зфн / ЕКОНОМ_ФИН_ПИДПР / ФИНАНСЫ_ПРЕДПРИЯТ / Rogov_фінанси_підприємства / Rogov

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Український державний морський технічний університет імені адмірала Макарова

Г.К. РОГОВ, І.А. ВОРОБЙОВА

ФІНАНСИ ПІДПРИЄМСТВ

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник

Миколаїв

УДМТУ

2004

УДК 336.11 ББК 65.05

Р 59

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів,

лист № 14/18.2-2064.2 від 06.11.2002 р.

Рецензенти:

В.В. Горлачук, доктор економічних наук, професор; В.О. Мініна, кандидат економічних наук, доцент

Рогов Г.К., Воробйова І.А.

Р 59 Фінанси підприємств: Навчальний посібник. – Миколаїв:

УДМТУ, 2004. – 148 с. ISBN 5–87848–084–0

Навчальний посібник написаний у відповідності до освітньо-про- фесійної програми навчання студентів економічних спеціальностей на основі сучасних нормативних та законодавчих актів. Розглянуто основні теоретичні положення та розрахункові формули з усіх тем курсу. Крім теоретичних положень, посібник містить задачі для самостійного розв'язання, питання для самоконтролю та перелік рекомендованої літератури з кожної теми.

Призначений для студентів економічних спеціальностей ВНЗ, які вивчають курс "Фінанси підприємства", а також для фінансистів підприємств.

Розділи 1, 2, 5, 7, 8, 10, 11 написав канд. екон. наук, доц. Г.К. Рогов, розділи 3, 4, 6, 9 – канд. екон. наук, доц. І.А. Воробйова.

УДК 336.11 ББК 65.05

Тема 1. ОСНОВИ ФІНАНСІВ ПІДПРИЄМСТВ

1.1. Загальні теоретичні відомості

Сутність і функції фінансів підприємств. Фінанси підприємств являють собою такі види грошових відносин:

між підприємством і його засновниками, власниками та інвесторами щодо формування, поповнення й зменшення статутного капіталу;

між підприємством і державою щодо сплати податків та інших платежів і одержання державної фінансової підтримки;

між підприємством та його постачальниками, покупцями, замовниками, партнерами зі спільної діяльності в процесі виконання господарських договорів (контрактів);

між підприємством, банками і страховими компаніями у зв'язку з виконанням кредитних, депозитних та страхових договорів;

між підприємством і його персоналом щодо оплати праці, сплати податків та відшкодування заподіяної шкоди;

усередині підприємства у зв'язку з утворенням і розподілом доходів та відповідних грошових фондів.

Таким чином, фінанси підприємств – це грошові відносини, пов'язані з формуванням, розподілом і використанням доходів та грошових фондів суб'єктів господарювання.

3

Фінанси підприємств виконують забезпечувальну, розподільну та контрольну функції. Забезпечувальна функція спрямована на формування в процесі виробничо-господарської діяльності фінансових ресурсів в оптимальному розмірі. Розподільна функція проявляється в розподілі та використанні виручки й доходів, одержаних підприємством. Вона має забезпечувати виконання підприємством зобов'язань перед бюджетами, цільовими фондами, банками та іншими суб'єктами господарювання, власниками і персоналом, а також сприяти розвитку виробничого потенціалу й покращенню фінансового стану підприємства. Контрольна функція реалізовується через контроль гривнею всіх сторін господарської діяльності підприємства, у тому числі формування, розподілу й використання будь-яких ресурсів. Фінансовий контроль визначає ступінь виконання підприємством відповідних показників, норм і нормативів.

Фінансові ресурси підприємства – це джерела утворення його активів у формі власного, позиченого і залученого грошових капіталів. Власний капітал має складові:

статутний капітал (зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, яка є внеском власників (учасників) у капітал підприємства);

пайовий капітал (пайові внески членів союзів та інших підприємств, що передбачені установчими документами);

додатково вкладений капітал (сума, на яку вартість реалізації емітованих акцій перевищує їх номінальну вартість);

інший додатковий капітал (сума дооцінки необоротних активів, вартість необоротних активів, що безкоштовно отримані підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, тощо);

резервний капітал (сума резервів, які створені у відповідності до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства);

нерозподілений прибуток (сума прибутку, яка реінвестована в підприємство).

До позичених фінансових ресурсів належать банківські кредити та інші фінансові зобов'язання, пов'язані із залученням позичених коштів.

До складу залучених фінансових ресурсів входять кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги та всі види поточ-

4

них зобов'язань за розрахунками (з одержаних авансів, з бюджетом, із страхування, з учасниками тощо).

Головними принципами організації фінансів підприємства є саморегулювання, самоокупність та самофінансування. Організація фінансів здійснюється на основі комерційного розрахунку, тобто методу господарювання, що полягає в постійному зіставленні в грошовому вираженні витрат із результатами діяльності з метою одержання максимальної рентабельності виробництва. На організацію фінансів впливають організаційно-правова форма підприємства, галузеві особливості, обсяги виробничо-господарсь- кої діяльності тощо.

