2. Сутність ефекту заміщення в тому, що в результаті зміни ціни, споживач змінює структуру споживання.

3. Товар Гіффена не завжди є неякісним малоцінним товаром.

5. Якщо маргарин – малоцінний товар, то він є і товаром Гіффена.

6. Петру повідомили про підвищення заробітної плати. “Більше не буду пити дешевого пива!” – сказав він дружині. Для Петра дешеве пиво є неякісним товаром.

7. По першому закону Енгеля доля сімейного бюджету, що витрачається на продукти харчування , має тенденцію зменшуватись по мірі росту доходу.

8. Якщо споживач визнає товар неякісним, то по мірі зростання доходу, споживання цього товару буде зростати.

9. Характер змін кривої “доход-споживання” буде залежати від уявлення споживача про цінність споживчого набору.

10. Споживання юридичних та медичних послуг має тенденцію зростати швидше, ніж зростають доходи.

Вправа 4. Виконайте завдання:

Завдання 1. Нехай споживач витрачає 20 грн. на придбання товарів Х та Y, ціна яких однакова і дорівнює 10 грн. Побудуйте криву "доход-споживання" для даного споживача, якщо рівень його доходу послідовно змінюватиметься з 20 до 40 грн., з 40 до 60 грн., а рівень цін залишатиметься незмінним. Для якого типу товарів характерна така конфігурація кривої?

Завдання 2. На малюнку зображено рівновагу споживача, який витрачає 40 грн. на придбання товару Х (Рх = 20 грн.) та Y(Ру = 20 грн.). Побудуйте лінію "ціна-споживання" для даного споживача і криву попиту на товар Х за умови, що ціна на товар Х послідовно змінюється з 20 до 10 грн. і з 10 до 5 грн., а доход і ціна товару Y залишаються незмінними.

Q_Y

2

1

1 2 Q_X

Завдання 3. Функція корисності споживача задається формулою U = ХУ/2, де Х - обсяг споживання бананів, а Y - обсяг споживання яблук. Ціна одного кілограма бананів - 3 грн, а яблук - 2 грн. Літом споживач витрачав на ці товари 20 грн. щотижня. Взимку ціна бананів зросла до 5 грн за кілограм, а ціна яблук залишилася незмінною. Визначте:

а) обсяг оптимального споживання бананів і яблук влітку;

б) розмір витрат, необхідних для досягнення такого ж рівня корисності взимку;

в) кількісне значення ефекту доходу і ефекту заміщення.

Тема 4. Ринковий попит та його еластичність

До цього часу йшлося про індивідуальний попит та попит на конкретний продукт індивіда. Однак на ринку всі ці індивідуальні попити об’єднуються в ринковий попит. Завдання цієї теми – з’ясувати, як він формується, визначити способи вимірювання сили, з якою ті чи інші фактори впливають на кількість товарів, яку споживач готовий придбати.

4.1. Криві ринкового попиту

Ринковий попит формується як сумарний попит усіх споживачів. Залежно від споживацьких уподобань і доходів їхнє бажання та можливості придбати товар при однакових цінах будуть відрізнятися. В табл. 4.1 наведено умовні дані про індивідуальний попит трьох споживачів на товар Х. Ринковий попит – це сума індивідуальних попитів, що відповідають певному рівню цін. Інакше кажучи, це кількість товару, яку всі споживачі готові придбати за тими чи іншими цінами.

Таблиця 4.1.

Формування ринкового попиту

Ціна товару Х, грн.	Попит споживача, одиниць товару			Ринковий попит D, одиниць товару
	1 (d1)	2 (d2)	3 (d 3)
Р1 = 15 Р2 = 10 Р3 = 5 Р4 = 2	– – 10 25	– 10 20 50	10 20 30 60	10 30 60 135

Як бачимо з табл.4.1, при ціні Р₁тільки споживач 3 виявлятиме інтерес до придбання товаруХ, тому ринковий попит збігатиметься з індивідуальним попитом споживача 3. Якщо ціна знизиться до рівняР₂, торинковий попит будуть формувати уже два споживачі, а при цініР₃іР₄ – усі три.

Крива ринкового попиту показує загальний обсяг попиту всіх споживачів при будь-якій ціні (рис.4.1). Вона виникає шляхом складання індивідуальних попитів. Оскільки криві індивідуальних попитів мають від’ємний нахил, то і крива ринкового попиту також матиме відповідний нахил.

Ринковий попит, з одного боку, залежить від усіх тих факторів, що впливають на індивідуальний попит, а з іншого – від самої кількості носіїв цього попиту, тобто від кількості споживачів (рис.4.2).

Р

Р₁

Р₂

Р₃

Р₄ d₁ d₂ d₃ D

Q_x

Рис.4.1. Ринковий попит

На величину попиту, тобто на пересування точки по незмінній кривій попиту, впливає виключно ціна товару. Всі інші фактори, від яких залежить кількість товару, що споживачі готові придбати, належать до нецінових. Їхня дія приводить до пересування самої кривої попиту на графіку вправо (збільшення попиту), чи вліво (зменшення попиту).

Індивідуальний попит

Кількість споживачів

дохід

ціни

споживацькі переваги

цінові очікування

Рис.4.2. Фактори ринкового попиту

До нецінових факторів ринкового попиту належать:

– зміна споживацьких переваг під впливом зміни потреб споживача, моди чи реклами;

– зміна цін на інші товари, зокрема товари-субститути чи товари-комплементи;

– кількість споживачів, які виходять на ринок цього товару;

– цінові очікування покупців;

– доходи споживачів.

У реальному житті жоден з перелічених факторів не діє відокремлено, у чистому вигляді. Вони переплітаються, утворюючи складну та суперечливу систему, але розуміння механізму дії кожного з них допомогає розуміти реалії економічного життя.