Лекція № 26

«Хвороби слизових і синовіальних сумок»

Мета заняття: Ознайомитися із загальним поняттям про сумки. Розглянути хвороби слизових і синовіальних сумок. Вивчити методи діагностики і лікування цих хвороб. Сформувати лікарське мислення в студентів.

План заняття

1. Запалення слизових сумок ( причини , ознаки, лікування).

2. Особливості ушкодження окремих бурс

ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

1. Борисевич В.Б., Tepeс M.O., Салістий В.Т. Хірургія, офтальмологія і ортопедія. — К.: Вища шк., 1988. — 287 с.

2. Кузнєцов О.К «Ветеринарна хірургія, ортопедія і офтальмологія».-К.: Вища школа, 1978

3. Петренко О.Ф та ін.«Хірургія ветеринарної медицини».-К.:Вища освіта, 2005.- 399

4. Навчальний довідник – НМЦ, 2006

Додаткова:

1. Про ветеринарну медицину: Закон України від 15.11.2001 р.

2. Про внесення змін до Закону України "Про ветеринарну медицину" від 16.11.2006 р.

3. Борисевич В.Б., Поваженко І.О., Братюха С.І., Tepee М.О., Сухонос В.П., Калиновський Г.М., Міщишин В.Т. Загальна ветеринарна хірургія. - К.: Вища школа, 1992.-310 с.

4. Бурдинюк А.Ф. Хвороби копит. -К.: Урожай, 1968.

5.Власенко В.М., Тихонюк Л.А., Рубленко М.В. Оперативна хірургія, анестезіологія і топографічна анатомія. - Біла Церква, 2006.

1. Запалення слизових сумок ( причини , ознаки, лікування).

Сумка, або бурса (лат. bursa — сумка), в анатомічному розумінні є утвором, розміщеним у місцях кісткових виступів, у ділянці певних сгуглобів.

З урахуванням локалізації розрізняють бурси: підшкірні, підсухожилкові, підм'язові. За походженням бурси бувають слизові й синовіальні, набуті й природжені. Слизові бурси (bursa mucosa), як правило набуті, синовіальні — природжені.

Запалення сумок (bursitis). Бурсит досить часто спостерігається у великої рогатої худоби, коней, собак.

Етіологія. Причиною виникнення бурситів можуть бути випадкові механічні ушкодження, перехід запального процесу на сумку з навколишніх тканин та деякі інфекційні хвороби (мит, бруцельоз, туберкульоз).

При хронічних серозних і серозно-фібринозних бурситах стінка бурси потовщується; водночас спостерігається проліферація тканин, що її оточують (парабурсит). Далі відкладаються солі кальцію в стінці бурси, що призводить до утворення осифікувального бурситу.

Гнійне запалення слизової сумки спричинює некроз її стінок. Можливе мимовільне проривання гнійного ексудату назовні або в парабурсальну клітковину з розвитком підшкірної чи міжм'язової флегмони і бурсальних нориць

Лікування. Хворій тварині надають спокій. Консервативний метод лікування використовують при асептичних бурситах

Спочатку асептичного бурситу застосовують холод у поєднанні зі стис кальною пов'язкою гумовим бинтом, з 2 - 3-го дня від початку за хворювання — тепло.

При хронічних серозних, серозно-фібринозних і фібринозних бурситах, що супроводжуються незначним збільшенням об'єму слизово: сумки, втирають подразнювальні мазі (сіру і червону ртутні), застосовують парафіно- і озокеритотерапію, грязелікування, йонофорез, діатермію.

Консервативно-оперативний метод застосовують при лікуванні хронічних серозно-фібринозних, фібринозних і гострих гнійних бур­ситів. При лікуванні цим способом у порожнину бурси вводять си­льні припікальні й подразнювальні засоби, що мають властивість руйнувати її внутрішній шар, внаслідок чого припиняється випотівання ексудату в порожнину бурси. З цією метою вводять 5 % спир­товий розчин йоду, 10 % розчин срібла нітрату (ляпісу), 5 % водний розчин міді сульфату (мідного купоросу). Через З дні після введення стінку слизової сумки розтинають, видаляють її вміст і лікують так само, як гнійну рану. Поступово порожнина рани заповнюється гра­нуляціями, і бурса облітерується.

Радикально-оперативний метод застосовують для видалення (екстирпації) бурси оперативним способом з наступним накладан­ням швів на верхню ділянку розрізу або на весь розріз: при хронічних гнійних, фіброзних і осифікувальних бурситах, що супроводжуються значним розростанням фіброзної тканини, тобто у випадках, коли консервативний метод лікування не може забезпечити повного розсмоктування проліфератів і спорожнення бурси. У післяопераційний період тварині надають повний спокій.

2. Особливості ушкодження окремих бурс.

Бурсит двоголового м'яза плеча. Бурса двоголового м'яза плеча (bursa intertubercularis) починається від горба лопатки і тягнеться до нижнього кінця міжгорбкового жолоба (7-15 см), між блоком плечової кістки й перекинутим через нього сухожилком двоголового м'яза, охоплюючи його з боків на зразок сухожилкової піхви. Запалення цієї сумки (бурсит) реєструється здебільшого у коней. Воно може бути асептичним і гнійним.

Подотрохлеарний бурсит — запалення човникової сумки {bursitis podotrochlearis) — частіше реєструється у коней, може вимикати в разі тривалої роботи по твердому ґрунту, швидких алюрів, ' грибків.

При проникних ранах підошви сумка може інфікуватись і розвивається гнійний подотрохлеїт. Особливо небезпечним місцем уколу і; коней є середня третина стрілки.

Лікування. За асептичного процесу тварин використовують на роботі по м'якому ґрунту, проводять корегувальне розчищення ко­пит, підковують на підкову з високими п'ятковими шипами.

За гнійного подотрохлеарного бурситу ефективне тільки хірургіч­не втручання з проведенням анестезії та використанням джгута.

Колоту рану підошви лійкоподібно розширюють, використовують антисептичні засоби у вигляді мазі, порошку, аерозолів.

При некрозі сухожилка, основи шкіри копита їх видаляють; у пі­сляопераційному періоді місцево застосовують антисептичні засоби, їх уводять також внутрішньосудинно. Крім цього застосовують за-гальностимулювальні, вітамінні препарати.

Підведення підсумків : усне фронтальне опитування.

1. Що таке бурсит ? 2. Які бувають бурсити? 3. Причини виникнення бурситів?

4. Лікування тварин з хворобами слизових сумок

Узагальнення матеріалу: формування висновків .

Видача завдання для самостійної роботи студентів: Домашнє завдання: В.Б. Борисевич «Хірургія, офтальмологія, ортопедія». Розглянути особливості ушкодження препарпальної бурси та бурси п’яткового горба.

Розглянуто і затверджено на засіданні циклової

комісії ветеринарних дисциплін

Протокол № від 20 р

Голова циклової комісії

____________________(К. О. Дем’яненко)