- •Чернівці
- •Передмова
- •Розділ і
- •Конституційне право як галузь права у зарубіжних країнах
- •§ 1. Деякі термінологічні уточнення
- •§ 2. Виникнення та еволюція конституційного права зарубіжних країн
- •§ 3. Предмет і метод конституційного права в зарубіжних країнах
- •§ 4. Дефініція конституційного права у зарубіжних країнах
- •§ 5. Система галузі конституційного права в зарубіжних країнах
- •§ 6. Конституційно-правові відносини та їх суб’єкти
- •§ 7. Конституційно-правове регулювання: поняття, способи і форми
- •§ 8. Форми (джерела) конституційного права у зарубіжних країнах
- •Розділ іі
- •Конституційне право як наука і навчальна дисципліна у зарубіжних країнах
- •§ 1. Предмет науки конституційного права
- •§ 2. Наука конституційного права в зарубіжних країнах
- •§ 3. Конституційне право зарубіжних країн як навчальна дисципліна
- •Розділ ііі
- •Загальна теорія конституції
- •§1. Поняття конституційного режиму
- •§ 2. Поняття Конституції та основні етапи конституційного розвитку сучасних держав
- •§ 3. Зміст, форма і структура конституції
- •§ 4. Прийняття та зміни конституції в зарубіжних країнах
- •§ 5. Правова охорона конституції
- •Розділ іv
- •Засади правового становища особи. Конституційні права і свободи громадян у зарубіжних країнах
- •§ 1. Основні поняття
- •§ 2. Поняття та конституційно-правове регулювання громадянства в зарубіжних країнах
- •§ 4. Система конституційних прав, свобод і обов’язків людини і громадянина
- •§ 5. Правові гарантії основних прав і свобод людини і громадянина в зарубіжних країнах
- •Розділ V
- •Конституційні засади суспільного ладу в зарубіжних країнах
- •§1. Особливості конституційного регулювання засад суспільного ладу
- •§2. Конституційні принципи економічної організації суспільства
- •§ 3. Конституційні принципи соціальних відносин у зарубіжних країнах
- •§ 4. Конституційні принципи духовного життя суспільства
- •§ 5. Конституційні принципи політичних відносин
- •§ 6. Конституційні принципи організації та діяльності політичних партій у зарубіжних країнах
- •Розділ vі
- •§ 1. Сутність та юридична природа державної влади і державного суверенітету
- •§ 2. Державна влада як інститут конституційного права
- •§ 3. Принцип розподілу влад у конституційному праві зарубіжних країн
- •§ 4. Принцип єдності державної влади у конституційному праві зарубіжних країн
- •Розділ vіі
- •§ 1. Концепція форми держави у конституційному праві
- •§ 2. Конституційний інститут форми правління
- •§ 3. Конституційний інститут форми територіально-політичної організації держави
- •§ 4. Конституційний інститут політичного режиму
- •Розділ VIII
- •§ 1. Безпосередня демократія: поняття, юридична природа і форми
- •§ 2. Конституційно-правовий інститут виборів
- •§ 3. Правове регулювання виборчого процесу
- •§ 4. Виборчі системи у зарубіжних країнах
- •§ 5. Конституційні інститути референдуму та народної ініціативи
- •Розділ іх
- •§ 1. Еволюція інституту глави держави у світі
- •§ 2. Особливості конституційного статусу глав держав у сучасному світі
- •Розділ х
- •§ 1. Загальна характеристика інституту парламенту
- •§ 2. Порядок формування парламентів і статус депутатів у зарубіжних країнах
- •§ 3. Структура і внутрішня побудова палат парламентів у зарубіжних країнах
- •§ 4. Проблема компетенції та конституційна регламентація повноважень парламентів
- •§5. Порядок роботи парламентів (парламентська процедура) у зарубіжних країнах
- •§6. Законодавчий процес. Особливості бюджетного процесу у зарубіжних країнах
- •Розділ хі
