зфн / ЕКОНОМ_ФИН_ПИДПР / ФИНАНСЫ_ПРЕДПРИЯТ / Rogov_фінанси_підприємства / Rogov

визначення складу і структури оборотних коштів, установлення потреби в оборотних коштах, виявлення джерел формування обо-

ротних коштів, розподіл та ефективне використання оборотних коштів.

Частини та окремі елементи, з яких складаються оборотні кошти підприємства, показані на рис. 6.1.

Структура оборотних коштів відображає співвідношення між їх складовими частинами або між окремими елементами.

Постійна потреба в оборотних коштах підприємства складається з двох частин:

1)мінімально необхідного розміру коштів у всіх видах запасів (складських виробничих запасах, незавершеному виробництві, запасах готової продукції та товарів для продажу);

2)середнього розміру коштів, які постійно знаходяться в розрахунках з дебіторами.

Для визначення мінімально необхідного розміру коштів у запа-

сах використовують наступні методи: прямого розрахунку, розра- хунково-аналітичний (коефіцієнтний), спрощений.

Метод прямого розрахунку (нормування оборотних коштів) полягає у визначенні норми запасів (у днях) за всіма їх видами.

Так, за виробничими запасами норма N складається з загальної суми часу:

поточного складського запасу – часу знаходження запасів на складі (дорівнює 50 % інтервалу між двома черговими поставками);

страхового запасу для забезпечення безперервності постачання (дорівнює половині складського запасу);

транспортного запасу (дорівнює різниці між часом руху документообороту та часом знаходження вантажу в дорозі);

підготовчого (або технологічного) запасу – часу на розвантажен-

ня, сортування, складування та підготовку до виробництва. Норматив оборотних коштів у виробничих запасах Нв.з, грн,

визначають шляхом множення одноденних витрат Од, грн, на загальну норму оборотних коштів N, дні:

Нв.з = ОдN.

Таким чином, норматив витрат показує мінімально необхідну суму грошових коштів по кожному елементу нормованих оборот-

61

Рис. 6.1. Склад оборотних коштів підприємства

них коштів для забезпечення господарської діяльності підприємства.

Одноденні витрати виробничих запасів

Од = Матеріальні витратиIV кварталу . 90 днів

Норматив незавершеного виробництва

Нн.в = Oдв.п Nн.в,

де Oдв.п – одноденні витрати на виробництво валової продукції за

планом IV кварталу; Nн.в – норма оборотних коштів по незавершеному виробництву, дні;

Nн.в = Дkз.в,

Д – тривалість виробничого циклу, дні; kз.в – коефіцієнт зростання витрат, який залежить від їх розподілу протягом виробничого циклу.

За рівномірного розподілу витрат протягом виробничого циклу коефіцієнт зростання витрат визначається з формули

де А – витрати, які здійснюються одноразово на початок виробничого циклу (витрати сировини та матеріалів, які надходять до виробництва із самого початку виробничого циклу); Б – наступні витрати, які входять у собівартість продукції (заробітна плата, амортизаційні відрахування, електроенергія тощо).

Норматив витрат майбутніх періодів Нм.п включає в себе виробничі витрати, які проведено в даному плановому періоді, що їх

63

буде віднесено на собівартість продукції, котра випускатиметься в наступні періоди:

Нм.п = Pм.ппоч + Pм.ппл – Pм.пс.п ,

де Pм.ппоч – сума коштів, які вкладені у витрати майбутніх періодів на початок запланованого періоду; Pм.ппл – витрати, що прово-

дяться в плановому році; Pм.пс.п – витрати майбутніх періодів, які

включені до собівартості планового періоду.

Норматив оборотних коштів для готової продукції Нг.п визначається як добуток норми запасу Nг.п оборотних коштів для готової продукції (у днях) та одноденного випуску товарної продукції в плановому році за виробничою собівартістю От.п:

Нг.п = Nг.пОт.п.

Норма запасу оборотних коштів для готової продукції Nг.п обчислюється в днях і містить: час на комплектування виробів для поставки, упаковку продукції, оформлення і здачу в банк платіжних документів, маркування, транспортування і вантаження.

