[Ред.]Список черепних нервів

Назва нерва	Чутливі /Рухові волокна[a 1]	Шлях	Функція
I Нюховий (лат. nervus olfactorius)	Чутливі	Починається із нюхових рецепторів носа, нервові волокна через отвори в решітчастій кістці піднімаються до нюхових цибулин, звіки починається нюховий тракт, що проходить до первинної нюхової кори.	Передача інформації від рецепторів нюху.
II Зоровий (лат. nervus opticus)	Чутливі	Починається у сітківці ока, пучки волокон від кожного ока прямують до головного мозку, де частково перетинаються, утворюючи зорове перехрестя, і продовжуються як зоровий тракт до таламуса. Від таламуса починається зорова променистість, що складається із волокон, направлених до первинної зорової кори у тім'яній частціпівкуль.	Передача інформації від паличок та колбочок.

71. Базальні ганглії або базальні ядра — комплекс підкіркових нейронних вузлів, розташованих в центральній білій речовині півкуль головного мозку хребетних тварин. Вони входять до складу переднього мозку, розташованого на межі між лобовими долями і над стовбуром мозку. Базальні ганглії забезпечують регуляцію рухових івегетативних функцій, беруть участь в здійсненні інтеграційних процесів вищої нервової діяльності. Зокрема у ссавців вони асоційовані із мисленням, емоціями танавчанням.

Анатомія

У вузькому (анатомічному) значенні до базальних ядер відносяться:

• Хвостате ядро (вигнуте ядро)

• Сочевицеподібне ядро (має вигляд випуклої лінзи). Воно складається із:

  • Лушпини і

  • Блідої кулі.

Філогенетично бліда куля є старшою частиню, тому її називають палеостріатум. Хвостате ядро і лушпнина філогенетично є молодшими, тому їх називають неостріатум.

Хвостате ядро і лушпина у ранньому ембріональному розвитку розташовуються разом і розділяються при проростанні внутрішньої капсули, найдовших провідних шляхів ЦНС. Однак вони залишаються зв’язаними між собою тонкими смугами сірої речовини і тому разом називаються смугастим тілом. Це об'єднання є не тільки морфологічним, воно має і функціональне значення. Вентрально (попереду) хвостате ядро і лушпина залишились не розділеними. Це місце називається прилеглим ядром.

В широкому значенні (функціонально) до базальних ядер додатково відносять:

• Чорну субстанцію (розташована в середньому мозку)

• Субталамічне ядро

"Вхід" в базальні ядра здійснюється через смугасте тіло. Воно отримує імпульси з кори головного мозку, чорної субстанції, ядра шва, ретикулярної формації. Вихідним пунктом внутрішня частина блідої кулі, волокна якої прямують до таламуса і мають ГАМК-рецептори, здійснюють гальмівний вплив на таламус (і відповідно на кору головного мозку).

Базальні ядра кінцевого мозку

У товщі білої речовини півкуль мозку, в області їх підстави,латеральніше і кілька донизу від бічних шлуночків, розташовується сіреречовина. Воно утворює скупчення різної форми, що називаються підкірковимиядрами (базальні ядра), або центральними вузлами підстави кінцевого мозку.  До базальних ядер мозку в кожній півкулі відносяться чотири ядра: хвостатеядро, nucleus caudatus; чечевицеподібних ядро, nucleus lentiformis; огорожа,claustrum, і мигдалеподібне тіло, corpus amygdaloideum.

хвостатого і чечевицеподібних ядра об'єднують під загальною назвоюсмугасте тіло, corpus striatum.  Хвостаті ядро, nucleus caudatus, складається з головки хвостатого ядра, caputnuclei caudati, що утворює латеральну стінку переднього рогу боковогошлуночка і переходить в області центральній частині бічного шлуночка вхвіст хвостатого ядра, cauda nuclei caudati, що спускається в скроневу долю,де він бере участь в утворенні верхньої стінки нижнього рогу боковогошлуночка.  Чечевицеподібних ядро, nucleus lentiformis, знаходиться назовні від хвостатогоядра, hucleus caudatus. Воно має чечевицеподібних форму, причому йогопоздовжня вісь витягнута спереду назад. Чечевицеподібних ядро невеликимипрошарками білої речовини ділиться на три частини (ядра). Ядро, що залягаютьлатеральніше, називається шкаралупою, putamen, а інші два ядра носятьназва блідої кулі, globus pallidus. Вони відокремлюються одне від іншогомедіальній і бічною мозковими пластинками, laminae medullares medialis etlateralis.  Ограда, claustrun, знаходиться назовні від ядра чечевицеподібних. Вонаявляє собою витягнутої форми пластинку товщиною до 2 мм, переднячастина якої потовщується. Медіальний край пластинки рівний, а полатерального краю йдуть невеликі випинання сірої речовини.  Міндалевідрое тіло, corpus amygdaloideum, розташовується в товщі скроневоїчастки, в області polus tem-poralis, попереду від верхівки нижнього роги. Рядавторів описують його як потовщення кори скроневої частки.

Зазначені підстави ядра кінцевого мозку відокремлюються одне від іншогопрошарками білої речовини - капсулами, capsulae, що представляють собоюсистеми провідних шляхів головного мозга.Прослойка білої речовини,розташована між thalamus і nucleus caudatus, з одного боку, і nucleuslentiformis - з іншого, має назву внутрішньої капсули, capsula inlerna.  Прошарок білої речовини, що залягає між чечевицеподібних ядром, nucleuslentiformis, і огорожею, claustrum, називається зовнішньої капсулою, capsulaexterna.

Тим claustrum і корою острівця є також невеликий прошарокбілої речовини, так звана сама зовнішня капсула capsula extrema.