- •§ 1. Загальна характеристика
- •§ 2. Конституційно-правове становище уряду в системі державних органів
- •§ 3. Порядок формування і структура уряду в зарубіжних країнах
- •§ 4. Конституційна відповідальність урядів у зарубіжних країнах
- •§ 5. Компетенція урядів та її конституційно-правове регулювання
- •Розділ хіі
- •§ 1. Поняття судової влади та судової системи
- •§ 2. Конституційно-правове регулювання судової влади у зарубіжних країнах
- •§ 3. Конституційні засади судової організації
- •§ 4. Конституційні принципи правосуддя
- •§ 5. Конституційний статус суддів
- •Розділ хііі
- •§ 1. Теоретичні та конституційні засади організації місцевого управління та самоврядування
- •§ 2. Система органів управління на місцях у зарубіжних країнах та їх правове регулювання
- •§ 3. Порядок формування, структура та організація роботи органів місцевого управління
- •§ 4. Конституційне регулювання компетенції місцевих органів та їх відносин з центральною владою у зарубіжних країнах
- •§ 1. Деякі термінологічні уточнення 7
§ 3. Конституційне право зарубіжних країн як навчальна дисципліна
Конституційне право як навчальна дисципліна у будь-якій країні – це частина науки, пристосована для вивчення та опанування студентами. Безспірно, уся наука – це гігантський обсяг джерел, а навчальна дисципліна – це завжди, і передусім, підручник, навчальний посібник, відповідна програма, що має досить чітку структуру і, звичайно, певну систему, а також мінімум сформульованих запитань, відповіді на яких студент має знати, вивчивши запропонований йому курс.
Як навчальна дисципліна, конституційне право заявила про себе наприкінці ХVІІІ ст. після прийняття перших писаних конституцій. Так, перша кафедра конституційного права з’явилася в Італії у м. Фєрара у 1797 р. У Франції перша кафедра була заснована у 1834 р., в Парижі і першим її професором був Пелегріно Россі.1 Але її справжній розвиток був реалізований у ХІХ ст.
У наші дні ця дисципліна в тій чи іншій формі вивчається в усіх вузах юридичного профілю. Її обсяг і зміст визначається типовою навчальною програмою, на основі якої вузи і факультети створюють власні, як правило, системи навчальної дисципліни відповідає структурі конституції, завжди включаючи такі розділи як конституція, завжди правового становища особи, конституційні засади суспільного життя, конституційно-правовий статус політичних інститутів, конституційні інститути форми держави, форми народовладдя, конституційно-правовий статус вищих органів державної влади та місцевого самоврядування, засади судової влади тощо. Але відмінність системи навчальної дисципліни від будь-якої класичної моделі конституції завжди полягає у тому, що навчальний курс передбачає спочатку розгляд специфічно навчального матеріалу: предмета, методу, джерел, системи конституційного права, науки конституційного права. Тільки після цього висвітлюються матеріал розділів, аналогічних до конституційних. Із тією системою, яку ми вважаємо найбільш доцільною, можна ознайомитись, подивившись зміст запропонованої книги.
Щоб мати уявлення про зміст сучасних навчальних курсів із конституційного права зарубіжних країн, подаємо виклад тематики дисципліни у трьох підручниках: А. Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн; Б. Конституционное право зарубежных стран (Под общ. ред. М.В.Баглая, Ю.И.Лейбо, Л.М.Энтина; В. Конституционное право (Отв. ред. В.В.Лазарев. Із міркувань зручності застосовуємо такий технічний прийом, як паралельну презентацію розділів і підрозділів цих книг.
