10. Змі і суспільство. Мас-медіа і громадська думка

Вплив ЗМІ на громадську думку є незаперечним на будь-якому рівні, у тому числі на регіональному. Часто-густо регіональні ЗМІ, працюючи на провінційному рівні, далекі від етичних журналістських кодексів крупних недійних виробників. Більше обмежений на регіональному рівні і ступінь свободи слова: тут діють стандарти тотального впливу місцевої влади, на відміну від столичної. Тим не менше, регіональні ЗМІ є важливим чинником у формуванні громадянської просвіти провінційного суспільства, а також можуть закладати певні ціннісні стереотипи.

ЗМІ не просто інформують, повідомляють новини, але й пропагують певні ідеї, погляди, вчення, політичні програми та тим самим беруть участь у соціальному управлінні. Шляхом формування громадської думки, вироблення певних соціальних установок, формування переконань ЗМІ підштовхують людину до певних вчинків, дій.

ЗМІ є інструментом, за допомогою якого відбувається безпосереднє формування ГД, та важелем участі в соціальному управлінні. Мас-медіа володіють маніпулятивно-управлінським потенціалом, змінюючи установки, моделі поведінки та сприйняття дійсності

11) ЗМі та змк: спільне та відмінне

Важливим інструментом впливу на громадськість є ЗМІ. Засоби масової інформації – складний інститут, що містить у собі різноманітні елементи, призначені для виконання насамперед завдань інформування населення про події та явища. Американський політолог Г. Ласуелл виділив чотири основні функції засобів масової інформації: спостереження за світом ; редагування інформації; формування громадської думки; поширення культури. Вважають, що всі ЗМІ мають спільну рису – прямий зв’язок з громадськістю, , “ЗМІ забезпечують розширену форму людської. Поряд з поняттям “засоби масової інформації” часто зустрічається поняття “засоби масової комунікації”. Як зазначають фахівці, ці два поняття можуть розглядатися і як тотожні, і як несумісні. На нашу думку, незважаючи на певну їх схожість, зазначені словосполучення варто розрізняти. Різниця між ними приблизно така, як між поняттями “інформація” та “комунікація”. Перше характеризує зміст – це актуальне повідомлення, те, що передається. При застосуванні терміна “засоби масової інформації” робиться акцент на тому, що певні засоби служать для передачі інформації, у якій зацікавлена масова аудиторія. Термін “засоби масової комунікації” сформувався пізніше, ніж термін “засоби масової інформації”, і почав використовуватися для характеристики комунікаційного процесу, тобто того, як відбувається передача масової інформації. Використовуючи термін “засоби масової комунікації”, ми акцентуємо увагу не на предметі комунікаційного процесу (інформації), а, насамперед, на його спрямованості та багатоканальності. ЗМК мають односпрямованість, оскільки ускладнений зворотний зв’язок, і характеризуються багатоканальністю (застосовуються візуальний, аудитивний та аудитивно-візуальний канали). До ЗМК належать в тому числі кіно, театр, цирк і т. ін., всі видовищні вистави, які відзначаються регулярністю у зверненні до масової аудиторії, а також такі технічні засоби масової комунікації, як телефон, телеграф і т. ін

Завдяки використанню цих комунікаційних засобів виникли три підсистеми ЗМІ: преса, радіо і телебачення Засоби масової інформації — це інститути та форми публічного і відкритого поширення інформації для широкого кола користувачів, що здійснюється за допомогою технічних засобів.

12. Власне журналістика – друковані періодичних видань – могла виникнути тільки після винаходу друкарства. У Європі друкуються календарі, збірники звісток, аркуші – безпосередні попередники газет, журналів і альманахів. Але з часу винаходу друкарства відбудеться півтора століття, як друкарський техніка почне використовуватися для тиражування журналісткою періодики.

Вирішальним чинником виникнення журналістики виявилися соціально-економічні причини. Рубіж XV-XVII століть – час активного формування ринкових відносин, зростання міжнародної торгівлі. У цей час виникають великі централізовані абсолютистські держави, розвиваються наука і "культуру, поширюється грамотність, зростає прошарок освічених людей, розширюється читацька аудиторія, виникла поштова служба.

Всі ці соціальні, політичні, культурні економічних чинників послужили поштовхом до більш і регулярного поширення торгової, комерційної, наукової, культурної інформації, і навіть політичної – про внутрішній та міжнародному стан справ. Технічні можливості тиражування інформації сприяють швидкому зростання зухвальства і розвитку всебічних перетинів поміж країнами. Саме тому час виходу арену історії буржуазії з її економічними інтересами, та був і з політичними претензіями супроводжувалися становленням та розвитком журналістики. Крім, цього й феодально-клерикальные кола стали підтримувати розвиток друку, розуміючи його значення для політичної й ідеологічної боротьби.