Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Конспект лекций статистика

.pdf
Скачиваний:
12
Добавлен:
27.05.2015
Размер:
315 Кб
Скачать

© доц. Бирський В.В.

Статистика

 

11

Приклад: групування сімей за розміром, табл. 6:

Таблиця 6 – Дискретний варіаційний ряд розподілу

Розмір

Частка сімей, % до підсумку

Кумулятивна частка, %

сім’ї

 

 

2

40,2

40,2

3

22,0

62,2

4

20,0

82,2

5

10,3

92,5

6

4,9

97,4

7 і більше

2,6

100

Разом

100

Х

За дискретною ознакою, що варіює в широких межах, або за неперервною будують інтервальний ряд розподілу. При цьому варіанти групуються в інтервали а частоти відносяться не до окремого значення ознаки, як у дискретних рядах, а до всього інтервалу. Інтервальний ряд можна показати на прикладі розподілу студентів України, які мешкають у гуртожитку, з розміром житлової площі в середньому на одного студента:

Приклад: розподіл житлової площі в гуртожитку, табл. 7:

Таблиця 7 – Інтервальний варіаційний ряд розподілу

Розмір житлової площі, м2

Частка студентів, %

До 4

1,3

4,1 – 6,0

58,2

6,1 – 8,0

23,5

8,1 – 10,0

11,0

Понад 10,0

6,0

Разом

100,0

Порівняно з нормою 6 м2 житлової площі на одного мешканця більша частка студентів (59,5 %) проживає в перенаселених гуртожитках.

Графічно дискретний ряд розподілу зображується у вигляді полігону, а варіаційний з рівними інтервалами – гістограми. Ряд розподілу з нерівними інтервалами також зображується у вигляді гістограми, але її будова ґрунтується на щільності розподілу.

Щільність розподілу – це кількість елементів сукупності, що припадає на одиницю ширини інтервалу групувальної ознаки.

Приклад: за кількістю учнівських місць 400 шкіл знаходиться в інтервалі від 800 до 1000. Частка від ділення 400 : (1000 – 800) = 2 і є щільністю розподілу.

Щільність розподілу на гістограмі з нерівними інтервалами відмічається по вертикальній осі.

2.4 Статистичні таблиці.

Статистичні таблиці призначені для найбільш раціонального, наочного та систематизованого викладення результатів зведення і групування статистичних

© доц. Бирський В.В.

Статистика

 

12

даних. Статистичними таблицями вважають тільки ті, що містять наслідки статистичного аналізу соціально-економічних явищ і процесів. У статистичній таблиці розрізняють підмет і присудок.

Підметом таблиці є статистична сукупність, об'єкти або частини їх, які характеризуються рядом числових показників. Показники, що характеризують статистичну сукупність, є її присудком:

Присудок

Заголовки граф (верхні заголовки)

Підмет

 

Бічні заголовки

Рядки таблиці

 

Підсумок

Графи таблиці

При складанні статистичних таблиць необхідно дотримуватись деяких правил:

1)таблиця має бути по можливості невеликою за розміром; включати тільки ті дані, які необхідні для вивчення певного явища;

2)якщо число показників присудка велике, їх треба пронумерувати. При цьому графи, в яких наведено перелік об'єктів або груп, позначають великими літерами алфавіту, а графи з показниками присудка – арабськими цифрами;

3)кількісні показники у межах однієї графи повинні наводитися з однаковою точністю, тобто до 0,1, до 0,01, до 0,001;

4)таблиці мають містити підсумкові результати; винятком є аналітичні таблиці, в яких підсумки не обов'язкові.

За побудовою підмета та присудка таблиці поділяють на три види – прості, групові i комбінаційні.

У простій таблиці підмет містить перелік об’єктів, адміністративних і територіальних одиниць, або перелік періодів, дат, що становлять об’єктів вивчення.

Приклад: чисельність населення по різних країнах. Підметом є перелік окремих країн, присудком – чисельність населення.

Групові таблиці відрізняються тим, що у підметі їх розміщують групи елементів сукупності за однією ознакою. Найпростішим видом групових таблиць є ряди розподілу, побудовані як за атрибутивними, так i за кількісними ознаками.

У підметі комбінаційних таблиць групи за однією ознакою поділяються на підгрупи за іншими ознаками присудка.

© доц. Бирський В.В.

Статистика

 

13

Тема 3. Абсолютні і відносні величини

План.

