8. Кореляція, інтеграція журналістики зі сферами соціальної діяльності.

Журналістика – особлива сфера суспільно-політичної діяльності, що має свої творчі властивості. Як і кожна наука, вона має свій предмет і свої завдання. У широкому плані предметом журналістики є все те, що пов’язано з функціонуванням засобів масової інформації. Але таке визначення не вичерпує і не охоплює всього змісту. Визначення журналістики не можна вкласти в одне-два речення, журналістика – це система:

журналістика – це вид громадської діяльності з періодичного поширення соціальної інформації через канали комунікацій;

журналістика – це особливий вид творчості у сфері соціально-політичної практики, завдання якої – збір, обробка, поширення та зберігання інформації;

журналістика – це твори, з яких складаються номери газет і журналів, програми телебачення та радіомовлення, тобто продуктів журналістської діяльності;

журналістика – це форма масово-інформаційної діяльності значної групи людей у виробництві, політиці, науці, культурі тощо;

журналістика – система засобів масової інформації, за допомогою якої відтворюються картини життя сьогодення;

журналістика – наука, що вивчає історію засобів масової інформації, їхні принципи та функції, а також закони літературно-публіцистичної творчості.

Крім того, слід наголосити на ще одному важливому аспекті журналістики. Журналістика – це бізнес. Від перших днів свого існування журналістика була способом торгівлі новинами, інформацією, тобто сферою бізнесових інтересів, справою, що приносить прибуток.

9. Соціальні інститути – це адміністративно-господарські організації, які діють у сфері розповсюдження певного органу ЗМІ і зобов’язані впроваджувати відповідні заходи контролю за виступами журналістів.

Журналістика – один з соціальних інститутів. Це означає, що вона так чи інакше пов’язана з громадськими, урядовими, партійними чи суспільними інститутами. ЗМІ – особливий соціальний інститут з дуже складною .Оптимальний розвиток і взаємодія ЗМІ дозволяють інформаційно забезпечити функціонування суспільства. “Ядром” журналістики як соціального інституту виступають суспільно-політичні ЗМІ. Для будь-якої суспільної сили участь у випуску ЗМІ має велике значення і надає можливість широко заявляти про свої інтереси і позиції та реалізовувати їх. Через ЗМІ створюються образи решти соціальних інститутів – журналістика стає організуючим центром підтримки тих сил, від імені яких вона виступає.

преса, радіо й телебачення як суспільний інститут:

– виконує унікальну культурну, політичну й соціальну роль;

– додає особливий внесок в інтелектуальне й економічне життя у тих сферах, де вона розповсюджується, діючи як перший постачальник інформації, новин, думок, розваг і реклами;

– виконує життєво важливу функцію захисника демократії й свободи як охоронець спільноти, якій вона служить, виступаючи стримуючим елементом проти зловживань владних структур, урядів, сусідів, обох сторін виробництва, профспілок та інших організацій.

Це загальні засади функціонування ЗМІ в демократичному суспільстві, що разом з тим дають їм змогу повноцінно виконувати такі прикладні функції журналістики як: інформаційно-пізнавальну, ціннісно-орієнтаційну, комунікативно-естетичну, психологічної регуляції та ін. Крім того українські ЗМІ нині активно опановують нові методи співпраці з різними гілками влади в державі.