![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
Конспект лекций статистика
.pdf![](/html/2706/311/html_aJ1Csw7xn3.oaFT/htmlconvd-z7_h5v11x1.jpg)
© доц. Бирський В.В. |
Статистика |
|
11 |
Приклад: групування сімей за розміром, табл. 6:
Таблиця 6 – Дискретний варіаційний ряд розподілу
Розмір |
Частка сімей, % до підсумку |
Кумулятивна частка, % |
|
сім’ї |
|||
|
|
||
2 |
40,2 |
40,2 |
|
3 |
22,0 |
62,2 |
|
4 |
20,0 |
82,2 |
|
5 |
10,3 |
92,5 |
|
6 |
4,9 |
97,4 |
|
7 і більше |
2,6 |
100 |
|
Разом |
100 |
Х |
За дискретною ознакою, що варіює в широких межах, або за неперервною будують інтервальний ряд розподілу. При цьому варіанти групуються в інтервали а частоти відносяться не до окремого значення ознаки, як у дискретних рядах, а до всього інтервалу. Інтервальний ряд можна показати на прикладі розподілу студентів України, які мешкають у гуртожитку, з розміром житлової площі в середньому на одного студента:
Приклад: розподіл житлової площі в гуртожитку, табл. 7:
Таблиця 7 – Інтервальний варіаційний ряд розподілу
Розмір житлової площі, м2 |
Частка студентів, % |
До 4 |
1,3 |
4,1 – 6,0 |
58,2 |
6,1 – 8,0 |
23,5 |
8,1 – 10,0 |
11,0 |
Понад 10,0 |
6,0 |
Разом |
100,0 |
Порівняно з нормою 6 м2 житлової площі на одного мешканця більша частка студентів (59,5 %) проживає в перенаселених гуртожитках.
Графічно дискретний ряд розподілу зображується у вигляді полігону, а варіаційний з рівними інтервалами – гістограми. Ряд розподілу з нерівними інтервалами також зображується у вигляді гістограми, але її будова ґрунтується на щільності розподілу.
Щільність розподілу – це кількість елементів сукупності, що припадає на одиницю ширини інтервалу групувальної ознаки.
Приклад: за кількістю учнівських місць 400 шкіл знаходиться в інтервалі від 800 до 1000. Частка від ділення 400 : (1000 – 800) = 2 і є щільністю розподілу.
Щільність розподілу на гістограмі з нерівними інтервалами відмічається по вертикальній осі.
2.4 Статистичні таблиці.
Статистичні таблиці призначені для найбільш раціонального, наочного та систематизованого викладення результатів зведення і групування статистичних
![](/html/2706/311/html_aJ1Csw7xn3.oaFT/htmlconvd-z7_h5v12x1.jpg)
© доц. Бирський В.В. |
Статистика |
|
12 |
даних. Статистичними таблицями вважають тільки ті, що містять наслідки статистичного аналізу соціально-економічних явищ і процесів. У статистичній таблиці розрізняють підмет і присудок.
Підметом таблиці є статистична сукупність, об'єкти або частини їх, які характеризуються рядом числових показників. Показники, що характеризують статистичну сукупність, є її присудком:
Присудок |
Заголовки граф (верхні заголовки) |
|
Підмет |
||
|
||
Бічні заголовки |
Рядки таблиці |
|
… |
||
|
||
Підсумок |
Графи таблиці |
При складанні статистичних таблиць необхідно дотримуватись деяких правил:
1)таблиця має бути по можливості невеликою за розміром; включати тільки ті дані, які необхідні для вивчення певного явища;
2)якщо число показників присудка велике, їх треба пронумерувати. При цьому графи, в яких наведено перелік об'єктів або груп, позначають великими літерами алфавіту, а графи з показниками присудка – арабськими цифрами;
3)кількісні показники у межах однієї графи повинні наводитися з однаковою точністю, тобто до 0,1, до 0,01, до 0,001;
4)таблиці мають містити підсумкові результати; винятком є аналітичні таблиці, в яких підсумки не обов'язкові.
За побудовою підмета та присудка таблиці поділяють на три види – прості, групові i комбінаційні.
