Менеджмент

з фахівців, запрошених зі сторони лише на час можливої чи реальної кризової ситуації. Фахівці повинні мати знання з теорії криз, прогнозування, конфлік­ тології, розроблення управлінських рішень, дослідження систем управління, макроекономіки,мікроекономікитощо.Вонитакожмаютьвмітирозв’язувати проблеми у процесах ситуаційного управління і бути ознайомленими з прак­ тичною методологією ефективного управління в умовах ризику і невизначе­ ності, мати спеціальну підготовку в галузі менеджменту, розуміти і врахову­ ватиспецифікуроботипідприємстваврегіональнійігалузевійінфраструктурі, функціональну специфіку управління фінансами, персоналом, технологіями, інформаційними потоками тощо.

Група може бути виділена в окрему структурну одиницю чи мати статус консультативного органу при апараті управління організацією. Критеріями добору в корпус фахівців ситуаційного управління є характерні риси особи, досвід практичної діяльності, характер освіти і соціально-психологічна спря­ мованість діяльності.

Блок 2. Він передбачає перевірку доцільності та своєчасності здійснення заходів щодо ситуаційного управління. За недоцільності відбувається повер­ нення до вихідної ситуації — пошуку нових цілей, планування за ними спе­ ціальних заходів. За наявності обґрунтування доцільності та своєчасності за­ стосування ситуаційного управління, відбувається перехід до блоку 3.

Блок 3. На цьому етапі розробляють управлінські рішення ситуаційного характеру, що здійснюється, у свою чергу, за кількома етапами. Основними з

521

План із ситуаційного менеджменту

Рис. 4.22. Загальна технологічна схема ситуаційного управління

них є збирання вихідної інформації про ситуацію в організації, структурноморфологічний аналіз ситуації, пошук шляхів виведення організації з кризо­ вої ситуації, визначення необхідних ресурсів, перевірка можливості до­ сягнення поставлених цілей.

Блок 4. Створюється система реалізації управлінських рішень за виснов­ ком організації щодо кризової ситуації. При цьому групою фахівців, що під­ готувала ці рішення, визначаються їхні конкретні виконавці. Виконавець по­ винен мати у своєму розпорядженні необхідні й достатні ресурси для виконання ситуаційного управлінського рішення, а також за своєю кваліфі­ кацією відповідати рівню і складності поставлених перед ним завдань. В ін­

522

шому разі виконання заходів ситуаційного управління відбуватиметься за ін­ шою схемою, відмінною від запланованої, а може стати неможливим.

Блок 5. Здійснюється організування виконання управлінських рішень. Це конкретні організаційно-практичні заходи, реалізація яких у чітко визна­ ченій послідовності дасть змогу досягти цілей, поставлених у ситуаційному управлінні.

Блок 6. Оцінка й аналіз якості виконання управлінських рішень за показ­ никами діяльності організації. Якщо виконання рішення не призвело до яких-небудь змін (позитивних чи негативних), розглядають причини, з яких невиконані рішення чи отримані результати відмінні від запланованих. Після визначення причин незадовільного виконання управлінського рішення підго­ товляють нове з урахуванням отриманих результатів здійснених заходів си­ туаційного управління.

У разі позитивних результатів виконання управлінського рішення, тобто якщо в роботі фірми намітилися тенденції до поліпшення показників госпо­ дарської діяльності, але не в тому обсязі, який необхідний, то вносяться зміни в систему реалізації управлінських рішень. Якщо якість виконання управ­ лінського рішення задовольняє критерії ефективності, тобто воно виконано й отримані необхідні результати, у діяльності організації відбулися зміни на краще, переходять до наступного етапу ситуаційного управління.

Блок 7. Перевіряється доцільність виконання подальших робіт з виходу організації з кризової ситуації, що полягає у визначенні стадії виконання си­ туаційної програми. Якщо фахівцями дається висновок про виконання ситуа­ ційної програми, а ситуація кризового становища організації на ринку не змі­ нилася, необхідно розробити заходи щодо зміни статусу організації, зокрема можливе визнання її банкрутом, і здійснити заходи, пов’язані з реалізацією процедур визнання банкрутства. Якщо ж ситуаційна програма виконана, а зовнішня ситуація становища організації змінилася, систему ситуаційного управління адаптують до умов, що змінилися на ринку. Для виведення ор­ ганізації з кризової ситуації здійснюється підготовка додаткових управлінсь­ ких рішень ситуаційного характеру.