|
А. (В.М. Шаповал) |
Б. (М.В. Баглай та ін.) |
В. (В.В. Лазарєв) |
|
Розділ І. Конституційне право: поняття, сутність, основні характеристики |
Розділ І. Предмет, джерела і система конституційного права зарубіжних країн |
Розділ І. Конституційне право як галузь національного права і як навчальна дисципліна |
|
Розділ ІІ. Джерела конституційного права |
Розділ ІІ. Наука конституційного права |
Розділ ІІ. Наука конституційного права |
|
Розділ ІІІ. Конституційне право і суспільство |
Розділ ІІІ. Конституції зарубіжних країн |
РозділІІІ. Конституція як основне джерело конституційного права. Інші джерела конституційного права |
|
Розділ IV. Принцип народного суверенітету в конституційному праві |
Розділ IV. Основи правового становища особи. Конституційні права і свободи громадян |
Розділ IV. Конституційне право і суспільна практика |
|
Розділ V. Форма держави в конституційному праві |
Розділ V. Форми держави у зарубіжних країнах |
Розділ V.Конституційні засади становища людини та громадянина |
|
Розділ VI. Конституційний статус особи |
Розділ VI. Політичні партії та партійні системи |
Розділ VI. Конституційні основи громадянського суспільства |
|
Розділ VII. Парламент |
Розділ VII. Виборче право і виборчі системи |
Розділ VII. Конституційно-правове становище недержавних організацій |
|
Розділ VIII. Уряд |
Розділ VIII. Глава держави у зарубіжних країнах |
Розділ VIII. Конституційні засади державного ладу |
|
Розділ ІХ. Глава держави |
Розділ ІХ. Парламенти зарубіжних країн |
Розділ ІХ. Конституційні форми народовладдя |
|
Розділ Х. Органи конституційного контролю |
Розділ Х. Уряд у зарубіжних країнах |
Розділ Х. Форми правління і державний (політичний) режим |
|
|
Розділ ХІ. Місцеве самоврядування в зарубіжних країнах |
Розділ ХІ. Державно-територіальний устрій |
|
|
Розділ ХІІ. Конституційне регулювання зовнішньої політики зарубіжних країн |
Розділ ХІІ.Міждержавні союзи |
|
|
Розділ ХІІІ. Конституційні засади судової влади |
Розділ ХІІІ. Конституційний механізм державної влади |
|
|
Розділ ХIV. Основи конституційного права США |
Розділ ХIV. Виборче право і виборчі системи |
|
|
Розділ ХV. Основи конституційного права Великобританії та Північної Ірландії |
Розділ ХV. Глава держави |
|
|
Розділ ХVI. Основи конституційного права Французької Республіки |
Розділ ХVI. Парламент |
|
|
Розділ ХVII. Основи конституційного права ФРН |
Розділ ХVII.Уряд |
|
|
Розділ ХVIII. Основи конституційного права Італії |
Розділ ХVIII. Судова система. Прокуратура |
|
|
Розділ ХIX. Основи конституційного права Японії |
Розділ ХIX. Конституційні засади системи правоохоронних органів |
|
|
Розділ ХХ. Основи конституційного права Іспанії |
Розділ ХХ. Конституційно-правові засади місцевого управління і самоврядування |
|
|
Розділ ХХI. Основи конституційного права КНР |
Розділ ХХI. Конституційно-правові форми охорони конституцій |
|
|
Розділ ХХII. Основи конституційного права Індії |
|
|
|
Розділ ХХIII. Основи конституційного права країн СНД |
|
|
|
Розділ ХХIV. Конституційне право країн Латинської Америки |
|
|
|
Розділ ХХV. Конституційне право арабських країн та Ізраїлю |
|
Отже, зокрема, в Російській Федерації ця навчальна дисципліна складається із Загальної частини (вивчення в порівняльному плані основних інститутів конституційного права) та Особливої частини (вивчення основ конституційного права окремих країн, які представляють різні правові системи або відіграють особливу важливу роль у сучасному світі (США, Бразилія, КНР та ін.). Нагадаємо у зв’язку з цим, що ще дореволюційна російська наука виділяла дві частини у конституційному праві: загальну й особливу. Та і на юридичному факультеті Чернівецького університету у 30-х рр. проф. Г.Алексіану викладав конституційне право за подібною методикою.1
На жаль, в Україні навчальний курс конституційного права зарубіжних країн, який читається на юридичних факультетах, прийнято відносити до загальноосвітніх дисциплін. Вважається, що для майбутнього фахівця, працівника національних судових установ, органів прокуратури, внутрішніх справ, а також адвокатів знання конституційного права зарубіжних країн не має великого значення. Між тим, не можна не помітити того незаперечного факту, що знання основ конституційного права зарубіжних країн є не тільки елементом правової ерудованості, але і важливою складовою частиною високого правового професіоналізму. Без таких знань неможливі успіхи на ниві юриспруденції.