1.Абсолютні величини.

2.Відносні величини.

Після зведення і групування статистичних даних, їх результати узагальнюють за допомогою економіко-статистичних показників, що відображують кількісну характеристику тих чи інших властивостей явища, яке вивчається.

Розрізняють абсолютні і відносні показники.

3.1 Абсолютні величини.

Абсолютні величини є іменованими кількісними показниками, які мають певну розмірність і одиниці виміру.

Наприклад, видобуток вугілля чи нафти вимірюється тоннами, газу – кубічними метрами, тканин – квадратними метрами тощо.

Абсолютні величини характеризують наявність ресурсів – матеріальних, трудових, фінансових, розміри виробництва, фонди споживання тощо. Їх використовують при розробці планових завдань і контролю за виконанням.

В їх складі виділяють показники чисельності сукупності (чисельність підприємств, сімей) і обсягу ознак (продукція, прибуток).

Абсолютні величини можуть бути натуральними, умовно-натуральними, вартісними і трудовими.

1. Натуральні одиниці виміру – в більшості відповідають природним або споживчим властивостям товару, продукту і виражаються у фізичних мірах ваги, довжини, якості тощо (кг, л, шт., метр).

Іноді використовують комбіновані одиниці виміру, що являють собою добуток величин різної розмірності.

Комбіновані – тонно-км, кіловат-години.

2. Умовно-натуральні одиниці виміру – застосовуються коли різнойменна продукція має однакову споживчу вартість. В цьому випадку таку продукцію можна перерахувати в одиниці виміру умовного еталону за допомогою коефіцієнтів перерахунку:

 

Qi

 

Кперерахунку = Q

 

e

де

Qi, Qe – відповідно, споживча якість і-ого виду продукції та еталону.

 

Vi умовно− натуральн = Viнатуральн Kперерахунку,і

де

Vi умовно− натуральн ,Vi натуральн – відповідно, обсяг і-ого виду продукції в умовно-

натуральних та натуральних одиницях виміру.

 

© доц. Бирський В.В.

Статистика

 

 

 

14

 

Приклад: використання абсолютних умовно-натуральних показників,

 

табл. 8:

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 8 – Перерахунок палива в умовно-натуральні одиниці торфу

 

 

 

 

 

Кількість тон,

Теплотворна

Коефіцієнт

Кількість тон

 

Вид палива

здатність,

перерахунку,

торфу,

 

V натуральн

 

умовно

натуральн

 

 

i

кДж/т (Qi)

Кперерахунку

 

 

 

 

 

Vi

 

 

Вугілля

500

720

= 720 / 120 = 6

= 500 * 6 = 3000

Торф

700

120

1

=700 * 1 = 700

Мазут

300

600

= 600 / 120 = 5

= 300 * 5 = 1500

Разом

Х

Х

Х

5200

 

У сільському господарстві різні види великої рогатої худоби перераховуються в умовні голови, різні види кормів – в кормові одиниці тощо.

3.Вартісні одиниці виміру – дають змогу узагальнити і зіставити різноманітні явища шляхом їхнього перерахунку у грошові одиниці (кількість помножити на ціну).

4.Трудові вимірники – використовуються при вимірюванні витрат праці на виробництво продукції чи на виконання окремих робіт, для визначення продуктивності праці і раціонального використання трудових ресурсів (людино-час, людино-день).

3.2 Відносні величини.

Відносні величини – це узагальнюючі показники, які є похідними до абсолютних величин.

Алгебраїчна форма їх – це частка від ділення двох однойменних або різнойменних величин. Знаменник відношення розглядається як база порівняння або основа відносної величини.

Представляють собою відношення двох статистичних величин і характеризують кількісні відношення між ними.

Приклад: чисельність населення України в 1990 і 1960 роках становила відповідно 51,4 і 41,9 млн. чол.

К = 5141,,49 = 1,227(122,7%)

За 30 років населення збільшилось в 1,227 рази.

У наведеному прикладі базою порівняння, що прийнята за одиницю, є чисельність населення 1960 р.

Широкого застосування набуло відображення відносних величин у відсотках, коли база порівняння становить 100. У такому разі наведена вище відносна величина буде становити 122,7%, тобто чисельність населення збільшилась на 22,7%.

Базою порівняння можуть бути: 100 – відносна величина визначається у

© доц. Бирський В.В.

