- •Лабораторна робота № 1. Дослідження сталей на розтяг
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •Коефіцієнт Пуасона характеризує залежність між повздовжньою та поперечною деформаціями. .
- •2. Будова випробувальної машини.
- •3. Форма і розміри зразків.
- •4. Порядок виконання роботи.
- •5. Контрольні питання.
- •Література
- •Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
- •Лабораторна робота №2. Дослідження різних матеріалів на стиск
- •1. Короткі теоретичні відомості.
- •1.1. Дослідження сталі.
- •1.2. Дослідження сірого чавуну.
- •1.3. Дослідження цементу.
- •1.4. Дослідження деревини.
- •2. Порядок виконання роботи.
- •3. Контрольні питання.
- •Література.
- •Лабораторія опору матеріалів
- •Лабораторна робота № 2. Дослідження різних матеріалів на стиск
- •Масштаб діаграми
- •Лабораторна робота №3 випробування зразків із різних матеріалів на зріз та зминання
- •1. Короткі теоретичні відомості.
- •2. Порядок виконання роботи.
- •2.1.Випробування металевих зразків на зріз.
- •2.2. Випробування металевих зразків на зминання
- •3. Випробування дерева на сколювання та зминання (перерізання).
- •3. Контрольні питання.
- •Література.
- •Лабораторія опору матеріалів
- •Випробування зразків із різних матеріалів на зріз та зминання.
- •Лабораторна робота №4 визначення модуля пружності при крученні стержня круглого поперечного перерізу
- •1. Короткі теоретичні відомості.
- •2. Порядок виконання роботи.
- •3. Контрольні питання
- •Правила техніки безпеки при виконанні лабораторної роботи №4.
- •Лабораторна робота №5 експериментальне дослідження прямого поперечного згину балки
- •1. Короткі теоретичні відомості.
- •2. Порядок виконання роботи.
- •3. Контрольні питання.
- •Правила техніки безпеки при виконанні лабораторної роботи №5.
- •Література.
- •Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
- •Лабораторія опору матеріалів
- •Дослідження прямого поперечного згину балки.
- •Лабораторна робота №6 дослідженні прямого поперечного згину консольної балки
- •1. Короткі теоретичні відомості.
- •2. Експериментальна установка.
- •3. Порядок виконання роботи.
- •4. Контрольні питання.
- •Правила техніки безпеки при виконанні лабораторної роботи №6.
- •Лабораторна робота №7. Дослідження косого згину консольної балки прямокутного поперечного перерізу
- •1. Короткі теоретичні відомості.
- •2. Експериментальна установка.
- •3. Порядок виконання роботи.
- •4. Контрольні питання.
- •Література.
- •Лабораторна робота №8. Дослідження матеріалів на злом при ударному навантаженні
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Порядок виконання роботи.
- •3. Контрольні питання.
- •Література
Коефіцієнт Пуасона характеризує залежність між повздовжньою та поперечною деформаціями. .
2. Будова випробувальної машини.
Для випробування на розтяг застосовують два основних типи машин – важільні і гідравлічні. В даній роботі дослідження на розтяг проводиться на розривній машині Р-5. З механічний навантаженням і важільно-маятниковим силовимірювачем. Машина Р-5 призначена для статичних випробувань на розтяг і стиск. Кінематична схема машини зображена на рис. 3. При випробуванні на розтяг для закріплення зразка 5 в захватах 3 та 4 встановлюють клини. Для циліндричних зразків застосовують клини з рифленим жолобом, а для плоских зразків, клини з плоскою поверхнею, що має насічку.
Рис. 3. Схема випробувальної машини Р-5:
1 – гайка; |
4 – верхній захват; |
7 – діаграмний барабан; |
2 – гвинт; |
5 – зразок; |
8 – нитка, яка провертає барабан; |
3 – нижній захват; |
6 – шкала; |
9 – гальмо маятника. |
10 – маятник. |
|
|
При випробуванні на стиск на захвати машина встановлюють опорні плити. Для установки зразка нижній захват переміщають вручну вздовж напрямних станини машини рукояткою 4, яка повинна бути попередньо звільнена від штифта 3.
Навантажувальний пристрій. Електродвигун через коробку швидкостей обертає гайку 1, яка в свою чергу переміщає гвинт 2 вгору (при випробуванні на стиск) або вниз (при випробуванні на розтяг). Для включення електродвигуна необхідно штифтом закріпити рукоятку, щоб не допустити обертання гвинта навколо своєї осі. Швидкість переміщення нижнього захвата від електродвигуна може бути 11 або 48 мм/хв. Включення тієї чи іншої швидкості здійснюється переміщенням важеля. Для одержання менших швидкостей використовують ручний привід.
Силовимірний пристрій. Верхній захват 4 зв’язаний через важіль і тягу з маятником 10. Силу, що діє на зразок, визначають по відхиленню маятника від вертикального положення.
Найбільше навантаження, яке може бути прикладене до зразка, залежить від ваги вантажу, встановленого на маятнику і довжини плеча маятника.
В залежності від настройки машини можливі 4 граничні навантаження 500, 1000, 2500, 5000 кгс (4,9; 9,8; 24,5 кН), досягають встановленням додаткового вантажу.
Відхилення маятника передається на гвинт 2, який переміщається поступально і обертає шестерню, закріплену на одній осі із стрілкою шкали навантажень 6. При випробуванні на розтяг стрілка шкали обертається за годинниковою стрілкою, а при випробуванні на стиск - проти годинникової стрілки. Після руйнування зразка маятник намагається повернутись у вихідне положення. Для цього, щоб його рух при цьому не був різким, користуються гальмом 9.
Розривна машина укомплектована барабаном 7, на якому автоматично викреслюється діаграма розтягу або стиску. Барабан 7 одержує обертання від нитки 8, прикріпленої до нижнього захвата 3. Олівець жорстко зв’язаний з гвинтом 2 і при навантаженні зразка переміщається вздовж твірної барабана, тим самим викреслюючи на міліметровому папері криву залежності зміни довжини зразка від навантаження.
На осі барабана 7 закріплено два ролики при обмотуванні ниткою ролика меншого діаметра масштаб запису зміни довжини зразка буде 2 до 1, а при обмотуванні ниткою ролика більшого діаметра буде 1 - 1
Масштаб діаграми по навантаженню залежить від тієї шкали при якій ведуть випробування. Він рівний:
0 - 500 кг 1 мм на діаграмі відповідає 49 Н (5 кгс)
0 - 1000 кг 1 мм на діаграмі відповідає 98 Н (10 кгс)
0 - 2500 кг 1 мм на діаграмі відповідає 245 Н (25 кгс)
0 - 5000 кг 1 мм на діаграмі відповідає 490 Н (50 кгс)