Блок 8. На заключному для цієї технологічної схеми етапі ситуаційного управління розробляють заходи щодо прогнозування майбутніх кризових си­ туацій. Прогнозування є невід’ємною частиною технології ситуаційного уп­ равління. Воно дає змогу якщо не уникнути небезпечної ситуації, то підготу­ ватися до неї та мінімізувати її наслідки.

Контрольні запитання і завдання

1.Назвіть характеристики організацій як об’єктів управління.

2.Які типи організацій ви знаєте?

3.Які вам відомі наукові підходи до визначення ролі та змісту стратегічно­ го управління?

4.Назвіть основні функції фінансового менеджменту.

5.Які основні завдання операційного менеджменту?

6.Покажіть місце логістичного менеджменту в системі управління фірми.

7.Розкрийте напрями підвищення конкурентоспроможності організації.

523

8.Які завдання менеджменту продуктивності вирішуються в сучасних ор­ ганізаціях?

9.На основі яких принципів здійснюється менеджмент якості?

10.Перелічіть напрями роботи сучасних служб управління персоналом.

11.Які види і методи мотивації вам відомі?

12.Охарактеризуйте зміст процесу маркетингового менеджменту.

13.Назвіть основні складові інформаційно-комунікаційного менеджменту.

14.Які функції інвестиційного менеджменту ви знаєте? Розкрийте їх зміст.

15.Дайте сутнісну характеристику інноваційному менеджменту.

16.У чому полягають зміст і основні завдання антикризового менедж­ менту?

17.Які завдання вирішуються при управлінні зовнішньоекономічною діяльністю підприємства?

18.Які існують організаційні форми управління проектами?

19.Яку роль відіграє самоменеджмент у підвищенні ефективності діяль­ ності керівника?

20.Розкрийте особливості розвитку корпоративного менеджменту в Ук­ раїні.

21.Назвіть вимоги до керівника з погляду ситуаційного менеджменту.

Список використаної літератури

1.Азбука менеджмента. Закарпатская юношеская школа менеджеров. — Ужгород, 1995.

2.Ансофф И. Стратегическое управление: Пер. с англ. / Науч. ред. и авт. пре­ дисл. Л. И. Евенко. — М.: Экономика, 1989.

3.Антикризисное управление / Под ред. Э. М. Короткова: Учебник. — М.:

Инфра-М, 2000.

4.Балабанов И. Т. Основы финансового менеджмента. — М.: Финансы и ста­ тистика, 1994.

5.Бебик В. М. Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобально­ му суспільстві: психологія, технології, техніка паблік рилейшнз. — К., 2005.

6.Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент. — К.: МП “ИТЕМ”, ЛТД “Юнайтед Лондон Трей Лимитед”, 1995.

7.Большой экономический словарь / Под ред. А. Н. Азрилияна. — М.: Ин-т новой экономики, 1997.

8.Бочаров В. В. Финансово-кредитные методы регулирования рынка инвес­ тиций. — М.: Финансы и статистика, 1993.

9.Бушуев С. Д., Гурин Э. А. Инвестиционные инструменты проектного ме­

неджмента. — К.: Укр ИНТЭИ, 1998.

10. Василенко В. О., Ткаченко Т. І. Виробничий (операційний) менеджмент: Навч. посіб. / За ред. В. О. Василенко. — К.: ЦУЛ, 2003.

11. Василенко В. А., Мельник И. Е. Операционное и ситуационное управление в системе менеджмента: Учеб. пособие. — М.: МГИУ, 2002.

12. Василенко В. О. Ситуаційний менеджмент: Навч. посіб. для студ. вузів. — 2-ге вид., випр. та допов. — К.: Центр навч. літ., 2005.

524

13. Веснин В. Р. Практический менеджмент персонала: Пособие по кадровой работе. — М.: Юристъ, 1998.

14. Виноградський М. Д., Виноградська А. М., Шкапова О. М. Менеджмент в організації: Навч. посіб. для студ. екон. спец. вузів. — К.: КОНДОР, 2004.

15. Виханский О. С. Стратегическое управление: Учебник. — 2-е изд., пере­ раб. и доп. — М.: Гардарики, 1998.