У простій таблиці підмет містить перелік об’єктів, адміністративних і територіальних одиниць, або перелік періодів, дат, що становлять об’єктів вивчення.
Приклад: чисельність населення по різних країнах. Підметом є перелік окремих країн, присудком – чисельність населення.
Групові таблиці відрізняються тим, що у підметі їх розміщують групи елементів сукупності за однією ознакою. Найпростішим видом групових таблиць є ряди розподілу, побудовані як за атрибутивними, так i за кількісними ознаками.
У підметі комбінаційних таблиць групи за однією ознакою поділяються на підгрупи за іншими ознаками присудка.
© доц. Бирський В.В. |
Статистика |
|
13 |
Тема 3. Абсолютні і відносні величини
План.
1.Абсолютні величини.
2.Відносні величини.
Після зведення і групування статистичних даних, їх результати узагальнюють за допомогою економіко-статистичних показників, що відображують кількісну характеристику тих чи інших властивостей явища, яке вивчається.
Розрізняють абсолютні і відносні показники.
3.1 Абсолютні величини.
Абсолютні величини є іменованими кількісними показниками, які мають певну розмірність і одиниці виміру.
Наприклад, видобуток вугілля чи нафти вимірюється тоннами, газу – кубічними метрами, тканин – квадратними метрами тощо.
Абсолютні величини характеризують наявність ресурсів – матеріальних, трудових, фінансових, розміри виробництва, фонди споживання тощо. Їх використовують при розробці планових завдань і контролю за виконанням.
В їх складі виділяють показники чисельності сукупності (чисельність підприємств, сімей) і обсягу ознак (продукція, прибуток).
Абсолютні величини можуть бути натуральними, умовно-натуральними, вартісними і трудовими.
1. Натуральні одиниці виміру – в більшості відповідають природним або споживчим властивостям товару, продукту і виражаються у фізичних мірах ваги, довжини, якості тощо (кг, л, шт., метр).
Іноді використовують комбіновані одиниці виміру, що являють собою добуток величин різної розмірності.
Комбіновані – тонно-км, кіловат-години.
2. Умовно-натуральні одиниці виміру – застосовуються коли різнойменна продукція має однакову споживчу вартість. В цьому випадку таку продукцію можна перерахувати в одиниці виміру умовного еталону за допомогою коефіцієнтів перерахунку:
|
Qi |
|
Кперерахунку = Q |
|
e |
де |
Qi, Qe – відповідно, споживча якість і-ого виду продукції та еталону. |
|
Vi умовно− натуральн = Viнатуральн Kперерахунку,і |
де |
Vi умовно− натуральн ,Vi натуральн – відповідно, обсяг і-ого виду продукції в умовно- |
натуральних та натуральних одиницях виміру.
![](/html/2706/311/html_aJ1Csw7xn3.oaFT/htmlconvd-z7_h5v14x1.jpg)
|
© доц. Бирський В.В. |
Статистика |
|
|
|
14 |
|
|
Приклад: використання абсолютних умовно-натуральних показників, |
||||||
|
табл. 8: |
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 8 – Перерахунок палива в умовно-натуральні одиниці торфу |
|
|
|
|||
|
|
Кількість тон, |
Теплотворна |
Коефіцієнт |
Кількість тон |
||
|
Вид палива |
здатність, |
перерахунку, |
торфу, |
|||
|
V натуральн |
||||||
|
умовно |
натуральн |
|||||
|
|
i |
кДж/т (Qi) |
Кперерахунку |
− |
|
|
|
|
|
Vi |
|
|
||
Вугілля |
500 |
720 |
= 720 / 120 = 6 |
= 500 * 6 = 3000 |
|||
Торф |
700 |
120 |
1 |
=700 * 1 = 700 |
|||
Мазут |
300 |
600 |
= 600 / 120 = 5 |
= 300 * 5 = 1500 |
|||
Разом |
Х |
Х |
Х |
5200 |
|
У сільському господарстві різні види великої рогатої худоби перераховуються в умовні голови, різні види кормів – в кормові одиниці тощо.
3.Вартісні одиниці виміру – дають змогу узагальнити і зіставити різноманітні явища шляхом їхнього перерахунку у грошові одиниці (кількість помножити на ціну).
