
- •Лекція № 1 «Вступ. Хірургія ветеринарної медицини, її зміст , і зв’язок з іншими ветеринарними дисциплінами»
- •План заняття
- •1. Визначення хірургії як науки і зв’язок її з іншими ветеринарними дисциплінами.
- •2.Коротка історія розвитку ветеринарної хірургії.
- •3. Загальні поняття про хірургічні захворювання.
- •4. Економічні збитки від хірургічних захворювань
- •Лекція № 2 «Фіксація тварин»
- •План заняття
- •Інструкція з охорони праці в лабораторії "Хірургія ветеринарної медицини" під час проведення теоретичних і практичних занять.
- •Лекція № 3 «Основи профілактики хірургічної інфекції та організація хірургічної роботи»
- •План заняття
- •План заняття № 4 «Знеболювання»
- •План заняття
- •Лекція № 5 «Елементи хірургічних операцій»
- •План заняття
- •Лекція № 6 «Кровотеча і способи її спинення»
- •План заняття
- •1.Поняття про кровотечу, класифікація.
- •2. Роз’єднання м’яких і кісткової тканини.
- •3.Інструменти для роз’єднання тканин.
- •Лекція № 7 «Ін'єкції, вливання і пункції»
- •План заняття :
- •1.Загальне поняття про ін'єкції, вливання і пункції.
- •2.Інструменти й апарати для ін'єкцій, вливань і пункцій.
- •3. Кровопускання
- •Лекція № 8 « Запобігання рогоутворенню у телят і обезрожування дорослої великої рогатої худоби»
- •План заняття :
- •Лекція № 9 «Пов’язки »
- •План заняття :
- •Лекція № 10 «Кастрація тварин »
- •План заняття
- •Поняття про кастрацію, економічна ефективність кастрації.
- •Криваві способи кастрації.
- •Безкровні способи кастрації.
- •Ускладнення при кастрації.
- •Лекція № 11 «Загальні дані про хірургічні захворювання тварин, методи лікування і профілактики»
- •План заняття
- •Лекція № 12 «Хірургічна інфекція і її клінічний прояв»
- •План заняття
- •План заняття № 13 «Ушкодження ( травми )»
- •План заняття
- •Лекція № 14
- •План заняття
- •Поняття рана, симптоми, класифікація.
- •Лекція №15 «Змертвіння, виразки, нориці»
- •План заняття:
- •Лекція № 16 «Новоутворення.»
- •План заняття
- •Лекція № 17 «Хвороби шкіри»
- •План заняття:
- •Лекція № 18 «Хвороби кровоносних і лімфатичних судин»
- •План заняття:
- •Лекція № 19 «Хвороби переферичних нервів»
- •План заняття:
- •Лекція № 20 «Хвороби в ділянці голови та шиї»
- •План заняття:
- •Хвороби зубів : вади росту і розвитку зубів, карієс, кульпіт, альвсолярний періодонтит.
- •Запалення лобної і верньощелепової пазух
- •Лекція № 21 «Ушкодження рогового відростка у жуйних тварин»
- •План заняття:
- •Лекція № 22 «Хвороби вуха»
- •План заняття:
- •Гематома вушної раковини і запалення вуха.
- •Лекція № 23 «Хвороби в ділянці черева і прямої кишки»
- •План заняття:
- •План заняття № 24 «Хвороби сечостатевих органів. Загальні відомості про хвороби кінцівок та економічні збитки, яких вони завдають»
- •План заняття
- •Лекція № 25
- •План заняття:
- •Лекція № 26
- •План заняття
- •Лекція № 27 «Хвороби суглобів»
- •План заняття:
- •Лекція № 28 «Хвороби кісток»
- •План заняття:
- •Лекція № 29
- •План заняття:
- •Лекція № 30 «Короткі відомості про будову і функцію копит»
- •План заняття
- •Лекція № 31 «Хвороби копит»
- •План заняття
- •Лекція№ 32
- •План заняття:
- •Лекція № 33 «Підковування коней»
- •План заняття
- •Лекція № 34 «Способи дослідження очей у тварин»
- •План заняття:
- •Лекція № 35 «Хвороби очей»
- •План заняття:
Лекція № 20 «Хвороби в ділянці голови та шиї»
Мета заняття: Ознайомитися з причинами виникнення даних хвороб. Вивчити клінічні ознаки , лікування. Сформувати лікарське мислення.
