення вимірювальних механізмів в корпусах приладів

Вимірювальні механізми щитових приладів, як правило, кріпляться до основи при­ладу. В переносних приладах вимірювальні механізми кріпляться до основи або до кришки приладу. У першому випадку спрощується монтаж схеми, але дещо ускладню­ється конструкція основи і кришки. У кришці роблять отвори для проходу затискачів, ук­ріплених на основі. У основі передбачають окрему камеру, над якою розташовуються затискачі. Ця камера звичайно використовується для розміщення додаткових опор (чим зменшується власний нагрів вимірювального механізму) та перешкоджає попаданню пилу у вимірювальний механізм через зазори. Стінки цієї камери, що виходять назовні, для поліпшення охоло­дження можуть бути перфоровані. Застосовується також конструкція основи корпусу з окремим поглибленням для вимірювального механізму і кріпленням затискачів на основі корпусу.

2.6. Матеріали корпусів приладів

Матеріали корпусів і товщини їх стінок визначаються умовами експлуатації та техноло­гією виробництва. Пластмасові корпуси найбільш економічні при крупносерійному і масовому виробниц­тві; вони забезпечують більш красивий зовнішній вигляд приладу, кращі умови ізоляції, більш зручні для кріплення затискачів, однак не мають високої міцності. Сталеві корпуси більш економічні при дрібносерійному й індивідуальному ви­ро­бництві, мають більшу механічну міцність, захищають електровимірювальні прилади від впливу зовнішніх магнітних полів.