16. Виханский О. С., Наумов А. И. Менеджмент: Учебник. — 3-е изд. — М.: Гардарики, 1998.

17. Войчак А. В. Маркетинговий менеджмент: Підручник — К.: КНЕУ, 1998. 18. Воронкова В. Г. Кадровий менеджмент: Навч. посіб. — К.: ВД “Професіо­

нал”, 2004.

19. Вудвок М., Френсис Д. Раскрепощенный менеджер: для руководителяпрактика: Пер. с англ. — М.: Дело, 1991.

20. Гевко І. Б. Операційний менеджмент: Навч. посіб. — К.: Кондор, 2005. 21. Герасимов Б. Н., Чумак В. Г., Яковлєва Н. Г. Менеджмент персонала: Учеб.

пособие / Сер. Учебники, учебные пособия. — Ростов н/Д: Феникс, 2003. 22. Герасимчук В. Г. Маркетинг. Теорія і практика. — К.: Вища шк., 1994. 23. Герасимчук В. Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне моде­

лювання: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2000.

24. Гибсон Д. Л., Иванцевич Д. М., Донесли Д. Х. Организации: поведение, структура, процессы: Пер. с англ. — 8-е изд. — М.: ИНФРА-М, 2000.

25. Гинзбург Е. Г. Законы и методология организации производственных сис­ тем. — Иваново, 1988.

26. ГоликовЕ. А.Маркетинг и логистика: Учеб. пособие. — М.: Изд. дом “Даш­ ков и К”, 1999.

27. Гончаров В. В. В поисках совершенства управления: Руководство для вы­ сшего управленческого персонала. — М.: Сувенир, 1993.

28. Гурч Л. М. Сучасний стан логістики в Україні // Персонал. — 2003. — № 4–5.

29. Данько Т. П. Управление маркетингом (методологический аспект): Учеб. пособие. — М.: ИНФРА-М, 1997.

30. Дилфорт Д. Производственный и операционный менеджмент. — Минск, 1995.

31. Дмитренко Г. А. Стратегический менеджмент: целевое управление персо­ налом организаций: Учеб. пособие. — 2-е изд., испр. — К.: МАУП, 2002.

32. ДмитренкоГ. А.,ШарапатоваЕ. А.,МаксименкоТ. М.Мотивация и оцен­ ка персонала: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2002.

33. Друкер П. Як забезпечити успіх у бізнесі: новаторство і підприємництво: Пер. з англ. — К.: Україна, 1994.

34. ДСТУ ISO 9000–2001. Системи управління якістю. Основні положення та словник. — К.: Держстандарт України, 2001.

35. ДСТУ ISO 9001…4–95…98 Стандарти з управління якістю та забезпечення якості. — К.: Держстандарт України, 1998.

36. ДСТУ ISO 9004–2001. Системи управління якістю. Настанови щодо поліп­ шення діяльності. — К.: Держстандарт України, 2001.

37. Дятлов В. А., КибановА. Я., Пихало В. Т. Управление персоналом. — М.: Приор, 1998.

525

38. Егоров А. Ю. Комплексный анализ в системе маркетинговой деятельнос­ ти. — М.: Вся Москва, 1994.

39. Егоршин А. П. Управление персоналом: Учебник. — Н. Новгород: НИМБ, 1999.

40. Економічна енциклопедія: У 3 т. Т. 1 / Редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. — К.: Академія, 2000.

41. Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера / За ред. Р. Дяківа. — К.: Міжнар. екон. фундація, 2000.

42. Зайверт Л. Ваше время — в Ваших руках (Советы руководителям, как эффективно использовать рабочее время): Пер. с нем. — М.: Экономика, 1990.

43. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16 квітня 1991 р. № 959-ХІІ // Відомості Верховної Ради. — 1991. — № 29.

44. Занюк С. Психология мотивации. — К.: Эльга-Н, 2001.

45. Иванцевич Дж., Лобанов А. А. Человеческие ресурсы управления. — М.: Дело, 1993.

46. Ильенкова С. Д., Бандурин А. В. и др. Производственный менеджмент: Учебник для вузов. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000.

47. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы. — СПб.: Питер, 2002.

48. Ильин Н. И., Лукманова И. Г. и др. Управление проектами — СПб.: ДваТри, 1996.