Фінансова робота на підприємстві – це система заходів для фінансового забезпечення функціонування та розвитку підприємства.

До основних завдань фінансової роботи належать: мобілізація фінансових ресурсів в обсягах, оптимальних для

забезпечення поточної виробничо-господарської діяльності та планів виробничого й соціального розвитку;

реалізація резервів покращення фінансових результатів вироб- ничо-господарської діяльності;

повне і своєчасне виконання зобов'язань перед бюджетами різних рівнів та централізованими позабюджетними фондами, банківськими й фінансовими установами, постачальниками, покупцями й замовниками, а також персоналом підприємства;

контроль за ефективним цільовим розподілом і використанням фінансових ресурсів.

Фінансова робота на підприємстві здійснюється за трьома основними напрямками:

фінансове прогнозування й планування; оперативна фінансова робота (здійснення безготівкових і го-

тівкових розрахунків у найбільш ефективних формах, стягнення дебіторської заборгованості, залучення і погашення кредитів, оптимізація оподаткування тощо);

аналіз та контроль фінансової діяльності підприємства. Управління фінансами на підприємстві здійснюється за допо-

могою фінансового механізму, який розробляється у відповідності до норм чинного законодавства та установчих документів підпри-

5

ємства і становить систему фінансових методів (планування, кредитування, інвестування, страхування тощо), фінансових важелів (ціна, податки, прибуток, кредитні та депозитні відсотки, дисконт, фінансові санкції), внутрішніх нормативних документів та інформаційного забезпечення (у вигляді бухгалтерської звітності, статистичних даних, результатів досліджень).

1.2.Запитання і завдання для самоконтролю

1.Сформулюйте визначення фінансів підприємств.

2.Розкрийте зміст функцій фінансів підприємств.

3.Охарактеризуйте складові фінансових ресурсів підприємства.

4.На яких принципах будується організація фінансів підприємств?

5.Назвіть основні завдання фінансової роботи на підприємстві.

6.Розкрийте зміст фінансової роботи на підприємстві.

7.Охарактеризуйте складові фінансового механізму підприємства.

Рекомендована література

1.Гребельный В.И. Финансы предприятий: Учеб. пособие. – К.: Изд-во Европ. ун-та, 2000. – С. 5–12.

2.Филимоненков А.С. Финансы предприятий: Учеб. пособие. – К.: Ника-

Центр, Эльга, 2002. – С. 5–21.

3.Фінанси підприємств: Підручник / Під ред. А.М. Поддєрьогіна. – 3-тє вид. – К.: КНЕУ, 2000. – С. 5–20.

Тема 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ГРОШОВИХ РОЗРАХУНКІВ

ПІДПРИЄМСТВ

2.1. Загальні теоретичні відомості

Сукупність грошово-розрахункових операцій, що пов'язані з виробничо-господарською діяльністю підприємства, створює грошовий оборот (виявлення сутності грошей у русі). Він включає в себе готівковий і безготівковий обороти.

Відкриття підприємством рахунків у банках. Для здійснення

6

грошово-розрахункових операцій та зберігання коштів суб'єкти господарюванняповиннівідкриватирахункивбанках. Взаємовідносини підприємств з банками щодо відкриття та використання рахунків регулюються "Інструкцією про відкриття банками рахунків в національній і іноземній валюті", затвердженою постановою правління Національного банку України (НБУ) від 18.12.98 р. № 527 із змінами, внесеними постановою правління НБУ від 20.03.2001 р. № 114. Суб'єкти господарювання можуть відкривати рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів банківських операцій у будь-яких банках України за їхньою згодою. Законодавством не передбачено обмеження кількості банківських рахунків підприємства.

Банківські рахунки в національній валюті поділяються на такі: поточні для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів операцій відповідно до чинного законодавства України (зокрема, поточні бюджетні рахунки суб'єктів господарювання, які утримуються за рахунок бюджету, рахунки за спеціальними режимами використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або рішеннями Кабінету Міністрів України, а також

картрахунки);

депозитні (вкладні);

кредитні, які призначені для обліку кредитів і відкриваються безпосередньо банками.

Банківські рахунки в іноземній валюті поділяються на такі: поточні для проведення розрахунків у безготівковій і готів-

ковій іноземній валюті при здійсненні поточних операцій, які визначені чинним законодавством України, та для погашення заборгованості по кредитах в іноземній валюті;

депозитні; кредитні;

розподільні, які відкриваються безпосередньо банками і призначені для попереднього зарахування грошових надходжень в іноземній валюті до обов'язкового продажу їхньої частини на міжбанківському валютному ринку.

