3.2.1. Діагностика стомлення по об'єктивних параметрах.

Більшість цих методів вимагають багато часу, складного

інструментарію і детальних знань в області фізіології і

психофізіології. Крім того, обмеження волі пересувань і

інші джерела незручностей приводять до зовсім нехарактерного

поводження користувачів, що вимагає обліку в обов'язковому порядку.

Щоб одержати обґрунтовані результати, число випробуваних повинне

бути досить велико. Усі ці фактори роблять фізіологічні

методи не дуже оперативними.

Якщо ж спробувати вирішити проблему, зменшивши число

випробуваних, то надійність і об'єктивність результатів може

безнадійно упасти. Ще одним джерелом перекручування даних часто

стає вибір випробуваних з вузької групи співробітників

эргономической лабораторії. Характерної для досвідів є фаза

звикання випробуваного до незвичайності свого положення. Облік і

інтерпретація всіх перерахованих факторів вимагає досить

складної системи обґрунтування правомірності одержуваних

фізіологічним методом результатів.

Робота користувача може бути оцінена не тільки на

підставі фізіологічних показників, але і за допомогою показників

його продуктивності. Оперативність одержання цих показників

може бути досягнута за допомогою комп'ютера. Якщо передбачити в

програмному засобі убудовану підпрограму виміру таких

параметрів як інтервали між нажатияими, число і

тривалість пауз, число помилок і виправлень за визначені

інтервали часу. А потім розрахувати деякі критерії, що

дозволяють відрізнити середні показники від поганих, те це дозволить

автоматично відслідковувати динаміку продуктивності

користувача, що вважається симптомом його функціонального

стану. Такі дослідження вже були проведені (5, 6). Однак,

їхні результати не одержали широкого практичного поширення в

нас по різних причинах. Разом з тим їх варто визнати дуже

перспективними, тому що дані такого роду є основою для

розробки так званих адаптивних користувальницьких інтерфейсів, що

змінюють режим пред'явлення інформації користувачу (обсяг,

послідовність, час відгуку) у залежності від рівня його

працездатності.

3.2.2. Діагностика стомлення по суб'єктивних ознаках.

Коли хочуть з'ясувати реакції людини, зв'язані з його

чи роботою умовами праці, використовують в основному два методи. В

обох випадках анкета й інтерв'ю використовуються з метою одержати

інформацію про основні симптоми стомлення й індивідуальних

реакцій на нього. Якщо для цього використовуються ще і градуйовані

шкали, то це значно полегшує аналіз результатів. У першому

випадку користувача просять відповісти на визначені питання про

своєму поточному стані. Для цієї мети відповідь дається у виді числа

(позиція шкали), обираного користувачем з ряду інших.

Величина числа виражає інтенсивність відчуття в даний момент

часу. В другому випадку випробуваного просять відповідати на запитання на

основі свого минулого досвіду і переживань. Результати такого

опитування добре обробляються за допомогою багатофакторного аналізу,

що дозволяє знаходити підстави отриманих даних. Тому що

явища фізичного і психічного стомлення, а також спосіб їхнього

опису можуть сильно залежати від особистості й установок

випробуваного, варто намагатися одержати і його особистісний профіль,

особливо у відношенні стабільності і интраверсии/экстраверсии.

Більш глибокого вивчення вимагають і фактори, що обумовлюють

підвищену мотивацію користувача.