План заняття:
Хвороби зубів : вади росту і розвитку зубів, карієс, кульпіт, альвеолярний періодонтит.
Запалення лобної і верньощелепової пазух.
ЛІТЕРАТУРА:
Основна:
1. Борисевич В.Б., Tepeс M.O., Салістий В.Т. Хірургія, офтальмологія і ортопедія. — К.: Вища шк., 1988. — 287 с.
2. Кузнєцов О.К «Ветеринарна хірургія, ортопедія і офтальмологія».-К.: Вища школа, 1978
3. Петренко О.Ф та ін.«Хірургія ветеринарної медицини».-К.:Вища освіта, 2005.- 399
4. Навчальний довідник – НМЦ, 2006
Додаткова:
1. Про ветеринарну медицину: Закон України від 15.11.2001 р.
2. Про внесення змін до Закону України "Про ветеринарну медицину" від 16.11.2006 р.
3. Борисевич В.Б., Поваженко І.О., Братюха С.І., Tepee М.О., Сухонос В.П., Калиновський Г.М., Міщишин В.Т. Загальна ветеринарна хірургія. - К.: Вища школа, 1992.-310 с.
4. Бурдинюк А.Ф. Хвороби копит. -К.: Урожай, 1968.
5.Власенко В.М., Тихонюк Л.А., Рубленко М.В. Оперативна хірургія, анестезіологія і топографічна анатомія. - Біла Церква, 2006.
Хвороби зубів : вади росту і розвитку зубів, карієс, кульпіт, альвсолярний періодонтит.
Зуби складаються з дентину, вкритого емаллю і цементом. Вони мають зубну порожнину, що містить пульпу, в якій проходять судини і нерви. Зуби містяться в зубних альвеолах верхніх і нижніх щелеп. Усього зубів у дорослих коней 36 (у кобил) і 40 (у жеребців), з них 12 різців, 4 ікла, 12 змінних кутніх зубів — премолярів і 12 постійних — молярів. У великої рогатої худоби 32 зуби, з них 8 різців(тільки на нижній щелепі) і 24 кутніх зуби. У собак 40 зубів (буває 42), з них 12 різців, 4 ікла і 24 кутніх зуби.
Неправильний розвиток зубів полягає: 1) у відсутності одного або кількох зубів (олігодонтія); 2) у наявності одного або кількох зайвих зубів, що ростуть із зовнішньої або внутрішньої поверхні нормальних зубів (поліодонтія); 3) у ненормальному прорізуванні зубів, коли молочний не встигає випасти до постійного зуба, внаслідок чого останній змушений відійти вбік; 4) у ненормальному розміщенні різців, коли виступають різці нижньої щелепи — щучий прикус (прогенія), спостерігається у разі природного вкорочення верхньої щелепи; прогнатія — короповий прикус — природжене вкорочення нижньої щелепи.
Лікування. При ненормальному розвитку зубів лікування рекомендується починати тільки тоді, коли зуби ушкоджують м'які тканини рота або перешкоджають пережовуванню корму. Зводиться воно до видалення, сколювання або спилювання зубів.
Ненормальне стирання зубів. Гострі зуби спостерігаються у тварин при відносно вузькій нижній щелепі, через що відбувається нерівномірне стирання жувальних поверхонь кутніх зубів. Внаслідок цього зовнішній край зубів верхньої і внутрішній край зубів нижньої щелепи стають довгими й гострими. Гострі краї зубів верхньої щелепи ранять щічну поверхню ротової порожнини, а нижньої щелепи — язик. У місцях ушкодження утворюються виразки.
Тварини з гострими зубами погано пережовують корм, що спричинює розлади травного каналу. Крім того, непережований корм затримується між щокою та зубами і розкладається.