49. Карпичев В. Самоменеджмент: Введение в проблему // Пробл. теории и практики управления. — 1994. — № 3.

50. Кириченко О. А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. — 3-тє вид., перероб. і допов. — К.: Знання-Прес, 2002.

51. Козловский В., Маркина Т. В., Макаров В. М. Производственный и опера­ ционный менеджмент: Учебник — СПб.: Спец. лит., 1999.

52. Колпаков В. М., Дмитренко Г. А. Стратегический кадровый менеджмент: Учеб. пособие. — 2-е изд., перераб. и доп. — К.: МАУП, 2000.

53. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент — СПб.: Питер Ком, 1998.

54. Кремнев Г. Р. Управление производительностью и качеством: 17-модуль­ ная программа для менеджеров “Управление развитием организации”. Модуль 5. — М.: Инфра-М, 1999.

55. Крикавський Є. В. Логістика для економістів. — Львів: Вид-во Нац. ун-ту “Львівська політехніка”, 2004.

56. Крикавський Є. В. Логістика. Основи теорії: Підручник. — Львів: Інте­ лект-захід, 2004.

57. Крупко Я. Д., Литвин Б. М. Вдосконалення методів обліку інвестиційної діяльності та будівельного виробництва. — К.: Екон. думка, 1998.

58. Курочкин А. С. Организация управления предприятием: Учебник. — К.: МАУП, 1998.

59. Курочкин А. С. Принципы организационного проектирования предпри­ ятий // Пробл. теории и практики управления. — 1998. — № 1.

60. Куценко В. М. Маркетинговий менеджмент: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2003.

61. Лапидус В. А. Всеобщее качество (TQM) в российских компаниях / Гос. ун-т управления; Нац. фонд подготовки кадров. — М.: Новости, 2000.

526

62. Логистика: Учеб. пособие / Под ред. Б. А. Аникина. — М.: ИНФРА-М, 1997.

63. Лукашевич Н. П. Теория и практика самоменеджмента: Учеб. пособие. — 2-е изд., испр. — К.: МАУП, 2002.

64. Лук’янець Т. І. Рекламний менеджмент: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 1998. 65. Макаренко М. В., Махалина О. М. Производственный менеджмент: Учеб.

пособие для вузов. — М.: ПРИОР, 1998.

66. Мак-Дональд М. Стратегическое планирование маркетинга. — СПб.: Пи­ тер, 2000.

67. Маркетинг: Учебник / Под ред. А. Н. Романова. — М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1996.

68. Мартыненко Н. М. Менеджмент фирмы: Кн. для предпринимателя: Для студентов экон. спец. вузов. — К.: Леся, 1995.

69. Менеджмент и самоменеджмент в системе рыночных отношений / Ф. Н. Русинова и др. — М.: ИНФРА-М, 1996.

70. Менеджмент организации: Учеб. пособие / Под ред. Э. П. Румянцевой. — М.: ИНФРА-М, 1995.

71. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основи менеджмента. — М.: Дело, 1998.

72. Мильнер Б. З., Евенко Л. И., Рапопорт В. С. Системный подход к организа­ ции управления. — М.: Экономика, 1983.

73. Минаев Э. С., Агеева Н. Г., Аббата Дага А. Управление производством и операциями: 17-модульная программа для менеджеров “Управление раз­ витием организации”. Модуль 15. — М.: Инфра-М, 1999.

74. Минцберг Г. Школы стратегий = Стратегическое сафари: экскурсия по дебрям стратегий менеджмента / Г. Минцберг, Б. Альстрэнд, Д. Лэмпел; Пер. с англ. под ред. Ю. Н. Каптуревского. — СПб.: Питер, 2000.

75. Моргунов Е. Управление персоналом: исследование, оценка, обучение. — М.: Бизнес-школа “Интел-синтез”, 2000.

76. Огвоздин В. Ю. Управление качеством. Основы теории и практики: Учеб. пособие. — М.: Дело и сервис, 2002.

77. Одегов Ю. Г., Журавлев П. В. Управление персоналом. — М.: Финстатин­ фор, 1997.

78. Окрепилов В. В. Управление качеством: Учебник. — М.: Экономика, 1998.

79. Пешкова Е. П. Маркетинговый анализ в деятельности фирмы. — М.: Ось89, 1996.