Статистика

 

15

відсотках (%); 1000 – в промілях (о/оо); 10000 – продецимілях (о/ооо); 100000 –

просантимілях (о/оооо).

Приклад: в 1990 р. в Україні на 1000 чол. населення народилось 13 немовлят, на 10000 чол. населення припадало 43,9 лікаря, зафіксовано захворювань гепатитом – 213,9 випадки на 100000 чол.

Таку форму відображення відносних величин використовують у тому разі, коли виникає потреба, щоб показники були більш зручними для сприйняття.

Розрізняють наступні види відносних величин:

1.Відносні величини структури – характеризують склад сукупності, що вивчається:

К = d = АбсолютнаВеличинаЧастиниСукупності

стр АбсолютнаВеличинаВсійСукупності

Сума відносних величин структури завжди дорівнює одиниці (100%). Різницю між відповідними частками двох сукупностей називають відсотковим пунктом – показник структурних зрушень, що мали місце за певний проміжок часу.

2.Відносні величини динаміки – характеризують відносну зміну показника протягом періоду, що досліджується:

Кдин =

y1

=

ПоточнийРівеньПоказника

y0

БазиснийРівеньПоказника

 

 

3.Відносні величини порівняння – характеризують кількісне співвідношення однойменних показників, що відносяться до різних об’єктів статистичного спостереження.

Приклад: чисельність населення Донецька (SД) складає 1,4 млн. чол., Запоріжжя (SЗ) – 0,85 млн. чол.:

Кпор =

S Д

=

1,4

= 1,65

SЗ

0,85

 

 

 

4. Відносні величини інтенсивності – це співвідношення різнойменних абсолютних величин. Показують, на скільки широко розповсюджене явище що вивчається, в тому чи іншому середовищі.

Приклад: обсяг валового національного продукту (ВНП) складає 25000 млн. дол., чисельність населення (S) – 50 млн. чол.:

Кінт =

ВПН

=

25000

= 500(дол

чол

)

 

S

 

50

 

 

Такими показниками є: густота населення, рівень економічного розвитку регіону, виробництво продукції на душу населення, показники

© доц. Бирський В.В.

Статистика

16

ресурсозабезпеченості тощо.

 

 

 

5.Відносні величини координації – характеризують співвідношення між різними частинами сукупності і показують, у скільки разів частина, що порівнюється, більша або менша за базу порівняння.

Приклад: обсяг господарських засобів підприємства складає 650000 грн. З них, необоротні засоби – 350000 грн., оборотні – 300000:

Ккоорд = 350000300000 = 1,167

6. Відносні величини виконання договірних зобов’язань – вказують на рівень виконання плану:

Квик.дог. =

ФактичнийРівеньВиконанняДоговірнихЗобов' язань

 

ПлановийРівеньВиконанняДоговірнихЗобов' язань

Соціально-економічні явища надзвичайно складні. Будь-який показник відтворює лише один аспект предмету спостереження.

Комплексна характеристика соціально-економічних явищ передбачає використання системи показників, якій властиві риси: всебічність кількісного відображення і взаємозв'язок окремих показників.

Саме ці риси перетворюють групу показників в систему. В кожній системі можна виділити певні множини показників, які більш детально відтворюють той чи інший бік явища. Так, при вивченні якості продукції показники мають оцінити перш за все надійність і довговічність.

Система показників – це ієрархічна структура, на верхньому рівні якої знаходиться узагальнюючий інтегральний показник, на нижньому – часткові показники, які об'єднуються в групи.

© доц. Бирський В.В.

Статистика

17

 

Тема 4. Середні величини

 

План.

1.Види середніх величин. Степеневі середні величини.

2.Структурні середні величини.

4.1 Види середніх величин. Степеневі середні величини.

Однією з кількісних характеристик статистичних закономірностей є середня величина, яка здатна відобразити характерний рівень ознаки, притаманної усім елементам сукупності.

Середня величина – це узагальнююча характеристика ознаки, що вивчається в статистичній сукупності. Вона відображує її типовий рівень в розрахунку на одиницю сукупності в конкретних умовах місця і часу.

Варіація будь-якої ознаки формується під впливом двох груп факторів – основних, які тісно пов'язані з природою явища, та другорядних, випадкових для сукупності в цілому.

Характерний типовий рівень ознаки формується під впливом першої групи факторів. Відхилення індивідуальних значень ознаки від типового зумовлені дією другорядних причин, які врівноважуються і не впливають істотно на рівень середньої.

