Білет № 13

1. План по праці відіграє величезну роль при плануванні діяльності торговельного підприємства. Головне завдання при складанні плану - забезпечення безперервного зростання продуктивності праці і середньої заробітної плати, економного і продуктивного використання робочої сили, підвищення кваліфікаційного і культурного рівня працюючих. План по праці включає наступні основні розділи. 1. Планування потреби в персоналі - визначається потреба в персоналі шляхом порівняння між майбутньою потребою і його наявністю за прогнозом. Виходячи з цього плануються заходи щодо досягнення або підтримання кількісного та якісного відповідності між потребою і наявністю. Ці заходи складаються з: вивчення та оптимізації організації праці і технологічних процесів; залучення, перерозподілу, вивільнення і розвитку (навчання) персоналу; спеціалізації і кооперації персоналу, поліпшення соціального обслуговування. 2. Планування чисельності працюючих - визначення мінімального числа працюючих, необхідного для виконання запланованого обсягу продажів продукції і послуг. При визначенні чисельності необхідно врахувати плинність, розширення виробництва, догляди на пенсію на навчання, заклики до армії і т.п. - Додаткову потребу в персоналі. 3. Планування фонду оплати праці - ФОП являє собою суму коштів необхідних підприємству і його підрозділам на оплату всіх видів робіт виконуються працівниками підприємства. При плануванні ФОП визначають системи оплати праці для працівників (мінімальну ставку, тарифну сітку, розцінки за відрядну роботу). 4. Планування ефективності праці - ефективність живої праці створює цінності і вимірюється кількістю цінностей створених в од. часу одним робочим. 5. Планування трудомісткості продукції - характеризує витрати людської праці. Планування соціального розвитку - визначення соціально-демографічної структура персоналу, забезпеченості працівників побутовими, житловими, культурними благами, оцінка рівня важкої праці, травматизму, виробничих захворювань. Додаткова інформація про соціально-психологічному кліматі в колективі виходить в результаті інтерв'ювання, анкетування та тестування працівників. 2. НАРАХУВАННЯ НА ЗАРОБІТНУ ПЛАТУ - платежі юридичних (а в окремих випадках і фізичних) осіб, розмір яких встановлюється у відсотках від суми заробітної плати. Такими платежами є: відрахування в пенсійний фонд; відрахування до фонду соціального страхування; відрахування в фонд зайнятості населення; відрахування на медичне страхування робітників та службовців. Конкретні розміри відрахувань встановлюються нормативними актами.

Білет №14

1. Планова собівартість будівельно-монтажних робіт представляє собою прогноз величини витрат конкретної будівельної організації на виконання конкретного комплексу будівельно-монтажних робіт. Іншими словами, метою планування собівартості будівельно-монтажних робіт є визначення величини витрат на виробництво у визначені угодою терміни на будівництво при найбільш раціональному і ефективному використанні реально наявних у розпорядженні організації будівельних машин, механізмів та інших виробничих ресурсів, дотримання правил технічної експлуатації основних фондів та забезпечення безпечних умов праці.

Планування собівартості будівельно-монтажних робіт ведеться будівельними організаціями самостійно і є складовою часткою їх бізнес-плану.  Порядок та методи планування собівартості будівельних робіт кожна будівельна організація може установлювати самостійно, виходячи із умов своєї діяльності. При цьому планова собівартість робіт може розраховуватися як за окремими об'єктами, так і за підрядними угодами та навіть на виробничу програму в цілому.

Планова собівартість БМР може бути визначена техніко-економічним розрахунком за статтями витрат на основі плану заходів підвищення технічного та організаційного рівня виробництва порівняно з передбаченим в проектно-кошторисній документації.

Точність розрахунків планової собівартості тим вища, чим більш дрібними є розрахункові заходи.  

Визначення розміру зниження собівартості будівельно-монтажних робіт за найбільшими елементами планування витрат може бути здійснено у наступному порядку:  а} зниження собівартості БМР (См, %) як наслідок зменшення витрат на будівельні  матеріали та конструкції можна розрахувати за формулою: де Рм.о – питома, вага витрат на матеріали та конструкції (на даний матеріал або вид конструкції) у відсотках до кошторисної вартості усіх будівельно-монтажних робіт;  Рр, Рц – відповідно відсоток зниження норм витрат та ціни матеріалів і конструкцій (даного матеріалу або виду конструкцій;  б) зменшення витрат на експлуатацію будівельних машин на період, що планується (Смех, %), можна прогнозувати, виходячи з підвищення норм виробітку машин, які плануються, за формулою:       де Рмех.з - рівень витрат на експлуатацію будівельних машин у загальній вартості виконаних робіт, %;  Пул - частина умовно-постійних витрат на експлуатацію будівельних машин у загальній вартості робіт, %; Вмех - плановий відсоток збільшення виробітку машин, який планується.

Цю формулу можна використовувати для оцінки витрат як в цілому за виробничою програмою робіт, так і, наприклад, при оцінці зміни собівартості у випадку заміни окремої машини;  в) зниження собівартості будівельно-монтажних робіт за рахунок росту продуктивності праці (Сз, %) проходить лише при випередженні цим показником темпів росту заробітної платні. Розрахунок проводиться за формулою:   де Із.п – ріст заробітної платні порівняно з закладеною в кошторисах, %;  Іп.п – підвищення продуктивності праці порівняно з передбаченими в кошторису, %;     Рз.п – питома вага заробітної платні в собівартості будівельно-монтажних робіт, %.

Скорочення довготривалості будівництва викликає зменшення накладних витрат (Сп) на величину   де Кп – частина умовно-змінної (залежної від тривалості будівництва) складової накладних витрат; Нн.в – величина накладних витрат у відсотках до собівартості робіт; Тпл, Тн – планова і нормативна тривалість будівництва.

Зріст виробітку робітників у порівнянні із кошторисною зменшить накладні витрати на величину (Св)

де Кв - коефіцієнт, що визначає частку накладних витрат, які залежать від виробітку;  Впл - середній виробіток одного робітника за планом;  Вк - середній виробіток одного робітника за кошторисом.

Зниження рівня накладних витрат від зменшення питомої ваги основної заробітної платні робітників (Сз) можна знайти за формулою :   де Кз – коефіцієнт, що визначає частку накладних витрат, які залежать від питомої ваги основної заробітної платні; Нн.в - величина накладних витрат у відсотках до собівартості робіт; Зпл - питома вага заробітної платні за планом; Зк - питома вага основної заробітної платні за кошторисом.

2. Рівень продуктивності праці визначається кількістю продукції, що виробляється одним працівником за одиницю робочого часу, або кількістю робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції.

Планування продуктивності праці здійснюється за методом прямого розрахунку і факторним методом.

Перший метод передбачає визначення планового рівня продуктивності праці шляхом ділення запланованого обсягу випуску продукції у вартісному вираженні на планову чисельність персоналу основної діяльності. Так, у промисловості плановий рівень продуктивності праці, згідно з методом прямого розрахунку, обчислюється за формулою

Поширеним методом планування показника підвищення продуктивності праці є планування за факторами її зростання. Вказаний метод передбачає розрахунок зростання продуктивності праці через економію чисельності працівників під впливом різних факторів.