80. Питер Р. Диксон. Управление маркетингом: Пер. с англ. — М.: БИНОМ, 1998.

81. Политико-психологический словарь. — М., 2002.

82. Положение о порядке издания и функционирования технопарков и ин­ новационных структурных типов. Утверждено постановлением КМУ от 22.05.96 № 549.

83. Портер М. Международная конкуренція / Пер. с англ. под ред. В. Д. Ще­ тинина. — М.: Междунар. отношения, 1993.

84. Портер М. Е. Стратегія конкуренції / Пер. с англ. А. Олійник, Р. Скільсь­ кий. — К.: Основи, 1998.

527

85.Проектирование организационных структур управления производс­ твом / Под ред. Н. Г. Чумаченко. — К.: Наук. думка, 1979.

86.Промисловий маркетинг. Теорія та господарські ситуації: Підручник / За ред. А. О. Старостіної. — К.: Іван Федоров, 1987.

87.Пугачев В. П. Руководство персоналом организации. — М.: Ас. Пресс, 1998.

88.Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні: Навч. посіб. / За заг. ред. А. А. Мазаракі. — К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2003.

89.Рум’янцевА. П.,Рум’янцеваН. С.Зовнішньоекономічнадіяльність:Навч. посіб. — К.: Центр навч. літ., 2004.

90.Саймон Г. Менеджмент в организации: Пер. с англ. — М.: Экономика, 1995.

91.Сергеев В. И. Менеджмент в бизнес-логистике. — М.: Филинъ, 1997.

92.Синк Д. Управление производительностью: планирование, измерение и оценка, контроль и повышение. — М.: Прогресс, 1989.

93.Сладкевич В. П. Мотивационный менеджмент: Курс лекций. — К.:

МАУП, 2001.

94.Сладкевич В. П., Чернявский А. Д. Современный менеджмент (в схемах): Опорный конспект лекций. — 3-е изд. — К.: МАУП, 2003.

95.Слатников В. Б. Кадровая политика в условиях социальных трансформа­ ций. — Орел: ОРАГС, 1999.

96.Смирнов Э. А. Основы теории организации. — М.: ЮНИТИ, 1998.

97.Смолкин А. М. Менеджмент: основы организации: Учебник. — М.:

ИНФРА-М, 1999.

98.Сологуб О. П. Продуктивність економіки: Регіональні аспекти. — К.: Знання, 1999.

99.Спивак В. А. Организационное поведение и управление персоналом. — СПб.: Питер, 2000.

100.Сумець О. М. Основи операційного менеджменту: Підручник / За ред. проф. О. Л. Яременка. — К.: Професіонал, 2005.

101.Ствердження інноваційної моделі розвитку економіки України. Ма­ теріали наук.-практ. конф. — К.: НТУУ “КПІ”, 2003.

102.Томпсон А. А. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и ре­ ализации стратегии: Учебник: Пер с англ. / А. А. Томпсон, А. Д. Стрик­

ленд; Под ред. Л. Г. Зайцева, М. И. Соколовой. — М.: Банки и биржи,

Юнити, 1998.

104.Травин В. В., Дятлов В. А. Основы кадрового менеджмента. — М.: Дело, 1995.

105.Управление организацией: Учебник / Под. ред. А. Г. Поршнева, З. П. Ру­ мянцевой, Н. А. Соломатина. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: ИНФРА-М., 1999.

106.Управление персоналом организации: Учебник / Под ред. А. Я. Кибано­ ва. — М.: ИНФРА-М, 1998.

107.Управление персоналом:. Учеб.-практ. пособие / Под ред. А. Я. Кибано­ ва, Л. В. Ивановской. — М.: Приор, 1999.

108.Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посіб. — 2-ге вид., випр. і допов. / За заг. ред. А. І. Кредісова. — К.: ВІРА-Р, 2002.

109.Уткин Э. А. Управление компанией. — М.: ТАНДЕМ; ЭКМОС, 1997.

528

110.Фатхутдинов Р. А. Инновационный менеджмент: Учебник для вузов. — М.: Интел-Синтез, 1998.

111.Фатхутдинов Р. А. Организация производства: Учебник. — М.: Инфра-М, 2001.

112.Фатхутдинов Р. А. Производственный менеджмент: Учебник. — 4-е изд. — СПб.: Питер, 2003.