4.Трудові вимірники – використовуються при вимірюванні витрат праці на виробництво продукції чи на виконання окремих робіт, для визначення продуктивності праці і раціонального використання трудових ресурсів (людино-час, людино-день).
3.2 Відносні величини.
Відносні величини – це узагальнюючі показники, які є похідними до абсолютних величин.
Алгебраїчна форма їх – це частка від ділення двох однойменних або різнойменних величин. Знаменник відношення розглядається як база порівняння або основа відносної величини.
Представляють собою відношення двох статистичних величин і характеризують кількісні відношення між ними.
Приклад: чисельність населення України в 1990 і 1960 роках становила відповідно 51,4 і 41,9 млн. чол.
К = 5141,,49 = 1,227(122,7%)
За 30 років населення збільшилось в 1,227 рази.
У наведеному прикладі базою порівняння, що прийнята за одиницю, є чисельність населення 1960 р.
Широкого застосування набуло відображення відносних величин у відсотках, коли база порівняння становить 100. У такому разі наведена вище відносна величина буде становити 122,7%, тобто чисельність населення збільшилась на 22,7%.
Базою порівняння можуть бути: 100 – відносна величина визначається у
![](/html/2706/311/html_aJ1Csw7xn3.oaFT/htmlconvd-z7_h5v15x1.jpg)
© доц. Бирський В.В. |
Статистика |
|
15 |
відсотках (%); 1000 – в промілях (о/оо); 10000 – продецимілях (о/ооо); 100000 –
просантимілях (о/оооо).
Приклад: в 1990 р. в Україні на 1000 чол. населення народилось 13 немовлят, на 10000 чол. населення припадало 43,9 лікаря, зафіксовано захворювань гепатитом – 213,9 випадки на 100000 чол.
Таку форму відображення відносних величин використовують у тому разі, коли виникає потреба, щоб показники були більш зручними для сприйняття.
Розрізняють наступні види відносних величин:
1.Відносні величини структури – характеризують склад сукупності, що вивчається:
К = d = АбсолютнаВеличинаЧастиниСукупності
стр АбсолютнаВеличинаВсійСукупності
Сума відносних величин структури завжди дорівнює одиниці (100%). Різницю між відповідними частками двох сукупностей називають відсотковим пунктом – показник структурних зрушень, що мали місце за певний проміжок часу.
2.Відносні величини динаміки – характеризують відносну зміну показника протягом періоду, що досліджується:
Кдин = |
y1 |
= |
ПоточнийРівеньПоказника |
|
y0 |
БазиснийРівеньПоказника |
|||
|
|
3.Відносні величини порівняння – характеризують кількісне співвідношення однойменних показників, що відносяться до різних об’єктів статистичного спостереження.
Приклад: чисельність населення Донецька (SД) складає 1,4 млн. чол., Запоріжжя (SЗ) – 0,85 млн. чол.:
Кпор = |
S Д |
= |
1,4 |
= 1,65 |
|
SЗ |
0,85 |
||||
|
|
|
4. Відносні величини інтенсивності – це співвідношення різнойменних абсолютних величин. Показують, на скільки широко розповсюджене явище що вивчається, в тому чи іншому середовищі.
Приклад: обсяг валового національного продукту (ВНП) складає 25000 млн. дол., чисельність населення (S) – 50 млн. чол.:
Кінт = |
ВПН |
= |
25000 |
= 500(дол |
чол |
) |
|
S |
|
50 |
|
|
Такими показниками є: густота населення, рівень економічного розвитку регіону, виробництво продукції на душу населення, показники
© доц. Бирський В.В. |
Статистика |
16 |
|
ресурсозабезпеченості тощо. |
|
|
|
5.Відносні величини координації – характеризують співвідношення між різними частинами сукупності і показують, у скільки разів частина, що порівнюється, більша або менша за базу порівняння.