Ганглії Базальні, Ядра Базальні (Basal Ganglia) - кілька великих скупчень сірої речовини, розташованого в товщі білої речовини великого мозку. До їх складу входять хвостате (caudate) і чечевицеподібних ядра (lenticular nuclei) (вони утворюють смугасте тіло (corpus striatum)), а також мигдалеподібні тіла (amygdaloid nucleus) і огорожу. Сочевицеподібні ядра складаються з шкаралупи (putamen) і блідої кулі (globus pallidus). Базальні ганглії мають складні нервові зв'язки як з корою головного мозку, так і з таламусом: вони беруть участь в регуляції м'язового тонусу і управлінні мимовільними рухами людини на підсвідомому рівні.

РОЛЬ БАЗАЛЬНИХ ГАНГЛІЇВ

Базальні ганглії розташовані в глибині великого мозку між лобними

частками і проміжним мозком. До них належать хвостате ядро, шкаралупа

(разом вони складають смугасте тіло), а також бліда куля. З цими

структурами тісно пов'язані функціонально субталамічне ядро і чорна

речовина. Функції базальних гангліїв вивчали за методами локального їх

подразнення або руйнування, реєстрації електричної активності,

спостереження за проявами порушення функцій людини при ураженні

базальних гангліїв.

Вони тісно пов'язані між собою, а також з різними відділами кори

великого мозку, мозочком, з червоним ядром, іншими ядрами стовбура

головного мозку.

Розрізняють два види циркуляції збудження в базальних гангліях — цикл

шкаралупи і цикл хвостатого ядра.

Цикл шкаралупи забезпечує разом з моторними зонами кори великого мозку

складні рухи. Наприклад, письмо, рухи рук хірурга, піаніста тощо. Ці

рухи потребують попереднього навчання і тренування. Цикл розпочинається

в премоторних і додаткових моторних зонах кори великого мозку,

поширюється у напрямку шкаралупи (повз хвостате ядро) до внутрішньої

частини блідої кулі, потім — до таламусу і знов до кори великого мозку,

тобто до первинної моторної зони, премоторної та додаткової ділянок

(мал. 1). Існують і допоміжні цикли циркуляції збудження (за участю

субталамічного ядра та чорної речовини).

У разі ушкодження шкаралупи спостерігається спонтанне тремтіння різних

частин тіла як у стані спокою, так і під час довільних рухів. Це

спостерігається у хворих на хорею. У випадку ураження блідої кулі,

навпаки, буває гіпокінез.

Під час названого циклу збудження циркулює від лобних зон мозку через

парієтальну та потиличну зони у скроневу ділянку. Хвостате ядро одержує

імпульси від асоціативних зон кори великого мозку, потім імпульси йдуть

до шкаралупи, блідої кулі, таламусу і нарешті до рухових зон кори

великого мозку (мал. 2). Роль цього циклу полягає в синтезі сенсорних

впливів і інформації, що зберігається в пам'яті. Цей цикл регулює не

що зберігається в пам'яті. Цей цикл регулює не

окремі рухи, а їх моделі, що відповідають певній меті (наприклад,

поведінку людини при зустрічі з небезпечним звіром). Цей цикл бере

участь у процесі регуляції швидкості та величини виконуваних рухів. У

разі патології базальних гангліїв названі параметри порушуються.

Нейротрансмітери базальних гангліїв. Велика увага приділяється

дослідженню механізмів передавання імпульсів у гангліях за участю різних

медіаторів. Нейрони, що зв'язують чорну речовину з хвостатим ядром і

шкаралупою, виділяють дофамін. Інформація від хвостатого ядра і

шкаралупи передається до блідої кулі і чорної речовини за допомогою

ГАМК. Через ацетилхолін реалізуються впливи від кори великого мозку до

хвостатого ядра і шкаралупи (мал. 3). Нейрони стовбура головного мозку

виділяють різні нейротрансмітери — норадреналін, серотонін, енкефалін та

ін.

ГАМК і дофамін — гальмівні медіатори, ацетилхолін — збуджувальний.

Знання нейротрансмітерів базальних гангліїв має не тільки теоретичне

значення. При хворобі Паркін-сона, коли порушується функція чорної

речовини, синтезується недостатня кількість дофаміну, виникає його

дефіцит. Уведення хворим дофаміну не є ефективним, бо цей препарат не

може подолати гематоенцефалічний бар'єр. Тому вводять його попередник

—діоксифенілаланін, який перетворюється у мозку на дофамін. Таким чином,

базальні ганглії відіграють істотну роль у регуляції рухових функцій.

Вони беруть участь у створенні програми дій, які мають конкретну мету.

Важливе значення при цьому має домінуюча мотивація.

73. Бічний шлуночок (ventriculus lat.) Складається з центральної частини, сполученої з III шлуночком за допомогою межжелудочкового отвори; переднього рогу, вдаються в лобову частку; заднього рогу, виступаючого в потиличну частку; нижнього роги, призахідного в скроневу частку, В нижньому розі мається валікообразно піднесення – гіпокамп (hippocampus), що є центральною частиною дієтичної системи. Два півкулі великого мозку з’єднуються

БІЧНІ ШЛУНОЧКИ знаходяться в товщі білої речовини півкуль великого мозку. Порожнина шлуночків має вигадливу форму в зв.язку з тим. що відділи кожного з них розташовуються у всіх частках півкулі (за винятком острівця). Середня - центральна - частина шлуночка залягає донизу від мозолистого тіла, у тім.яній частці півкулі. Від центральної частини в усі частки мозку розходяться відростки порожнин, названі рогами: передній (лобовий ріг) - у лобову частку, нижній (скроневий ріг) - у скроневу, задній - (потиличний ріг) - у потиличну частку. Центральна частина за допомогою міжшлуночковому отвору з.єднується з III шлуночком.