[Ред.]Ембріологія

Ембріональним джерелом парасимпатичної системи є гангліозна пластинка. Парасимпатичні вузли голови утворюються шляхом міграції клітин з середнього і довгастогомозку. Периферичні парасимпатичні ганглії травного каналу походять з двох ділянок гангліозної пластинки - вагусної і попереково-кресцової.

[Ред.]Анатомія і морфологія

Інервація органів автономною нервовою системою з симпатичною нервовою системою поміченою червоним і парасимпатичною системою - блакитним

У ссавців в парасимпатичній нервовій системі виділяють центральний і периферичний відділи. Центральний відділ включає ядра головного мозку і крижового відділу спинного мозку.

Основну масу парасимпатичних вузлів становлять дрібні ганглії, дифузно розкидані в товщі або на поверхні внутрішніх органів. Для парасимпатичної системи характерна наявність довгих відростків у прегангліонарних нейронів і надзвичайно коротких — у постгангліонарних. При цьому парасимпатичні волокна іннервують певні зони тіла (винятком є травна система).

Головний відділ підрозділяють на середнемозкову і подовжнемозкову частини. Середнемозкова частина представлена ядром Якубовича-Едінгера-Вестфаля, розташованим поблизу передніх горбів четверохолмія на дні Сильвієва водопроводу. У подовжнемозкову частину входять ядра VII, IX, X черепно-мозкових нервів.

Прегангліонарні волокна від ядра Едінгера-Вестфаля, виходять у складі очерухового нерва, і закінчуються на ефекторних клітинах війкового ганглія (gangl. ciliare). Постгангліонарні волокна вступають в очне яблуко і йдуть до м'язів системи акомодації і сфінктера зіниці.

Волокна парасимпатичної системи так само входять до складу лицевого і язикоглоткового нервів. Ядра спинномозкового центру розташовуються в ділянці II—IV крижових сегментів, в бічних рогах сірої речовини спинного мозку.

Основним парасимпатичним нервом є блукаючий нерв (N. vagus), який на ряду з аферентними і еферентнимипарасимпатичними волокнами включає чутливі і рухові соматичні, і еферентні симпатичні волокна.

[Ред.]Фізіологія

Переважно нейрони парасимпатичної нервової системи є холінергичними. Хоча відомо, що разом з основним медіатором постгангліонарні аксони одночасно виділяють пептиди (наприклад вазоактивний інтестіальний пептид (VIP)). Крім того уптахів у війковому ганглії разом з хімічною передачею присутня і електрична. Відомо, що парасимпатична стимуляція в одних органах викликає гальмівну дію, в інших — збуджуючу відповідь. У будь-якому випадку, дія парасимпатичної системи протилежна симпатичної (виняток - дія на слинні залози, де і симпатична і парасимпатична нервова система викликають активацію залоз).

Парасимпатична нервова система іннервує райдужну оболонку, слізну залозу, підщелепну, під'язикову і привушну залози, легені і бронхи, серце (зменшення частоти і сили серцевих скорочень), стравохід, шлунок, товсту і тонку кишку (посилення секреції залізистих кліток).

Тобто парасимпатична нервова система активізується коли людині потрібно відновити запаси енергії, на відміну від симпатичної.

51. Поперекове сплетення розташовується кпереди від поперечних відростків поперекових хребців у товщі великий поперекової м’язи, під латерального краю якої (або прободая її) виходять його гілки. М’язові гілки відходять від усіх передніх гілок, що формують сплетіння (ще до їх з’єднання між собою); вони іннервують велику і малу поперекові м’язи, квадратну м’яз і міжпоперечні латеральні поперекові м’язи. Клубово-подчревного нерва, утворений передніми гілками ThXII-LI виходить із товщі (або позаду) великий поперекової м’язи, спускається по передній поверхні квадратної м’язи і латерально (паралельно підреберній нерву), тягнеться по внутрішній поверхні поперечної м’язи живота, прободает її над клубових гребенем, слід між названою м’язом і внутрішньої косою м’язом живота до прямої м’язі останнього. Він іннервує всі м’язи живота та шкіру верхньолатеральну частин сідничної області і області стегна, а також передньої черевної стінки над лобкової областю. Клубово-паховий нерв (ThXII-LIV) йде під попереднім (паралельно і аналогічно йому), іннервує м’язи живота, входить в паховий канал (розташовується попереду сім’яного канатика у чоловіків або круглої зв’язки матки у жінок), виходить через його зовнішній отвір, де своїми кінцевими гілками іннервують шкіру лобка і пахової області, кореня статевого члена і передніх відділів мошонки (або великих статевих губ у жінок). Стегнової-статевого нерв (LI-LII) прободает велику поперекову м’яз на рівні III поперекового хребця, ділиться на статеву і стегнову гілки. Статева гілка слід попереду зовнішньої клубової артерії, входить в паховий канал (лежить позаду сім’яного канатика у чоловіків або круглої зв’язки матки у жінок). Іннервує у чоловіків м’яз, що піднімає яєчко, шкіру мошонки і її м’ясисту оболонку, шкіру верхнемедіальной поверхні стегна. У жінок ця гілка іннервує круглу зв’язку матки, шкіру великих статевих губ і верхнемедіальной поверхні стегна (в області зовнішнього кільця стегнового каналу). Стегнова гілка проходить через судинну лакуну на стегно, прилягаючи до передньолатеральну півкола стегнової артерії, прободает гратчасту фасцію і іннервує шкіру в області підшкірної щілини і під пахової зв’язкою.

53. Об'єм людського мозку становить 91-95 % місткості черепа, він складається з трьох відділів: мозкового стовбура, підкоркового відділу та кори великого мозку.