Типовий рівень ознаки, що вивчається, проявляє себе лише у випадку узагальнення масових фактів. В цьому проявляється дія закону великих чисел.

За допомогою середніх величин сукупність елементів можна охарактеризувати одним числом, не зважаючи на те, що середня величина може не збігатися з жодним з індивідуальних значень ознаки.

За допомогою середніх здійснюється порівняльний аналіз декількох сукупностей, визначаються закономірності розвитку соціально-економічних явищ.

Середня, що розрахована по сукупності в цілому називається загальною середньою. Середні, що обчислюються по кожній групі називаються груповими середніми.

Існує 2 види середніх величин, що застосовуються в статистиці:

1. Степеневі середні, в узагальнюючому вигляді мають наступний вигляд:

x = m å xm n

де x – індивідуальні значення варіюючої ознаки (варіанти); m – показник степені середньої;

n – число варіант.

2.Структурні (порядкові) середні – характеризують центр розподілу варіант, визначаючи структуру сукупності (мода, медіана).

Степеневі середні величини. Конкретний вид середньої залежить від

© доц. Бирський В.В.

Статистика

 

18

показника степені середньої m. Основні види степеневих середніх наведені в таблиці 9:

Таблиця 9 – Степеневі середні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Показник

Назва середньої

Формула простої

 

 

 

Формула середньої

степені m

 

 

середньої

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

зваженої

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

ån

 

zi

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x =

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

i= 1

 

 

 

 

 

 

 

z

 

=

f x

-1

Середня гармонійна

 

 

 

 

 

 

 

n

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

, де

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

å

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

æ

 

1

 

ö

 

 

 

 

 

i

 

i i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xi

 

 

 

å

 

ç

 

 

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i= 1

 

 

 

 

ç

 

xi

zi ÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i= 1

è

 

ø

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

Середня геометрична

 

 

 

 

=

n Õn

xi

 

 

 

 

 

 

 

= å

 

fi Õn

(xifi )

 

 

 

 

x

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i= 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i= 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

å

 

xi fi

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

å xi

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i= 1

 

 

 

 

 

 

1

Середня арифметична

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x =

 

 

 

 

i= 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

å

fi

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i= 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

å

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

å

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xi fi

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xi

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i= 1

 

 

 

 

 

 

2

Середня квадратична

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x =

 

 

 

 

 

 

 

 

x =

 

 

 

 

i= 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

å

fi

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i= 1

 

 

 

 

 

При вивченні закономірностей розподілу застосовують середню арифметичну (або гармонійну, в залежності від наявних даних), варіації – середню квадратичну, інтенсивності розвитку – середню геометричну.

Різні види середніх, обчислених на основі однієї вихідної інформації, мають різну величину. Співвідношення між ними має вигляд:

xкв > xар > xгеом > xгарм

і називається правилом мажорантності.

Вибір виду середньої має ґрунтуватись на всебічному теоретичному аналізі суті явищ та наявної інформації.

Середня арифметична один з найбільш поширених видів середньої величини. Застосовується у випадках, коли обсяг варіюючої ознаки для всієї сукупності являє собою суму індивідуальних значень її окремих елементів.

Приклад: середня арифметична проста. Заробітна плата робітників фірми за місяць склала: 1200, 1450, 860, 1200, 2100, 1100, 860, 2150, 860 грн.

Названі числа – це індивідуальні значення ознаки або варіанти (х1, x2, ...,

xn).

Середня заробітна плата на одного робітника склала:

 

=

1200 + 1100 + 1450 + 860 + 1200 + 2100 + 860 + 1100 + 860

= 1192,22

грн.

х

 

 

9

 

 

Середня арифметична проста застосовується коли розрахунок

© доц. Бирський В.В. Статистика 19

здійснюється на основі первинних, не згрупованих даних.

Якщо дані згруповані (що зустрічається набагато частіше), розраховується середня арифметична зважена.

Приклад: середня арифметична зважена. Заробітна плата робітників фірми представлена у вигляді дискретного ряду розподілу:

Таблиця 10 – Заробітна плата робітників фірми за місяць

Заробітна плата, грн.

Частота f

860

3

1100

2

1200

2

1450

1

2100

1

Середня заробітна плата на одного робітника склала:

 

=

860*3 + 1100*2 + 1200*2 + 1450 + 2100

= 1192,22

грн.