Процес нормування завершується визначенням сукупного нормативу оборотних коштів шляхом підсумовування окремих нормативів (за виробничими запасами, незавершеним виробництвом, витратами майбутніх періодів та готової продукції):

Но.к = Нв.з + Нн.в + Нм.п + Нг.п.

Аналітичний метод визначення потреби в оборотних коштах застосовується в тому випадку, коли в запланованому періоді не передбачено суттєвих змін у порівнянні з попереднім періодом. За цим методом розрахунок оборотних коштів здійснюється укрупнено, враховуючи співвідношення між темпами зростання обсягу виробництва і розміру оборотних коштів у попередньому періоді.

Для цього норматив оборотних коштів поточного року поділяють на дві частини:

виробничий норматив, що включає нормативи за статтями оборотних коштів, розмір яких прямо залежить від обсягу витрат на виробництво (сировина, матеріали, покупні напівфабрикати, незавершене виробництво та готова продукція);

64

невиробничий норматив, що включає статті нормованих оборотних коштів, розмір яких прямо не залежить від зміни витрат на

виробництво (запасні частини, МШП, витрати майбутніх періодів). Для визначення нормативу оборотних коштів на плановий рік виробничий норматив збільшується відповідно до темпів зростання виробничої програми в плановому періоді. Невиробничий норматив оборотних коштів збільшується на 50 % від зростання виробничої програми. Отримана загальна сума нормативів зменшується на суму коштів, що вивільняються в результаті планового прискорен-

ня оборотності оборотних коштів.

Приклад. Норматив оборотних коштів підприємства на початок планового року становив 2250 тис. грн, у тому числі виробничий – 1700 тис. грн, невиробничий – 550 тис. грн. Зростання виробничої програми на плановий рік передбачене в розмірі 10 % проти минулого року. У плановому році передбачається прискорення оборотності оборотних коштів на 3,5 %. Потрібно визначити приріст нормативу оборотних коштів у плановому році.

Розв'язання

1. Виробничий норматив оборотних коштів на плановий рік

2. Невиробничий норматив оборотних коштів на плановий рік

= 550 105 % = Нневир 100 % 577,5 тис. грн.

3. Загальний норматив на плановий рік

Но.к = 1870 + 577,5 = 2447,5 тис. грн.

4. Очікувана сума вивільнення з обігу оборотних коштів у зв'язку з прискоренням їх оборотності

65

5. Норматив оборотних коштів на плановий рік з урахуванням прискорення обороту коштів

H′ = 2447,5 – 85,66 = 2361,84 тис. грн.

о.к

6. Приріст нормативу оборотних коштів планового року

∆Но.к = 2361,84 – 2250 = 111,84 тис. грн.

Крім викладеної вище методики, потребу в оборотних коштах на плановий період (за умови незмінного їх використання в порівнянні з попереднім періодом) можна визначити за спрощеним методом:

No.к = ЗФ − ЗН ,

Вфакт

де Nо.к – норма оборотних коштів; ЗФ – середні (за попередні три- п'ять років) фактичні запаси оборотних коштів; ЗН – зайві та непотрібні запаси; Вфакт – середня виручка від реалізації продукції за цей період.

Планова потреба в оборотних коштах

Но.к = Nо.кВпл,

де Впл – планова виручка від реалізації продукції.

Спрощений метод визначення потреби в оборотних коштах планового року передбачає:

Но.к = ОКфакт Тв,

де ОКфакт – фактичні середньорічні залишки оборотних коштів у запасах у звітному році; Тв – темп зростання виручки планового року в порівнянні зі звітним.

Для уточнення одержаного нормативу визначену потребу в оборотних коштах корегують на коефіцієнт прискорення їх оборотності в плановому році:

kоб = Тпл , Тзв

66

де Тпл, Тзв – терміни одного обороту коштів у запасах відповідно в плановому та звітному роках.

Важливим завданням роботи фінансиста на підприємстві є визначення джерел формування оборотних коштів. Ці джерела по-

діляються на власні і залучені.

Як правило, мінімальна потреба підприємства в оборотних коштах покривається за рахунок таких власних джерел:

статутного капіталу (фонду); прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства; надходження від емісії цінних паперів;

приросту сталих пасивів (мінімальна стійка заборгованість із заробітної плати працівникам та відрахувань на пенсійне й соціальне страхування, резерв майбутніх платежів, авансування замовників).

