- •3. Журналіст України як фахове видання
- •4. Журналістика як наука і соціальний інститут
- •5. Підготовка журналістів. Розвиток журналістської освіти в україні.
- •6 Січня 1900 року першу вищу школу журналістів було відкрито в Берліні, потім створено школу журналістів у Лондоні.
- •8. Кореляція, інтеграція журналістики зі сферами соціальної діяльності.
- •10. Змі і суспільство. Мас-медіа і громадська думка
- •11) ЗМі та змк: спільне та відмінне
- •13. Розвиток журналістики в Європі та сша хvіі – хіх ст.
- •15. Історичні закономірності виникнення і розвитку журналістики.
- •19. Жанр як категорія. Система жанрів журналістики.
- •20) Інформаційно-публіцистичні жанри та їхні різновиди.
- •21) Аналітико-публіцистичні жанри та їхні різновиди.
- •22. Художньо-публіцистичні жанри та їхні різновиди.
- •26. Слово "інформація" в журналістиці має широке і вузьке значення. У широкому значенні інформація — всяке нове знання, що пере-
- •31. Умови, складові ефективності соціальної інформації.
- •32.Поняття сенсаційності, сенсація в пресі.
- •34. Газетно-журнальна періодика в системі змі: особливості функціонування.
- •35. Радіомовлення в системі змі: особливості функціонування.
- •36. Телебачення в системі змі: особливості функціонування.
- •37. Інтернет у системі змі: особливості функціонування.
- •38. Правові засади діяльності журналістів визначені Конституцією
- •40. Законодавство України про інформаційну діяльність в цілому викладено у ряді законів і підзаконних актів. Для ілюстрації наведемо основні положення найважливіших із них.
- •42. Право на інформацію
- •47. Етичний кодекс журналіста
- •48. Кодекс професійної етики українського журналіста
34. Газетно-журнальна періодика в системі змі: особливості функціонування.
Преса — друковані засоби масової інформації (періодичні друковані видання), які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року. Під пресою розуміють газети, журнали, альманахи, збірки, бюлетені, рідше книги, листівки, що мають визначений тираж.
Кожна група ЗМІ займає особливе місце в єдиному їх комплексі, так само як у кожної є переваги і слабкості. Специфіка друку, виражає своє утримання через письмове слово і відносно скупі образотворчі засоби, укладена насамперед у більшій, ніж на радіо і телебаченні, аналітичності текстів. Крім того, авторитет преси підкріплює багатовікова культура письмової мови, закладена в «генотип» масових комунікацій. Нарешті, газетно-журнальні тексти зручні як сховище інформації: до них можна повернутися для докладного вивчення, вони компактні, легко піддаються копіюванню і т.п
Особливості преси: (+\-)
+Інформація фіксується в попередньо написаному, а потім друкованому тексті..
+Преса сприймається без додаткових технічних засобів .
+Преса надає можливість читачеві оглядово або вибірково знайомитись з матеріалом.
+здійснення способу «відкладеного читання».
+збереження номеру або здійснення виписок.
-перерваність потоку інформації.
-преса доступна лише освіченій людині.
35. Радіомовлення в системі змі: особливості функціонування.
Ра́діо — область науки й техніки, пов'язана з передаванням на відстань електромагнітних коливань високої частоти —радіохвиль, з допомогою якого здійснюється зокрема радіомовлення — передача через радіо сигналів, мови, музики для необмеженої кількості слухачів.
Основні переваги радіо пов'язані з його оперативністю, доступністю для найширших верств населення і практично безмежним поширенням, а також з технічної просто тієї та дешевизною виробничого процесу. Виразні засоби радіожурналістики - живий голос, шуми, музика - володіють високим потенціалом достовірності та образності в передачі реальних подій. Всі ці якості забезпечують стійкий попит на продукцію радіомовлення. Протягом останнього десятиліття воно не тільки не втратило аудиторію, але, навпаки, енергійно розвивається в структурному і професійно-творчому відношенні.
Особливості радіо: (+\-)
+носієм інформації в радіо є звук, який сприймається негайно і передається на будь-яку відстань(найбільш оперативний засіб)
+радіомовлення для свого сприйняття потребує мінімального технічного обладнання.
+радіо є найбільш проникним засобом масової інформації(радіостанції сприймаються майже скрізь)
+відсутність відеоряду, що не відволікає уваги слухачів і дає можливість зосередитись на змісті звукової інф.
-розмір радіоаудиторії коливається протягом доби.
-інформація краще засвоюється коли вона у друкованому варіанті
-радіомовлення характеризується неможливістю відкласти його на більш зручний час.
-радіомовлення потребує попередньої інформації про свої ефіри.
-газети і журнали можна купувати та перечитувати щодня, а радіо можна слухати лише в окремо віжчеденний час і окрему передачу.
36. Телебачення в системі змі: особливості функціонування.
Телебачення – процес передачі на відстані прийому на екран зображень, рухомих або нерухомих об’єктивів за допомогою технічних засобів, електронно чи радіозв’язку; вид засобу масової інформації, передавання повідомлень різних емоційних програм по телевізору.
Особливості телебачення:
- Телебачення поєднує переваги радіо й преси, звукову й відеоінформацію, досягає синтетичності, діючи на два головні людські відчуття:зору й слуху
- Телебачення досягає могутнього ефекту присутності глядача на місці події
- Тележурналістика використовує такі засоби донесення змісту висловлювання, як міміка, жест, погляд, поза, розташування тележурналіста в кадрі
- Сила телебачення – в аудіовізуальному синтезі, під яким розуміється використання майстерного мантажу, чергування близького й далекого планів, змістовного текстового ряду, вмілого
коментування зорових образів ведучим
- Сприяє глибокому впливу телебачення на глядачів сприймання телепрограм у малому колективі, в родині, у домашніх умовах
- Кількість глядачів його істотно коливається, масова аудиторія зявляється тільки увечері, коли після роботи люди повернулися додому
- Послідовне розташування програм у тележурналістиці вимагає поєднання інформаційної насиченості, поважних аналітичних програм з відпочинком, розважальними передачами
Мінуси ті ж, що і у радіо
