Висновки

1. Мікроекономіка – це розділ економічної теорії, який вивчає діяльність окремих економічних суб’єктів. Ними можуть бути окремі споживачі, прцівники, вкладники капіталу, фірми тощо.

2. Мікроекономіка, з одного боку, пояснює, як і чому приймають рішення окремі господарюючі суб’єкти, а з іншого – вивчає взаємодію суб’єктів у процесі утворення більших структур – галузевих ринків.

3. До функцій мікроекономіки відносяться пояснення явищ, які спостерігаються, та прогнозування поведінки економічних суб’єктів.

4. Позитивний аналіз передбачає пояснення економічних явищ та прогнозування поведінки економічних суб’єктів. Нормативний аналіз передбачає оцінку правильності чи помилковості дій і відповідає на питання “як має бути?”.

5. Економічна модель – це система взаємозв’язків між економічними змінними, яка дає змогу прогнозувати результат. Економічні змінні – це натуральні величини, які можуть певним чином вимірюватися, або суми грошей, що можуть набувати можливих значень.

6. Відомі величини, що вводяться в модель у готовому вигляді, називаються екзогенними, величини, які отримують у рамках моделі при вирішенні поставленого завдання, називаються ендогенними.

7. До методів дослідження в мікроекономіці належать: граничний аналіз, функціональний аналіз, рівноважний підхід, методи статики й динаміки.

Вивчення матеріалу, поданого в темі 1, передбачає засвоєння таких термінів і понять:

Загальні проблеми економіки;

мікроекономіка;

макроекономіка;

функції мікроекономіки;

“ефект Робін Гуда”

позитивний і нормативний

аналіз;

методологія мікроекономіки;

економічна модель;

економічні змінні;

суб’єкти мікроекономіки;

граничний аналіз;

Ресурси та їх властивості. Вправи до теми 1

Вправа 1. Для кожного положення, з наведених далі знайдіть відповідний йому термін або поняття серед запропонованих:

1. Частина теоретичної науки, яка визначає економіку як цілісну систему, формує цілі економічної політики, визначає інструменти, необхідні для її реалізації.

2. Розділ теоретичної науки, який визначає взаємодію відокремлених економічних одиниць на рівні локальних ринків.

3. Окремі суб'єкти або групи, що поєднують свої доходи й спільно приймають рішення про витрати.

4. Наука, що вивчає економічні відносини, які складаються між людьми з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ та послуг.

5. Економічна одиниця, яка самостійно приймає рішення про виробництво та реалізацію продукції.

6. Пізнання, пояснення і прогнозування об'єктивно існуючих економічних явищ і процесів.

7. Виявлення умов досягнення максимального економічного результату при існуючих витратах, оцінка правильності рішень, що приймаються.

8. Система взаємозв'язку між економічними змінними, яка дозволяє прогнозувати той чи інший результат.

9. Наукове припущення, яке використовується для пояснення якого-небудь явища, що потребує перевірки на практиці і теоретичного обґрунтовування для того, щоб стати достовірною теорією.

10. Суперечність між проміжними і кінцевими результатами економічного заходу.