Білет № 10
1. Розрахунок собівартості по техніко-економічних факторах здійснюється в такій послідовності: • розраховується собівартість товарної продукції планованого року виходячи з планового рівня витрат базисного рік. При цьому з обсягу товарної продукції планованого року у вартісному виразі віднімається та її частина, приріст якої не пов'язаний із збільшенням фізичного обсягу продукції або витрат на її виготовлення (приріст обсягу продукції, обумовлений підвищенням середніх цін на продукцію, зростанням її випуску за рахунок поліпшення якості сировини , більш повне використання комплексної сировини одержанням продуктів з відходів без їх додаткової обробки). Базисним рівнем витрат є планові витрати року, що передує планованому; • розраховується зміна собівартості продукції (економія, перевитрата) в планованому періоді, обумовлене впливом техніко-економічних факторів. У розрахунках визначається вплив на величину і рівень витрат зміни виробничо - технічних та інших умов у планованому році порівняно з умовами, прийнятими в розрахунках базового року. Собівартість може визначатися в цілому або за структурою витрат - за статтями, елементами; • із собівартості товарної продукції, розрахованої за рівнем витрат базисного року, віднімається загальна сума (за всіма факторами) та визначається собівартість товарної продукції в цінах базисного року і умовах планованого року; • визначається рівень витрат на 1 гривню товарної продукції в планованому році і його зміна до витрат базисного року; • вплив зміни цін на використовувані ресурси і на продукцію, що виготовляється в планованому році в порівнянні з базисним роком розглядається як окремий фактор. 2. Загальновиробничі витрати - ції сума коштів для Відшкодування витрат будівельно-монтажних організацій, пов'язаних Зі створенням загально умів будівельного виробництва, Його організацією, управлінням и обслуговування. Усі витрати, що належать до загальновиробничих, групують у три блоки: І блок - заробітна плата працівніків: Апарат, старших віконробів (начальніків дільніць), віконробів, майстрів, механіків будівельних дільніць, тихий, котрі здійснюють господарське обслуговування. ІІ блок - Збір на обов'язкове соціальне страхування, Збір на обов'язкове пенсійне страхування, внеска до Державного фонду сприяння зайнятості населення, відрахування на страхування від нещасних віпадків. ІІІ блок - решт статей загальновиробничих витрат.
Отменить изменения
Білет № 11
1. Гірни́ча ви́робка— порожнина в гірському масиві після виймання корисних копалин та інших порід. Підземні гірничі виробки, незалежно від наявності безпосереднього виходу на поверхню, мають замкнений контур поперечного перетину. Виробки, що розміщені на поверхні землі (відкриті виробки) мають незамкнений контур поперечного перетину (наприклад, канава).Гірничі виробки при підземному способі розробки поділяються на гірничорозвідувальні, гірничо-капітальні, гірничопідготовчі, нарізні, очисні та закладні.
В залежності від призначення, розрізняють гірничі виробки розвідувальні та експлуатаційні. Перші використовують для пошуків і розвідки родовищ корисних копалин, другі — для розробки родовищ, тобто для виймання корисних копалин із надр. Експлуатаційні виробки, в свою чергу, в залежності від призначення поділяються на виробки, що розкривать, підготовлюють і очисні виробки.
Виробки, що розкривають, призначенні для розкриття шахтного поля, тобто для утворення доступу до корисної копалини.Виробки, що підготовлюють, споруджуються для підготовки шахтного поля до розробки.Очисні — це виробки, в яких безпосередньо ведеться добування корисних копалин.
В залежності від того, по яким породам пройдені виробки, вони поділяються на пластові і польові. Перші проходяться по пласту корисної копалини, другі — по пустих породах.В залежності від співвідношення між площею перетину виробки та її подовжнім розрізом, розрізняють виробки протяжні та об'ємні. Залежно від положення в просторі, протяжні гірничі виробки поділяються на горизонтальні, похилі і вертикальні.
2. Під фондом оплати праці розуміють всю суму виплат, визначених по тарифах, окладах і розцінках, прогресивних доплатах, преміальних системах, а також матеріальним заохоченням, соціальних доплатах, та інші виплати з прибутку.
В загальному вигляді фонд оплати праці планується на основі розрахунків:
ФОП = З.n.t . 20% = ФЗП . 20%, де З – середньомісячна зарплата одного робітника.
При розрахунках фонду оплати праці визначають середній доход всіх працівників підприємства, виходячи з суми коштів, що направляються на споживання, а середню зарплату працівників – з фонду оплати праці.Планування зарплати включає визначення фонду і середньої зарплати промислового і непромислового персоналу, а також окремих категорій робітників. Плановий фонд зарплати – сума доходу, передбачена зміною затрат на виробництво для оплати праці всіх робітників підприємства, зайнятих виконанням виробничого плану. Фонд зарплати включає зарплату як спискового так і неспискового (нештатного) складу робітників.