Приклад: обсяг господарських засобів підприємства складає 650000 грн. З них, необоротні засоби – 350000 грн., оборотні – 300000:
Ккоорд = 350000300000 = 1,167
6. Відносні величини виконання договірних зобов’язань – вказують на рівень виконання плану:
Квик.дог. = |
ФактичнийРівеньВиконанняДоговірнихЗобов' язань |
|
ПлановийРівеньВиконанняДоговірнихЗобов' язань |
Соціально-економічні явища надзвичайно складні. Будь-який показник відтворює лише один аспект предмету спостереження.
Комплексна характеристика соціально-економічних явищ передбачає використання системи показників, якій властиві риси: всебічність кількісного відображення і взаємозв'язок окремих показників.
Саме ці риси перетворюють групу показників в систему. В кожній системі можна виділити певні множини показників, які більш детально відтворюють той чи інший бік явища. Так, при вивченні якості продукції показники мають оцінити перш за все надійність і довговічність.
Система показників – це ієрархічна структура, на верхньому рівні якої знаходиться узагальнюючий інтегральний показник, на нижньому – часткові показники, які об'єднуються в групи.
![](/html/2706/311/html_aJ1Csw7xn3.oaFT/htmlconvd-z7_h5v17x1.jpg)
© доц. Бирський В.В. |
Статистика |
17 |
|
Тема 4. Середні величини |
|
План.
1.Види середніх величин. Степеневі середні величини.
2.Структурні середні величини.
4.1 Види середніх величин. Степеневі середні величини.
Однією з кількісних характеристик статистичних закономірностей є середня величина, яка здатна відобразити характерний рівень ознаки, притаманної усім елементам сукупності.
Середня величина – це узагальнююча характеристика ознаки, що вивчається в статистичній сукупності. Вона відображує її типовий рівень в розрахунку на одиницю сукупності в конкретних умовах місця і часу.
Варіація будь-якої ознаки формується під впливом двох груп факторів – основних, які тісно пов'язані з природою явища, та другорядних, випадкових для сукупності в цілому.
Характерний типовий рівень ознаки формується під впливом першої групи факторів. Відхилення індивідуальних значень ознаки від типового зумовлені дією другорядних причин, які врівноважуються і не впливають істотно на рівень середньої.
Типовий рівень ознаки, що вивчається, проявляє себе лише у випадку узагальнення масових фактів. В цьому проявляється дія закону великих чисел.
За допомогою середніх величин сукупність елементів можна охарактеризувати одним числом, не зважаючи на те, що середня величина може не збігатися з жодним з індивідуальних значень ознаки.
За допомогою середніх здійснюється порівняльний аналіз декількох сукупностей, визначаються закономірності розвитку соціально-економічних явищ.
Середня, що розрахована по сукупності в цілому називається загальною середньою. Середні, що обчислюються по кожній групі називаються груповими середніми.
Існує 2 види середніх величин, що застосовуються в статистиці:
1. Степеневі середні, в узагальнюючому вигляді мають наступний вигляд:
x = m å xm n
де x – індивідуальні значення варіюючої ознаки (варіанти); m – показник степені середньої;
n – число варіант.
2.Структурні (порядкові) середні – характеризують центр розподілу варіант, визначаючи структуру сукупності (мода, медіана).
Степеневі середні величини. Конкретний вид середньої залежить від
![](/html/2706/311/html_aJ1Csw7xn3.oaFT/htmlconvd-z7_h5v18x1.jpg)
© доц. Бирський В.В. |
Статистика |
|
18 |
показника степені середньої m. Основні види степеневих середніх наведені в таблиці 9:
Таблиця 9 – Степеневі середні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Показник |
Назва середньої |
Формула простої |
|
|
|
Формула середньої |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
степені m |
|
|
середньої |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
зваженої |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
ån |
|
zi |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
x = |
|
|
= |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
i= 1 |
|
|
|
|
|
|
|
z |
|
= |
f x |
|||||||||||
-1 |
Середня гармонійна |
|
|
|
|
|
|
|
n |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
, де |
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
å |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
æ |
|
1 |
|
ö |
|
|
|
|
|
i |
|
i i |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
xi |
|
|
|
å |
|
ç |
|
|
÷ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
i= 1 |
|
|
|
|
ç |
|
xi |
zi ÷ |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
i= 1 |
è |
|
ø |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
0 |
Середня геометрична |
|
|
|
|
= |
n Õn |
xi |
|
|
|
|
|
|
|
= å |
|
fi Õn |
(xifi ) |
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
x |
|
|
|
|
x |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
i= 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
i= 1 |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
å |
|
xi fi |
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
å xi |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
i= 1 |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
1 |
Середня арифметична |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x = |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
x = |
|
|
|
|
i= 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
å |
fi |
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
i= 1 |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
å |
2 |
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
å |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
xi fi |
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
xi |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
i= 1 |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
2 |
Середня квадратична |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x = |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
x = |
|
|
|
|
i= 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
å |
fi |
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
i= 1 |
|
|
|
|
|
При вивченні закономірностей розподілу застосовують середню арифметичну (або гармонійну, в залежності від наявних даних), варіації – середню квадратичну, інтенсивності розвитку – середню геометричну.
