- •Питання для теоретичної підготовки
- •Питання для теоретичної підготовки
- •Питання для теоретичної підготовки
- •Питання для теоретичної підготовки
- •Питання для теоретичної підготовки
- •Питання для теоретичної підготовки
- •Питання для теоретичної підготовки
- •Питання для теоретичної підготовки
- •Питання для теоретичної підготовки
- •Нітробензол
- •Питання для теоретичної підготовки
- •Питання для теоретичної підготовки
- •2,4,6-Триброманілін
- •Питання для теоретичної підготовки
- •Амінооцтова кислота
- •Питання для теоретичної підготовки
- •Бензиловий спирт і бензойна кислота
- •Питання для теоретичної підготовки
- •Оцтово-етиловий ефір
- •Питання для теоретичної підготовки
- •Метиловий оранжевий
- •Питання для теоретичної підготовки
- •Фенолфталеїн
- •Питання для теоретичної підготовки
- •Фенолоформальдегідні смоли
- •Поліконденсація фенолу і формальдегіду в кислому середовищі
- •Прес-порошок з новолачної смоли
- •Синтез резольної смоли з фенолу і формальдегіду
- •Добування резиту із резолу
- •Питання для теоретичної підготовки
- •Малахітовий зелений
Питання для теоретичної підготовки
1. Основні методи добування солей.
2. Одержання солей у водних розчинах.
Література:
Основна:
1. Якимов М.А. Основы неорганического синтеза. Учебное пособие. – Ленинград: Ленингдад. Университет. – 1978. – С. 97 – 98
2. Ключников Н.Г. Практикум по неорганическому синтезу. – Москва: Просвещение. – 1979. – С. 90 – 91
Додаткова:
1. Ключников Н.Г. Практикум по неорганическому синтезу. – Москва: Просвещение. – 1965. – С. 258 – 301
Лабораторний практикум: Синтез комплексних сполук.
Література:
1. Якимов М.А. Основы неорганического синтеза. Учебное пособие. – Ленинград: Ленингдад. Университет. – 1978. – С. 99 – 103
2. Ключников Н.Г. Руководство по неорганическому синтезу. – Москва: Химия. – 1965. – С. 366 – 374
Лабораторна робота № 9.
Тема: Методи ідентифікації органічних речовин. Одержання нітробензолу.
Питання для теоретичної підготовки
1. Якісний аналіз.
2. Елементний аналіз.
3. Функціональний аналіз.
4. Фізико-хімічні методи встановлення структури речовини.
Література:
Основна:
1. Гитис С.С., Глаз А.И., Иванов А.В. Практикум по органической химии. Органический синтез. – Москва: Высшая школа. – 1991. – С. 16 – 104
2. Агрономов А.Е., Шабаров Ю.С. Лабораторные работы в органическом практикуме. – Москва: Химия. – 1974. – С. 9 – 61, 247 – 363
Додаткова:
1. Храмкина М.Н. Практикум по органическому синтезу. – Ленинград: Химия. – 1977. – С. 9 – 112, 300 – 319
2. Голодников Г.В., Мандельштам Т.В. Практикум по органическому синтезу. – Ленинград: Ленингдад. Университет. – 1976. – С. 5 – 52
Лабораторний практикум: Одержання нітробензолу.
Нітробензол
Реактиви: бензол – 10 мл; азотна кислота (=1,4 г/см3) – 11 мл; сірчана кислота (= 1,84 г/см3) – 13 мл; розчин гідроксиду натрію, 5%-ний; хлорид кальцію (безводний).
Посуд і обладнання: колба круглодонна на 100 мл; холодильник повітряний; ділильна воронка на 100 мл; колба Вюрца на 100 мл; колба конічна на 50 мл; термометр; баня водяна.
(Роботу проводять у витяжній шафі!)
У круглодонну колбу наливають 11 мл концентрованої азотної кислоти. При перемішуванні і зовнішньому охолоджуванні холодною водою повільно додають 13 мл концентрованої сірчаної кислоти. Після охолоджування нітруючої суміші до кімнатної температури поступово, по 1 мл вводять при безперервному перемішуванні 10 мл бензолу. Закінчивши доливання бензолу, колбу закривають пробкою з повітряним холодильником і вміст нагрівають на водяній бані 30 хв. при 60°С (температура води в бані), часто перемішуючи реакційну суміш і суворо витримуючи температуру реакції.
Після завершення процесу колбу охолоджують водою до кімнатної температури і її вміст переливають у ділильну воронку. Нижній (кислотний) шар зливають, а верхній (нітробензол) промивають послідовно водою, 5%-ним розчином гідроксиду натрію (для нейтралізації залишку кислот) і знову водою. При проведенні цих операцій нітробензол знаходитиметься в нижньому шарі. Після промивання нітробензол зливають у суху колбу і додають прожарений хлорид кальцію. Колбу закривають пробкою з повітряним холодильником і нагрівають на киплячій водяній бані до тих пір, поки рідина не стане прозорою. Потім її переливають у колбу Вюрца (без хлориду кальцію) де переганяють з повітряним холодильником, збираючи фракцію, яка кипить при температурі 207 – 211°С. Нітробензол не можна переганяти насухо щоб уникнути розкладання з вибухом побічного продукту реакції – м-динітробензолу.
Вихід 11 г (81% від теоретичного).
Нітробензол – масляниста рідина жовтого кольору із запахом гіркого мигдалю, легко розчиняється в бензолі, обмежено – у воді (0,19 г у 100 мл при 20°С), розчиняється в етиловому спирті і діетиловому ефірі. Ткип.= 210,9°С, 25=1,1986, nD20=1,5524.
Література:
1. Гитис С.С., Глаз А.И., Иванов А.В. Практикум по органической химии. Органический синтез. – Москва: Высшая школа. – 1991. – С. 108 – 109
Лабораторна робота № 10.
Тема: Фізико-хімічні методи встановлення структури органічних речовин. Одержання аніліну.