Готівкові розрахунки. Порядок здійснення готівкових розрахунків підприємств регулюється "Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженим постановою правління НБУ від 19.02.2001 р. № 72, та "Інструкцією

7

про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України", затвердженою постановою правління НБУ від 19.02.2001 р. № 69. Розрахунки готівкою проводяться як за рахунок коштів, одержаних підприємствами з кас банків, так і за рахунок готівкової виручки і здійснюються через каси підприємств з веденням касової книги. Готівкові розрахунки проводяться з оформленням наступних документів: прибуткових та видаткових касових ордерів, касових і товарних чеків, розрахункових квитанцій, проїзних документів тощо, які підтверджують факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, а також рахунків-фактур, договорів, угод, контрактів, актів закупівлі товарів та ін. Кожне новостворене підприємство повинно подати установі банку заявку-розрахунок для встановлення загального ліміту каси, а також порядку та строків здавання готівкової виручки. Якщо підприємству не встановлено ліміт каси, то вся наявна готівка в його касі на кінець дня має здаватися до банку. Суб'єкти господарювання одержують готівку зі своїх поточних рахунків в установах банків за грошовим чеком у межах наявних коштів і можуть витрачати її виключно на цілі, які визначені в ньому та не суперечать чинному законодавству України. За порушення норм з регулювання обігу готівки до підприємств застосовуються штрафні санкції відповідно до Указу Президента України від 12.06.95 р. № 436/95, а саме:

за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах – у двократному розмірі понадлімітної готівки за кожний день; за неоприбуткування, а також неповне та/або несвоєчасне оприбуткування готівки в касах – у п'ятикратному розмірі неопри-

буткованої суми; за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт,

послуг) та інших касових надходжень – у розмірі здійснених виплат;

за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки – у розмірі 25 % виданих під звіт сум;

за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням – у розмірі витраченої готівки.

Безготівкові розрахунки. Безготівковий платіжний оборот складає основну частину платіжного обороту підприємства. Безготівкові розрахунки здійснюються шляхом списання визначеної суми коштів з рахунків платників і зарахування їх на рахунки одержу-

8

вачів коштів, а також переказом банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, що внесені ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів.

Принципи безготівкових розрахунків:

грошові кошти суб'єктів господарювання обов'язково зберігаються на рахунках в установах банків (за винятком перехідних залишків у касі) і перераховуються тільки через банки на підставі типових розрахункових документів;

право вибору підприємствами форм розрахунків; здійснення розрахунків за згодою платника, за винятком ви-

падків примусового стягнення коштів на підставі рішень судів та інших державних і недержавних органів;

терміновість здійснення платежів; здійснення платежів у межах залишків коштів на рахунках

платника або в межах наданого банківського кредиту; застосування фінансових санкцій у випадках порушення дого-

вірних платіжних зобов'язань.

Безготівковий платіжний оборот суб'єктів господарювання регулюється "Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні

внаціональній валюті", затвердженою постановою правління НБУ від 29.03.2001 р. № 135 із змінами, затвердженими постановою прав-

ління НБУ від 01.08.2001 р. № 818/6009.

Розрахунки з використанням платіжних доручень. Форма роз-

рахунків із застосуванням платіжних доручень є найпоширенішою

вгосподарському обороті. Платіжне доручення – це розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника банку, який його обслуговує, на перерахування визначеної суми коштів із свого рахунку на рахунок одержувача.

Платіжне доручення оформлюється платником за встановленою формою і надається в банк не менш ніж у двох примірниках. У рядку "Призначення платежу" при розрахунках за одержані товар- но-матеріальні цінності, виконані роботи або надані послуги зазначається назва товарно-матеріальних цінностей, номер і дата товаротранспортного документа, що підтверджує їх отримання. При попередній оплаті в цьому рядку здійснюється запис про попередню оплату з посиланням на номер договору (контракту). При перерахуванні платежів, утриманих із заробітної плати працівників та нарахованих на фонд оплати праці податків і зборів до бюджету

9

та державних цільових фондів, указуються дата виплати заробітної плати, форма її видачі й період, за який здійснено оплату. В цьому реквізиті також указується, що податки і збори, які утримані із заробітної плати та нараховані на фонд оплати праці, перераховуються повністю або пропорційно сумі сплаченої заробітної плати. Під рядком "Одержано банком" можна вписувати рядок "Дата валютування". Платіжне доручення може виписуватись у вільній формі (якщо це передбачено договором з обслуговуючим банком) у випадках:

періодичного перерахування платником фіксованих сум по- стійним одержувачам коштів;

перерахування підприємством заробітної плати, пенсій тощо на особисті рахунки одержувачів;

в інших випадках відповідно до чинного законодавства і/або договорів з банком.

Розрахунки платіжними дорученнями здійснюються за схемою, наведеною на рис. 2.1.

Платіжне доручення приймається банком платника до виконання протягом десяти календарних днів із дня виписки, не вра-

Рис. 2.1. Розрахунки платіжними дорученнями:

1 – відвантаження продукції, виконання робіт, надання послуг; 2 – видача рахун- ка-фактури; 3 – оформлення платіжного доручення; 4 – списання коштів з рахунку платника; 5 – повідомлення платника про списання коштів з його рахунку; 6 – передача платіжного доручення банку постачальника; 7 – зарахування коштів на рахунок постачальника; 8 – повідомлення постачальника про надходження коштів

на його розрахунковий рахунок випискою з розрахункового рахунку

10