Різні види середніх, обчислених на основі однієї вихідної інформації, мають різну величину. Співвідношення між ними має вигляд:
xкв > xар > xгеом > xгарм
і називається правилом мажорантності.
Вибір виду середньої має ґрунтуватись на всебічному теоретичному аналізі суті явищ та наявної інформації.
Середня арифметична – один з найбільш поширених видів середньої величини. Застосовується у випадках, коли обсяг варіюючої ознаки для всієї сукупності являє собою суму індивідуальних значень її окремих елементів.
Приклад: середня арифметична проста. Заробітна плата робітників фірми за місяць склала: 1200, 1450, 860, 1200, 2100, 1100, 860, 2150, 860 грн.
Названі числа – це індивідуальні значення ознаки або варіанти (х1, x2, ...,
xn).
Середня заробітна плата на одного робітника склала:
|
= |
1200 + 1100 + 1450 + 860 + 1200 + 2100 + 860 + 1100 + 860 |
= 1192,22 |
грн. |
х |
||||
|
|
9 |
|
|
Середня арифметична проста застосовується коли розрахунок
![](/html/2706/311/html_aJ1Csw7xn3.oaFT/htmlconvd-z7_h5v19x1.jpg)
© доц. Бирський В.В. Статистика 19
здійснюється на основі первинних, не згрупованих даних.
Якщо дані згруповані (що зустрічається набагато частіше), розраховується середня арифметична зважена.
Приклад: середня арифметична зважена. Заробітна плата робітників фірми представлена у вигляді дискретного ряду розподілу:
Таблиця 10 – Заробітна плата робітників фірми за місяць
Заробітна плата, грн. |
Частота f |
860 |
3 |
1100 |
2 |
1200 |
2 |
1450 |
1 |
2100 |
1 |
Середня заробітна плата на одного робітника склала:
|
= |
860*3 + 1100*2 + 1200*2 + 1450 + 2100 |
= 1192,22 |
грн. |
х |
||||
|
|
3 + 2 + 2 + 1+ 1 |
|
|
Якщо ряд розподілу є інтервальним, для кожної групи визначаються середні значення інтервалів, що використовуються як варіанти. Ширину відкритого інтервалу приймають такою, як у спільного закритого інтервалу.
Приклад: середня арифметична зважена, інтервальний ряд розподілу. Дані про посівну площу господарств наведені в таблиці 10:
Таблиця 10 – Розподіл господарств за посівною площею
Розмір посівної |
Кількість |
Середнє значення |
площі, га |
господарств, f |
інтервалу, х |
До 1400 |
30 |
1200 |
1400-1800 |
62 |
1600 |
1800-2200 |
125 |
2000 |
2200-2600 |
90 |
2400 |
2600-3000 |
33 |
2800 |
3000 і більше |
10 |
3200 |
Середній розмір посівної площі склав:
|
= |
1200*30 + 1600*62 + 2000*125 + 2400*90 + 2800*33 + 3200*10 |
= 2073,14 |
га |
х |
||||
|
|
30 + 62 + 125 + 90 + 33 + 10 |
|
|
Використання середини інтервалу як варіанти ґрунтується на припущенні, що в межах інтервалу індивідуальні значення ознаки розподіляються рівномірно. У разі відхилення від рівномірного розподілу середня інтервального ряду є менш точною, ніж середня, обчислена на основі первинних даних.