х

 

 

3 + 2 + 2 + 1+ 1

 

 

Якщо ряд розподілу є інтервальним, для кожної групи визначаються середні значення інтервалів, що використовуються як варіанти. Ширину відкритого інтервалу приймають такою, як у спільного закритого інтервалу.

Приклад: середня арифметична зважена, інтервальний ряд розподілу. Дані про посівну площу господарств наведені в таблиці 10:

Таблиця 10 – Розподіл господарств за посівною площею

Розмір посівної

Кількість

Середнє значення

площі, га

господарств, f

інтервалу, х

До 1400

30

1200

1400-1800

62

1600

1800-2200

125

2000

2200-2600

90

2400

2600-3000

33

2800

3000 і більше

10

3200

Середній розмір посівної площі склав:

 

=

1200*30 + 1600*62 + 2000*125 + 2400*90 + 2800*33 + 3200*10

= 2073,14

га

х

 

 

30 + 62 + 125 + 90 + 33 + 10

 

 

Використання середини інтервалу як варіанти ґрунтується на припущенні, що в межах інтервалу індивідуальні значення ознаки розподіляються рівномірно. У разі відхилення від рівномірного розподілу середня інтервального ряду є менш точною, ніж середня, обчислена на основі первинних даних.

Середня гармонійна – використовується у випадках, коли аналізу підлягають не значення елементів ознаки, а зворотні їм величини.

© доц. Бирський В.В.

 

 

 

 

 

Статистика

 

 

 

20

Приклад: витрати робочого часу на виготовлення однієї деталі трьома

робітниками становили 1/2; 1/3; 1/4 часу. Це означає, що кожен з них за годину

виготовив відповідно 2, 3 і 4 деталі. Середня арифметична (кількість деталей,

виготовлених у середньому за годину), становила =(2+3+4)/3=3 (прямий

показник). Очевидно, що на виготовлення однієї деталі в середньому

витрачалось 1/3 часу – обернений показник.

 

 

 

 

 

 

Для його розрахунку використовуємо формулу:

 

 

 

 

х =

 

n

=

 

 

3

1

=

 

2

3

4

=

1 (часу)

 

 

 

 

 

1

 

 

 

1

1

 

 

+ 3 +

 

3

 

 

 

 

å x

 

1:

2 + 1:

3

+ 1: 4

 

 

 

 

 

 

 

Середня гармонійна зважена застосовується коли показник f, що виступає

статистичною вагою відсутній і його слід додатково визначити на основі

відомих варіант х i добутку варіант на частоту .

 

 

 

Приклад: Урожайність та валовий збір пшениці наведено в таблиці 11:

Таблиця 11 Урожайніcть та валовий збір пшениці

 

 

 

 

 

 

Бригада

Середня урожайність, ц/га (х)

 

Валовий збір, ц (z)

Перша

 

 

40,0

 

 

 

 

 

 

 

16000

 

 

 

Друга

 

 

45,5

 

 

 

 

 

 

 

27300

 

 

 

Разом

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

43300

 

 

 

Визначити середню урожайність. В якості ознаки х виступає середня

урожайність по бригадам, в якості ваги f – невідома посівна площа.

Середня урожайність по господарству буде розраховуватись за формулою:

 

 

x =

 

ån

zi

 

=

 

16000 +

27300

 

=

 

43300

= 43,3 ц/га

 

 

 

i= 1

 

 

 

 

 

 

 

 

16000

 

27300

400 + 600

 

 

n

æ

1 z

ö

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

å

ç

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

xi

i ÷

 

 

40,0

 

45,5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i= 1

è

ø

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Середня геометрична проста – використовується у випадках, коли

результуюча ознака представляє собою ланцюгову відносну величину

динаміки, Т = n t1t2 ...tn .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад: Урожайність та валовий збір пшениці наведено в таблиці 12:

Таблиця 12 Випуск продукції А

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Обсяг випуску за періоди

 

 

Середній темп росту, Т

 

 

1-й

 

 

2-й

 

3-й

 

 

 

4-й

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Продукція А

280

 

 

300

 

300

 

 

 

320

 

 

 

Темп росту t1

=300 / 280=1.071

 

 

 

 

 

 

 

 

= 3 1.071*1*1.067 = 1.046

Темп росту t2

 

 

 

 

 

=300 / 300=1

 

 

 

 

 

 

Темп росту t3

 

 

 

 

 

 

 

 

=320 / 300=1.067

 

 

4.2 Структурні середні величини.