113.Фатхутдинов Р. А. Стратегический менеджмент: Учебник для вузов. — 3-е изд. — М.: Интел-Синтез, 1999.

114.Фатхутдинов Р. А. Конкурентоспособность: экономика, стратегия, уп­ равление. — М.: ИНФРА-М, 2000.

115.Федоренко В. Г. Інвестиційний менеджмент: Навч. посіб. — 2-ге вид., доп. — К.: МАУП, 2001.

116.Федоренко В. Г. Інвестознавство: Підручник. — 2-ге вид., переробл. — К.: МАУП, 2002.

117.Федулова Л. І., Фролова Г. І. Ситуаційний менеджмент: науково-методо­ логічний аспект. — К.: Наук. світ, 2002.

118.Ховард К., Коротков Э. Принципы менеджмента: управление в системе цивилизованного предпринимательства: Учеб. пособие. — М., 1996.

119.Циганкова Т. М., Петрашко Л. П., Кальченко Т. В. Міжнародна торгів­ ля: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2001.

120.Цыпкин Ю. А. Управление персоналом: Учеб. пособие для вузов. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001.

121.Чейз Р. Б., Эквилайн Н. Дж., Якобс Р. Ф. Производственный и операцион­ ный менеджмент: Пер. англ. — 8-е изд. — М.: Вильямс, 2001.

122.Чернявский А. Д. Антикризисное управление: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2000.

123.Чернявский А. Д. Организация управления. Учеб. пособие. — К.: МАУП, 1998.

124.Чернявський А. Д. Современные тенденции развития организационных форм управления в Украине // Персонал. — 1997. — № 4.

125.Чернявський А. Д. Тенденції ринкової трансформації організаційних форм управління в будівельному комплексі України. — К.: Оптіма, 2003.

126.Шепель В. М. Человеческая компетентность менеджера. Управленческая антропология. — М.: Дом педагогики, 2000.

127.Щёкин Г. В. Как эффективно управлять людьми. Психология кадрового менеджмента. — К.: МАУП, 1999.

128.Щёкин Г. В. Основы кадрового менеджмента: Учебник: В 2-х кн. — К.: МЗУУП, 1993.

129.Щёкин Г. В. Практическая психология менеджмента: Как делать карье­ ру. Как строить организацию: Науч.-практ. пособие. — К.: Украина, 1994.

130.Щукін Б. М. Інвестиційна діяльність. — К.: МАУП, 1998.

529

Розділ 5

Сучасні  технології  менеджменту

5.1. Розроблення і реалізація стратегії розвитку

Розроблення стратегії здійснюється в кілька етапів: аналіз середовища організації; формування місії та загальноорганізаційних цілей; аналіз стратегічних альтернатив та вибір стратегії; реалізація стратегії; стратегічний конт-

роль [1, 4, 29 ].

5.1.1. Аналіз середовища організації

Процес розроблення стратегії починається з аналізу ділового середовища (комплексного дослідження факторів, які можуть вплинути на економічний стан і розвиток підприємства), і здійснюється за трьома напрямами: аналіз макрооточення; аналіз галузевого ринку; аналіз внутрішнього середовища організації.

Макрооточення і галузевий ринок є елементами зовнішнього середовища, вивчення якого дає змогу виявити можливості та загрози для розвитку підприємства. Аналіз внутрішнього середовища допомагає визначити сильні та слабкі сторони організації. Кінцевою метою аналізу ділового середовища вважається формування альтернативних стратегічних рішень, їх оцінка і остаточний вибір стратегії.

Аналіз макрооточення. Аналізуючи макрооточення підприємства, вивчають фактори, які прямо не стосуються короткотермінової діяльності підприємства, але можуть вплинути на його довгостроковий розвиток. Серед численних можливих факторів макрооточення основними вважаються: економічні, правові, політичні, соціальні, технологічні та міжнародні.

До економічних факторів належать:

•тенденції валового національного продукту;

•стадія ділового циклу;

•відсоткова ставка і курс національної валюти;

•кількість грошей в обігу;

•рівень інфляції;

•рівень безробіття;

•контроль цін і заробітної плати;

•ціни на енергоресурси;

•інвестиційна політика;

•природні ресурси; клімат;

•рівень розвитку конкурентних відносин;

•рівень освіти робочої сили і розмір заробітної плати.

530