Середня гармонійна – використовується у випадках, коли аналізу підлягають не значення елементів ознаки, а зворотні їм величини.
![](/html/2706/311/html_aJ1Csw7xn3.oaFT/htmlconvd-z7_h5v20x1.jpg)
© доц. Бирський В.В. |
|
|
|
|
|
Статистика |
|
|
|
20 |
||||||||
Приклад: витрати робочого часу на виготовлення однієї деталі трьома |
||||||||||||||||||
робітниками становили 1/2; 1/3; 1/4 часу. Це означає, що кожен з них за годину |
||||||||||||||||||
виготовив відповідно 2, 3 і 4 деталі. Середня арифметична (кількість деталей, |
||||||||||||||||||
виготовлених у середньому за годину), становила =(2+3+4)/3=3 (прямий |
||||||||||||||||||
показник). Очевидно, що на виготовлення однієї деталі в середньому |
||||||||||||||||||
витрачалось 1/3 часу – обернений показник. |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
Для його розрахунку використовуємо формулу: |
|
|||||||||||||||||
|
|
|
х = |
|
n |
= |
|
|
3 |
1 |
= |
|
2 |
3 |
4 |
= |
1 (часу) |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
1 |
1 |
|
|
+ 3 + |
|
3 |
|||
|
|
|
|
å x |
|
1: |
2 + 1: |
3 |
+ 1: 4 |
|
|
|
|
|
|
|
||
Середня гармонійна зважена застосовується коли показник f, що виступає |
||||||||||||||||||
статистичною вагою відсутній і його слід додатково визначити на основі |
||||||||||||||||||
відомих варіант х i добутку варіант на частоту fх. |
|
|
|
|||||||||||||||
Приклад: Урожайність та валовий збір пшениці наведено в таблиці 11: |
||||||||||||||||||
Таблиця 11 Урожайніcть та валовий збір пшениці |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
Бригада |
Середня урожайність, ц/га (х) |
|
Валовий збір, ц (z) |
|||||||||||||||
Перша |
|
|
40,0 |
|
|
|
|
|
|
|
16000 |
|
|
|
||||
Друга |
|
|
45,5 |
|
|
|
|
|
|
|
27300 |
|
|
|
||||
Разом |
|
|
– |
|
|
|
|
|
|
|
|
43300 |
|
|
|
|||
Визначити середню урожайність. В якості ознаки х виступає середня |
||||||||||||||||||
урожайність по бригадам, в якості ваги f – невідома посівна площа. |
||||||||||||||||||
Середня урожайність по господарству буде розраховуватись за формулою: |
||||||||||||||||||
|
|
x = |
|
ån |
zi |
|
= |
|
16000 + |
27300 |
|
= |
|
43300 |
= 43,3 ц/га |
|||
|
|
|
i= 1 |
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
16000 |
|
27300 |
400 + 600 |
|||||||||||
|
|
n |
æ |
1 z |
ö |
+ |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
å |
ç |
÷ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
ç |
xi |
i ÷ |
|
|
40,0 |
|
45,5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
i= 1 |
è |
ø |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Середня геометрична проста – використовується у випадках, коли |
||||||||||||||||||
результуюча ознака представляє собою ланцюгову відносну величину |
||||||||||||||||||
динаміки, Т = n t1t2 ...tn . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Приклад: Урожайність та валовий збір пшениці наведено в таблиці 12: |
||||||||||||||||||
Таблиця 12 Випуск продукції А |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
Обсяг випуску за періоди |
|
|
Середній темп росту, Т |
|||||||||||
|
|
1-й |
|
|
2-й |
|
3-й |
|
|
|
4-й |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
Продукція А |
280 |
|
|
300 |
|
300 |
|
|
|
320 |
|
|
|
|||||
Темп росту t1 |
=300 / 280=1.071 |
|
|
|
|
|
|
|
|
= 3 1.071*1*1.067 = 1.046 |
||||||||
Темп росту t2 |
|
|
|
|
|
=300 / 300=1 |
|
|
|
|
|
|
||||||
Темп росту t3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
=320 / 300=1.067 |
|
|
|||||||
4.2 Структурні середні величини. |
|
|
|
|
|
|
|