22

Лекція методика формування іншомоної компетенції у діалогічному мовленні

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

Актуалізація знань

Мотивація навчальної діяльності

Повідомлення плану лекції

Література до лекції

ПЛАН

1. Суть і характеристика діалогічного мовлення

Психологічні особливості діалогічного мовлення

Мовні особливості діалогічного мовлення

2. Комунікативні функції діалогічного мовлення

3. Типи діалогів

4. Етапи навчання діалогічного мовлення

5. Система вправ для навчання діалогічного мовлення

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Суть і характеристика діалогічного мовлення

Діалогічне мовлення - процес мовленнєвої взаємодії двох або більше учасників спілкування.

В межах мовленнєвого акту кожен з учасників по черзі виступає як слухач і як мовець.

Розглянемо комунікативні, психологічні та мовні особливості цього виду МД.

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

Вмотивованість.

- Випливає з бажання та потреба щось сказати, передати думки й почуття.

- Передбачає створення сприятливого психологічного клімату на уроці, доброзичливі стосунки, зацікавленість в роботі.

Зверненість.

-Зорове сприйняття співрозмовника, яка доповнюється позамовними засобами спілкування (мімікою, жестами, контактом очей, позами співрозмовників).

-Використання певних мовленнєвих засобів, що виражають звертання

Well, Nick, I must tell you something important.

What is it?

Father is going to present you a camera for your birthday.

A camera? How nice. My dreams are coming true.

Ситуативність. Зміст діалогу можна зрозуміти лише з урахуванням тієї ситуації, в якій воно здійснюється. Самі зовнішні обставини ситуації можуть у момент мовлення не бути наявними, проте вони є у свідомості комунікантів і обов'язково включені в неї.

Це можуть бути якісь минулі події, відомі лише співрозмовникам, їхні переживання, життєвий досвід, спільні відомості тощо.

Слід зазначити, що у процесі навчання нас цікавлять лише такі, що спонукають до мовлення. Такі ситуації і називають мовлен­нєвими або комунікативними.

Вони бувають:

природними. (Спортивні змагання, спізнення на урок),

спеціально створеними (штучними), що потребують певної деталізації зовнішніх обставин та умов, в яких має місце діалогічне спілкування, наявності вербального стимулу, визначення ролей, в яких комуніканти виступатимуть, стосунків між ними тощо.

Компонентами комунікативного акту є:

а) комуніканти і їх стосунки (суб'єкти спілкування);

б) об'єкт (предмет) розмови;

в) відношення суб'єкта (суб'єктів) до предмета розмови;

г) умови мовленнєвого акту.

1. Who is that girl standing near the time-table?

2. Which one? There are three there.

1. The slim one with the dark face.

2. Ah that one? It’s Jane, our new classmate.

Навчальні комунікативні ситуації створюються на уроці за допомогою вербальних і різних невербальних аудіовізуальних засобів. Вони повинні стимулювати мотивацію навчання, викликати інтерес до участі у спілкуванні, бажання якнайкраще виконати завдання.

Do you know our new classmate?

Surely, well enough. He lives next door.

He seems to be a bit obstinate, does not he?

Quite so. You hit the nail on the head. (попасти в ціль).

Емоційна забарвле­ність. Оскільки мовець передає свої думки, почуття, ставлення до того, про що йдеться. Це знаходить відобра­ження у відборі лексико-граматичних засобів, у структурі реплік, в інто­наційному оформленні тощо. Справжній діалог містить репліки подиву, захоплення, оцінки, розчарування, незадоволення та ін.

1. Stop picking on Jim! I don’t like that.

2. What do I do really? Everybody is laughing at him, he is so clumsy (неповороткий) and slow.

1. Just look in the mirror. You are a good example yourself.

2. Well, I you don’t like that I won’t touch him.

Спонтанність. Діалогічне мовлення, на відміну від монологічного, неможливо спланувати заздалегідь, адже мовленнєва поведінка кожного учасника діалогу значною мірою зумовлюється мовленнєвою поведінкою партнера.

Обмін репліками відбувається досить швидко, і реакція вимагає нормального темпу мовлення. Це й зумовлює спонтанність, непідготовленість мовленнєвих дій.

1. I hear Ann I seriously ill.

2. Yes, I called on her a day before yesterday.

1. Poor thing. How does she look now?

2. She is too thin and pale.

Двосторонній характер. Співроз­мовник виступає то в ролі мовця, то слухача, який повинен реагувати на репліку партнера. Володіння діалогіч­ним мовленням передбачає володіння говорінням та аудіюванням, що вимагає від учасників спілкування двосторонньої мовленнєвої активності та ініціатив­ності. Виходячи з цього, в учнів необхідно розвивати вміння ініціативно розпочинати діалог, реагувати на репліки співрозмовника і спонукати його до продовження розмови.

I’m looking for Mr. Jack Peters. Is he here?

Yes, he is standing over there.

МОВНІ ОСОБЛИВОСТІ ДІАЛГІЧНОГО МОВЛЕННЯ

Характерними мовними особливостями діалогічного мовлення є його

1.еліптичність. Розумінню неповних реплік партнерів у діалозі сприяють контактність, комунікантівність, наявність спільної ситуації, зверненість реплік, вживання позамовних засобів (жестів, міміки), знання обома співрозмовниками обставин дійсності, а в більшості випадків - і один одного. Крім того, випущені члени печення можна відновити, виходячи зі змісту попередньої репліки.

Playing truant again, Jim?

Me? Ah, yes. I had a bad headsache.

2."готові" мовленнєві одиниці. У діалозі широко вживаються "готові" мовленнєві одиниці. Їх називають "формулами", "шаблонами", "кліше", "стереотипами". Вони використову­ються для висловлення вдячності, обміну привітаннями, поздоровленнями, для привернення уваги співрозмовника на початку розмови, для підтвердження або коментування почутого тощо. "Готові" мовленнєві одиниці (словосполу­чення, цілі фрази) надають діалогу емоційності. Наведемо приклади ("готові" мовленнєві одиниці виділені).

A: Excuse me. Is there a chemist's near here?

B: Yes. It's over there.

A: Thank's a lot.

В діалогічному мовленні часто зустрічаються слова, які називають "заповнювачами мовчання". Вони служать для підтримання розмови, для заповнення пауз в ній, коли мовець підшукує відповідну репліку.

well, well now, you know, let me see, look here, I say, etc.

3. наявність стягнених форм. Діалогам на англійській мові притаманні стягнені форми, де замість пропущених частин слова ставиться значок ',

I’m looking for Mr. Jack Peters. Is he here?

Yes, he’s standing over there.

Мовні особливості діалогічного мовлення мають бути враховані у процесі оволодіння учнями цією формою говоріння