До залучених джерел формування оборотних коштів підприємства належать:

банківський короткостроковий кредит; кошти інших кредиторів, які надаються в позику під певний

відсоток на термін до одного року з оформленням векселя чи іншого боргового зобов'язання;

комерційний кредит (відстрочка платежу під вексель або інше боргове зобов'язання);

кредиторська заборгованість.

Стан оборотних коштів насамперед характеризується наявністю їх на певну дату.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", наявність власних оборотних коштів підприємства визначається як різниця між сумою підсумку розділу I пасиву балансу ф. 1 "Власний капітал" (р. 380) (із сумою рядка 430 "Забезпечення наступних витрат і платежів") та підсумком показників розділу I активу "Необоротні активи" (р. 080):

(ВК + ЗВ) – (ОЗ + ПК),

де ВК – власні кошти; ЗВ – забезпечення наступних витрат; ОЗ – основні засоби та інші позаоборотні активи; ПК – позикові кошти.

Порівняння фактичної наявності оборотних коштів з нормативом дає змогу визначити брак або надлишок власних оборотних коштів.

67

Стан оборотних коштів підприємства характеризується також коефіцієнтом реальної вартості kр.в оборотних коштів, який характеризує частку оборотних коштів у майні підприємства,

ФН

kр.в = М ,

де ФН – фактична наявність (вартість оборотних коштів), грн; М –

вартість майна підприємства, грн.

Бажано, щоб ця частка kр.в забезпечувала можливість ритмічного, безперебійного виробництва і в разі необхідності – швидкої ліквідності оборотних активів.

Ефективність використання оборотних коштів на підприємстві визначається за допомогою наступних показників:

оборотності оборотних коштів (швидкості оборотності); коефіцієнта оборотності; коефіцієнта завантаження; прибутковості оборотних коштів; рентабельності оборотних коштів;

середнього періоду покриття дебіторської та кредиторської заборгованостей;

коефіцієнта оборотності товарно-матеріальних запасів. Швидкість оборотності tоб характеризує час, за який оборотні

кошти здійснюють один оборот, тобто проходять усі стадії кругообігу на підприємстві:

tоб = ЗсрТ ,

Вр

де Зср – середні залишки нормованих оборотних коштів, грн (визначається як середньоарифметична або середньохронологічна величина); Вр – обсяг реалізованої продукції, грн; Т – тривалість періоду, за який обчислюється оборотність, дні.

Середньоарифметична вартість оборотних коштів

68

де О1, О2, ..., О12 – вартість оборотних коштів на початок кожного місяця (з січня по грудень); О13 – сума оборотних коштів на початок наступного року.

Середньорічна вартість оборотних коштів, яка вважається точнішою,

Коефіцієнт оборотності оборотних коштів kо характеризує кількість оборотів за аналізований період:

ko = BOp .

Коефіцієнт завантаження kз показує, скільки оборотних коштів авансовано в 1 грн реалізованої продукції:

O kз = Bp .

Прибутковість оборотних коштів По.к – показник ефектив-

ності використання оборотних коштів, який показує, скільки прибутку припадає на 1 грн оборотних коштів:

По.к = Пр ,

О

де Пр – прибуток від реалізації продукції.

Рентабельність оборотних коштів – відносний показник, що визначає ступінь використання оборотних коштів:

Rо.к = ПОр 100 %.

69

Середній період покриття дебіторської заборгованості Тдеб.з

показує середній період часу, протягом якого підприємство повинно чекати отримання готівки після укладення угоди. Цей період має назву "середній період стягнення боргів"

Середній період погашення кредиторської заборгованості (три-

валість обороту кредиторської заборгованості) – це середнє число днів, необхідних для розрахунків з постачальниками і підрядчиками, які обслуговують усі придбання підприємства,

боргованості

Після цього доцільно порівняти показники кредиторської заборгованості з показниками за дебіторами і зробити висновки щодо тривалості позик.

Коефіцієнтоборотностітоварно-матеріальнихзапасів (ТМЗ) по-

казує швидкість, з якою запаси пересуваються на підприємстві та поза його межами, тобто скільки разів на рік запаси повністю поновлюються:

70