Ножицеподібні зуби спостерігаються при вузькій нижній щелепі; при цьому зуби стикаються не жувальними поверхнями, а бічними. Такі зуби нагадують бранші ножиць, тому корм ними не розтирається, а мнеться.
Східцеподібні, або драбиноподібні, зуби — це наслідок нерівномірного стирання окремих зубів верхніх і нижніх щелеп або відсутності кількох зубів. Такі зуби бувають у старих коней, у великої рогатої худоби. Жувальна поверхня зубів має виступи й заглибини, або так званий східчастий вигляд.
Пилкоподібні зуби багато в чому нагадують драбиноподібні. При цій формі зубів конусоподібній вершині довгого зуба відповідає заглибина на зубній поверхні протилежної щелепи.
Довгий зуб утворюється тоді, коли він не стирається, що буває в разі відсутності або карієсного розпаду протилежного зуба. Довгий зуб заважає пережовуванню корму, а іноді й травмує м'які тканини.
Усі різновиди ненормального стирання зубів, поряд з механічними ушкодженнями м'яких тканин ротової порожнини, спричи
Пульпіт (pulpitis) — це запалення зубної м'якоті — пульпи.
Етіологія. Основною причиною є оголення пульпи при передчасному стиранні коронки, вкороченні довгого зуба, карієсі та переломі зуба.
Патогенез. Оголена м'якоть зуба травмується сторонніми предметами (кормом) і швидко інфікується. В м'якоті, що міститься в твердому каналі зуба, розвивається запалення.
Клінічні ознаки. Го с тр ий асептичний пульпіт супроводжується почервонінням і набряклістю оголеної пульпи. При гнійному пульпіті у тварини болить зуб, через що вона не приймає корм або обережно пережовує його на одному боці щелеп. Постукування по хворому зубові викликає захисну реакцію тварини на біль.
При гангренозному пульпіті пульпа некротизується і в порожнині зуба міститься іхорозний ексудат. Сам зуб набирає характерного синювато-сірого забарвлення. Тварина відмовляється від корму, воду п'є дуже повільно.
При хронічній гранулема то з ній формі через отвір у зубі розростаються малоболючі кровоточиві поліпозні грануляції.
Лікування. При асептичному пульпіті ясна навколо ураженого зуба змазують 5 % спиртовим розчином йоду або 2 - 4 % спиртовим розчином піоктаніну, всередину дають ацетилсаліцилову кислоту або натрію саліцилат.
При гнійному, гангренозному і гранулематозному пульпітах хворий зуб видаляють (екстрагують).
Альвеолярний періодонтит (periodontitis alveolaris) — запалення м'яких тканин, що містяться між коренем зуба і стінкою альвеоли. Воно буває асептичним або гнійним, з гострим або хронічним перебігом.
Етіологія. Удари щелеп у ділянці зубної альвеоли, перелом зуба при видаленні його, зубний камінь, рани ясен, пульпіт, карієс, удари в зубну коронку, застрявання кормових часточок між зубами та яснами, які травмують останні, інфекційні хвороби (ящур, виразковий стоматит). Гнійний процес поширюється на пульпу, корінь зуба і кісткову тканину, спричинюючи гнійний пульпіт і остеомієліт. Одонтогенний остеомієліт поширюється на нижньощелепну кістку.
Клінічні ознаки. Корм тварина приймає охоче, але пережовує його одним боком щелепи — здоровим. Постукування по зубу, що міститься в хворій альвеолі, для тварин болюче, особливо при гнійному періодонтиті. Крім того, при гнійному періодонтиті спостерігають болюче запалення ясен, скупчення кормових часточок між зубами й неприємний іхорозний запах з ротової порожнини. У собак частіше, ніж у інших тварин, спостерігають під'яснові абсцеси і фістули з виділенням іхорозного гною. У великої рогатої худоби можливі переломи щелепних кісток.
Лікування. При асептичній формі видаляють сторонні тіла, що застряли в яснах, ротову порожнину промивають антисептичними розчинами, ясна навколо ураженого зуба змазують йод-гліцерином (1 : 3), при гнійній формі періодонтиту видаляють зуб